ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

ЗАЯВА Ради Федерації профспілок України у зв’язку з продовженням наступу на майнові права профспілок

Вільне трактування законодав­ства щодо правового статусу май­на профспілок стало першопричи­ною зазіхань з боку органів дер­жавної влади на профспілкове майно.

Урядом і народними депутата­ми з 2012 року було ініційовано шість антипрофспілкових законо­проєктів, метою яких є не тільки повне позбавлення власності профспілок, а й їх спроможності ефективно захищати інтереси лю­дини праці.

Наразі Верховною Радою Укра­їни прийнято в першому читанні проєкти Законів України «Про правовий режим майна загально­союзних громадських організацій колишнього Союзу РСР» № 6420 від 10.12.2021 та «Про мораторій на відчуження майна загальносоюз­них громадських об’єднань (орга­нізацій) колишнього Союзу РСР» № 6421 від 10.12.2021, згідно з яки­ми все майно Федерації профспі­лок України має відійти державі. А це навчально-методичні цен­три, будинки профспілок, сана­торно-оздоровчі заклади і турис­тичні об’єкти.

Проте зазначаємо, що Федера­ція профспілок України ніколи не була загальносоюзним громад­ським об’єднанням, а створена у 1948 році як Українська республі­канська рада профспілок, у ство­ренні якої брали участь делегати від 32 республіканських комітетів та 25 областей України.

Відповідно до Конституції України питання власності врегу­льовується виключно законами України, а у разі їх відсутності спірні питання вирішуються в су­довому порядку.

Фонд державного майна Украї­ни за підтримки органів прокура­тури України за ці роки розгорнув повномасштабну кампанію з одержавлення майна профспілок. У результаті судових рішень було втрачено матеріальну базу облас­них осередків профспілкового руху (будинки спілок, навчально- методичні центри) на Закарпатті, Полтавщині, Чернігівщині. Те ж саме сталося й з окремими сана­торно-оздоровчими закладами, які роками слугували на благо людей.

ФПУ підтвердила своє право на володіння майном, вигравши у 1997 році у Вищому арбітражному суді справу про витребування сво­єї власності за позовом Фонду дер­жавного майна України. А у 2007 році Верховний Суд України по­ставив крапку, відмовивши про­куратурі в перегляді цієї справи.

Однак державні органи, втра­тивши перспективу вирішення спорів у судовому порядку, врахо­вуючи позитивну практику Євро­пейського суду та норми законо­давства України щодо застосуван­ня національними судами строків позовної давності, вдалися до по­дальшого тиску шляхом криміна­лізації.

Так, починаючи з 2011 року, було порушено низку криміналь­них проваджень щодо керівників профспілкових підприємств, го­ловних лікарів закладів, у рамках яких здійснювалися допити, про­водилися обшуки житла та служ­бових приміщень. Основними звинуваченнями в розумінні орга­нів досудового розслідування є використання посадовими особа­ми службового становища з ме­тою привласнення чи розтрати «державного майна». Пред’явлені звинувачення так і не знайшли свого підтвердження у судовому порядку.

Ці дії приголомшили проф­спілкову спільноту, адже вихо­дить, що багаторічна господар­ська діяльність профспілкових підприємств, товариств, яка базу­валась на законних правовстанов­люючих документах, свідоцтвах про право власності, актах постій­ного користування земельними ділянками, які зареєстровані за профспілками та ніколи не пере­бували на обліку у реєстрі дер­жавного майна й не фінансува­лись державою, начебто стала «злочинною діяльністю», вчине­ною «організованою злочинною групою».

Яскравим прикладом процесу криміналізації стало вручення підозри та взяття під варту за­ступника Голови ФПУ, голови На­глядової ради ПрАТ «Укрпрофоз­доровниця» Володимира Саєнка тільки за те, що він як посадова особа виконував свої функціо­нальні обов’язки і рішення колегі­альних органів ФПУ у спосіб, який визначений чинним законо­давством України та внутрішні­ми нормативними актами ФПУ та ПрАТ «Укрпрофоздоровниця».

Це дискредитує Федерацію профспілок України, у складі якої 46 всеукраїнських профспілок і 25 територіальних профоб’єднань, а це понад 40 тисяч первинних профспілкових організацій, які об’єднують 3,46 млн спілчан і ти­сячі профспілкових працівників та активістів.

Рада ФПУ заявляє, що влас­ність профспілок завжди вико­ристовувалася і використовуєть­ся в інтересах людини праці про­зоро й відкрито.

Ми відкриті до будь-якого неза­лежного, у тому числі міжнарод­ного, аудиту щодо володіння, ко­ристування та розпорядження профспілковим майном.

Водночас ми категорично не сприймаємо тиск з боку влади на Федерацію профспілок України і розцінюємо його як переслідуван­ня за активну правозахисну пози­цію профспілок.

Федерація профспілок України за часи свого існування зберігає і розвиває санаторії, оздоровчі, ту­ристичні і спортивні об’єкти, які лікують і відновлюють здоров’я, повертають до повноцінної робо­ти мільйони працюючих, скаліче­них на виробництві або тих, хто отримав професійні хвороби, зокрема шахтарів, металургів, ма­шинобудівників, енергетиків, бу­дівельників і представників ін­ших професій. З перших днів ві­йни профспілкові об’єкти стали місцем прихистку вимушено пе­реміщених осіб, лікування учас­ників бойових дій і постраждалих українців, тим самим підставив­ши плече державі.

Вилучення державою цих за­кладів призведе до суттєвого ско­рочення можливості громадян України на відновлення свого здоров’я. Бо жодний з вже проти­правно відібраних у профспілок об’єктів сьогодні не працює, всі вони перебувають у занедбаному стані, або розібрані на цеглини.

Члени Ради закликають припи­нити наступ на майнові права профспілок, тиск на профспілко­вих лідерів, зняти незаконні обви­нувачення, відкликати антипроф­спілкові законопроєкти та пере­йти до конструктивного соціаль­ного діалогу, об’єднання зусиль на благо народу України та Пере­моги над ворогом.

31.01.2023

Рада ФПУ

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини