ВІКТОРІЯ СІРЕНКО: «КОЖЕН З НАС, ЯК МОЖЕ, ВНОСИТЬ СВІЙ ВНЕСОК, НАБЛИЖАЮЧИ ПЕРЕМОГУ»

Добровільне об’єднання територіальних громад: переваги і ризики

Прийнятий Закон України «Про добро­вільне об’єднання територіальних гро­мад» дав старт реформуванню органів місцевого самоуправління. Чи буде це об’єднання справді добровільним, са­модостатнім і ефективним, до кінця не розуміють навіть посадовці, не кажучи вже про сільське населення. Для одно­го це буде тягарем, для іншого – «баба з воза», хтось матиме більше ресурсів, а комусь додасться головного болю…

Марія ІВАНОВА

На жаль, слово реформа у більшості людей замість позитиву викликає алер­гію. Причина – досвід про­ведених, точніше, забук­сованих новацій. Взятий курс на де­централізацію – не виняток. Ще, як мовиться, ні сіло, ні впало, а вже ви­значена кінцева дата, спускаються плани... І «страшилка» передбачена: якщо сільради самостійно не визна­чаться з об’єднанням, то облрада за поданням ОДА фактично зможе здій­снити це на свій розсуд. Так нівелю­ється суть добровільного об’єднання територіальних громад. Федерація профспілок Кіровоградської області разом з обкомом профспілки праців­ників державних установ (саме держ­службовці покликані здійснювати ці реформи) обговорюють ситуацію на місцях, проводять зустрічі, кру­глі столи, аби визначити місце профорганів у цих процесах. Нещодавно така зустріч відбулася в Маловисків­ському районі. Мова йшла про готов­ність до децентралізації, сприйняття новації жителями району, профспіл­кове бачення цього курсу.

Ось що думає з цього приводу голова районної ради Світлана Сосновська:

– Звісно, потреба в реформуванні назріла: кількість населення зменшу­ється, тому переформатування неми­нуче, але об’єднання територіальних громад – це не проста арифметична дія, а доля людей. Поспіху в цій справі не може бути, аби не наламати дров. Людям не можна нав’язувати ідею, вони повинні визріти. В чому наша біда? У низькій поінформованості. На­горі приймаються рішення, а люди опиняються перед фактом. Так не по­винно бути. Селяни мають знати, що їх чекає на фініші. Коли затверджу­вали попередній розподіл громад, го­ворили про те, що вони економічно спроможні, але це, як кажуть, вилами по воді писано. Як завжди, лунає ба­гато обіцянок, але… Серед переваг ре­форми: пряме отримання субвенції на освіту та медицину, частково податки залишатимуться на місцях, фінансова підтримка від держави, але хто провів розрахунки, що реально матиме гро­мада? Велику надію на податки по­кладати не можна, адже багато суттє­вих об’єктів у районі не зареєстровані. Чи відчують люди переваги громади, час покаже, а те, що на плечі місцевих органів перекладається велика відпо­відальність (вони утримуватимуть бюджетну сферу), це очевидно.

Насамперед має бути чітка законо­давча база, де передбачено все від «а» до «я». Ми ж рухаємося в цьому проце­сі наосліп, тому у людей немає впев­неності, що завтра буде краще. Ми говоримо про утворення громад – це перший рівень, а про другий (район­ний) взагалі жодної інформації. Чита­ли, що в області буде лише три райо­ни. Приміром, селище Смоліне нібито хочуть приєднати до Голованівського району. Хіба це не абсурд – розривати район? Де логіка в такому перекрою­ванні? Районні ради ніби ще існують, але нас уже не залучають до цих про­цесів, тобто нас без нас одружують. Що це за децентралізація, коли в сільрад забрали фінансування на дитячі сад­ки, заклади культури та перекинули його на район? Навіщо створювати за­чароване коло, яке тільки поглиблює, а не розв’язує проблему? Або візьме­мо освітню субвенцію. Її дали, але роз­поділили суму помісячно. З першою проблемою ми зіткнулися в лютому, коли в школах закінчилося вугілля. У які дзвони ми тільки не били, але ко­штів нам не перевели. І такі питання-підніжки виникають на кожному кро­ці реформи. Чи зроблено прогноз мож­ливих ризиків і їх наслідків? Чи пе­редбачені заходи з недопущення по­гіршення життя людей? Хто пораху­вав, які збитки нестиме кожна сім’я, переоформлюючи документи? Які по­вноваження матиме староста? (З ча­сом усі зрозуміють, що самотужки він не впорається з громадою). А як бути з майном спільної власності? Мабуть, перш ніж починати таку доленосну реформу, треба було провести інвен­таризацію майна, землі, ресурсів гро­мади, розробити механізм проведення об’єднання, враховуючи, наскільки ці села пов’язані історично, культурно й економічно, виробити координацію повноважень взаємин між центром і регіонами. Очевидно, ці взаємини ма­ють формуватися на партнерському підґрунті, зафіксованому, приміром, в угоді, а краще законодавчо.

Об’єднання – досить складний про­цес, що має великі ризики. Треба зрозу­міти одне: саме об’єднання не призведе до автоматичної самодостатності гро­мад, не поліпшить якість соціальних послуг. Як кажуть, зміна вивіски ще не гарантує підвищення самоуправління до нового рівня. Яку модель пропоную я? Один район – одна громада. Люди вже звикли, що вся інфраструктура розміщена в райцентрі, й усі дороги ведуть до нього. Треба тільки одне: прокласти дороги, автобусне сполу­чення. І не варто знову вигадувати ве­лосипед. А модель «два українці – три гетьмани» ні до чого не призведе, адже не секрет, що не всі сільські голови можуть розпоряджатися своєю само­стійністю. На мою думку, в кожному селі мають бути соціально-культурні об’єкти, і сільські ради повинні їх утримувати. Не треба їм делеговані повноваження, у них вони мають бути власні. А державна допомога повинна бути спрямована на витратні об’єкти, приміром на районну лікарню тощо. На мій погляд, перш ніж запускати ре­форму, потрібно організувати пілот­ний проект, щоб наочно показати її переваги. Коли ж випробувальним по­лігоном стає вся Україна, це викликає недовіру людей до влади. Ми заплану­вали провести виїзну колегію в Черні­вецькій області, щоб обмінятися дум­ками щодо децентралізації, думаю, це буде корисно.

Голова обкому профспілки працівників держустанов Віктор Федотов:

Мене, як профспілкового праців­ника, непокоїть питання збережен­ня кадрів. Є три аспекти кадрів. Пер­ший – можливе їх скорочення, і тут ми, профоргани, маємо бути на сторо­жі. А може бути й навпаки. Приміром, кожному старості потрібні будуть по­мічники, приміщення, автомобіль, в об’єднаній громаді – всі структури, аж до власних банків. Досвід Молдови в цій царині показав, що кількість держ­службовців не зменшилася, а збільши­лася. Другий аспект стосується тих, хто готує в державі, як кажуть, мене­джерів на рівні громади, які б ішли до людей не із загальними ідеями, а кон­кретно показували, що вони отриму­ють в результаті реформи. Отже, по­трібні навчені люди, яких поки що не­має. У Польщі, приміром, на початку реформи таких фахівців було понад 50 тисяч. Третій аспект: увесь процес реформи будуть оформляти наші чле­ни профспілки, тобто рядові державні службовці. Вони зацікавлені в своїй роботі, готові навчатися та проводити реформи. А наше завдання – захисти­ти держслужбовців, щоб їх під час ре­форм, як кажуть, «не вихлюпнули ра­зом із водою».

Профспілки регіону стурбовані ситуацією в енергетиці

Ще з весни профспілки України, в тому чис­лі Дніпропетровщини, на всіх рівнях били на сполох з приводу кризового стану в енер­гетиці. Але влада не звертала уваги на їхні звернення. Ілише після зупинки на почат­ку серпня теплоелектростанцій по всій країні Уряд визнав ситуацію в цій життєво важли­вій галузі катастрофічною.

Як повідомляєпрес-центр Дніпропетровського облпрофоб’єднання, в області через дефіцит вугілля та величезні збитки повністю зупинена робота Придніпровської ТЕС, і лише один блок з десяти працює на Криворізькій ТЕС (м. Зелено­дольск). З огляду на гостроту ситуації, Дніпропетровське обласне об’єднання профспі­лок 11 серпня провело екс­трене засідання президії, в якому взяли участь керівники підприємств енергетичної сфери: гендиректор компанії ДТЕК«Дніпроенерго» О. Сім­ченко, директори Придні­провської та Криворізької ТЕС А. Ніколаєв і В. Петько, а та­кож голови профкомів О. Анохін і М. Миронов.

Відкриваючи засідання, голо­ва облпрофоб’єднання В. Ду­біль зазначив, що трудящі – члени профспілок та населен­ня, обласна профорганізація енергетиків глибоко стурбо­вані зупинкою «Придніпров­ки», яка забезпечує теплом та світлом мешканців лівобе­режжя. На станції не залиши­лось запасів вугілля, не про­водяться заготівля на зиму та ремонти обладнання. Борги перед цією станцією ДП «Енергоринок» і КП «Коменергосервіс» складають 435 млн грн. Щодо цього профспілки нещодавно звер­тались до керівництва облас­ного центру, але поки що ре­акції немає. Ледве жевріє ро­бота і на Криворізькій ТЕС, причому це підприємство є містоутворюючим, тож його зупинка може взагалі паралі­зувати життя Зеленодольська. Сотні працівників цих станцій переведені на скорочений режим роботи або відправ­лені у вимушені від­пустки за рахунок ад­міністрації. Івсе це відбувається в період підготовки до нового опалювального сезо­ну, який може опинитися під загрозою зриву.

Керівник профцентру звернув увагу присутніх на те, що про ситуацію з дефіцитом вугілля та щодо інших проблемних питань діяльності Міненерго­вугілля ЦКпрофспілки енер­гетики і Дніпропетровська об­ласна організація, очолювана Є. Бусуруловим, шахтарські колективи і терком профспіл­ки Західного Донбасу на чолі з головою С. Юнаком повідо­мляли Уряду ще в листопаді 2014 року та під час III Всеукраїнського з’їзду вугільни­ків України, а також вносили пропозиції щодо стабілізації роботи галузі. Але, на жаль, відсутність системного вирі­шення проблеми призвела до нинішнього стану.

На думку членів президії і ке­рівників енергопідприємств, Уряд надає сьогодні пріорите­ту атомній енергетиці, а те­плоенергетика опинилась у плачевному стані через низькі тарифи, що не покривають со­бівартості виробництва. Не по кишені ТЕС і вартісне імпорто­ване урядом вугілля, а тому слід невідкладно шукати шля­хи закупівлі вітчизняного па­лива. Господарники та голови первинних профорганізацій звернулися до президії за під­тримкою у сприянні виходу з нинішньої кризи та збережен­ні трудових колективів, якісної підготовки до зими.

Члени президії прийняли звернення до керівництва держави й області з вимогою терміново вжити заходів для подолання кризи теплоенер­гетичних підприємств Дніпро­петровщини та відновлення роботи Придніпровської ТЕС.

22.08.2015

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини