На порозі нових професійних стандартів
У місті Дніпропетровську
за ініціативи ЦК Профспілки металургів і гірників України відбувся семінар
на тему «Організація безперервного професійного навчання та роль профспілок у
цьому процесі». Мета заходу – підготувати профлідерів та представників
первинок до участі в розмові із власниками підприємств щодо проблем у сфері
підготовки кадрів.
Володимир Казаченко
голова ЦК Профспілки металургів і гірників України
У найближчі роки ця сфера буде істотно реформована. А через
те, що це ініціатива переважно власників підприємств, зокрема потужних ТНК,
Профспілка має брати найактивнішу участь у цих процесах, щоб не допустити
погіршення соцгарантій працівників.
Світовій практиці розробки професійних стандартів була
присвячена лекція директора Луганського НДІ соціально-трудових відносин
Мінсоцполітики України С. Мельника. Лектор представив у вигляді презентацій
декілька тем, що дають порівняльну картину розвитку професійної освіти, успіхів
і невдач, нових завдань у країнах Європи, США, СНД, Азії, а також стану
професійної підготовки в Україні. Продовженням розмови, що іноді переходила в
дискусію, була інформація про участь навчальних закладів у безперервному
професійному навчанні, організації післядипломної освіти, надана головним
спеціалістом Міністерства освіти і науки України К. Кукушкіним.
Про перспективу створення і діяльності галузевої ради, її
роль у безперервному професійному навчанні розповів у своєму виступі
генеральний директор Федерації металургів України (організація роботодавців) С.
Притоманов. Він ознайомив учасників семінару з досвідом ФМУ в розробці професійних
стандартів.
Обговорюючи інформацію лекторів, а також досвід підприємств
ГМК та України загалом, учасники семінару Л. Кобзєва (Донецький обком), Є.
Лошаков (Південний ГЗК), С. Новик (Новомосковський трубний завод), П. Писарєв
(Запорізький обком) висловили думку, що хоч тема не нова, але по-новому
визначаються проблеми профпідготовки металургів і гірників у зв’язку з
оновленням технологій, придбанням техніки, змінами умов праці.
Від ЦК ПМГУ в семінарі взяли участь керівник управління
соціально-економічного, правового захисту й трудових відносин ЦК ПМГУ В.
Талова, головний спеціаліст цього управління В. Зайцев, керівник
інформаційно-аналітичного центру Н. Усенко.
Останніми роками значно змінилася структура зайнятості населення,
з’явилося багато нових професій, що вимагає оновлення змісту існуючих
кваліфікаційних довідників. Крім того, сучасному працівникові потрібно
постійно розвивати профнавички, необхідні для вирішення виробничих та
управлінських завдань, а також володіти компетенціями, що дозволять йому
гнучко реагувати на попит ринку праці.
Сьогодні ці питання важливі для всієї світової спільноти і
входять до числа пріоритетних у більшості країн. В українському законодавчому
полі проблема висвітлена в Програмі економічних реформ України на 2010–2014
роки. Постановою КМУ в листопаді 2011 року затверджена Національна рамка
кваліфікацій, Верховною Радою України прийнятий у другому читанні ЗУ «Про
систему професійних кваліфікацій».
Нині важливо визначити місце Профспілки в процесах, які відбуваються
і відбуватимуться на шляху реформування системи підготовки кадрів і створення
Національної системи кваліфікацій. Передбачувані зміни в жодному разі не
повинні здійснюватися за рахунок трудящих. Зокрема, існує загроза ліквідації
мінімальної оплати праці, тобто оплати за просту некваліфіковану працю у
звичайних умовах. Без відповідних застережень це визначення втрачає зміст, як
і саме поняття некваліфікованої праці. У такому варіанті практично ставиться
під удар найважливіша державна гарантія в трудовій сфері. Може порушуватись
також принцип оплати праці в особливих умовах, а також об’єктивний показник
порівнянності праці за ступенем її складності.
Введення укрупнених професійних стандартів також може призвести
до зниження і навіть скасування пільгових пенсій. Наприклад, на «гарячому»,
або небезпечному, виробництві із шкідливими умовами праці, коли професія з
пільговими умовами виходу на пенсію буде об’єднана з іншою, яка не підпадає
під ці умови.
Тобто, поряд з необхідністю та користю реформування системи
підготовки кадрів і введення Національної системи кваліфікацій є побоювання,
що перегляд кваліфікаційної системи призведе до посилення експлуатації
працівників, погіршення їхнього соціально-економічного становища. До того ж,
ситуація може ускладнитися із введенням не тільки професійних стандартів
(кваліфікаційних характеристик), а й нових освітніх стандартів і процедури
визнання відповідності отриманої працівником кваліфікації потребам сучасної
економіки.
Уже сьогодні, на початковому етапі розробки й упровадження
Національної системи кваліфікацій всім профспілкам, і ПМГУ в тому числі,
необхідно: домагатися законодавчого закріплення своєї участі в розробці,
затвердженні й застосуванні професійних стандартів разом з роботодавцями; підготувати
в профспілковому середовищі компетентних фахівців для проведення такої роботи.
А також не допускати перекладання плати за одержання кваліфікаційних
характеристик на трудящих, вимагати фінансування процесу навчання й
сертифікації з боку держави і роботодавців як основних замовників і споживачів
кваліфікованої робочої сили та ін. Необхідно не тільки активізувати
профспілковий вплив на профнавчання та підготовку кадрів, а й сприяти навчанню
трудящих протягом всього їхнього життя. Ці питання повинні бути відображені в
колдоговорах, інших документах, розроблених на підприємствах. У роботі первинок
мають знайти своє місце і такі напрями діяльності, як ведення колективних
переговорів з питань фінансування навчання, прогнозування потреб на ринку
праці (в місті, області чи навіть на конкретному підприємстві) та потреб у
навчанні, професійна орієнтація й супровід кар’єри для членів профспілки тощо.
Ця робота тільки розпочинається. Ініціатором цих процесів
виступають роботодавці, проте й профспілки мають дійти до суті проблем і
разом з роботодавцями та державою працювати над їх вирішенням. Кожна із
сторін нестиме свій тягар відповідальності. І від нашої активної та
ефективної участі в цьому процесі буде залежати і присвоєння кваліфікацій, і
зайнятість працівників, і їхня зарплата.
ЗОПТИМІЗМОМ – У МАЙБУТНЄ!
Запорізький автозавод святкує 150-річчя від дня свого
створення
Микола ПАЛІЄНКО
голова об’єднаного профкому ПАТ «ЗАЗ»
Зустрічаючи 150-річний ювілей Запорізького автомобілебудівного
заводу, об’єднаний профком ПАТ «ЗАЗ», як і в попередні роки, виконує функції
органу, що вирішує питання правового, економічного і соціального захисту
працівників на основі колективного договору, галузевої і Генеральної угод,
чинного законодавства України. На головному підприємстві 5,346 осіб, або
87,6% від чисельності працівників, є членами профспілки. У складі об’єднаної
профорганізації працюють 5 профорганізацій з правом юридичної особи.
Щорічно проводячи переговори з правлінням ПАТ «ЗАЗ» за
колдоговором, профспілкова сторона вносить до нього максимальну кількість гарантій
для членів профорганізації. Якщо в цілому колдоговір поширюється на всіх
працівників, то окремі його положення, які є додатковими гарантіями щодо мінімальних
державних, поширюються тільки на членів профорганізації компанії, тим самим
підвищуючи мотивацію членства в профспілці. Це стосується фінансування за
кошторисом витрат колдоговору на: культурно-масову та спортивно-оздоровчу
роботу; оздоровлення працівників та їхніх дітей; заохочення за плідну,
довголітню працю на підприємствах.
Крім того, для членів профспілки об’єднаний профком надає
безкоштовну юридичну допомогу з питань трудового, пенсійного, соціального
законодавства.
Працівники апарату профкому спільно з головами профкомів і
цехкомів профспілки регулярно беруть участь у зборах, що проводяться в
структурних підрозділах підприємств. Членів профспілки інформують про дії
профкому і профактиву (в тому числі активу Спілки молоді) із захисту прав і
інтересів працівників, а також про проведення загальнозаводських і
корпоративних заходів.
На жаль, нестабільна політична, економічна і фінансова
обстановка, криза промислового виробництва в Україні, обвал промислового ринку
товарів українського виробництва, відсутність в попередні періоди реальної
підтримки національних виробників (не на словах, а на ділі) з боку держави
дуже негативно відбилися на роботі підприємств компанії.
Останніми роками підприємство перебувало на межі повної
зупинки, низький рівень продажів автомобілів призвів до простою підприємств,
зниження рівня зарплати і соцвиплат працівників. Спираючись на досвід минулих
років у вирішенні подібних проблем, профком неодноразово в процесі переговорів
з правлінням компанії вказував, що все це може стати причиною соціального вибуху
в колективі. Наведені аргументи профспілкової сторони в переговорному процесі
були прийняті, вимоги частково задоволені. Замість повної зупинки підприємство
продовжує працювати в режимі неповного робочого тижня. Правління при цьому
прийняло досить неординарні рішення щодо стабілізації виробничого циклу й
оплати вимушеного простою, ініційованої профкомом. Щоправда, не обійшлося без
втрат: частину колективу довелося скоротити з дотриманням усіх передбачених законодавством
гарантій.
Підтримка національного автомобілебудування з боку держави,
що втілилася у введенні додаткових митних зборів на імпортні автомобілі, які
ввозяться до України, прийнятті ЗУ «Про утилізаційний збір», а також інші
цілеспрямовані дії органів влади з відродження вітчизняного автомобілебудування,
вселяють надію, що найближчим часом підприємства компанії почнуть працювати
стабільно.
22.09.2013
|