ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

У МАЙБУТНЄ – СПРАВЖНІМИ МАЙСТРАМИ СВОЄЇ СПРАВИ

У державному професійно-технічному навчальному закладі «Броварський професій­ний ліцей» відбулося урочисте відкриття навчально-практичного центру «Снєжка» з підготовки кваліфікованих робітників за професією «маляр». Центр дозволить учням якнайкраще опанувати робітничі професії, використовуючи новітні будівельні техно­логії та матеріали відомого виробника лакофарбової продукції.

У листопаді 2016 року між Мініс­терством освіти і науки України та ТзОВ «Снєжка-Україна» було підписано Меморандум про співпрацю, що передбачав створення на­вчально-практичних центрів галузевого спрямування у закладах професійної освіти відомим виробником лакофарбо­вих матеріалів «Снєжка».

Навчально-практичний центр у Бро­варах не перший, подібні освітні заклади вже функціонують у Львові, Луцьку, Рів­ному, Ужгороді, Житомирі, Калуші, Ві­нниці. Головна їх мета – підвищувати вміння і знання викладачів, які, в свою чергу, передадуть ці знання учням, ко­трі після закінчення навчання ста­нуть конкурентоспроможними та вмітимуть працювати, а також їхня сертифікація.

В урочистостях взяли участь начальник відділу взаємодії із соціальними партнерами та виробництвом департаменту професійно-технічної освіти Міністерства освіти та науки України Сергій Коваленко, за­ступник директора департаменту освіти і науки Київської обласної державної адміністрації Ярослава Тростянська, директор ДПТНЗ «Бровар­ський професійний ліцей» Микола Ла­дан, генеральний директор ТзОВ «Снєж­ка-Україна» Марек Павлусь, керівник відділу професійних навчань і технічних консультацій ТзОВ «Снєжка-Україна» Орест Жураківський, представники Де­партаменту освіти Київської ОДА, голо­вний спеціаліст департаменту профспіл­кового руху та зв’язків з громадськими організаціями Федерації профспілок України Людмила Сало, голова Київ­ського обкому Профспілки будівельни­ків України Галина Бондарчук, пред­ставники місцевої влади, керівники про­фесійно-технічних навчальних закладів з інших регіонів України.

У вітальному слові Сергій Коваленко наголосив на важливості відкриття поді­бних закладів, які стимулюють розвиток сфери будівництва: «Система професій­но-технічної освіти не є популярною се­ред молоді. Відповідно, це спричиняє не­стачу кадрів, яка при нинішньому зрос­танні ВВП особливо відчутна в будівель­ній галузі. Тому відкриття таких модер­нізованих закладів, як навчально-прак­тичний центр «Снєжка» з усіма необхід­ними умовами для розвитку вмінь сту­дентів і висвітлення цієї теми серед на­селення є гарним приводом популяриза­ції професії будівельника».

Директор ТзОВ «Снєжка-Україна» Ма­рек Павлусь, звертаючись до учасників заходу, зазначив: «Ми разом з вами ство­рюємо навчально-практичні центри «Снєжка», які дають учням додаткові можливості. Зокрема, молодь навчаєть­ся на сучасних матеріалах і отримує сер­тифікат від виробника. Водночас на­вчально-практичні центри створюють додатковий шанс і для розвитку на­вчальних закладів. Училища мають змо­гу переймати найновіші технології від виробника та впроваджувати їх у на­вчальний процес – усе це разом сприяє оновленню змісту професійної освіти».

Вітання від Федерації профспілок України та ЦК Профспілки працівників будівництва і промисловості будівель­них матеріалів учасників заходу висло­вила Людмила Сало, яка наголосила на важливості посилення співпраці між на­вчальними закладами та роботодавця­ми, а також розширенні співробітництва з міжнародними компаніями.

Начальник відділу професійних на­вчань та технічних консультацій компа­нії «Снєжка-Україна» Орест Жураків­ський презентував продукцію компанії «Sniezka» та запросив директорів ПТНЗ України до подальшої співпраці.

Із словами вдячності до соціальних партнерів за підтримку та допомогу звернувся директор ДПТНЗ «Бровар­ський професійний ліцей» Микола Ла­дан: «За створенням таких центрів у кожному регіоні – майбутнє наших учнів. Адже для якісної підготовки ква­ліфікованого робітника потрібні такі складові: сучасна матеріально-техніч­на база, професійні викладачі, які вмі­ють навчати учнів новітніх техноло­гій, взаємодія та співпраця з робото­давцями й виробниками». Микола Миколайович запросив усіх при­сутніх оглянути кабінет теоре­тичного навчання та новоство­рений НПЦ, де учні проходять професійно-практичну підготов­ку, використовуючи сучасні ма­теріали компанії «Снєжка».

За словами майстра виробничо­го навчання Валентини Голюк, у но­воствореному центрі учні матимуть змогу застосовувати свої знання у прак­тичних роботах 2–3 рази на тиждень, від­працьовувати вправи з накладення шпа­клівки, фарбування поверхонь. «Практи­ки не буває багато, особливо під час на­вчання», – зазначила вона.

Після офіційної церемонії відкриття відбулися прес-конференція на тему «Державно-приватне партнерство МОН України і ТзОВ «Снєжка-Україна» щодо модернізації системи професійно-тех­нічної освіти» за участю представників засобів масової інформації, а також се­мінар «Навчально-практичні центри «Sniezka»: стратегія розвитку на 2017– 2018 роки».

У своїх виступах промовці зазначали, що сучасний ринок праці та активний розвиток суспільно-орієнтованої освіти в Україні, зокрема професійної, висуває все більше вимог щодо конкурентоспромож­ності майбутніх кваліфікованих робітни­ків, тому перспективи розвитку професій­но-технічних навчальних закладів як у співпраці з роботодавцями, так і розши­ренні соціального партнерства та міжна­родного співробітництва з провідними корпораціями й компаніями шляхом створення навчально-практичних цен­трів. Це дає можливість закладу профе­сійної-технічної освіти не лише сформу­вати простір для соціального партнер­ства, а й забезпечити розвиток різнома­нітних форм взаємодії його суб’єктів.

Матеріали сторінки підготувала Тетяна РУБАН, «ПВ»

Фото автора

У ПРІОРИТЕТІ – СОЦІАЛЬНИЙ ДІАЛОГ

Відбулося ІІІ за­сідання Київської обласної ради профспілок, на якому розгляда­лися питання розвитку соціаль­ного діалогу, як основного важе­ля у забезпеченні соціально-трудових прав і гарантій працівників.

У засіданні взяли участь заступник Голови Федерації профспілок України Олександр Шубін, представники Київської облдержадміністрації, обласного Об’єднання роботодавців, головних управлінь Пенсійного фон­ду, Держпраці в Київській області, відділення НСПП у м. Києві та Київській області, профспілковий актив регіону.

У своїй доповіді голова Київської облпрофради Валентин Кононенко проаналізував роботу профспілок області щодо захисту соціальних прав спілчан, назвавши досягнення та невирішені питання.

Як зазначалось у доповіді та виступах присутніх, з метою забезпечення дієвого соціалогу сторонами підписана та успішно виконується Територіальна угода на 2016–2020 роки. Теругоди підписано в більшості районів і міст облас­ного підпорядкування.

З серпня 2015 року діє Розпорядження Київської облдержад­міністрації № 286, яким передбачено посилення співпраці місцевих держадміністрацій з профспілковими органами у виконанні їхніх повноважень, а також залучення профспі­лок до розгляду та формування проектів міських, районних бюджетів, програм соціально-економічного та культурного розвитку регіонів.

Представники облпрофради включені до складу 10 профіль­них комісій ОДА, керівники окремих обласних галузевих профорганізацій є членами колегій департаментів облдержадміністрації. З метою координації дій облпрофрадою укла­дено договори про співпрацю з головними управліннями Пенсійного фонду, Держпраці в Київській області, регіо­нальним відділенням НСПП.

Разом з тим, промовці наголошували, що в порушення прин­ципів соцдіалогу і норм Теругоди, зміни в соціально-еконо­мічній сфері підприємства, організації чи установи подеколи відбуваються без обговорення із соцпартнерами, не всі працю­ючі охоплені колдоговірним регулюванням, є випадки необ­меженого строку колдоговорів, що призводить до затягування процесу укладення угод, а також зриву укладення договорів на новий термін. Під гаслами приватизації, дерегуляції та де­централізації скорочуються робочі місця. Мають місце факти порушення прав профспілок з боку роботодавців.

Виступаючи перед профактивом Київщини, заступник Голови ФПУ Олександр Шубін поінформував про дії Федерації проф­спілок України щодо розширення та поглиблення соцдіалогу на загальнонаціональному рівні, результати зустрічі представ­ників всеукраїнських профспілок і профоб’єднань з Прем’єр- міністром України, роботу над Генеральною угодою, пропози­ції профспілок до проекту Держбюджету на 2018 рік та ін.

Рада прийняла постанову про першочергові заходи член­ських організацій щодо забезпечення конституційних прав спілчан.

ТЕРИТОРІАЛЬНА УГОДА: ПІДСУМКИ ВИКОНАННЯ ТА НОВІ ЗАВДАННЯ

Днями у Федерації профспілок Рівнен­ської області відбуло­ся засідання Територі­альної тристоронньої соціально-економічної ради під головуванням очільника Об’єднання організацій робото­давців регіону Воло­димира Боярчука.

У ході засідання було розглянуло інформа­цію сторін про хід ви­конання територіаль­ної угоди за I півріччя п. р. та рішень, ухвалених на по­передніх засіданнях ТТСЕР.

Звіт сторони влади пред­ставив в. о. директора департа­менту соціального захисту на­селення облдержадміністра­ції Олексій Шамак. Він зазна­чив, що з 296 пунктів угоди ор­ганів виконавчої влади безпо­середньо стосуються 87, або 29,4%. Спільна відповідаль­ність передбачена 81 пунктом (27,4%). Взяті зобов’язання, в основному, виконуються. В об­ласті вживаються заходи щодо забезпечення сприятли­вих умов для розвитку підпри­ємництва. З метою розвитку та реформування господар­ського комплексу і соціальної сфери реалізуються стратегія розвитку Рівненської області на період до 2020 року і програ­ма економічного та соціально­го розвитку Рівненської облас­ті на 2017 рік.

У програмі розвитку інвес­тиційної діяльності на 2016– 2018 роки визначено основні її напрями, проаналізовано стан та основні тенденції, окреслено стратегічні напря­ми та пріоритети інвестицій­ного розвитку регіону.

Крім того, ОДА ініційовано підготовку територіальними громадами проектних ідей для розроблення проектів, що можуть реалізовуватися за ра­хунок коштів секторальної бюджетної підтримки Євро­пейського Союзу та субвенції з державного бюджету на фор­мування та розвиток інфра­структури громад.

Зона особливої уваги ОДА – зростання заробітної плати штатних працівників регіо­ну в цілому. Так, у вересні 2017 року вона становила 6138 грн, що на 36,6% більше порівняно з аналогічним пе­ріодом 2016-го.

Серед регіонів України за розміром зарплати Рівненщи­на посіла 18-те місце, на 1213 грн не досягнувши рівня оплати праці по країні в 7351 грн. Водночас заробітна пла­та штатних працівників об­ласті перевищила оплату пра­ці в сусідніх областях, зокре­ма Волинській – 6100 грн, Жи­томирській – 6106 грн, Терно­пільській – 5765 грн.

У структурі загальної за­боргованості в області борг економічно активних під­приємств складає 96,3%, підприємств, щодо яких ре­алізується процедура відновлення платоспро­можності боржника або визнання його банкрутом, – 3,7%.

«Нам не слід рівнятися на ті регіони, які за показника­ми рівня зарплати розташо­вані першими з кінця списку. Ми можемо і повинні досяг­ти кращих результатів, – за­значив у звіті профспілкової сторони голова Федерації профспілок області Микола Шершун. – Для досягнення критеріїв гідної праці на Рів­ненщині є невикористані ре­зерви. І насамперед, розвиток і становлення підприємств, які би по-господарськи вико­ристовували природний по­тенціал Полісся і налагоди­ли повний цикл виробни­цтва: сировина – готова про­дукція. За цим – солідний внесок у виробничий потен­ціал області і вирішення про­блеми зайнятості в депресив­них районах, яка таки добря­че дошкуляє».

Актуальним залишається питання нерівності в оплаті праці, наголосив лідер проф­спілок Рівненщини. Так, спів­відношення в оплаті праці між працівником основної профе­сії та керівником підприєм­ства подекуди сягає 1:200, різ­ниця між розміром зарплати працівників бюджетної та не­бюджетної сфер складає 30%, а гендер­ний розрив в оплаті праці – майже 25%. При цьому в об­ласті спостері­гається тенден­ція сталого зростання суми заборгованості з виплати зарплати. Тільки на ДП «Рівнен­ський автомо­більний ре­монтний завод» станом на 2 жовтня п. р. вона складала 2602,0 тис. грн.

ФПО тримає це підприєм­ство на постійному контролі. Разом із колективом заводу, профспілковими лідерами пройшли всі інстанції з пропо­зиціями щодо відновлення ро­боти ДП «Рівненський автомо­більний ремонтний завод». Звертались і до Уряду, і до Пре­зидента, через народних депу­татів виносили це питання на засідання парламенту. Голова ФПО зустрічався із заступни­ком міністра оборони України. Народний депутат Сергій Ка­плін, який представляє інтереси профспілок у Верховній Раді, спілкувався з колекти­вом заводу та надав запит Уря­ду щодо проблем ДП «Рівнен­ський автомобільний ремонт­ний завод». Робиться все для того, щоб завод отримав дер­жавне замовлення, а працівни­ки мали робочі місця. Проте, чому цей процес іде так по­вільно, незрозуміло, зважаючи на нагальні потреби у випуску продукції для АТО.

У поверненні заборгова­ності найбільш незахищени­ми залишаються працівники підприємств-банкрутів, яким заборговано 2216,5 тис. грн, при цьому реальні меха­нізми повернення такої за­боргованості відсутні.

Микола Шершун висло­вив стурбованість ситуацією на дорогах області, значним зростанням кількості ДТП, а також закликав примножи­ти спільні зусилля для запо­бігання таким випадкам.

Заступник голови облас­ної ради Олексій Бучин­ський, відзначивши важли­вість саме такого формату консультацій і вироблення спільних рішень, повідомив, що обласна рада працює за 44 програмами соціально-еко­номічного розвитку області. І наразі у формуванні кожної з них соціальні партнери мо­жуть і повинні брати участь.

Сторони ухвалили відпо­відні рішення та погодилися сприяти створенню проф­спілкових організацій, про­довжити співпрацю у напря­мі поступового підвищення рівня зарплати працівників і збільшення її частки у собі­вартості продукції.

Інформаційно- аналітичний центр ФПО

СЕМІНАР ДЛЯ ПРОФЛІДЕРІВ

У м. Чернігові на базі Навчально-методичного центру профспілок відбувся семінар-тренінг для голів первинних профспілкових організа­цій Профспілки працівників енергетики та електротехнічної промисловості України.

П рактика свідчить, що профлідер час­то опиняється в си­туації конфлікту з роботодавцем і членами профспілки. Саме над цією проблемою разом з учасни­ками навчання працювала практичний психолог та сертифікований тренер Іри­на Глушко.

Юрист і тренер НМЦП Во­лодимир Ковальчук поін­формував про зміни законо­давства, що впливають на діяльність профспілкових організацій у 2017 році, та законодавчі новації на на­ступний рік.

З аналізом пенсійної рефор­ми, зокрема щодо її впливу на розмір пенсій спілчан, виступила представник го­ловного управління Пенсій­ного фонду України в Чер­нігівській області.

Не секрет, що частина укра­їнського суспільства перебу­ває в полоні радянських сте­реотипів щодо профспілок. Нерідко профлідери стають об’єктами інформаційних атак. Зрозуміти механізми формування іміджу органі­зації та відпрацювати при­йоми роботи профспілкової команди в кризових ситуаці­ях допоміг слухачам тренінг від тренера та медіа-експер­та НМЦП Віталія Копиша.

Профспілки повинні вміти передбачити й правильно оцінити зміни в трудових відносинах, зберігаючи ба­ланс сил сторін соціального діалогу. Цій темі був присвя­чений міні-тренінг кандида­та економічних наук, доцен­та Чернігівського національ­ного технологічного універ­ситету Світлани Задорожної.

Насамкінець учасники захо­ду отримали приємний дода­ток до знань – сертифікати про закінчення навчання та привітання від заступника голови Укрелектропрофспіл­ки Олександра Давиденка.

Вл. інф. НМЦП

«КАРПАТНАФТОХІМ» ПРАЦЮЄ З МАКСИМАЛЬНИМ НАВАНТАЖЕННЯМ

Залишилися в минулому хвилювання, безсонні ночі, термінові виклики, пов’язані з підготовкою і пуском обладнання виробництв ТОВ «Карпат­нафтохім». І хоча клопотів у калуських нафтохі­міків вистачає і нині, але їх не порівняти із тими, які були тут у травні і на початку червня.

«П ро ті події ми добре пам’ятаємо, – розповідає начальник виробництва етилену і поліетилену Іван Федорів, – а тому, аби вберег­тися від подібних проблем, ще з більшою відповідаль­ністю дбаємо про обладнан­ня. Зважаючи на найтипові­ші причини виробничих не­поладок у ході пускових ро­біт, пов’язані з роботою контрольно-вимірюваль­них приладів та автомати­ки, а також компресорного та насосного обладнання, підвищену увагу приділяє­мо їх стану. І вжиті заходи, скажу відверто, дали пози­тивний результат».

На підтвердження цих слів слід зауважити, що контроль­на перевірка стану діючого обладнання та його можли­востей працювати на макси­мальних потужностях, прове­дена 4 вересня, дозволяє це робити. Тож, починаючи з листопада, потужності уста­новки етилену зростатимуть.

Анатолій ГАЙОВИЙ

Усі новини