ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

Розмоваз головою обласної профспілки «Машметалбізнес» Олександром СІТАРОМ

 Профспілка, що співпрацює з бізнесом як соціальний партнер

 – Олександре Івановичу, нещо­давно машинобудівники відзна­чили професійне свято. Ви вітали своїх спілчан, вітали й Вас як го­лову обласного комітету проф­спілки, переобраного, до речі, на черговий термін якраз напере­додні свята. Але ж Вінницька об­ласна профспілка «Машиноме­талобудівного комплексу та суб’єктів різних форм власності і підприємництва», яку Ви очолю­єте, об’єднує працівників різних галузей економіки. То свято у вас не одне?

– Справді, ми об’єднуємо та­кож підприємства й організації малого та середнього бізнесу, окремі підрозділи агровиробни­ків. Спробуйте порахувати, скільки маємо свят. А ви поміти­ли, що День машинобудівника в Україні співпадає з Всесвітнім днем глухих? Це день солідар­ності і співчуття. Ми розуміємо один одного, навіть якщо спілку­ємось, як то кажуть, «на мигах». А вітати із святом глухих треба нашу владу! Глуху з початків не­залежності й до сьогодні.

На сьогодні ліквідовано, реор­ганізовано, приватизовано най­потужніші, найуспішніші ко­лись підприємства. І що? Люди опинилися по той бік прохідної – на вулиці! Як наслідок, кількість членів нашої профспілки змен­шилася майже на чверть.

Свого часу за продукцією під­приємств нашої галузі (а це, влас­не, засоби виробництва – верстати, прилади, інструмент) стояла чер­га. Чекали її не тільки в нашій дер­жаві, а й за кордоном. А нині спо­стерігаємо ввезення устаткування іноземного виробництва, причому найчастіше – аналогічного класу.

Нам розповідають про норми СОТ. Дійсно, зобов’язання держа­ви потрібно виконувати. Але ра­зом з тим розвинуті країни прак­тикують гнучкий підхід до своїх зобов’язань, запроваджуючи різ­ні нетарифні методи, і таким чи­ном обмежують допуск на влас­ний ринок товарів, які можуть виробляти в себе, стимулюють вітчизняного товаровиробника.

– У профспілки люди гуртують­ся, власне, за професією! Ваша обласна профспілка у профспіл­ковому русі – «біла ворона»?

– Я б сказав – «сорока». Не біла, а строката – ряба… Справді, в пе­реломні буремні роки до нас при­єдналися трудові колективи п’яти молокозаводів: наші – Хмільник і Шаргород, а ще Новоушицький, Летичівський і Старосинявський заводи Хмельницької області.

Нині в основі облпрофспілки залишається машинобудування: Калинівський машинобудівний завод, Вінницький інструмен­тальний завод, Ямпільський при­ладобудівний, а також Вінницястандартметрологія. Але маємо ще й Хмільницький елеватор, Крупозавод, Липовецький елева­тор, торговельні підприємства «Гамма», «Кондитер», «Аргон», освітні заклади Професійно-технічне училище № 21 м. Кали­нівки та Центр професійно-технічної підготовки № 1 м. Ві­нниці, підприємство «Форт», що підпорядковується МВС Украї­ни, засоби масової інформації, зокрема радіокомпанію «Місто над Бугом», газету «Місто», жур­нал «Вінницький край».

«Нашими» також стали члени багатьох селянських формувань. Це господарське товариство «Ві­кторія» Літинського району (голо­ва Петро Морозюк), товариство «Подільська Зоря» с. Руданське Шаргородського району (керівник Василь Лавренюк). Ми допомагає­мо господарствам, чим можемо, шукаємо навіть, де вигідніше про­дати вироблену продукцію.

На профспілковому обліку – також трудовий колектив фірми «Овен-телеком» (керівник Віта­лій Вдовиця) та приватне підпри­ємство «Альфа-ДТС» (директор Анатолій Деренько).

7 квітня до нас приєдналася й організація Об’єднаної профспіл­ки Агропромислового науково-виробничого підприємства «Ві­зит» м. Хмільника, а також за його сприяння – Хмільницька бу­дівельна компанія, яку очолює Наірі Буртелі.

– Ви хочете похвалитися тим, що залучаєте до профруху біз­несменів – власників, підприєм­ців? Але ж власник і найманий робітник споконвіку є суперни­ками, антагоністами, ворогами!

– Якщо господар платить на­йманому працівникові гідну зарплату, а зароблені – трудовим колективом! – кошти вкладає у розвиток підприємства, дбає (не словом, а ділом) про завтрашній день найманих ним людей, то та­ких, як ви кажете, «антагоніс­тів», нам, профспілці, треба ша­нувати! Щоб інші бізнесмени ба­чили й собі хотіли зажити такої шани в профспілок… Таких біз­несменів нам треба було б якомо­га тісніше залучати до профспіл­кового руху. Не дозволяє закон…

– Але завдання профспілок, усе ж таки, боротьба за інтереси трудящих…

– Безперечно. Я б сказав, що дбайливого, совісного господаря може виховати тільки колектив. І тут потрібне «недремне око» профспілки.

Наша облпрофспілка в захисті прав та інтересів наших членів робить наголос на розвитку сис­теми соцпартнерства. Перевіре­ний часом спосіб: укладання якісних та ефективних колектив­них договорів, а також контроль за їх виконанням. На мою думку, держава має зробити все від неї залежне, щоб працююча людина не була жебраком і мала можли­вість задовольнити хоча б міні­мальні власні потреби, сплатив­ши податки та внески до соціаль­них фондів, а ще й мати кошти для підтримки родини, непрацездатних членів сім’ї. Саме з необ­хідності задоволення цих реаль­них потреб працівника слід вихо­дити в питаннях щодо обрахунку мінімального рівня зарплати, який встановлює держава. Але й роботодавець тут не зобов’язаний чекати директивних рішень центральних органів влади.

 Веселі ігри для маленьких «енерджайзерів»

Під останніми променями вереснево­го сонця профком студентів Прилуцько­го гуманітарно-педагогічного коледжу ім. І. Я. Франка відвідав дітей дошкільної установи № 28 із цікавою розважальною програмою.

 Олена ЛИСЕНКО

голова первинної профорганізації студентів

Прилуцького гуманітарно-педагогічного коледжу ім. І. Я. Франка

Члени профкому з’явилися на майдан­чику в ролях казко­вих героїв. Побачив­ши своїх улюблених персо­нажів, діти вдвічі тепліше і веселіше зустріли гостей. Так, заступник голови профкому студентів Ганна Ба­лицька переодяглася хитрою Лисичкою, голова культурно-масової комісії Кате­рина Мащенко – веселим ласунчиком Карлсоном, а голова організаційно-масової комісії Дарія Могильні­кова приміряла образ Чер­воної Шапочки.

Розпочалася розважальна програма з виступу студен­тів четвертого курсу відді­лення фізичного виховання Артема Борсука та Євгена Григор’єва. Хлопці показали справжнє мистецтво парку­ру. Своїми спортивними вміннями вони не тільки здивували малечу, а й запа­лили в ній бажання в май­бутньому навчитися цій не­ординарній дисципліні.

Потім дівчата проводили різноманітні естафети й конкурси. Вони грали разом з дітлахами в м’яча, перетя­гували канат, влучали в ціль. Апогеєм розважальної програми став танок «бугі-вугі». Діти голосно співали, танцювали та стрибали. Здавалося, що члени профкому, даруючи радість ма­люкам, самі ставали ма­ленькими дітьми, мимоволі забуваючи про всі сьогод­нішні негаразди.

 Дорожня грамота очима дітей

 Як повідомляє Управління Державтоінспекції м. Києва, у рамках проведення комплексу про­філактичних заходів «Увага! Діти на дорозі» інспектори столичної ДАІ наразі відвідують навчальні заклади та дитячі садки, де навчають малечу дорожній грамоті. Дітлахи з радістю беруть участь у тематичних конкур­сах і вікторинах, організова­них працівниками міліції.

Нещодавно інспектори ДАІ відвідали навчально-виховний комплекс № 176, що в Дніпровському районі. Тут для учнів молодших класів проводився тематичний творчий урок. Маленькі учасники дорожнього руху взяли участь у конкурсі ма­люнку на асфальті на тему «Обережно: діти на доро­зі!». Колективний малюнок вийшов різноплановим, яскравим і повчальним. Діти зобразили дорожні знаки, пішохідні переходи, автомо­білі та інспекторів ДАІ. За участь у конкурсі вони отри­мали грамоти та подарунки.

13.10.2014

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини