На узбіччі пенсійної реформи
Чи не найбільшим своїм досягненням влада вважає пенсійну
реформу, зокрема осучаснення пенсій. Проте багатьом пенсіонерам реформа
принесла розчарування, адже підвищили виплати далеко не всім. Так, на узбіччі
реформи опинилися колишні державні службовці, яким делікатно запропонували
перейти, якщо буде вигідно, на звичайні пенсії. Чому раптом держслужбовці,
більшість з яких рядові працівники, які багато років вірою і правдою служили
державі, опинилися в немилості власного роботодавця?
С
муту вніс Закон України «Про державну службу»,
який набрав чинності з 1 травня 2016 року. В ньому один рядок перекреслив усі
сподівання колишніх працівників: положення про перерахунок пенсій особам, які
мають право на пенсійне забезпечення держслужбовця, втратило чинність. Причому
«нові правила» поширюються не лише на чергових пенсіонерів, а й на тих, хто
здійснював свою професійну діяльність у період дії законодавства, яке
передбачало право на перерахунок пенсії держслужбовця. Прикро, що законотворці
просто викреслили з пам’яті тих, хто працював учора в органах державної служби.
І не просто забули, а позбавили всіх прав, наданих Конституцією України. А
стаття 58 Конституції визначає один з найважливіших загальновизнаних принципів
сучасного права: закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної
дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують
відповідальність особи. Тобто, пункт 5 розділу 3 Прикінцевих положень згаданого
закону є таким, що не відповідає Конституції.
Екс-держслужбовці почали масово виборювати своє
право на законну пенсію через суди. І чимало з них тепер на коні – виграли
справи й отримують гідні пенсії. Але далеко не всім удалося витягнути щасливий
квиток – комусь відмовили в розгляді справи у першій інстанції, комусь –
«підрубали крила» в апеляційному суді, адже Пенсійний фонд активно оскаржував
перегляд пенсій. Судова епопея породила ще більший хаос і непорозуміння серед
державних службовців. Чому одні виграли (їм удвічі, а то й утричі підвищили
пенсії), а іншим відмовили? За якими нормами законів діяли судді, приймаючи
позитивні і негативні рішення? Чи вони по-різному їх трактують? Якщо судді
вважають, що держслужбовці мають право на перегляд пенсій, то чому воно
торкнулося позивачів вибірково? Якщо є позитивна судова практика, то все ж
таки можна було переглянути пенсії держслужбовців. Але поділили людей на
чорних і білих. Ця ситуація нагадує змову суддів і держави. Складається
враження, що була вказівка: не задовольняти позови.
Влада заявляє, що пенсійною реформою намагалася
відновити справедливість. Можливо. Ось тільки ця справедливість оминула
стороною держслужбовців. Навіщо було викидати на узбіччя пенсійної реформи
цілий пласт людей, які сумлінно впроваджували політику держави на місцях? Це
називається бий своїх, щоб чужим не дісталось.
Маючи вищу освіту, великий досвід роботи,
державні службовці сьогодні змушені виживати на 1500–2000 грн пенсії. І
перехід на трудові пенсії їм нічого не обіцяє, хіба що 200–300 гривень додасть,
адже працювали на копійчані зарплати. Ось і немає з чого їм нарахувати більші
пенсії. Хіба держава-роботодавець не в курсі, як живуть рядові держслужбовці?
Якщо ці фахівці не потрібні, то може взагалі скасувати цей клас, залишивши
тільки вищі ешелони держслужбовців, які самі про себе не забувають.
Доведені до відчаю, державні службовці звернулися
до Президента та Голови Верховної Ради з проханням врегулювати питання
перерахунку пенсій шляхом внесення відповідних змін до законодавства, зокрема
внести на розгляд сесії парламенту проект ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих
актів України (щодо перерахунку пенсій науковим працівникам, журналістам,
працівникам органів місцевого самоврядування та іншим)». Держслужбовці по всій
країні збирали підписи під колективним зверненням і направили його для розгляду
у відповідні інстанції. Пенсіонери налаштовані рішуче. Якщо їхні вимоги
залишаться непочутими, вони мають намір звернутися до Європейського суду з
прав людини.
Слід зазначити, що профспілка держслужбовців солідарна
з пенсіонерами-держслужбовцями, це питання розглядалося на пленумі її обкому,
президія обкому неодноразово зверталася у відповідні органи щодо внесення змін
до законодавства стосовно перерахунку пенсій, але реакції поки немає.
ВІКТОР ФЕДОТОВ,
МАРІЯ ІВАНОВА
Налагоджуємо
співпрацю з білоруськими колегами
На початку квітня до м. Чернігова
завітали керівники Білоруської профспілки працівників торгівлі. Мета візиту –
підписання угоди про співпрацю з Федерацією профспілкових організацій (ФПО) Чернігівської
області та Навчально-методичним центром (НМЦ) профспілок.
П
ідписантами угоди від білоруської сторони стали голова
Профспілки працівників торгівлі Оксана Геращенко, а також керівники
Гродненської, Гомельської та Брестської обласних ланок. З української сторони
підтвердили свої наміри про співпрацю підписами голова ФПО Чернігівської
області Ігор Москаленко та директор Чернігівського НМЦ профспілок Тетяна
Осадча.
Основними формами і методами співпраці в
рамках угоди сторони визначили:
– обмін делегаціями, проведення регіональних
зустрічей, семінарів і конференцій з метою професійної підготовки та
перепідготовки профспілкового активу;
– консультації з трудових та
соціально-економічних питань;
– вивчення та обмін досвідом роботи
профспілкових організацій;
– проведення спільних культурних та
спортивно-оздоровчих заходів та ін.
ВІТАЛІЙ КОПИШ
На навчанні
– профактив Запорізького району
У Запорізькому районі відбувся семінар-навчання
профспілкового активу за участю фахівців Запорізької обласної ради профспілок,
на якому були присутні 108 профспілкових активістів.
В
ідкрила семінар заступник голови Запорізької
райдержадміністрації Світлана Чудєснова. Вона розповіла про важливість та
своєчасність проведення навчання.
Вів семінар голова координаційної ради
району – голова райкому профспілки працівників агропромислового комплексу
Борис Коношенко.
Під час навчання обговорювалися дії
профспілок щодо соціально-економічного захисту інтересів трудящих – перед
присутніми виступила начальник відділу соціально-економічного захисту трудящих
облпрофради Тамара Белескова.
Про необхідність здійснення контролю за
дотриманням законодавства про охорону праці розповів начальник відділу
нагляду в агропромисловому комплексі, соціально-культурній сфері, на транспорті
Головного управління Держпраці у Запорізькій області Микола Плутицький.
Питання дотримання норм законодавства в
оплаті праці з урахуванням змін у законодавстві, легалізації оплати праці,
застосування штрафних санкцій, відповідальності за недотримання норм
трудового права висвітлила головний державний інспектор Головного управління
Держпраці у Запорізькій області Юлія Трещук.
Змінам у законодавстві про соціальне
страхування, соціальні виплати та з питань реабілітації присвятили свої
виступи начальник відділу роботи з потерпілими Ганна Яременко та головний
спеціаліст відділу роботи з потерпілими Запорізького відділення управління
виконавчої дирекції Фонду соціального страхування у Запорізькій області
Наталія Кузнєцова.
В обговоренні взяли участь представники
профспілки працівників освіти і науки, культури, держустанов та
агропромислового комплексу.
ПРОФКУРСИ
ОБЛПРОФРАДИ
«Цвяхи
б робити з цих людей»
Микола Андрійович Волкозуб худорлявий,
підтягнутий, в будь-якій обстановці спокійний і небагатослівний. На тлі нинішніх
«харизматичних героїв нашого часу» уваги, на перший погляд, не привабить. Але як
дізнаєшся про вік, одразу – шок. Виявляється, пройдено рубіж у 85 років. На вигляд
ніяк не даси. А він, виявляється, ще працює і керує льотними випробуваннями нових
серійних літаків на ДП «Антонов». Пошана таким людям і повага. Але і це ще не все.
26
квітня 1986 року, коли вся країна мирно готувалася
до травневих свят, Миколу Андрійовича – старшого інспектора-льотчика ВПС
Київського військового округу, льотчика-снайпера, майстра вертолітного спорту
СРСР, було викликано в штаб з усіма індивідуальними засобами захисту. З
речами, так би мовити. Команда: 27 квітня летіти в м. Прип’ять. Уже на підльоті
бортовий вимірювач рівня радіації показав усю серйозність ситуації. Було
видно зруйнований четвертий енергоблок, всередині якого вирувало полум’я і
валив сірий дим. О 16.00 посадка на стадіоні Прип’яті і переліт прямо під
міськвиконком біля клумби. Місто було вже порожнім, евакуйоване. Пізніше злітно-посадкові
майданчики кочували залежно від напрямку вітру і, відповідно, переміщення плям
радіації.
До темряви вручну кидали з вантажної кабіни
вертольотів Мі-8 у жерло реактора мішки з піском і борною кислотою. Встигли
викинути мішків 80. Крапля в морі. Рішення приймалися миттєво. В ніч із 27 на
28 квітня вирішили кидати пісок і борну кислоту із зовнішньої підвіски по 2,5
тонни, використовуючи гальмівні парашути винищувачів. Це дозволило так само
скидати свинець і доломіт.
Прибували нові, більш потужні вертольоти Мі-6 з
екіпажами. Микола Андрійович готував їх до виконання польотів на реактор,
проводячи інструктаж на землі і «вивозячи» на місці другого пілота в
тренувальні польоти.
