ПІД ЛЕЖАЧИЙ КАМІНЬ ВОДА НЕ ТЕЧЕ…

Побутує думка, що рядові державні службовці – це мовчаз­ні виконавці, які бояться й слово сказати, не те що відстою­вати свої інтереси. Це не завжди так. Чимало колективів держслужбовців на всіх рівнях заявляють про свої права. Сміливості та впевненості додає підтримка обкому проф­спілки, який завжди підставляє плече у вирішенні проблем.

Приміром, працівники Світловод­ського терцентру соціального обслуговування, що на Кірово­градщині, які надають соціаль­ні послуги людям, котрі перебувають у складних життєвих обставинах, самі опинилися в незрозумілій ситуації.

У зв’язку із змінами в законодав­стві у листопаді 2016 року сесія місь­кої ради затвердила положення про терцентр у новій редакції, в якій був відсутній важливий пункт – про голов­ного розпорядника коштів установи. Його не внесли через те, що депутати не змогли дійти згоди, хто ним має бути: управління соцзахисту чи виконком міської ради. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 1417 голо­вним розпорядником коштів повинен бути орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, що утворив терцентр. Світловодський терцентр утво­рений виконкомом міськради.

Працівники терцентру не розуміли, чому не приймалося рішення про головно­го розпорядника коштів, що гальмувало фінансове забезпечення установи. Від не­зрозумілих «підкилимних» ігор могли по­страждати майже 100 ні в чому не винних працівників, які не отримували належної зарплати. У колективі відбулися збори, на яких було прийнято рішення про оголо­шення страйку. Це було попередженням. Водночас працівники, як виборці, зверну­лися до депутатів міської ради з прохан­ням вирішити в межах закону питання щодо головного розпорядника коштів.

І достукалися. Питання вирішено.

Інша ситуація склалася в терцентрі Благовіщенського району – його праців­ники звернулися до обкому профспілки з приводу неможливості подальшої співп­раці з директором установи. Його керів­ник (уже колишній) некоректно та грубо ставилася до підлеглих, постійно погро­жуючи звільненням. Приміром, під час розмови застосовувала ненормативну лайку і крик, не надаючи можливості по­яснити ситуацію чи висловити свою дум­ку. Як кажуть, наліво і направо оголошу­вала догани, змушувала писати заяви на звільнення за власним бажанням. Навіть було видано наказ на звільнення праців­ниці без поданої заяви.

Прикладів перевищення повноважень багато. Директор дозволяла собі одноосіб­но вирішувати виробничі питання. Грубо порушувалися санітарні норми. Премію­вання працівників керівник здійснювала з урахуванням власних інтересів. Далі терпіти люди не могли. У колективі скла­лася напружена, стресова, несприятлива для роботи атмосфера. Працівники пере­бували на межі емоційного вибуху.

Після втручання у конфлікт обкому профспілки, проведених переговорів з керівництвом району ситуація в терцен­трі змінилася на краще. Керівника, що втратив над собою контроль, м’яко ка­жучи, попросили звільнити робоче міс­це. Колектив зітхнув з полегшенням – з новим директором працюється із задово­ленням.

Торік виникала заборгованість із зарплати, особливо по управліннях соціаль­ного захисту населення. Деякі установи перебували на межі оголошення страйку. До нас зверталися колективи управлінь Маловисківського, Новоархангельського, Бобринецького районів. На сьогодні в жодній організації департаменту соцза­хисту населення боргів із зарплати немає.

До нас дослухаються не тільки влада та керівники на місцях, а й депутати Вер­ховної Ради. Приміром, ЗУ «Про службу в органах місцевого самоврядування» було прийнято з урахуванням профспілкових пропозицій.

Під лежачий камінь вода не тече… Тобто, питання можна вирішити і в дер­жавних установах, якщо там є профспіл­кові організації.

Віктор ФЕДОТОВ,

голова Кіровоградського обкому профспілки

працівників держустанов

ПРАЦЯ З ЛЮДЬМИ ТА ДЛЯ ЛЮДЕЙ

Заслуженим авторитетом і повагою користується у мешканців гірського се­лища Дубове Тячівського району у Закарпатті Василь Мадар, який очолює кадрову службу ДП «Закарпатське вертолітне виробниче об’єднання» і на громадських засадах – первинну профспілкову організацію. Зважаючи на його лідерські якості, вміння працювати з людьми, захищати їхні інтереси, односельці обрали Василя Івановича депутатом Дубівської селищної ради.