Що несе в собі приватизація морських портів?
На початку липня у
Будинку спілок відбувся круглий стіл на тему «Соціально-економічні аспекти
приватизації морських портів» з обговорення Закону України «Про морські порти
України» та чинного законодавства у сфері реформування відносин власності.
У його роботі взяли
участь Голова ФПУ Юрій Кулик, його заступник Сергій Кондрюк, голова Профспілки
робітників морського транспорту України Михайло Кірєєв, голови профкомів
морських портів.
Виступаючи перед присутніми, Юрій Кулик подякував колегам
за організацію такої зустрічі й спинився на питаннях, над якими нині працює
Федерація профспілок. Це, зокрема, повернення заборгованості із заробітної
плати, збереження підприємств, профспілкового майна. Голова ФПУ поінформував
про діалог з органами влади щодо вирішення цих питань. Він також наголосив на
важливості проведення зустрічі з головами первинок підприємств, де відбуватиметься
зміна форми власності. Людина праці має бути захищена. «Ми будемо проводити
такі наради з головами профкомів будівельної галузі, торгівлі та інших
галузей, де виникають подібні проблеми», – підсумував він.
Про чинне законодавство у сфері реформування відносин
власності поінформувала присутніх і відповіла на їхні запитання керівник
управління Фонду держмайна України Валентина Калініченко.
Заступник голови Профспілки працівників енергетики та
електротехнічної промисловості України Микола Курілець поділився досвідом роботи
ЦК профспілки в умовах приватизації підприємств галузі.
Керівник департаменту правового захисту апарату ФПУ Ірина
Тубєлєць прокоментувала Закон України «Про морські порти України», ухвалений
Верховною Радою і підписаний Президентом України 07.05.2012 року, який
визначає правові, економічні та організаційні основи діяльності в морських портах
України.
Відповідно до цього закону майно, що використовується під
час провадження діяльності у морському порту, та земельні ділянки в межах
території морських портів можуть перебувати у державній, комунальній і
приватній власності.
Приватизація об’єктів портової інфраструктури, крім
стратегічних об’єктів, у межах морських портів здійснюється відповідно до
законодавства про приватизацію з урахуванням особливостей, визначених цим
Законом.
Закон дозволяє оренду чи концесію портових причалів строком
до 49 років і відкриває шлях до приватизації портів в інтересах осіб, що вже
здійснюють господарську діяльність на території порту.
Керівник департаменту виробничої політики та
колективно-договірного регулювання апарату ФПУ Олексій Павлюк спинився на
питанні особливостей участі виборного органу первинної профспілкової
організації у реформуванні відносин власності.
Учасники засідання обговорили можливі соціально-економічні
наслідки реорганізації портів для членів профспілок галузі. Адже 20-річний досвід
приватизаційних процесів показав, що, незважаючи на кількісні показники
приватизації за весь період реформування відносин власності, назвати її
ефективною як з точки зору підвищення соціально-економічної ефективності
виробництва і мотивації до праці, так і створення ефективного власника не
можна. Не досягнуто головної мети – підвищення ефективності діяльності
підприємств, залучення інвестицій, технічного й технологічного переозброєння
виробництва. Навпаки, приватизація призвела до низки негативних наслідків,
як-от погіршення життєвого рівня трудящих, умов і безпеки їхньої праці, зростання
безробіття та заборгованості із заробітної плати тощо.
Тільки спільними зусиллями й використовуючи набутий досвід
участі профспілок у захисті соціально-економічних і трудових інтересів працівників
при реформуванні відносин власності, за підтримки профільного міністерства та
Фонду держмайна України можна напрацювати пропозиції щодо умов приватизації,
які сприятимуть підвищенню не тільки ефективності роботи портів, створенню нових
робочих місць, а й забезпечать гідну оплату та умови праці трудівників.
Медіа-центр ФПУ
КОМЕНТАРІ
Учасники круглого столу на тему «Соціально-економічні
аспекти приватизації морських портів» поділилися своєю думкою з питань, які
обговорювалися.
«ЗБЕРЕГТИ
СОЦІАЛЬНІ
ДОСЯГНЕННЯ КОЛЕКТИВІВ»
Сергій Щербак,
голова профкому
Феодосійського
морського торгового порту:
«Морські порти – це
стратегічні, стабільно працюючі підприємства нашої країни. Вони самостійні,
ведуть свою господарську діяльність і виконують державне завдання, не
звертаючись за допомогою до держбюджету...
Із прийняттям Закону України «Про морські порти України» у
портовиків виникло безліч питань. Законом визначено, що всі державні підприємства
морських портів мають бути приватизовані, здані в оренду або передані в
концесію, причому на тривалий термін. У законі йдеться про те, що державну
власність найефективніше можуть використовувати інвестори, портові
оператори.
У ньому нічого не
сказано про роль та участь у приватизаційних процесах трудових колективів,
про те, що їх чекає після завершення цих процесів і чи збережуться робочі
місця. Адже відомо, що подібна реструктуризація призводить до масових
звільнень.
Наступне, що турбує людей, це збереження соціальної сфери.
Йдеться про поліклініки, дитячі садки, бази відпочинку тощо. Ці об’єкти
підприємства створювали практично за свій рахунок.
І найголовніше – немає інформації про те, що на людей
чекає в майбутньому, з набуттям чинності основних положень закону. Поки тривають
якісь процеси, Міністерство інфраструктури проводить засідання, наради. Їх
рішення поки не мають широкого розголосу, а у роботі засідань не беруть участь
представники колективів, голови профкомів. Тож, не маючи інформації, вони
нічого не можуть сказати людям, погасити соціальну напругу, спільно з
роботодавцями вживати заходів для того, щоб цей закон було застосовано з
користю для людей».
«ІНТЕРЕСИ
НАЙМАНОГО ПРАЦІВНИКА НЕ ПОВИННІ
ВТРАТИТИ
ПРІОРИТЕТНІСТЬ»
Ірина ЧЕРНЕНКО,
голова профкому
Керченського
морського торгового порту:
«Рано говорити про
приватизацію портів. На цей момент проблема полягає зовсім в іншому:
відповідно до вимог законодавства для подальшого розвитку портів пропонується
передати їх у концесію, залучати зовнішні інвестиції, у тому числі іноземний
капітал, створення орендних, суборендних підприємств і т. д. Все нове несе у
собі ризики, а залучення капіталу ззовні дозволяє нам зробити прогноз, що згодом
цей капітал «захоче панувати». Це означає, що інтереси найманого працівника
можуть втратити пріоритетність, тому що капіталісти про людей праці не
думають.
Виникає загроза і для профорганізації, бо нові власники можуть
переглянути раніше досягнуті домовленості за трудовою угодою. У нас досягнуто
високого рівня колективного врегулювання: профспілці вдалося домовитися з
адміністрацією портів про гідний рівень соціальних гарантій для працівників.
Ось що потрібно зберегти. Це – наш біль... Закон про приватизацію портів
прийнято, його треба виконувати. Тож профспілкам треба працювати над тим, щоб
реформування форм власності принесло якнайменше шкоди і не було порушено
сформований оптимальний соціальний баланс. У цьому нині основне завдання
профкомів».
19.07.2012
|