ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

Морська держава чи країна біля моря?

 Петро І казав, що щаслива та краї­на, яка має вихід до моря. Він мав на увазі наявність власного потужного флоту, ведення морської торгівлі й т. ін. На жаль, після того, як Украї­на стала незалежною, вона таке щастя втратила. Ні, сам вихід до моря залишився. Але де ж у минуло­му славний флот, де, як кажуть, та курка, що несла золоті яйця?

 Один з найбіль­ших у світі фло­тів дуже швидко знищили. Від­верто можу ска­зати, що перший президент України вважав: фахівців морської галузі, а саме з морського судноплавства, в Україні немає, всі вони в Москві, тому що там було Міністерство морського флоту СРСР. Тож було зро­блено висновок, що Україні флот не потрібен. З легкої, а краще сказати – нелегкої, руки тодішнього керівни­цтва держави судна почали доправляти в офшори. Чор­номорське пароплавство, яке налічувало тоді понад 350 суден, здійснювало ба­гато перевезень як націо­нальний перевізник, було великим постачальником коштів до бюджету, зокре­ма валютних, так і загину­ло. До речі, й до сьогодні ще намагаються деякі об’єкти Чорноморського пароплавства продати, роз­дати. Це говорить про те, наскільки ж воно було ба­гатим, що й за всі ці роки не змогли все розтягти, як кажуть, до денця.

Тож в Україні флоту не залишилося, відтак було заявлено, що вона вже не морська держава, а тран­зитна. А транзит здійсню­ється через порти. Це ж морські ворота країни, куди надходять і звідки ви­рушають вантажі. Порти завжди були самодостатні­ми, містоутворюючими підприємствами, зазвичай з розвинутою соціальною сферою.

Портовики завжди вва­жалися такою собі привіле­йованою частиною праців­ників і в галузі, і в нашій профспілці. Реформи, всі­лякі перетворення, що від­буваються в країні й галу­зі, торкаються і портови­ків. Складно однозначно сказати, добре це чи пога­но. Але вже точно можна стверджувати, що широко нині обговорюваний Закон про морські порти України є далеким від досконалос­ті. В ньому потрібно багато що доопрацювати.

Людей лякають, напри­клад, випадки російського досвіду приватизації мор­ських портів. З росіянами, до речі, ми недавно на цю тему спілкувалися. І вони розповіли, що близько 50% працівників потрапляють під скорочення. Нікуди правди діти, є зайві люди, особливо в управлінському апараті з колись роздути­ми штатами. Але давайте проаналізуємо. Ось узяти хоча б порт Рені. Це місто­утворююче підприємство. Куди після звільнення з порту людям іти працюва­ти? Така ж ситуація і в ін­ших портах. От і виходить, що людей потрібно кудись працевлаштовувати. Тому й постає найголовніше на сьогодні питання: навіщо нам цей закон, адже ми працювали, отримували належну зарплату, порт рентабельний, то невже держава не може ним ефек­тивно розпорядитися?

Передбачити і запобігти

Виходячи з того, що флоту в нас фактично не­має, а залишилися лише порти і берегова структура, то й говорити доводиться лише про них. Але якщо до вирішення проблем підхо­дити наскоком, жорстко, то нічого доброго з цього не вийде, потрібен творчий, сказати б, індивідуальний підхід. Лише тоді буде ко­ристь для всіх. Тому що окремі порти фактично не працюють і, звичайно ж, робити з ними щось треба. Адже площі є, вони дозво­ляють розгорнути роботу.

Потрібні поштовх, актив­ні дії, інвестиції. Ось тут і мають сказати своє слово профспілки. Яка їх роль у процесі приватизації пор­тів? Ми ще кілька років тому знали про ці процеси і вжили запобіжних заходів. У нашій галузевій угоді, в колективних договорах їх заклали заздалегідь. Нині представники трудового ко­лективу, як правило, це профспілки, що підписують колдоговір, обов’язково ма­ють брати участь у всіх ко­місіях із питань оцінки власності та її вартості. У комісіях з інвентаризації власності обов’язково має бути представник профспі­лок, у тому числі інвентари­зації об’єктів соціальної сфери. Тобто можна сказа­ти, що профспілки повинні контролювати процес при­ватизації морських портів.

Я згоден з тим, що в ході перетворень морські порти можуть позбавлятися пев­ної власності соціальної сфери. Тобто порт має за­йматися своєю основною справою – вантажоперероб­кою. А утримувати гурто­житки для малосімейних, дитсадки, стадіони безпо­середньо не входить до кола його діяльності. Мож­ливо. Але подивіться, які при портах чудові бази від­починку, будинки культу­ри, школи, дитсадки! Адже тут оздоровлювалися, вчи­лися, ходили на концерти кілька поколінь портови­ків. Як же це відібрати в трудового колективу і від­дати комусь у власність? І звичайно ж, підприємства хочуть зберегти для себе ці об’єкти соціальної сфери.

І не випадково, думаю, на круглому столі «Соціально-економічні аспекти приватизації морських пор­тів», який відбувся у Феде­рації профспілок України, мої колеги порушували пи­тання про те, як можна за­лишити об’єкти соціально­го призначення у власності трудового колективу, а не віддати в комунальну, де їх одразу розпродадуть.

Головне – соцзахист

Що сьогодні відбуваєть­ся в галузі? На кожному підприємстві приймаються колективні договори, де вказуються соціальні га­рантії для працівника. Там же гарантуються безпечні умови праці. І вимоги ці, повірте, дуже жорсткі. Профспілки контролюють, щоб їх виконували в повно­му обсязі. Зокрема, щоб ви­ділялися гроші для при­дбання засобів індивідуаль­ного захисту, проводилися інструктажі з техніки без­пеки. У зв’язку з реформу­ванням та змінами у формі власності портів людей, звичайно ж, цікавить пи­тання, чи збережуться за ними робочі місця і соці­альні гарантії. Тож перед головами профкомів портів постає головне завдання: іти безпосередньо до лю­дей, до причалу, пояснюва­ти не абстрактному, а абсо­лютно реальному Івану Іва­новичу, що профспілка тебе захистить і ти повинен за­лишатися її членом. А ми подбаємо про те, щоб збе­регти за тобою ці соціальні гарантії. І хто б не прийшов – якийсь заокеанський Сміт або російський чи вітчизня­ний олігарх, в українсько­му законодавстві передба­чено, що профспілковий лі­дер або представник профкому має представитися їм і сказати: «Тут діє профор­ганізація, тож давайте під­писувати колдоговір». І хоче новий власник чи ні, але відповідно до україн­ського законодавства пови­нен це зробити. Я завжди виступаю проти будь-яких конфліктів, протистоянь. Ставати в позу, починати війну, виходити на барикади – це далеко не найкращий підхід. Сьогодні в Україні, як і міжнародній профспіл­ковій діяльності, цінується переговорний процес, соці­альний діалог. Ми відчува­ємо велику допомогу з боку ФПУ. Здавалося б, зайві кло­поти, зайві проблеми для них. Але вони завжди йдуть нам назустріч.

Що ж до наших планів і завдань, то насамперед нам доведеться вирішувати ак­туальні питання з тими ін­весторами, які прийдуть в наші колишні державні пор­ти. З цими людьми ми муси­мо знайти спільну мову, і це мають зробити наші проф­спілкові активісти. Їм необ­хідно сісти за стіл перегово­рів і обговорити питання со­ціального захисту працівни­ків, збереження гідних умов праці та її оплати. Тим біль­ше, що тут ми вже маємо по­зитивні приклади. Зокрема, в Одеському порту є вісім підприємств, які спочатку були підприємствами спіль­ної діяльності, а згодом їхні­ми власниками стали іно­земці. Компроміс знаходять шляхом переговорів. І їх працівники живуть не гір­ше, ніж на наших держав­них підприємствах.

ДЕ ЗНАЙТИ ГРОШІ?

 Абсолютно очевидно, що сьогодні галузь і морські порти потребують інвестицій. Необхідно залучати інвесторів, їх кошти для розвитку. Яскравий при­клад – проведення Євро–2012. Ця подія піднесла міжнародний престиж нашої країни. Водночас по­будовані аеропорти, дороги, стадіони – все те, що необхідно для будь-якої цивілізованої країни. Такий же поштовх, вважаю, має бути і щодо розвитку мор­ських портів і реалізації відповідного закону. Лише за моєї пам’яті було створено близько семи варіан­тів цього закону. Його переінакшують, підганяють під певні інтереси. Кожен прагне підлаштувати його під себе. Деякі народні депутати доклали своєї руки. Можу про це судити, оскільки брав участь у кількох засіданнях підкомітету профільного парла­ментського Комітету.

Михайло КІРЄЄВ,

голова Профспілки працівників морського транспорту України

19.07.2012

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини