ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

«ПРОФСПІЛКА ПРОХОДИТЬ ЧЕРЕЗ УСЕ МОЄ ЖИТТЯ»

Володимир Гайдук каже, що сумнівався, чи включати до збірки п’ятий розділ «Лицем до людей». Що ж, добре, що у Володимирові-поетові переміг праг­матичний громадський діяч. Тож ми із задоволенням читаємо добрі слова віншування уважного голови профспілкової організації: професо­ру «Михайлові Яцуну – на 80», «Вчи­телеві», бухгалтеру профкому «Зо­ряні Сологуб – на уродини», своєму заступнику, багатолітньому ди­ректору інституту енергетики, професору вишу «Михайло­ві Олійнику – на уродини» і «Вправному музикан­тові брату Ігореві Грин­чишину».

Для нього, уро­дженця м. Бучач, ви­пускника звичайної середньої та худож­ньої школи Тернопіль­щини, знаковий для Галичини вищий на­вчальний заклад став знаковим особисто: в коле­гах і в друзях, у житті, в яко­му зумів поєднати «фізика і лі­рика», реалізувати свою багато­гранну особистість...

Після успішного, з «червоним» ди­пломом, закінчення вельми «технар­ського» електромеханічного факуль­тету отримав право вибору: інжене­ра-енергетика цеху Тернопільського комбайнового заводу з подальшим отриманням житла чи інженера ла­бораторії «Львівської політехніки» без таких побутових перспектив… Володимир Гайдук обрав роботу в своїй альма-матер. Тут, паралельно з науково-прикладною працею, по­чав своє стрімке сходження в гро­мадській професійній організації. Вже на третьому курсі був обраний заступником голови студентського профбюро, через 2 роки став лідером молодіжної громадської професій­ної організації вишу. Такі ж сходини пройшов і в профспілковій організа­ції працівників «Львівської політех­ніки». Згадує про своїх колег-профлі­дерів Клима Синенького, Степана Процика, Ореста Кунтового, з якими пройшов важливі етапи життя – від студентських трудових загонів до спорудження оздоровчих баз. Вдяч­ний колишньому голові профкому Миронові Білику, що потурбувався про нього, тоді аспіранта, в отриман­ні даху над головою в гуртожитку. Мабуть, сам Володимир Григорович на все життя закарбував не лише в своїй пам’яті, а й у планах роботи важливість помешкання. Хоч які б, як кажуть, важкі часи не були, а профком під його керівництвом подбав, щоб дві сотні працівників універси­тету отримали житло. Семеро діста­ли помешкання буквально нещодав­но. В цьому сенсі, створивши житло­вий кооператив, працюють і на рік майбутній. Вважає це найбільшим досягненням первинної організації профспілки, її конструктивного діа­логу з роботодавцем. З оздоровлення спілчан, як правило, в обласній орга­нізації освітянської профспілки «По­літехніки» тримають першість, зна­чно здешевлюють путівки своїм спілчанам і їхнім дітям.

Проте не все в громадській роботі дається просто та гладко. В недав­ньому інтерв’ю відомому на Львів­щині журналісту Борису Козлов­ському визнав: важко йде реалізація вимоги профорганізації до адміні­страції вишу, щоб основною формою прийому на роботу були довгостро­кові договори, а не річні, що трима­ють працівника на короткому повід­ку і є в багатьох аспектах порушен­ням трудового законодавства.

Попри те, як каже сам Володи­мир Григорович: «Профспілка про­ходить через все моє життя» (ба, на­віть тесть із цієї когорти – довголіт­ній колишній фінансовий інспектор обласної організації галузевої осві­тянської профспілки).

Ще в школі захопився футболом, у первинці «Політехніки» тривалий час відповідав за розвиток спорту, ніколи не полишав і не полишає за­няття тенісом та бадмінтоном, і сьо­годні є членом Львівського клубу ветеранів бадмінтону, що підтри­мує зв’язки з багатьма такими ж в Україні і за кордоном.

Свою альма-матер – улюблене місце навчання та праці – в усі часи згадує як провідний виш України. Працював тут проректором із соці­альних питань, успішно написав на­укову працю.

Це лише фрагменти змістовного, активного життя профспілкового лідера «Львівської політехніки». Корені його життєвої енергетики, вважає ювіляр, у генах, у родинно­му вихованні. Мама була дуже ак­тивною, комунікабельною люди­ною. Духом пішов у дідуся по бать­ківській лінії, котрий теж любив до­помогти людям, був із заможної родини.

Його, Володимира Гайдука, жит­тєве кредо: у роботі немає дрібниць, а з людьми – особливо. Так намага­ється жити і працювати – із самовід­дачею. Енергії Вам на добрі справи!

Ольга ЛОБАРЧУК

Фото автора

ЯК ДІЯТИ В УМОВАХ ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ ВЛАДИ?

11 січня Федерація профспілок Житомирської області провела нараду з питань децентраліза­ції влади та створення об’єднаних територіаль­них громад за участю голів обласних профспіл­кових організацій.

На нараду були запрошені також директор офісу реформ Василь Невмержицький, радник голови обласної ради Петро Рудницький, заступник ди­ректора департаменту праці та соціального за­хисту населення Житомирської облдержадміністрації Світлана Бойм.

Учасники обговорили такі актуальні питання: правові ас­пекти та законодавчо-нормативна база процесу децентра­лізації влади й створення об’єднаних територіальних гро­мад; дотримання діючого законодавства щодо збережен­ня мережі соціально-культурної сфери та забезпечення законності в трудових відносинах людей праці; колектив­ний договір, угода – основа соціального діалогу із забез­печення належного захисту прав працівників на безпечні і здорові умови праці та їх соціальний захист в умовах створення об’єднаних територіальних громад; діяльність профспілкових організацій в умовах децентралізації вла­ди та створення об’єднаних територіальних громад.

За результатами проведення наради готується підсумко­ве звернення, яке буде направлено до обласної ради та облдержадміністрації.

Вл. інф. ФПО

НОВИЙ СТАРТ У РОБОТІ ПРОФАКТИВУ

На державному підприємстві «Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприєм­ство Камінь-Каширськагроліс» відбулася ви­борна профспілкова конференція, на якій було обрано нового голову, членів профспіл­кового комітету та ревізійної комісії.

Роль профспілкових об’єднань важко переоцінити. Усі завдання, що постали перед ними, об’єднані єди­ною метою – захистити інтереси працівників. Що­правда, виконувати ці завдання вдається за умови тісної співпраці з керівництвом колективу. «Де є розуміння, не забариться й результат», – зазначив директор ДП СЛАП «Камінь-Каширськагроліс» Олександр Грицай. Цими сло­вами керівник побажав успіхів у роботі новообраному голо­ві профспілкового комітету, яким став провідний інженер з лісозаготівель Володимир Мартинюк.

Виступаючи перед присутніми, голова обласної організації профспілки працівників лісового господарства Павло Маті­юк нагадав, що до цього часу профактив підприємства пере­бував у стані, так би мовити, застою. Організацію не було навіть зареєстровано, не кажучи вже про якусь роботу… «Сподіваюся, – зазначив він, – новообраний керівний склад профактиву наздожене усю згаяну роботу попередників і обере тверду позицію щодо інтересів людини праці».

Прес-центр ФПО

УБЕРЕГТИ ДУХОВНУ СФЕРУ ВІД РУЙНАЦІЇ

Саме ця проблема стала основною темою обговорення для учасників пленуму обласного комітету профспілки працівників культури, на порядок денний якого винесено питання реалізації Стратегії діяльності Федерації проф­спілок України на 2016–2021 роки «Європейський вибір».

Доповідач, перший заступник голови РПО та член президії Володимир Уєвич, окреслив роль профспілок у забезпечен­ні трудових прав і соціально-економіч­них інтересів людини праці. В нинішніх умовах захист прав та інтересів спілчан значною мірою залежить від ефективної взаємодії соціальних партнерів – влади, роботодавців і профспілок. Саме згідно цих принципів профспілки намагалися будувати відносини на обласному рівні. Завдяки територіальній угоді на 2016 рік профспілкам вдалося домогтися того, що середня зарплата в економіці області за 10 місяців 2016 року зросла на 25%. Але таке незначне поліпшення аж ніяк не компенсувало багатократне підвищення цін на житлово-комунальні послуги, не­впинний ріст інфляції.

Тому поряд з удосконаленням соціаль­ного діалогу профспілки протиставили такій політиці тиск і громадський контроль над владою та її очільниками. Так, завдяки Всеукраїнському маршу протес­ту 6 липня 2016 року, в якому взяли участь близько 500 представників профспілок Прикарпаття, вдалося дещо зрушити з місця соціальний діалог на національно­му рівні. Після тривалого зволікання Урядом була підписана Генеральна угода на 2016–2017 роки. Кабміном внесено змі­ни до Державного бюджету, де запропо­новано збільшити мінімальну зарплату з 1 січня 2017 року вдвічі, довівши її роз­мір до 3200 грн, що було затверджено Вер­ховною Радою України.

Проте не все, що пропонували проф­спілки, ввійшло до тексту Генеральної угоди. Тому наступні дії наймасовішої громадської організації – домогтися на­ближення оплати праці до європейських стандартів.

На пленумі порушувалися важливі пи­тання щодо збереження закладів культу­ри в нинішніх умовах. Голова обкому га­лузевої профспілки Богдан Бойчук у сво­єму виступі зосередив увагу на здійсненні децентралізації – системі управління, при якій частина функцій центральної влади передається місцевим органам самовря­дування. На думку Богдана Бойчука та інших учасників пленуму, утворення об’єднаних територіальних громад нега­тивно позначається на функціонуванні закладів культури Прикарпаття, призво­дить до так званої їх «оптимізації», тобто скорочення. Висловлювалися побоюван­ня, що окремі з цих закладів, передусім школи мистецтв, у такому разі взагалі припинять роботу, оскільки в об’єднаної громади не буде коштів для їх утримання.

У прийнятій постанові рекомендовано активізувати діяльність профспілок щодо невиправданого закриття закладів та установ культури при створенні ОТГ. З цією метою необхідно забезпечити участь голів районних, міських профор­ганізацій у роботі консультативно-дорад­чих органів райдержадміністрацій і міськвиконкомів з питань соціально-еко­номічних та трудових відносин у сфері культури, фізкультури і спорту, діяль­ності ЗМІ. Словом, у виступах учасників пленуму висловлювалась одностайна думка: не допустити руйнування духо­вної сфери.

Тарас ГРОСЕВИЧ

На розширеному засіданні президії Закарпатської обласної профспілкової організації праців­ників культури розглянуто питання «Про роботу профспілкових організацій працівників куль­тури щодо захисту трудових прав та соціально-економічних інтересів членів профспілки».

Виступаючи на засідан­ні, голова обласної профорганізації Ната­лія Товтин підкресли­ла, що здійснення на практиці соціального діалогу в галузі, незважаючи на обмежене фі­нансування, економію бю­джетних коштів, допомагає у вирішенні соціально-еконо­мічних питань. Основою цього є колективна угода між управ­лінням культури Закарпат­ської облдержадміністрації та обкомом профспілки праців­ників культури на 2015–2018 роки, колдоговори на місцях. Завдяки зусиллям профоргані­зацій та їх соціальних партне­рів здійснюється постійний контроль за реалізацією кон­ституційного права працівни­ків на отримання у встановле­ні терміни і в повному обсязі зарплати, збереженням мере­жі установ і закладів культу­ри, забезпеченням дотримання норм трудового законодавства у ході впровадження контрактної форми трудового договору в сфері культури тощо.

Нині важливе завдання проф­спілки – співпраця з депутата­ми всіх рівнів при прийнятті місцевих бюджетів на 2017 рік, аби не допустити змен­шення асигнувань на культу­ру і спорт, доплат і надбавок працівникам закладів культу­ри, визначених на державно­му рівні, незаконного закрит­тя закладів. У разі виявлення таких фактів галузева проф­спілка даватиме їм належну оцінку, домагатиметься їх усунення.

Інший важливий напрям робо­ти полягає в конструктивній співпраці у ході децентраліза­ції з об’єднаними територіаль­ними громадами – через ко­лективно-договірне врегулю­вання впливати на свідомість місцевої влади, її ставлення до сфери культури та праців­ників. За словами профлідера галузі, це докладно обговорю­валося на галузевому всеукра­їнському семінарі-тренінгу, що відбувся в м. Львові. Зокре­ма, заслуговує на увагу пре­зентація нової моделі колек­тивного договору, що чітко ви­значає зобов’язання та відпо­відальність сторін соціально­го діалогу в умовах децентра­лізації.

На фінансовій звітності профорганізацій акцентувала ува­гу присутніх на засіданні пре­зидії головний бухгалтер об­ласної профорганізації пра­цівників культури Світлана Кузич.

На закінчення Наталія Тов­тин вручила нагрудний знак Федерації профспілок Украї­ни «Профспілкова відзнака» за активну громадську робо­ту члену президії обкому профспілки Леонтію Ленар­ту. Подяку управління куль­тури Закарпатської ОДА за співпрацю отримала голова Берегівського райкому проф­спілки працівників культу­ри Єва Варга, яку їй вручила начальник управління куль­тури ОДА Вікторія Фролова.

Сергій БАРАНЧИКОВ

НАША ГОРДІСТЬ – КАДРИ

Гордістю Бердичів­ського місь­кого ліцею № 15 є пе­дагоги, ад­міністрація, первинна профспіл­кова органі­зація, адже вони обрали нелегку, але відповідальну стежину в своєму житті – виховання під­ростаючого покоління, яке у ХХІ столітті творитиме історію нашої країни.

Ці слова повною мі­рою стосуються не тільки педагогів, які нині працюють у закладах освіти та, зо­крема, Бердичівському міському ліцеї № 15, а й тих ветеранів педагогіч­ної праці, котрі вже на за­служеному відпочинку. Це люди, на яких ми за­вжди рівняємося, які для нас є взірцем у всьому. Тому профспілкова орга­нізація БМЛ № 15 на чолі з директором Вандою Іва­сюк і головою первинної профорганізації Наталією Рибачук – делегатом VІІ з’їзду ФПУ, їхніми заступ­никами Ніною Миронець, Іриною Петриченко, Ната­лією Єдіновою, постійно працюють над тим, аби робити тільки корисні та добрі справи. Їхній девіз- заповідь: «Роби всім до­бро, і воно перетвориться на любов, пошану до тебе» є вимогою самих педаго­гів, нормою життя проф­спілкової організації.

Одним з пріоритетних на­прямів діяльності профорганізації є надання до­помоги ветерана

21.01.2017

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини