ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

ЯКИЙ ВІН, ОБРАЗ НОВОЇ ПРОФТЕХОСВІТИ?

Що чекає на профтехза­клади в перспективі і цьо­горіч? Це питання обгово­рювалося на засіданні Кі­ровоградської тристорон­ньої соціально-економічної ради, зокрема йшлося про підготовку кадрів робітни­чих професій в умовах змі­ни порядку фінансування.

Законодавець, приймаючи держбюджет нинішнього року, запропонував місцевому самоврядуванню взяти участь у фінансуванні цієї освітньої гілки. На думку голови ОДА Сергія Кузь­менка, це становить певні складнощі. Географічно профтехзаклади можуть бути розташовані в тому чи іншому місті, а навчаються в них учні з різ­них регіонів, тож ті керівники, на те­риторії яких розміщуються ці закла­ди, цілком логічно зауважують про фінансову несправедливість щодо тієї чи іншої громади.

Дана проблема порушувалася пе­ред Урядом, народними депутатами, які проголосували за зміни до держ­бюджету – нібито передбачено фінан­сування, але Мінфін поки що запере­чує. Хоча питання фінансування зависло в повітрі, життя триває, і місцеві бюджети, вважає голова ОДА, повинні адекватно реагува­ти на виклики й утримати профтехзаклади на плаву.

Для профспілок, зазначив голо­ва ФПО Максим Баланенко, була шо­ком передача фінансування закладів профтехосвіти на місцеві бюджети без надання їм відповідних ресурсів. Причому, як завжди, в порушення окремих статей Конституції України. Усвідомлюючи стан місцевих бюдже­тів, профспілки, як кажуть, забили на сполох: направили Звернення Прези­денту, Голові Верховної Ради і Прем’єр-міністру України. Головна теза звернень: подібні зміни у фінан­суванні – прямий шлях до ліквідації багатьох закладів системи ПТО.

Профспілки запропонували 2016 року продовжити фінансування ПТНЗ у формі освітньої субвенції з державного місцевим бюджетам, ви­значити перехідний період упродовж трьох років (2016–2018) для здійснення оптимізації мережі закладів системи ПТО, а також категорії навчальних закладів, які можуть бути передані місцевим бюджетам або залишитися на державному фінансуванні. Здава­лося б, профспілки почули, проте досі Президент не підписав відповідні за­конопроекти.

Чому, на думку начальника управ­ління освіти, науки, молоді і спорту Володимира Таборанського, профтехосвіта зіткнулася з багатьма пробле­мами? А тому, що економіка розвива­ється в ринкових умовах, а ПТНЗ і досі орієнтовані на держзамовлення. Цьо­горічні зміни порядку фінансування загострили проблеми, підштовхуючи до внесення змін у систему профтехос­віти. Її треба орієнтувати на потреби регіональних ринків праці і під це формувати оптимальну мережу, оскільки нинішня заповнена на 53%. Які ж перспективи? КМУ і Міносвіти поставили завдання перед територія­ми стосовно розробки перспективного плану розвитку профтехосвіти в кож­ній області на 2016–2018 роки. Проект плану вже є. Йдеться про наукове до­слідження щодо потреби робітничих кадрів, розробку механізмів співфі­нансування освіти між територіями, областями, модернізацію професій, визначення актуальних професій.

Профспілкова сторона погоджуєть­ся, що без реформ і оптимізації не обі­йтись, але при цьому важливо пам’ятати той факт, що більшість учнів ПТНЗ не мають матеріальних можливостей для навчання у вишах. Крім того, система профтехосвіти ви­конує низку важливих соціальних функцій, зокрема забезпечує профе­сійну підготовку дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклуван­ня, з неповних сімей, з особливими освітніми потребами, а також неза­йнятого населення. Тобто, в нинішній ситуації жодна інтеграція окремих ПТНЗ, створення центрів проблеми не вирішить, оскільки об’єднання старого не є новою структурою.

Складається парадоксальна си­туація: всі говорять, що потрібні кваліфіковані робітничі кадри, але без підтримки роботодавців, держа­ви система профтехосвіти просто не виживе, адже впродовж багатьох ро­ків практично не фінансувалося оновлення її матеріально-технічної бази. Реально бюджетних коштів, що виділяються на утримання таких за­кладів, вистачає лише на основні за­хищені статті видатків. Тому дуже слушною є пропозиція роботодавців щодо створення на підприємствах ви­робничих площ для підготовки ка­дрів підвищеного попиту, зміцнення зв’язків ПТНЗ і виробництва. Врешті- решт, реформуючи профтехосвіту, на думку профспілок, потрібно макси­мально зберегти мережу і кадри, а та­кож доступність навчання.

Марія ІВАНОВА

ЗУСТРІЧ З МАЙБУТНЬОЮ ПРОФЕСІЄЮ

Уже стало традицією у Вищому професійному училищі № 25 м. Хмельницького проводити Дні відкритих дверей та запрошувати учнів 9–11 класів, їхніх батьків, аби познайомити з професіями, які тут можна здобути.

Чергова зустріч від­булася в училищі 19 березня. Заступ­ник директора на­вчального закладу Воло­димир Варцаба, старший майстер Любов Пархо­мюк, соціальний педагог Наталія Пенделюк, викла­дачі, майстри виробничо­го навчання познайомили присутніх із училищем, умовами прийому до ньо­го, відповіли на численні запитання. Учасники зі­брання відвідали лабора­торії, майстерні, спортив­ний та актовий зали.

Валерій МАРЦЕНЮК

У РАМКАХ СПІЛЬНОГО ДІАЛОГУ

29 березня відбулися робочі зустрічі голови Федерації профспілок Одеської області В’ячеслава Буратинського із заступниками Одеського міського голови Анатолієм Орлов­ським та Зінаїдою Цвірінько, а також керівником депутатської фракції від партії «Довіряй спра­вам» Олегом Бриндаком.

Під час зустрічей обговорювалися пи­тання взаємодії ор­ганів місцевого самоврядування та профспілок.

Того ж дня голова Федерації профспілок Одеської облас­ті взяв участь у засіданні постійної комісії Одеської міської ради з планування бюджету та фінансів.

Прес-служба ФП Одеської області

ПОДОВЖЕНО УГОДУ ПРО СПІВПРАЦЮ

Аби називатися демократичною державою, важливо вміти слухати та дослухатися один до одного. Саме тому нині в області й країні зага­лом приділяють значну увагу соціальному діа­логу між профспілками, організаціями робото­давців та органами державної влади. Для їх ефективної комунікації в Чернігівській області створено спеціальну територіальну тристорон­ню соціально-економічну раду, що працює за регіональною угодою.

Її виконання та подаль­шу долю обговорювали днями на тематичній нараді в облдержадмі­ністрації. У спільному засі­данні територіальної тристоронньої соціально-еконо­мічної ради та обласного ко­ординаційного комітету сприяння зайнятості насе­лення взяв участь і перший заступник голови ОДА Леонід Сахневич.

Голова Федерації роботодав­ців області Володимир Ко­зир зазначив, що на вироб­ництва Чернігівщини нега­тивно вплинула відмова від російського ринку. Це поде­куди і потягнуло донизу по­казники зайнятості населен­ня та оплати праці. Водно­час, за словами очільника Федерації профспілкових ор­ганізацій Чернігівської об­ласті Ігоря Москаленка, є чи­мало підприємств, що здатні значно покращити умови й оплату праці незалежно від розміру мінімальних дер­жавних стандартів. На його думку, убезпечити та під­тримати працююче населен­ня може укладання якісних колективних договорів. Цю думку поділяють і в Депар­таменті соціального захисту населення ОДА.

За результатами обговорен­ня було вирішено подовжити дію чинної регіональної уго­ди ще на 2 роки. Втім, після підписання загальнодержав­ного регулюючого докумен­та – Генеральної угоди, до неї ще вноситимуться правки.

Підготував

Віталій КОПИШ,

за матеріалами Департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Чернігівської ОДА

08.04.2016

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини