Гарні враження привезли із собою з Приморська заводчани, котрі
відпочивали там разом з дітьми. Десять яскравих днів мами, тата та їхні дітки провели
на Азовському морі за пільговими путівками, заплативши за дитячий відпочинок
10% від повної вартості, а за себе – 25%. Основне навантаження в оплаті лягло на
плечі профспілкового комітету та адміністрації ДП «Харківський машинобудівний завод
«ФЕД».
Інна ПІДЯК
редактор багатотиражної газети «Федівець» ДП «ХМЗ «ФЕД»
Розповідаючи про свої враження, відпочивальники насамперед згадали
про організацію самої поїздки. Профком заводу потурбувався про придбання квитків
на поїзд Харків–Бердянськ. Уранці в Бердянську, теж на прохання профкому, федівців
зустрів комфортабельний автобус і доставив усіх на узбережжя, в санаторій «Приморський».
Цей санаторій уже вдруге гостинно відкрив свої двері для заводчан. Їх поселили в
чисті, затишні двомісні номери напівлюкс, забезпечивши всім необхідним для комфортного
відпочинку.
Приємно здивувало, що на тлі загального підвищення цін на продукти
харчування вартість путівок у санаторій залишилася на рівні 2014 року. Меню було
різноманітним, страви смачними, годували навіть краще, ніж минулоріч. Хоча й тоді
на харчування нарікань не було. Щодня в раціоні були молочні каші, сир, масло, йогурти,
банани, яблука та персики. Потішили дітвору й шоколадними цукерками. До їдальні
часто навідувався директор санаторію Мирон Хода, щоб почути відгуки нашої групи
про якість приготованих страв.
Усім, кому було рекомендовано лікування дихальних шляхів, пройшли
спелеотерапію. Однак, перебуваючи більшу частину доби на свіжому повітрі, дітки
природним шляхом зміцнювали свій імунітет, купаючись в Азовському морі.
У санаторії працювали дитячі гуртки. Приміром, у гуртку з виготовлення
фігурок із глини всі бажаючі могли побачити майстер-клас від досвідченого гончара,
який на одному з фестивалів гончарного мистецтва в Опішні завоював гран-прі. В іншому
гуртку дітвора навчилася робити ляльки-мотанки, а в спеціально обладнаній дитячій
кімнаті адміністратор Тетяна Григорівна розважала малечу іграми та конкурсами,
а також вчила малювати, робити аплікації, ліпити, захоплено читала дітям книги.
Щодня працював кінотеатр із двогодинною демонстрацією мультфільмів.
Поки діти розважалися, їхні батьки організовано готували шашлик,
щоб потім усім разом посидіти в приємній обстановці на природі.
Багатьом діткам сподобалося в санаторії, вони навіть висловлювали
своє бажання залишитися тут жити. Годують добре, дозвілля цікаве. А вже як весело
на пляжі! Наввипередки з батьками дітвора ліпила крокодила. Потім порівнювали,
в кого краще.
Перед від’їздом директор санаторію М. Хода знову поспілкувався
із заводчанами, цікавився якістю відпочинку, їхніми побажаннями. Федівці подякували
персоналу санаторію і особисто його керівникові за чудовий відпочинок та чуйне
ставлення.
Як побажання запропонували розширити дитячий майданчик, зробити
його більш сучасним. А загалом, відпочинком всі залишилися задоволені.
Додому їхали так само організовано, як і приїхали: на автобусі
до Бердянська й в одному вагоні до Харкова. Дітвора не могла наговоритися. Ділилися
своїми враженнями і дорослі.
Група заводчан, які побували на морі, дякує профкомітету й адміністрації
ДП «ХМЗ «ФЕД» за те, що в такий нелегкий для країни час, коли фонд соцстраху обмежив
надання санаторних путівок, вони знайшли кошти на оздоровлення дітей.
Поповнили робітничі лави
У Вищому професійному училищі № 25 м. Хмельницького відбувся
28-й випуск електромонтерів з ремонту та обслуговування електроустаткування, секретарів
керівника, операторів комп’ютерного набору, обліковців із реєстрації бухгалтерських
даних, агентів з постачання, живописців, декораторів вітрин.
Валерій МАРЦЕНЮК
Загалом 155 молодих робітників отримали документи про освіту
та сертифікати про набуття навичок роботи із спеціальним програмним забезпеченням
і попрощалися з рідним училищем. Дипломи кваліфікованого робітника з відзнакою
отримали Анастасія Ямборко, Ірина Томусяк, Ольга Ковтонюк, Валентин Катербарський,
Яна Ровінська та Ростислав Чернелівський.
Щиро привітали майбутню робітничу зміну директор училища, кандидат
педагогічних наук, заслужений працівник освіти України Олег Гаврилюк, його заступники
Володимир Варцаба, Галина Бас, депутат Хмельницької міської ради Сергій Мандзій,
голова профкому інженерно-педагогічних працівників Наталія Салабай, майстри виробничого
навчання, батьки, гості.
Випускникам, які добре навчалися та брали активну участь у громадському
житті, зокрема в художній самодіяльності, спорті, учнівському самоврядуванні, профспілковій
роботі, вручено Почесні грамоти.
Аучасники художньої самодіяльності підготували для учасників
зібрання чудову концертну програму.
Оберіг соціальної сфери
У вересні 2014 року президія обласної ради профспілки працівників
соціальної сфери, заручившись підтримкою і допомогою директора Департаменту соціального
захисту населення Черкаської облдержадміністрації Руслана Чикала та керівників
інтернатних установ, прийняла рішення про створення «Рушника єдності». Рушник
– це полотно завдовжки 7 м,
яке почали вишивати в День працівника соціальної сфери.
Майже 7 місяців мандрував «Рушник єдності» інтернатними установами,
де на полотні умілі руки майстринь творили шедеври народної творчості.
Відповідальна місія бути першими лягла на плечі працівників
Будищенського психоневрологічного інтернату. І це не випадково, адже інтернат
розташований на Звенигородщині, де народився і виріс Тарас Шевченко. Дуже відповідально
поставилися до почесної справи працівники інтернатів: переглядали багато символів,
вивчали історію та орнаменти рідного краю, затверджували малюнок усім колективом,
аби через ромби, хрести, квадрати донести глибокий зміст єдності роду. Лише
14 днів було в працівників кожного інтернату для втілення задуманого на рушнику.
Тож умілі руки 22 майстринь вдень і вночі творили красу та історію на полотні.
І як результат, 14 неперевершених картин, різних і водночас об’єднаних спільною
працею трудівників соціальної сфери. Приміром, працівники Ротмістрівського будинку-інтернату
для громадян похилого віку доручили вишивати «Рушник єдності» голові профкому Оксані
Проців.
На полотні життя можна побачити державні символи – Прапор,
Герб та Гімн України, портрет Великого Кобзаря, розкішний коровай, огорнутий колосками
пшениці, чашу з деревом життя, козаків та україночок, голубів миру, золоту підкову
і жар-птиць, гілки дуба та калини і, звичайно ж, квіти (барвінок, соняхи, мак, троянди).
Чудовими словами завершується остання композиція «Рушника єдності»:
26 червня відбулася довгоочікувана презентація оберегу соціальної
сфери, на якій директорам інтернатних установ було вручено квіти, профспілкові
виплати, подяки колективам і майстриням.
«Рушник єдності» – робота великої родини працівників інтернатних
закладів, а вишитий на ньому весь Черкаський край. Що буде з рушником потім?
За задумом обласної профспілки, він має започаткувати музей досягнень працівників
соціальної сфери.
Хочемо подякувати всім, хто долучився до створення «Рушника єдності»,
особливо нашим умілим майстриням, які через вишивку подарували людям частинку тепла
своєї душі. Бажаємо продовжувати творити, насолоджуватись працею, мати гарний
сонячний настрій, міцне здоров’я та прихильність долі.