ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

ПОІНФОРМОВАНИЙ ОЗНАЧАЄ ОЗБРОЄНИЙ, або ЧОМУ ВИХОДЯТЬ ІЗ ПРОФСПІЛКИ?

У Дрогобицькій міській орга­нізації профспілки працівни­ків освіти і науки, яку багато років очолює Олег Гук, відбу­вається розхитування лав спілчан. Головну, хоча теоре­тично другорядну, причину можна назвати одразу: певні особисті непорозуміння із соціальним партнером в осо­бі головного роботодавця дрогобицьких освітян, що ви­лилися в службові не вельми дружні стосунки. Втім, без­компромісна дружба з таки­ми соціальними партнерами, як влада і роботодавець, як правило, означає здавання позицій і безпринципність...

 «Невболівання» відчула сама, побувавши в Дрогобицькому педа­гогічному ліцеї. У ка­бінеті директора зі мною не захоті­ли розмовляти, не дозволили на­віть звернутися до голови громад­ської професійної організації і по­чути, чому все ж таки члени колек­тиву вирішили «призупинити членство в профспілці». Керівник Ольга Заяць, пославшись на на­пружений день, хоча й спочатку люб’язно запросила в кабінет, та, почувши про профспілку, карди­нально змінила риторику. Поради­ла написати оголошення про мою зустріч із членами трудового ко­лективу після 17.00. Мовляв, «якщо хтось прийде, поговорите». Тож на собі відчула «педагогічне» став­лення научителя педагогів до ін­шої людини, яка виконує свою ро­боту і хоче дізнатись, що ж людям болить.

А, може, просто не болить, і ска­зати нічого? Бо незважаючи на те, що мене по суті «попросили» з пед­ліцею, по дорозі таки вдалося по­спілкуватися з трьома викладача­ми в коридорах. Відповідь у всіх була однаковою: жодного прізви­ща чи імені. Чому «призупинили, а не вийшли з профспілки, дізна­вайтеся в керівництва»... Напрошу­вався діагноз «змова». Журналіста профспілкової газети ці спілчани сприймали як інопланетянина: ні­коли не бачили і не читали цен­тральної газети профспілок «Жит­тя і праця».

«Непоінформований, а отже, неозброєний», – сказала директор Дро­гобицької ЗОШ № 4 Світлана Мала. Газета профспілок Львівщини їм не надходила, але хотіли б її читати і бачити в «Профспілковому куточ­ку», якого в школі немає. Немає, по суті, нині й профспілкової організа­ції, а члени профспілки є!

Коли були профспілкові збори, ніхто й не пам’ятає. «Якщо напише­мо про це оголошення, не при­йдуть», – поскаржився один із не останніх спілчан у цій колишній чималій первинці, де багато хто підписався під спільною заявою про вихід... після першого прізвища директора. Не поставили в кінці навіть дату напи­сання цієї колек­тивної заяви, яка, згідно зако­ну про проф­спілки, не має юридичної сили. Писати мав би кожен осо­бисто, як і про вступ до організації. Та, мабуть, вся суть у са­краментальному запитанні, яке поставила мені від імені всіх не­вдоволених техпрацівник: « А що мені дала профспілка? Я 47 років тут працюю!..»

У кабінет директора за підписом під якимсь документом увійшла вчителька. «Ви вийшли з профспіл­ки?» – чемно випередила моє запи­тання директор. «Ні, – твердо, на­віть з певним гонором відповіла ви­кладач образотворчого мистецтва Оксана Панська. – У мене не та си­туація: дитина хвора, я вже кілька разів отримувала від профспілки матеріальну допомогу на її ліку­вання». Попри те, що профспілка сьогодні – не «каса для хворих», але в скрутний момент це є важливою мотивацією. Таким чином пані Оксана опонує ексспілчанці, яка працює тут 47 років. Її внески, як і інших колег, які, на щастя, наразі не потребують подібної допомоги, пішли на лікування хворої дитини. Добре, що за всі ці роки техпраців­ниця з такої нагоди не зверталася. Бо і їй у скрутний момент не відмо­вила б професійна громадська орга­нізація, і навіть директору...

Не можу не згадати про ще одне запитання поважного члена цього колективу, якого, на його ж прохан­ня, називати не буду: «Кому­нальні послуги зросли всемеро, чому ж профспілка мов­чить?». «А чому ви це питання ставите мені, а не на своїх проф­спілкових збо­рах голові місь­кої організації? Профспілка – це не тільки профспілко­вий журналіст і навіть не лише голова профспіл­ки, а й сотня ваших спілчан, де­сять міських шкіл, ви і я...».

На першому поверсі школи піді­йшла до групи людей: «Перепро­шую, ви вийшли з профспілки?». «Я – ні, а це батьки моїх учнів...».

Не все втрачено, якщо громад­ська організація на різних рівнях має не лише прорахунки, а й здо­бутки. Про них директор школи слухала з неприхованим зацікав­ленням. А ті спілчани, що залиши­лись і мають власну позицію, чека­ють на збори (за участю міського профлідера Олега Гука), щоб обра­ти головою своєї первинки керів­ника, в якого знайдеться час і ба­жання прислужитися спільній гро­мадській справі.

Ольга ЛОБАРЧУК

ЗБІР ПІДПИСІВ НА ПІДТРИМКУ ПЕТИЦІЇ ПРО ОЗДОРОВЛЕННЯ

25 тис. підписів українців упродовж найближчих двох тижнів має набрати електронна петиція Федерації профспі­лок України до Пре­зидента Петра Поро­шенка на його веб-сайті.

Ідеться не просто про пересічний доку­мент, а про реальну можливість органі­зації і проведення в на­ступному році оздоров­лення працівників та їх­ніх дітей за рахунок ко­штів Фонду соціального страхування, щоб якомо­га більше людей змогли отримати в повному об­сязі комплекс профілак­тичних соціальних по­слуг для відновлення власного здоров’я. Це до­бре починання стосуєть­ся практично всіх і кож­ного, адже порушене конституційне право працюючих громадян на соціальний захист по­трібно відновити. Спіл­чани Рівненщини опера­тивно долучилися до кампанії збору підписів під петицією і роз’яснення цього звернення до Президента. Через за­соби масової інформації області, в листівках та усних роз’ясненнях і кон­сультаціях вони всебічно інформують краян про цю акцію.

Прес-служба ФПО

ЗАПРАЦЮВАЛИ РАЙОННІ ШКОЛИ ПРОФАКТИВУ

Щорічно Чернігів­ський навчально-методичний центр профспілок разом з обласними організа­ціями галузевих профспілок та Фе­дерацією профспіл­кових організацій області визначають два райони, де пра­цюватимуть школи профактиву. У цьому і наступному роках подібне навчання охоплює Городнян­ський та Чернігів­ський райони.

Перше заняття школи в м. Черні­гові присвячува­лось кільком ба­зовим профспілковим питанням, а саме: право­ві основи та гарантії ді­яльності профспілок, основні напрямки орга­нізаційної роботи, бю­джетування в профспіл­ковій організації. На­вчання проводили ви­кладачі Центру освіти дорослих «Перспектива» НМЦ профспілок. Зага­лом, підхід до роботи школи «Основи проф­спілкового руху» зали­шається незмінним: 24годинна програма, 6 занять протягом жовтня – квітня. На семінари за­прошуються лідери пер­винних профспілкових організацій, які пред­ставляють різні галузі економіки району.

Віталій КОПИШ

14.11.2015

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини