ВІКТОРІЯ СІРЕНКО: «КОЖЕН З НАС, ЯК МОЖЕ, ВНОСИТЬ СВІЙ ВНЕСОК, НАБЛИЖАЮЧИ ПЕРЕМОГУ»

Цікава подорож стежками Тараса

Іллічівська міськпрофспілка працівників освіти Одесь­кої області спільно з методичним кабінетом відді­лу освіти міськради організували екскурсію «Стежка­ми Тараса» для керівників закладів освіти та призерів міських професійних конкурсів останніх років. Багато слів вдячності було сказано організаторам поїздки ке­рівниками та педагогами. Адже всім потрібні позитив­ні враження та емоції для подальшої натхненної праці.

Лідія ВЕРГОТІ, Тамара ТАТАРЧУК

учителі української мови та літератури Іллічівської гімназії № 1

Чи багато в світі є місць, де історичне минуле постає перед очима й душу пере­повнює музика, де можна забути про все й просто на­солоджуватися життям, єднаючись із природою... Нас охопили неабиякі почуття, коли ми дізналися про по­їздку на Черкащину – в місця чарів­ні та незвичайні, овіяні історични­ми легендами й освячені невмиру­щим духом українського козацтва, образом геніального сина України – Великого Кобзаря.

Так чудово провести декілька днів улітку ми й не мріяли. Тож отримали безліч позитивних вра­жень. Нас супроводжувала, як на за­мовлення, чудова погода, що дало змогу поповнити архів надзвичай­ними фотографіями. Поїздку було організовано на високому рівні: ми доїхали з максимально можливим комфортом, встигли відпочити, на­солодитися краєвидами Черкащи­ни, ще раз відвідати шевченківські місця, подихати повітрям творчих спогадів. Тож спасибі організато­рам! Ця поїздка допомогла нам по­ринути в атмосферу, про яку писав Тарас Шевченко; здається, що ми на­віть упізнавали місця, які описують­ся у його творах!.. Це було вражаюче! Також детальніше познайомилися з особливостями його життя, побачи­ли багато речей, які безпосередньо стосуються особи Шевченка.

І ось, затамувавши подих, зупи­няємося на святій шевченківській землі. Це село Кирилівка, де минуло дитинство малого Тарасика. Гостин­но й тепло зустріли нас працівники літературно-меморіального музею Т. Г. Шевченка. Екскурсоводи захо­плююче розповідали нам про життя та творчість поета, художника, гра­вера, філософа, мислителя. Нашу увагу привертали оригінальні екс­понати. Просто неба на подвір’ї від­творили в дійсних розмірах хату батьків Шевченка, збудувавши її в кількох десятках метрів від місця, де вона стояла насправді. У хаті-музеї ознайомилися з елементами повсякденного вжитку часів мит­ця: збереженим посудом, ткацьким верстатом, меблями, художніми ро­ботами. У кімнаті висить портрет Кобзаря. Цікаво те, що в якому міс­ці кімнати ви б не знаходилися – по­гляд Тараса Григоровича все одно буде спрямований на вас. Та атмос­фера старовини й розповідь екскур­совода на якусь мить перенесла нас у далекі Тарасові часи…

За маленькою хатою-мазанкою, яку неначе вкрив густий і тінистий сад із ставком-копанкою, – могила матері Тараса Григоровича Шев­ченка. Саме цій жінці, яка подару­вала Україні Великого Пророка, ми віддали шану.

Наступна наша зупинка – Морин­ці, де народився майбутній поет, тихе, затишне село з чудовими крає­видами і чарівною природою. Щиро й гостинно з хлібом-сіллю нас зустрі­ли працівники історичного комплек­су. Перед нами постала загорнута в зело черемхи, бузку, калини й бу­зини крихітна біленька хатина під солом’яною й очеретяною стріхою з дерев’яною криницею та старою куз­нею й гомінкою пасікою. Зайшов­ши в будинок, ми ніби перенеслися в ХІХ століття: на нас із покуття ди­вилися старовинні образи, запнуті вишитими рушниками, на стіні про­стягалися старовинні плахти, запас­ки й сорочки, із-за кутка всміхалася розписана піч, а над дверима красу­вався мисник з полив’яними розма­льованими тарілками, макітрами, глечиками та горщиками. Стає зро­зумілим, звідки в Тараса Шевчен­ка стільки любові до українського села, чому його творами захоплю­ється весь світ.

Заряджені творчим запалом, ми вирушили до Канева. Це не просто гарне й чудове місце, це ще й осе­редок української культури, оскіль­ки саме там спочиває геній Украї­ни. Місто зустріло нас сонячною по­годою, і ми із щемом у серці підня­лися сходами на Тарасову гору. Тут, над безкраїми зеленими пагорбами, що розкинулися над Дніпром, Тарас Григорович неначе вдивляється в да­лечінь і милується красою природи.

Досвідчені екскурсоводи прони­кливо й докладно розповідали про життя, родину, перші перемоги та не­вдачі Великого Кобзаря, і здавалося, що Тарас Шевченко крізь віки знову повернувся на милу Україну й ожив у стародавніх розповідях. Від почу­того й побаченого ми були в захваті.

І ось найщемніша мить: перепо­внені смутком і гордістю, затаму­вавши подих, стоїмо біля могили, вшановуємо пам’ять Кобзаря, по­кладаємо квіти, декламуємо його невмирущі поезії. Хвилина мовчан­ня, і з наших вуст лине пісня «Реве та стогне Дніпр широкий…». Ми щасливі, що нам випала нагода по­бувати на батьківщині Шевченка. Тут кожне місце переповнене не­ймовірною енергетикою та могут­нім українським духом.

За день до нашого від’їзду жите­лі села Моринці влаштували для нас справжнє свято. Це свято для нас не­мов спільне хрещення – піснею, духо­вністю, словом. Ніжний голос і слова простих пісень, а разом з тим таких величних, торкнули серце кожного з нас. Вони співали про кохання, ніж­ність, про материнську ласку і ро­динність, надійне плече коханої лю­дини й таке важливе слово «Бать­ківщина». Задоволення від концер­ту було просто неймовірне. Частіше б чути такий чарівний спів, ось де справжній голос нашої країни!

Все на цій землі особливе, чару­юче й неповторне. Хто вперше до­торкнеться до її краси, той одразу відчує трепет животворної сили, її таємничість і чистоту. Завітайте до Тарасового краю! Будьмо єдині в святій любові до України, до чого й закликав нас Тарас Шевченко: «Нехай житом-пшеницею, як золо­том покрита, не розмежованою за­лишиться навіки од моря і до моря слов’янська земля».

Поповнили профспілкові лави

От і прийшло на нашу землю чудове вересне­ве свято мудрості, доброти і нових сподівань – День знань. Щороку воно відкриває моло­дому поколінню шлях у світ пізнання, мрій і нових звершень. Згарним настроєм у новий навчальний рік увійшли майже 600 майбут­ніх електромонтерів, слюсарів з ремонту ав­томобілів, діловодів, адміністраторів, касирів (організацій, підприємств, установ), операто­рів комп’ютерного набору, живописців, фа­хівців з діловодства та комерційної діяльнос­ті – учнів Вищого професійного училища № 25 м. Хмельницького. Серед них 210 – уперше.

Валерій МАРЦЕНЮК

Навчальний заклад не­погано підготувався до якісного навчання та виховання своїх учнів. Тепло привітали інженерно-педагогічний ко­лектив та учнів із святом знань директор училища Олег Гаврилюк, його заступ­ники Олена Загіка та Володи­мир Варцаба, батьки, гості.

За вагомі здобутки в навчанні, професійній підготовці, облас­них конкурсах художньої са­модіяльності, спортивних змаганнях, досягнуті минуло­го навчального року, на уро­чистостях вручено почесні грамоти, дипломи департа­менту освіти і науки, облдержадміністрації кращим учням, педагогам та колективу учи­лища. До слова, всі першо­курсники стали членами учнівської професійної організа­ції. «Нам приємно, – розпові­дає її голова Наталія Салабай, – що переважна більшість з них гарно навчалися в загаль­ноосвітніх школах та брали активну участь у громадсько­му житті. Тому в нашому на­вчальному закладі вони попо­внять ряди кращих спортсме­нів, учасників художньої са­модіяльності, профактивістів».

От і прийшло на нашу землю чудове вересне­ве свято мудрості, доброти і нових сподівань – День знань. Щороку воно відкриває моло­дому поколінню шлях у світ пізнання, мрій і нових звершень. Згарним настроєм у новий навчальний рік увійшли майже 600 майбут­ніх електромонтерів, слюсарів з ремонту ав­томобілів, діловодів, адміністраторів, касирів (організацій, підприємств, установ), операто­рів комп’ютерного набору, живописців, фа­хівців з діловодства та комерційної діяльнос­ті – учнів Вищого професійного училища № 25 м. Хмельницького. Серед них 210 – уперше.

У країну знань– з подарунками від«Гідросили»

Для 42 хлопчиків і дівчаток – дітей працівни­ків ПАТ «Гідросила», ПрАТ «Гідросила АПМ» та інструментального заводу «ЛЕЗО» ниніш­ній Першовересень особливий, адже вони стали першокласниками.

Марія ІВАНОВА

Є ще одна особливість цієї доленосної події: розпочали юні школя­рі свій шлях у країну знань з «Гідросили». Профком єдиної первинної профорганізації разом з керівни­цтвом підприємств влаштува­ли для «іменинників» пам’ятне, феєричне свято. До речі, День першокласника на «Гід­росилі» прижився з далеких 50-х років минулого століття і став традиційним, улюбле­ним, незмінним і донині.

Спочатку була екскурсія на ро­бочі місця батьків, знайомство із сучасним, високотехнологіч­ним виробництвом (заводи лі­дирують у галузі машинобуду­вання України), побутом та на­лежними умовами праці. У юних екскурсантів аж дух пе­рехоплювало від величі під­приємств, від розуміння важ­ливості професій тат і мам. Віднині вони ще більше пиша­тимуться своїми батьками. А потім у сучасній, щойно відре­монтованій робітничій їдальні відбулося справжнє шоу. Зпо­бажаннями зростати здорови­ми, розумними та бути гідною зміною батькам до першо­класників звернулися гене­ральний директор ПрАТ «Гід­росила АПМ» Олександр Шамшур і голова профкому Сергій Олійник. Вони вислови­ли впевненість, що після такої цікавої профорієнтаційної екс­курсії чимало маленьких гос­тей у недалекому майбутньо­му долучаться до своїх робітничо-інженерних родинних династій. А розважали пер­шачків учасники народного хореографічного ансамблю су­часного танцю «Час пік», студії вокального мистецтва «Анта­рес» і народного шоу-театру молодіжного клубу «Імідж» обласного Будинку дитячого та юнацького центру творчос­ті. Герої заходу були не просто глядачами чудового концерту, а й самі брали участь у кон­курсах, іграх і танцях.

Крім розважальної програми, організатори свята частували дітей солодощами, влаштува­ли фотосесію та вручили від «Гідросили» набори канцто­варів, що стануть їм у пригоді під час навчання. Батьки, при­сутні на заході, щиро дякува­ли профкому і керівництву підприємств за чудове свято.

«100 днів полону, або позивний «911»

У Федерації профспілок Черкаської області відбулася презентація книги Валерія Макеє­ва «100 днів полону, або позивний «911».

Валерій Макеєв, волон­тер, громадський діяч, який влітку 2014 року потрапив у застінки бойовиків ЛНР, – людина надзвичайно міцного духу, що вижила в нелюдських умовах полону та написала про це книгу.

«100 днів полону, або позив­ний «911» – це не просто но­татки в’язня «ЛНР», це посіб­ник на тему, як залишатись людиною і бачити людей на­віть серед ворогів. Як зазна­чив автор книги, він передав свої внутрішні переживання, бачення пережитих подій. Книгу читають та сприймають дорослі, молодь, пенсіонери. Першою, хто читав цю спо­відь, була його мама та її сусі­ди, які перечитували твір, пе­редаючи книгу з рук у руки.

Учасники презентації мали змогу почути від автора відпо­віді на запитання, які їх цікав­лять, висловили свої побажан­ня щодо посилення соціаль­ного захисту учасників АТО.

Учасникам презентації автор подарував свою книгу з авто­графом, а також подякував профспілковцям за допомогу воїнам АТО, можливість про­ведення в ФПО тренінгів для черкащан, які повернулися із зони бойових дій, полону. Го­лова ФПО Петро Шевченко подякував Валерію Макеєву за презентацію книги та ви­словив побажання щодо най­скорішого вирішення цього конфлікту, аби українці могли спокійно жити, виховувати ді­тей і дбати про їхнє майбутнє.

Освітяни зібралися на традиційну конференцію

На обласну серпневу конференцію освітянська родина зібралась у стінах Чер­нігівського обласного Палацу дітей та юнацтва. У фойє закладу була оформ­лена виставка, де презентувалися творчі доробки вихованців і колективів шкіл-інтернатів та навчально-реабілітаційних центрів області, результати ро­боти відділу інклюзив­ного навчання обласного інституту післядиплом­ної педагогічної освіти ім. К. Д. Ушинського та яскраві моменти прове­дення літніх мовних та­борів, а також навчально-методична література з фондів обласної універ­сальної наукової бібліо­теки ім. В.Г. Короленка.

Віталій КОПИШ

(За матеріалами сайту Управління освіти і науки Чернігівської обласної державної адміністрації)

Участь у роботі педагогічно­го форуму взяли начальни­ки відділів освіти райдержадміністрацій, управлінь освіти міських рад, голо­ви райкомів профспілки, завідува­чі районних методкабінетів відді­лів та управлінь освіти, працівники Управління освіти і науки, обласно­го інституту післядипломної педа­гогічної освіти, керівники закладів обласного підпорядкування, інших підвідомчих освітніх установ.

До обговорення нагальних пи­тань розвитку освітньої галузі до­лучилися голова Чернігівської облдержадміністрації Валерій Куліч, заступник голови обласної ради Ва­лентин Мельничук. Відкриваючи роботу конференції, очільник об­ласті привітав присутніх з велич­ними і знаменними святами в жит­ті кожного українця – Днем Держав­ного Прапора та Днем Незалежнос­ті України.

Звертаючись до освітянського загалу, Валерій Куліч визначив для органів управління освітою та ви­конавчої влади основне завдання на майбутнє: «Враховуючи склад­ну демографічну та фінансову си­туацію в нашій області, гостро по­стає проблема існування великої кількості малокомплектних шкіл. Нині в країні, та й області зокрема, триває процес децентралізації і до­бровільного об’єднання територі­альних громад. Саме тому необхід­но привести мережу навчальних за­кладів у відповідність до потреб і фінансових можливостей громад».

Цього ж дня очільник області подякував за величезний внесок у розвиток освіти регіону, сумлінну і плід­ну працю Анатолію За­ліському, який очолював освітню галузь області протягом останніх 11 ро­ків, та представив педаго­гічній громадськості но­вого начальника Управ­ління освіти і науки облдержадміністрації Ігоря Вдовенка. Ігор Станісла­вович висловив подяку за виявлену високу довіру та, звертаючись до учасни­ків конференції, зазначив: «Хочу за­певнити, що зроблю все від мене за­лежне, щоб освітня галузь Чернігів­щини і надалі процвітала й успішно розвивалась, зберігаючи ту позитив­ну динаміку, яка існує на сьогодні, а також примножуючи всі здобутки і досягнення. Впевнений, що завдяки вашому професіоналізму, ініціатив­ності та підтримці, шановні освітя­ни, нам вдасться успішно вирішити всі поставлені завдання».

Голова обласної організації проф­спілки працівників освіти і науки Тетяна Матвеєва у своєму виступі зупинилася на основних аспектах та проблемах захисту, дотримання трудових і соціально-економічних прав та інтересів працівників осві­ти в умовах сьогодення. За її сло­вами, протягом минулого навчаль­ного року були досягнуті певні ре­зультати у відстоюванні соціально-економічних інтересів членів проф­спілки, налагоджувалися відноси­ни із соціальними партнерами для досягнення позитивного результа­ту. Вдалося не допустити масово­го відправлення працівників у від­пустки за власний рахунок, відпо­відно до чинного законодавства ін­дексується заробітна плата, немає порушень при ліквідації навчаль­них закладів. «І ці традиції повинні зберегтись і надалі», – наголосила Тетяна Матвеєва.

Разом з тим, в області склала­ся важка ситуація з виплатою за­робітної плати освітянам. Заборго­ваність цього року існує майже по­стійно. У Коропському, Прилуцько­му, Срібнянському, Городнянсько­му районах на сьогодні ще повністю не виплачені відпускні. За цей час обком профспілки, президія не раз звертались до Кабінету Міністрів, Міністерства фінансів, галузевого міністерства щодо вкрай важкої ситуації з оплатою праці. Але отримані від­повіді ставлять ще більше питань щодо джерел фі­нансування освіти. Також у спрямованих на адресу галузевого міністерства, Верховної Ради, Кабіне­ту Міністрів зверненнях профспілка наголошувала на недопущенні збільшен­ня норми педагогічного навантаження вчителів, нормативу наповнюванос­ті класів. Тетяна Матвеє­ва озвучила тривожні дані, згідно з якими під скорочення може потра­пити до 411 тис. ставок учителів, що може становити 40% від загальної чисельності таких посад у районах. Проблему загострює і той факт, що з державного бюджету не виділено коштів на компенсацію витрат на­вчальних закладів на енергоносії та комунальні послуги в зв’язку з різ­ким зростанням тарифів.

Разом з питаннями економічного захисту спілчан комітет обласної ор­ганізації працює і над питаннями со­ціальними. З 1 січня цього року Фонд соціального страхування не фінан­сує санаторно-курортне оздоровлен­ня дорослих і дітей. Лідер обласної організації поінформувала освітян­ську громаду про дію профспілкової програми оздоровлення. 111 членів профспілки відпочили з початку цьо­го року в оздоровчих закладах «Про­лісок» (м. Трускавець) та «Остреч» (м. Мена). На оздоровлення в поточ­ному році з профспілкового бюджету виділено більше 260 тис. грн.

Освітяни, як і всі громадяни, пе­реймаються ситуацією на сході кра­їни. У травні минулого року прези­дія обласного комітету прийняла рішення про надання матеріаль­ної допомоги спілчанам – учасни­кам АТО та їхнім сім’ям. За цей час із бюджету обласної організації на таку допомогу витрачено більше 220 тис. грн.

З метою підтримання здорового способу життя, спортивного та бо­йового духу минулий навчальний рік обласна організація профспіл­ки завершила чудовим дійством – обласною спартакіадою. Першість виборювали понад 120 спортсменів-аматорів у складі 24 команд з ра­йонів, міст і закладів освіти облас­ті. Переможцями стали команди мм. Прилук і Чернігова.

Не обійшлося на обласній конфе­ренції і без нагородження кращих представників педагогічних колек­тивів області. За вагомі здобутки, високі досягнення та перемоги на науковій та освітній ниві від керів­ництва області педагоги отримали Почесні грамоти облдержадміні­страції та обласної ради.

Відзначена робота освітян і на­городами Управління освіти і нау­ки облдержадміністрації та облас­ної організації Профспілки праців­ників освіти і науки. Завершилася конференція прийняттям Ухвали.

На захисті прав та інтересів спілчан

Відбулося засідання обласної ради профспі­лок, на якому розглядалося питання «Про роботу президії облпрофради щодо захисту прав та інтересів членів профспілок в умовах соціально-економічних реформ».

Сергій БАРАНЧИКОВ

У своїй доповіді голова облпрофради Іван Ко­роль підкреслив, що протягом 2014–2015 років президія направила Президенту, Верховній Раді, Кабінету Міністрів України, народним депутатам від За­карпаття 14 звернень і заяв з питань захисту соціально-економічних прав та інтересів спілчан.

Президія облпрофради опера­тивно реагувала на всі новації Уряду та закони Верховної Ради, які не захищають, а на­впаки, погіршують соціальні стандарти працюючих і пенсі­онерів. Йшлося, зокрема, про позицію профспілок у зв’язку із замороженням зарплат і пенсій, підвищенням пенсій­ного віку, суттєвим зростан­ням тарифів на газ та електро­енергію, ліквідацією оздоров­лення працівників та дітей, фі­нансуванням санаторіїв-профілакторіїв і ДЮСШ за кошти Фонду соцстрахування з тим­часової втрати працездатності, незаконним відчуженням профспілкового майна, спро­бами зробити профспілки під­контрольними державі тощо. Підтримано ініціативу Феде­рації профспілок України про проведення всеукраїнських акцій протесту в м. Києві.

І хоч вимоги профспілок не завжди отримували належне реагування, Іван Король навів цілу низку прикладів, коли вони були враховані. Цими днями Уряд підвищив до 1378 грн розмір мінімальної зарплати. До графіку розгля­ду сесії Верховної Ради Украї­ни не було включено проект закону «Про державну реє­страцію юридичних осіб, фі­зичних осіб-підприємців та громадських формувань», що створює серйозні труднощі в набутті профспілками права юридичної особи й укладанні колдоговорів. Прикладом ді­євої та конкретної відповіді високопосадовця є лист за­ступника Голови Адміністрації Президента України Дмитра Шимківа на адресу голови За­карпатської обласної профор­ганізації працівників торгівлі, громадського харчування та послуг Галини Сваричевської на її звернення щодо обов’язкового запровадження касо­вих апаратів для підприємців. Верховною Радою прийнято і Президентом підписано За­кон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій», яким відтерміно­вано запровадження касових апаратів для підприємців, об­сяг доходів яких протягом ка­лендарного року не переви­щив 1 млн грн.

Профлідер Закарпаття деталь­но окреслив пріоритети діяль­ності обласної ради профспі­лок: соцдіалог з органами влади та роботодавцями, вдо­сконалення колдоговірної ро­боти, здійснення контролю за станом виплати зарплати й охороною праці, дотриман­ням трудового законодавства, навчання профактиву, оздо­ровлення дітей, проведення спартакіад, конкурсів журна­лістів, інформаційна робота профспілок тощо.

Аналізуючи проблеми застра­хованих осіб та членів їхніх сі­мей, Іван Король не оминув ситуацію в курортній зоні Свалявського району, де вна­слідок хаотичного, масового спорудження приватних го­тельних комплексів і садиб навколо санаторіїв «Сонячне Закарпаття» та «Квітка Поло­нини» виникла серйозна про­блема зменшення запасів мі­неральної та прісної води. Президія облпрофради при­йняла постанову, в якій звер­нулася до голови ОДА Генна­дія Москаля з пропозицією створити компетентну комі­сію для вивчення ситуації, що склалася в зв’язку з інтенсив­ним спорудженням приват­них об’єктів навколо зазначе­них санаторіїв, з метою наве­дення державного порядку в цій справі та вирішення пи­тань, пов’язаних із поліпшен­ням водопостачання населе­них пунктів.

Надіслано також звернення до прокурора Закарпатської області Володимира Янко щодо проведення ретельної перевірки надання дозволів на будівництво готельних комплексів і садиб поблизу санаторіїв «Сонячне Закар­паття» і «Квітка Полонини», а також притягнення винних до відповідальності.

Отже, звіт про роботу прези­дії Закарпатської облпрофра­ди у 2014–2015 роках засвід­чив, що профспілки області всіляко намагаються захища­ти права та інтереси спілчан. І робота ця ведеться системно, в правильному напрямі. А основою цього має бути соці­альний діалог з владою, від чого значною мірою зале­жить вирішення назрілих проблем.

13.09.2015

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини