ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

У ПРОФСПІЛЦІ ПРАЦІВНИКІВ КУЛЬТУРИ СТАРТУВАВ РІК ПЕРВИНКИ

«Реформи від­буваються не тому, що дуже добре, а тому, що погано. Чо­мусь децентра­лізацію влади сприймають як зло. Все йде від нерозуміння. Треба зважати на об’єктивні процеси. При­міром, вкрай низька зайня­тість у селі при інтенсифікації праці, вражаю­ча демографіч­на ситуація. За­хід уже пере­жив цей про­цес, і ми пови­нні пройти цей шлях так, щоб було менш бо­лісно для лю­дей. Який варі­ант ми обирає­мо? Є велике село з необхід­ною інфра­структурою і є маленькі села з дитсадком й початковою школою, а старшокласни­ків краще на­вчати у великій сучасній школі. Тобто, створю­ємо великі цен­три, вкладаючи кошти у їхній розвиток. Це ідея децентра­лізації влади».

Віктор ФЕДОТОВ, голова обкому профспілки праців­ників держустанов:

«Децентралізація нагадує централізацію влади. Навіщо передбачене обов’язкове схвалення об’єднання облас­ними радами? Яка ж тут до­бровільність? Загалом, люди до кінця не розуміють, що їм принесе об’єднання. Обіця­ють наблизити центри на­дання послуг до людей, а хто забороняє це робити зараз? Найбільше непокоїть неви­значеність щодо майбутньо­го: немає змін ні до Податко­вого, ні до Бюджетного ко­дексів. Усе відкладають на потім: питання землі, кому­нальної власності, надхо­джень до місцевих бюджетів. Тобто, законодавча база дуже відстає від реалій. Де візьмуться надходження з по­датку фізичних осіб, якщо в селі проживають лише пенсі­онери? Місцева влада може запроваджувати свої подат­ки, але з кого їх брати?

Теорія проголошує: якість і доступність послуг не може бути нижчою, ніж до об’єднання. Як можна в це повіри­ти, коли систему побутового обслуговування свого часу успішно провалили, а нато­мість не створили нічого?

Профспілки – за реформи, але за такі, які будуть на ко­ристь людям. На нашу думку, варто напрацювати пілотні проекти й показати, хто ви­грає від новоутворень. Свою роль ми бачимо в тому, щоб зберегти у новостворених об’єднаннях профорганізації та використовувати можли­вості колдоговорів для захис­ту їхніх прав, щоб вони не за­лишилися наодинці із своїми проблемами. Ми повинні зрозуміти, що реформи про­водимо для людей, а не для «галочки», тому так критично підходимо до цих процесів, аби не наламати дров».

Наталія СТИРКУЛЬ, голова Дмитрів­ської сільської ради Знам’янського району:

«Наша сільська рада самодостат­ня і, мабуть, най­більша не тільки в районі. Я не ворог децентралізації, просто хочу спра­ведливості. Боля­че сприймаю сло­ва, коли провину перекладають на сільських голів, коли заздрять їх­ній зарплаті. Це раніше на терито­рії села було бага­то керівників, а сьогодні сільський голова залишаєть­ся наодинці з жи­телями і їхніми проблемами. У нас теж відбува­ються реформи, але ті, які потрібні людям. Що стосу­ється нашої сіль­ради, то не бачу необхідності об’єднуватися. Ми не маємо розра­хунків, що це нам дасть. Люди наля­кані реформами. Яка найбільша проблема для села? Це створен­ня робочих місць. Без цього вони приречені на ви­мирання. Щоб проводити рефор­ми, люди та влада повинні чути одне одного. Об’єднуватися задля роз­витку повинні ті колеги, які не мо­жуть утримувати свої території».

Володимир НИЖ­НИК, регіональний консультант з пра­вових питань про­екту «Пульс» Асоці­ації міст України в області:

«Як відбуваються ці процеси в області? У 2015 році стартува­ли дві об’єднані те­риторіальні грома­ди, які згодом ви­йшли на пряме між­бюджетне фінансу­вання. Тобто, всі по­датки, які отримува­ли райони, тепер надходять до гро­мад, але й повнова­ження теж пере­йшли до них. Вони отримали головний фінансовий ресурс – 60% доходів з фізич­них осіб, субвенцію, яку держава дає на розвиток інфра­структури об’єднаних громад. На ви­ході – інші ОТГ. Сьо­годні постає завдан­ня максимально за­лучити на їхні тери­торії інвестиції та підвищити рівень надання послуг для громадян. Це осно­вна мета реформи. Дві об’єднаних гро­мади утворюються на базі сільських рад, і тут виникає за­питання: де розміс­тити всі необхідні структури, як нала­годити зв’язок з те­риторіями? Села не дуже тяжіють до об’єднання з райцен­трами, побоюючись, що весь фінансовий ресурс осяде там, хоча насправді все навпаки – рівень сіл буде підтягуватися до рівня району».

Анатолій АБРАМОВ, регіональний консультант з бюджетних питань про­екту «Пульс» Асоціації міст України в об­ласті:

«Добре, що профспілки беруть участь у цьому про­цесі. Якою бачу їх роль? У роз’ясненні законодав­ства, вивченні проблем на місцях. Вони мають брати участь у сесі­ях, обгово­реннях, втру­чатися у фор­мування бю­джету, дома­гатися його озвучення, аналізу над­ходжень і ви­датків. Наразі поставлено завдання: формування бюджетних програм, які передбача­ють розвиток. У їх форму­ванні проф­спілки теж можуть бути задіяні. Перш ніж створю­вати ОТГ, тре­ба подивити­ся на її пер­спективу: якщо її немає, то навіщо об’єднуватися?»

Галина КАР­ПОВА, голова Бобринецько­го райкому профспілки працівників держустанов:

«Спілчан тур­бує інша про­блема: ство­рення міських закладів, які дублюють ра­йонні. Вони не вбачають у цьому доціль­ності. Щоб були два ди­ректори? У нас не так багато дітей, щоб від­кривати за на­явності район­них (спортив­ної школи, школи мис­тецтв…) ще й міські анало­гічні заклади. Був потужний будинок дитя­чої творчості – тепер його роз’єднали. Навіщо? Така ж доля чекає на територі­альний центр, який хочуть розділити на районний і міський. До того ж, над тими праців­никами, які об­слуговують міське насе­лення, нависла загроза скоро­чення. Цей розтин по жи­вому проходить дуже болісно».

ЗИМОВИЙ «ПРОЛІСОК»

У курортному Трускавці зима – пора віднос­ного затишшя. Навіть санаторії-тисячники на Різдво не переповнені. А вчительський пан­сіонат «Пролісок», який ось уже понад пів­століття належить освітянській профспілці, і серед «п’ятизіркових» знайшов свою непо­вторну нішу, свою родзинку. Він майже по­вністю заповнений і в найважчі зимові місяці.

Сімейний відпочи­нок визначили в «Проліску» самі гості – освітяни, які скрізь і всюди люблять бути з дітьми. Тож керів­ництву Львівської облас­ної організації профспіл­ки освіти і науки та дирек­ції оздоровчого закладу, відповідно, в новому році доводиться вирішувати такі житейські питання, як обладнання при пансіо­наті дитячого майданчи­ка, встановлення вартості дитячих путівок для різ­них вікових категорій ді­тей – від 3 до 14 років.

Директор Юрій Шевців се­ред здобутків минулого 2016-го називає кілька: по­чали працювати з прибут­ками, що спонукає до роз­витку матеріальної бази за наявності вартісної в курортному містечку те­риторії. Виготовили доку­ментацію на спорудження нового корпусу пансіона­ту нарівні з існуючим – на 50 місць. Працюючи на випередження, вирішили важливу проблему з по­стачанням води, врізав­шись в надійніший і по­тужніший водогін. Своє­рідним вінцем своєї робо­ти вважають добру славу, що має «Пролісок» на са­мій Львівщині. Бо, як ві­домо, люди їдуть далеко, недооцінюючи того, що поруч. Заробити її «вдо­ма» найважче.

Найбільше спілчан відпо­чили тут у минулому році з «Львівської політехні­ки», Шевченківської, Ли­чаківської районних осві­тянських організацій Львова, Сколівської та Жовківської районних ор­ганізацій галузевої проф­спілки. Все це підтвер­джує і успішне втілення в реалії Програми оздоров­лення спілчан, яка ось уже кілька років діє в об­ласній організації проф­спілки освіти і науки, прийнята з ініціативи її лідера Марії Яцейко. Згід­но цього документа, який працює на мотивацію членства і компенсує втрати від відсутності до­помоги в цьому напрямі від соцстраху, кожна ни­зова організація за при­кладом своєї обласної структури намагається здешевити путівку своїм спілчанам; переможцям професійних конкурсів вона дістається в нагоро­ду безкоштовно.

Залюбки їдуть на відпочи­нок у трускавецький «Пролісок» освітяни Запо­різької, Рівненської, Чер­каської областей, колеги з Польщі.

У 2017-й у «Проліску» див­ляться з оптимізмом і до­брим трудовим настроєм. Гостям тут з усієї України завжди раді, а Централь­ний комітет галузевої профспілки по-діловому підтримує цей важливий майновий об’єкт.

Ольга ЛОБАРЧУК

• ІЗ ПЕРШИХ ВУСТ

Марія ЗАМІЩАК, голова Трускавецької місь­кої організації профспілки освітян:

«Основа стабільної роботи «Проліска» – це насамперед людський фактор: гіперактив­ність і працездатність трудового колективу, а також керівництва закладу, якому, в бук­вальному розумінні, доводиться на роботі днювати й ночувати».

Усі новини