ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

Навчання з охорони праці – важливий напрям роботи

Чернігівський навчально-методичний центр профспілок більше 10 ро­ків є надійним партнером Фонду соціального страхування від нещас­них випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі – Фонд) у питанні організації та проведення навчання з питань охоро­ни праці. Цю роботу Центр проводить у співпраці з обласною Федераці­єю профспілкових організацій та територіальним управлінням Держгірпромнагляду України в Чернігівській області.

Віталій Копиш

заступник завідувача навчального відділу підприємства «Навчально-методичний центр» ФПО

Окрім того, Центр само­стійно збирає та навчає групи відповідних спеці­алістів роботодавців і профспілок. Загалом за останні три роки пройшли навчан­ня з питань охорони праці 1322 осо­би. Варто зауважити, що Чернігів­ський НМЦ є одним з небагатьох профспілкових навчальних закла­дів в Україні, який активно займа­ється цим напрямом роботи.

У 2013 році Центр розпочав співпрацю з ТОВ «Інститут безпеки життєдіяльності» щодо навчання з питань охорони праці за кошти Фонду. Цього разу до відповідних навчальних груп були включені не тільки представники від робото­давців, а й профспілкових організа­цій. В минулому році на таких п’ятиденних курсах в Центрі про­йшли навчання 107 осіб, з них – 62 представники профспілок.

Після перевірки знань слуха­чам курсів були видані відповідні посвідчення встановленого зраз­ка. Це дає їм можливість здійсню­вати громадський контроль за до­держанням законодавства з охо­рони праці та брати участь у:

– розслідуваннях нещасних ви­падків на виробництві;

– роботі комісії з охорони праці підприємства або виборного орга­ну первинної профорганізації;

– комісії з перевірки знань по­садових осіб, інших працівників, представників профспілок.

Підсумовуючи результати про­веденої роботи, слід зазначити, що сам факт початку фінансування Фондом навчання представників профспілок із питань охорони пра­ці є добрим сигналом. Однак є й невирішені проблеми. Зокрема, до навчання вдалося залучити лише представників профорганізацій з обласного центру та найближчих районів. А от потенційні слухачі курсів з більш віддалених районів залишилися поза увагою через не­узгодженість питань належного фінансування виїзного навчання.

Соціальний діалог у дії

15 січня профспілковці, очолювані головою ФПОМиколою Шершуном, його заступниками Миколою Сіруком і Марією Рожко, виїхали в Гощанський та Корецький ра­йони для підбиття підсумків і підписання спільних рі­шень з владою та роботодавцями на місцях.

Як повідомляє Профінформ­центр, у підбитті під­сумків активну участь взяли голови обласних профоб’єднань освітян Юрій Кравець, держслужбовців Іларіон Кучерявий, працівни­ків АПКВіктор Грибок, адже саме керівники профоб’єднань найбільш обізнані з проблемними сторонами ді­яльності своїх первинних осередків у районах і особливо зацікавлені у збільшен­ні кількості діючих колектив­них договорів у підвідомчих організаціях та установах, а отже, в утворенні нових профорганізацій і зміцненні вже існуючих.

«Мала Конституція, тобто ко­лективний договір, у кожно­му трудовому колективі має працювати на людей та ак­тивно захищати їх інтереси», – зазначив Микола Шершун, відкриваючи зібрання.

Під час предметного обгово­рення, що включало й аналіз стану колдоговірної роботи в районах, і конкретні реко­мендації з її поліпшення та узагальнення кращого досві­ду (а такого чимало і в проф­спілковців Гощанського ра­йону і їх колег з Корецького), відповіді на свої запитання почули всі присутні. Чимало корисного для себе щодо позитивної складової для укладення колдоговорів ді­зналися з виступів представ­ників профспілкової сторони і присутні роботодавці – ке­рівники приватних та малих підприємств. Як правило, саме в таких колективах най­частіше трапляються випад­ки порушення норм трудо­вого законодавства, техніки безпеки, умов відпочинку тощо. Аграмотно складений колдоговір – це реальна можливість убезпечити й себе, як керівника, від штрафних санкцій і пору­шень прав найманих праців­ників. Разом з тим, колдого­вір підвищує відповідаль­ність працівників на кожно­му робочому місті.

Підбиття підсумків заверши­ли підписанням спільних рі­шень щодо підвищення ефективності соціального діалогу в цих районах. На черзі – Володимирецький район та м. Кузнецовськ, куди профспілковці разом з представниками роботодав­ців завітають 21 січня.

Вугільна промисловість крізь призмуДержбюджету-2014

Днями Верховна Рада України прийняла Закон «Про Державний бюджет України на 2014 рік». У головному кошторисі краї­ни закладено 16,5 млрд грн на витрати ву­гільної промисловості. Про це повідомив голова Профспілки працівників вугільної промисловості, народний депутат України Віктор Турманов.

Профспілка працівників вугільної промисловості України

Медіацентр «Шахтар України»

Профспілковий лідер зазначив, що в про­екті держбюджету сума для підпри­ємств галузі була значно меншою – 14,7 млрд грн. Зокрема, не були заплано­вані витрати на такі важливі напрямки, як охорона пра­ці, капітальне будівництво і технічне переозброєння підприємств.

Віктор Турманов разом з на­родним депутатом Анатолі­єм Гончаровим взяли участь у засіданні Кабінету міні­стрів 9 січня, під час якого звернулися до Прем’єр-міністра Миколи Азарова з проханням врахувати при доопрацюванні бюджету фі­нансування цих статей ви­трат і збільшення решти, на­давши Главі уряду чітке об­ґрунтування. «Розглянувши надані розрахунки, Микола Азаров дав відповідні дору­чення першому віце-прем’єр-міністру Сергію Ар­бузову та міністру фінансів Юрію Колобову щодо доопрацювання проекту бю­джету», – розповів Віктор Турманов.

У прийнятому законі про держбюджет Верховна Рада України врахувала внесені Ві­ктором Турмановим та Ана­толієм Гончаровим поправки. Відтак, на витрати вугіль­ної промисловості України виділено 16 млрд 592 млн 772 тис. грн, з яких 15 млрд 162 млн 772 тис. загально­го фонду бюджету та 1 млрд 430 млн – спеціального. Їх буде витрачено на наступні напрями (зазначимо, що за двома статтями витрат суми спрямовуються не лише ву­гільникам, а й у паливно-енергетичний комплекс):

– державна підтримка вуг­левидобувних підприємств на часткове покриття витрат із собівартості готової то­варної вугільної продукції – 14 млрд 51 млн 847,8 тис. грн, з яких 13 млрд 301 млн 847,8 тис. загального фонду і 750 млн – спеціального;

– реструктуризація вугільної та торфодобувної промис­ловості – 1 млрд 117,8 млн грн, з яких 937,8 млн за­гального фонду і 180 млн – спеціального;

– державна підтримка будів­ництва вугле- і торфодобув­них підприємств, їх технічне переоснащення – 864,3 млн грн, з яких 364,3 млн загаль­ного фонду і 500 млн – спе­ціального;

– заходи з охорони праці та підвищення техніки безпеки на вугледобувних підприєм­ствах – 65 млн грн (загаль­ний фонд бюджету);

– гірничорятувальні заходи на вуглевидобувних підпри­ємствах – 434 млн 238,1 тис. грн (загальний фонд бю­джету);

– прикладні наукові та науково-технічні розробки, виконання робіт за держав­ними цільовими програма­ми і державним замовлен­ням, підготовка наукових кадрів та фінансова під­тримка розвитку наукової інфраструктури в сфері паливно-енергетичного комплексу та ву­гільної промис­ловості – 17 млн 171,2 тис. грн;

– загальне керів­ництво й управ­ління в сфері паливно-енергетичного комплексу та вугільної промис­ловості – 42 млн 421,4 тис. грн.

27.01.2014

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини