ПІДВАЛИНИ АВТОРИТЕТУ
Її авторитет у трудовому колективі Калуської ТЕЦ є незаперечним.
Уже тривалий час, із 2004 року, Лідія Анатієнко незмінно очолює профспілкову
організацію підприємства. Непросто пояснити, чим викликана така довіра людей.
Очевидно, визначальна роль тут належить трудовій біографії, багатому життєвому
досвіду цієї жінки.
У 1970 році Лідія Олександрівна закінчила Саратовський
політехнічний інститут та отримала призначення на Калуську ТЕЦ. Спочатку
працювала інженером турбінного цеху, досконало вивчила складне господарство
електростанції. У молодого спеціаліста була перспектива кар’єрного зростання,
та несподівано 1978 року пані Лідія змінила своє місце роботи і проживання.
Поїхала разом із чоловіком до шахтарського селища Піраміда на полярному архіпелазі
Шпіцберген, де 3 роки працювала техніком-оператором електростанції вугільного
рудника «Піраміда».
Збагатившись досвідом діяльності в екстремальних умовах,
Лідія Анатієнко незабаром повернулася на колишнє місце роботи – Калуську ТЕЦ,
де зуміла досконало вивчити потреби виробничників як кожного зокрема, так і
всього колективу. Тому й не дивно, що цю активну жінку трудівники підприємства
не раз обирали головою профкому.
Калуська ТЕЦ постійно змінювала своє підпорядкування, й
щоразу цей процес супроводжувався прагненням здійснювати так звану «оптимізацію»
– скорочення працюючих. Але наміри вищого керівництва постійно наштовхувалися
на активний спротив працівників. Голова профкому Лідія Анатієнко, керівники
ТЕЦ особисто зверталися до очільників Міністерства палива та енергетики України
і, зрештою, таки домагалися того, що ніхто з працівників станції не був
скорочений.
Нелегкі часи переживали енергетики в літні періоди 2015 і
2016 років, коли підприємство змушене було тимчасово припинити свою виробничу
діяльність. Профком та адміністрація ТЕЦ домоглися, щоб у період простою
працівникам станції було збережено зарплату. Лише невелика їх частина були
переведені на 2/3 посадового окладу.
Члени профкому, його голова налагодили справу так, що
колдоговір відігравав вирішальну роль у регулюванні трудових відносин між адміністрацією
підприємства та найманими працівниками. Колдоговір на підприємстві вкотре
укладено на 2014–2018 роки. В цьому документі передбачено чимало додаткових
пільг для працюючих. Насамперед здійснюється послідовне підвищення оплати їх
нелегкої праці. Наразі середня зарплата трудівників ТЕЦ становить 7,4 тис. грн
і виплачується своєчасно.
Важливо, що виконуються всі заходи з охорони праці,
передбачені колдоговором. На підприємстві досягнуто зменшення загазованості та
шуму у виробничих приміщеннях. Енергетики забезпечені спецодягом та
спецвзуттям, на придбання якого в 2016 році було витрачено 457 тис. грн.
Служба охорони праці постійно дбає про профілактику виробничого травматизму.
Щодо цього чималий обсяг роботи виконують дев’ять громадських інспекторів, з
якими проводиться регулярне навчання.
Значна увага на Калуській ТЕЦ приділяється питанням
оздоровлення працюючих. Попри те, що Фонд соціального страхування з тимчасової
втрати працездатності вже не виділяє пільгових путівок на лікування
застрахованих осіб, адміністрація і профком все ж знаходять можливість
допомагати членам трудового колективу. В минулому році було виділено 432 тис.
грн на оздоровлення енергетиків і вони змогли полікуватися в санаторіях Трускавця,
Моршина та Хмільника. Профком підприємства також узяв на себе 50% витрат
енергетиків за користування послугами спортивно-оздоровчого комплексу
«Акваторія».
За сприяння профкому трудівники залучаються до
спортивно-масової роботи. Між виробничими підрозділами електростанції щорічно
проводяться змагання з плавання, волейболу, міні-футболу, армрестлінгу.
Працівники ТЕЦ також беруть активну участь у всеукраїнських спартакіадах, які
проводить «Укрелектропрофспілка».
А ще енергетики ТЕЦ в години дозвілля захоплюються аматорською
художньою творчістю. Своїми силами вони готують концертні виступи під час
відзначення державних та професійних свят.
Тож постійно дбати про соціальний захист людини праці,
задоволення її духовних потреб – у цьому вбачає своє покликання профспілковий
лідер Лідія Анатієнко.
Олександр ШЕРЕМЕТ
ЛІСОВА ГАЛУЗЬ: ЛЮДИ ЦІНУЮТЬ СВОЮ РОБОТУ
У спілчан і керівництва лісової галузі Волині – спільне
завдання: створення на підприємствах належних та безпечних умов праці. Тож
закономірно, що люди цінують свою роботу.
Створення належних і безпечних умов праці – серед
пріоритетних завдань Волинського обласного управління лісового та
мисливського господарства й обласної організації Профспілки працівників
лісової галузі. Тому на лісопідприємствах області дбають про те, аби забезпечити
робітників штатних бригад на зимовий період усім необхідним, в тому числі
відповідним захисним теплим спецодягом. Варто зазначити, що загалом на
фінансування заходів з охорони праці підприємствами ВОУЛМГ освоєно понад 4,5
млн грн! Тому люди сьогодні цінують свою роботу. Це підтверджує той факт, що в
окремих штатних бригадах при лісопідприємствах працюють і родинні династії.
Приміром, у Боровненському лісництві ДП СЛАП «Камінь-Каширськагроліс» лісорубами
довгий час працюють рідні брати – Анатолій і Сергій Ревуцькі. Майстер у цьому
ж лісництві – їхній батько Іван Євлінович, за плечима якого більше 37 років
лісівного стажу.
І Анатолій, і Сергій мають посвідчення вальників лісу VI
розряду, що є дуже важливим у їх роботі, адже вона пов’язана з підвищеною небезпекою
і вимагає професійних знань та вмінь. А один з братів, Анатолій, ще й здобуває
кваліфікацію лісівника – бажає продовжити справу батька…
Прес-центр ФПО
ВШАНУВАЛИ ВОЇНІВ-АФГАНЦІВ
У м. Ужгороді відбулися урочистості з нагоди Дня вшанування
учасників бойових дій на території інших держав та 28-ї річниці від дня
остаточного виведення радянських військ з Афганістану.
Хвилиною мовчання та квітами вшанували пам’ять загиблих
воїнів-афганців керівники краю, правоохоронних органів, профспілок, учасники
бойових дій на території інших держав, дипломати, громадськість.
Присутні на урочистостях згадали поіменно 53 загиблих в
Афганістані наших краян, поклавши квіти до пам’ятника Скорботної матері,
встановленого воїнам-закарпатцям, які загинули при виконанні інтернаціонального
обов’язку.
В урочистостях взяли участь голова Закарпатської
облпрофради Володимир Фленько, представники профспілок області.
Сергій БАРАНЧИКОВ
Фото автора
ДОПОМОГА ВУГІЛЬНИКІВ ПОРАНЕНИМ БІЙЦЯМ АТО
Головний лікар Дніпропетровської обласної клінічної лікарні
ім. І. І. Мечникова Сергій Риженко звернувся з офіційним листом на ім’я голови
Дніпропетровської територіальної організації профспілки вугільників Сергія
Юнака з проханням розглянути можливість надання фінансової допомоги для
придбання гостро необхідних медикаментів і виробів медичного призначення для
лікування важко хворих пацієнтів лікарні.
Після загострення воєнних дій під Авдіївкою обласна клінічна
лікарня щодня приймає поранених бійців, котрим лікарі надають екстрену медичну
допомогу.
Сирени машин швидкої допомоги, які везуть в Дніпро хлопців,
постраждалих від військових дій у зоні АТО, жителі міст Західного Донбасу
чують досить часто. Операції з порятунку поранених воїнів тривають безперервно
до глибокої ночі. Багато солдатів потім перебувають на реабілітації місяцями.
До лікарні доставляють найважчих бійців з черепно-мозковими
травмами, пораненнями в груди, живіт. 70% мають поранення кінцівок. Багато
бійців застуджені. Для їх лікування необхідні чималі кошти. «Надана допомога
буде використана винятково для поліпшення лікувально-діагностичного процесу
лікарні», – йдеться в офіційному листі головного лікаря.
Розглянувши звернення, президія Дніпропетровської
територіальної організації профспілки працівників вугільної промисловості
прийняла рішення про виділення благодійних коштів у розмірі 100 тис. грн.
Лідери робітничого шахтарського руху переконані, що гуманітарна допомога
повинна надаватися без зволікання, аби встигнути врятувати та реабілітувати
наших захисників.
Світлана ГОНЧАР
ЯКА ДОЛЯ ПРОФОРГАНІЗАЦІЇ В ОБ’ЄДНАНІЙ ГРОМАДІ?
На базі Соколівської сільської ради утворилася об’єднана
територіальна громада (ОТГ). Яка ж доля чекає на профспілкову організацію в
новій структурі? За логікою, вона має теж об’єднатися в потужну захисну силу.
Якщо це один колектив, то одноосібників не повинно бути, щоб не вийшло так: хто
в ліс, а хто – по дрова. На сьогодні міцний і надійний фундамент, який заклала
діюча профорганізація, є, а далі все залежить від тих, хто вливається в нову
структуру.
Голова профкому Валентина Калабанова підтверджує:
профорганізація дієва, її діяльність помітна, колективний договір
виконується. «Хто б не звертався до профкому, питання вирішуються. Фінансів,
звісно, небагато, тож використовуємо їх раціонально. Коли потрібна більш
суттєва допомога, звертаємося до сесії сільської ради, й депутати приймають
рішення. Тож у будь-якому випадку не залишаємо спілчан сам на сам з
проблемами. Колектив наш дружний, конфліктів немає, керівник з розумінням
ставиться до діяльності профорганізації, в особі профкому бачить помічника»,
– зазначає вона.
Погляд на профспілку голови об’єднаної територіальної
громади Інни Завірюхи позитивний. Знає її можливості та роль у житті людини,
приміром, під час скорочення, переведення на іншу посаду. І на нинішній посаді
свою думку не змінила: профспілкова організація повинна бути однозначно. Хоча
в її існуванні насамперед мають бути зацікавлені працівники, а не
роботодавець, бо це їхній захист. У сільраді завжди була профорганізація і
ніколи ні в кого з працівників не виникало питання про вихід із неї.
На думку голови Кіровоградського райкому профспілки
працівників держустанов Олени Турчанової, у Соколівській об’єднаній громаді на
часі визначитися з членством у профспілці тих сіл, що ввійшли до її складу.
«Райком профспілки націлює на те, щоб профорганізації залишалися на місцях і
входили до районної організації. Це принципове питання, тому що в кожній
сільській раді, яка приєдналася, залишається трудовий колектив з усіма своїми
проблемами, тож бажано, щоб там діяла профорганізація чи профгрупа. Ми
звернулися до цих сільрад з проханням розглянути таку можливість. Плануємо
виїздити в кожну сільраду, щоб на місці пояснювати переваги профчленства. Не
хочеться, щоб у зв’язку з реорганізацією розпадалися профорганізації. У такому
ж напрямку працюємо і з іншими сільськими радами, які є спроможними до
об’єднання в цьому році: Аджамською, Великосеверинівською і Первозванівською.
Олена Турчанова високо оцінює діяльність первинки Соколівської сільради,
зокрема її голови. Це відповідальна, скрупульозна, дисциплінована людина, яка
багато років на совість виконує громадську роботу, тому на базі цієї сільради
можливе утворення об’єднаної профорганізації.
На пульсі життя тримає руку й обком профспілки працівників
держустанов – підтримує реформи з децентралізації влади й утворення ОТГ. Це
підтверджено з перших кроків, коли провели заходи з питань децентралізації в
окремих районах.
Однак, за словами голови обкому профспілки Віктора Федотова,
далеко не всі керівники ОТГ ідуть назустріч. «Кому потрібен зайвий клопіт? Але
ж мета в нас одна: наблизити центри надання послуг до людей! У нас таке відчуття,
що в деяких ОТГ керівники перебувають у постійному виборчому процесі й не
можуть з нього вийти. Говорять одне, а роблять навпаки».
На думку Віктора Федотова, як в ОТГ, так і в
профорганізаціях повинні бути істинні лідери. Вони є і виявляють себе. «Це,
зокрема, бачимо на прикладі Соколівській ОТГ, де є розуміння того, що роблять і
для чого. З ними працювати – одне задоволення».
Марія ІВАНОВА
РЕФОРМИ КРОКУЮТЬ КРАЇНОЮ
На Рівненщині утворюються територіальні об’єднані громади з
центром в одному з об’єднаних у громаду сіл, обираються лідери- професіонали,
знані на місцях люди, котрі мають авторитет господарників, досвідчених організаторів
та управлінців. Нині створено вже 18 таких громад, а в майбутньому буде ще 27.
Одним з головних пріоритетів діяльності Федерації
профспілок області в умовах децентралізації влади та створення ОТГ є
збереження цілісності та єдності галузевих організаційних ланок профспілок,
їх організаційної структури, недопущення необґрунтованої ліквідації первинних
профорганізацій у процесі оптимізації мережі закладів ЖКГ, бюджетної сфери,
АПК тощо.
З цією метою було запроваджено механізм об’єднання первинок
громад у координаційну раду, голова якої буде співпрацювати з президією
Федерації профспілок області.
Протягом кількох місяців профспілковці працювали в
новостворених територіальних громадах, з керівниками громад і головами
первинок, адже на президії ФПО було вирішено галузевий принцип формування
профорганізацій зберегти. Утворювалися нові первинні профорганізації,
обиралися їхні лідери та обговорювалися можливі кандидатури для обрання голів
координаційних рад.
Паралельно готувались і угоди про співпрацю між ФПО та
сільськими радами (ОТГ). Такі угоди підписані між Миляцькою та Висоцькою
сільськими радами 7 лютого 2017 року, під час відвідин цих громад членами
президії Федерації профспілок області, спеціалістами апарату ФПО. До громади
цього дня завітав і голова Дубровицької райради Микола Кухарець, соціальних
партнерів представляла начальник управління освіти, молоді та спорту району
Ніна Стасюк, був присутнім і профспілковий актив району.
Отже, вперше в Україні подібна співпраця була документально
засвідчена. Свої підписи під угодами поставили голова ФПО Микола Шершун, голова
Миляцької громади Федір Хлебович і Висоцької – Людмила Гура.
Для координації роботи первинок, членів профспілок і
представлення їхніх інтересів в органах ОТГ було створено координаційну раду
та обрано її голів.
Жанна АРСЕНІЧЕВА
СТВОРЕНО НОВУ ПЕРВИНКУ ОСВІТЯН
Ще одним осередком Профспілки працівників освіти і науки
України, створеним на рівні об’єднаних територіальних громад Чернігівщини,
стала Носівська первинна профспілкова організація.
8 лютого члени профспілки, які представляли всі навчальні
заклади Носівської ОТГ, одноголосно прийняли рішення про створенн
25.02.2017
|