1 травня завдання із закидання реактора було
виконано. І відразу постало надзавдання: перевірити температуру в реакторі та
склад вихідних газів, що можна було зробити тільки з повітря. Але цього ніхто
ніколи не робив. Навіть за нормальних умов вертольотам заборонено зависати в
діапазоні висот від 10 до 200 м. Небезпечно для життя. А тут іще радіація і
виділення попелу від реактора, що не могло не позначитися на тязі двигунів. А
як розподілялося поле температур над реактором, ніхто не знав. Це якраз потрібно
було заміряти. Крім того, екіпаж не бачить, що відбувається під днищем
вертольота. Проте, Микола Андрійович з екіпажем на своєму вертольоті Мі-8-МТ,
з яким став одним цілим і не міняв на інший, незважаючи на перевищення доз
опромінення, впоралися з неможливим. Термопару прикріпили на трос. І нарешті, 9
травня провели заміри температури на висотах 50, 40, 20 м і в самому реакторі.
Бортова апаратура провела запис. Час зависання над реактором склав нескінченні
6 хвилин 20 секунд.
На наступний день, 10 травня, злітали з контейнером
на тросі для визначення складу вихідних газів. 12 травня повторили політ з термопарою.
Загальний час зависання над «пеклом» склав 19 хвилин 40 секунд. Потім були
польоти в радіаційну розвідку. На сон вдавалося викроювати 2–3 години.
Сьогодні Микола Андрійович, у разі необхідності,
виконує польоти на всіх типах вертольотів і їздить на роботу, як усі,
громадським транспортом, і ніхто не підозрює, що поруч – справжній герой.
ВІКТОР МЕТТЕ
Мета
– захищене і здорове покоління
Відповідно до плану заходів обласної ради профспілок
із підготовки та проведення в області Дня охорони праці відбулося заняття в
школі молодого профактивіста на тему «Всесвітній день охорони праці. Історія
виникнення».
З
робивши невеликий екскурс з історії виникнення
Дня охорони праці, керівник школи, заступник голови обласної ради профспілок
Микола Стадницький ознайомив слухачів із Зверненням оргкомітету області та
планом заходів облпрофради з підготовки та проведення у 2018 році Дня охорони
праці під гаслом «Захищене і здорове покоління».
Технічний інспектор праці облпрофради Михайло
Марчук у своєму виступі ознайомив присутніх з повноваженнями профспілок у
здійсненні громадського контролю за додержанням законодавства про охорону
праці, а також структурою технічної інспекції праці профспілок.
Про державний контроль і нагляд за додержанням
законодавства про працю молоді профактивісти (студенти) дізналися,
прослухавши цікаву лекцію із застосуванням технічних засобів начальника відділу
з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших
нормативно-правових актів управління Держпраці у Тернопільській області Ігоря
Хаварівського.
Про структуру та завдання Фонду соціального
страхування України у своєму виступі розповів начальник відділу страхових
експертів з охорони праці у Тернопільському міському відділенні управління
виконавчої дирекції ФСС у Тернопільській області Святослав Кітура.
З основними державними соціальними стандартами в
2018 році слухачів школи ознайомив завідувач відділу соціально-економічного
захисту та правової роботи облпрофради Василь Когут.
ВЛ. ІНФ. ОБЛПРОФРАДИ
Держслужбовці про соціальний
діалог та імідж профспілок
Відбулася нарада-семінар за участю голів районних і
міських комітетів Профспілки працівників державних установ України. Голова
обласної профорганізації Ніна Гушпіт поінформувала присутніх про роботу
обкому в І кварталі 2018 року, засідання президії ЦК профспілки та семінар для
головних бухгалтерів регіональних організацій профспілки, що відбулися 27–28
березня в м. Києві.
Ч
лен Ради ФПУ, голова Галицького районного
комітету профспілки Людмила Слюзар розповіла про засідання Ради Федерації
профспілок України 29 березня 2018 року та прийняті на ньому рішення. Також
було підбито підсумки звітної кампанії та проаналізовано стан укладання угод
між районними комітетами профспілки, райдержадміністраціями та райрадами,
виконання положень колективних договорів у трудових колективах впродовж
минулого року.
Учасники наради-семінару
обмінялися досвідом роботи щодо збереження чисельності спілчан та створення
нових первинних організацій у І кварталі 2018 року, налагодження соціального
діалогу з роботодавцями, формування позитивного іміджу профспілки, залучення
нових членів, активізації молодіжної політики.
ВЛ. ІНФ. ОБЛПРОФРАДИ
Об’єднані громади і профспілки:
вчимося жити разом
О
бстановка сприяла відвертій розмові про проблеми
входження профспілок соцсфери у життя новоутворених громад. Про те, як не
втратити профспілкове членство, як зберегти значимість профспілки в громадах,
говорили і голова обласної організації профспілки Галина Микитюк, і селищний
голова смт Турійськ Олексій Безсмертний, і голова первинки з м. Володимира-Волинського
Людмила Шинкарук. До дискусії долучилися й інші голови громад і профспілкові
лідери.
Під час тренінгу, проведеного
директором навчального центру профспілок Волинської області Галиною Даниленко,
учасники семінару дискутували на тему, яким чином мотивувати членів профспілки
дорожити своїм членством і як зробити первинку центром життя громади.
Завершився захід переглядом 3D фільму.
ВЛ. ІНФ. ОБЛАСНОЇ
ОРГАНІЗАЦІЇ
ПРОФСПІЛКИ ПРАЦІВНИКІВ СОЦСФЕРИ
|
