ВІКТОРІЯ СІРЕНКО: «КОЖЕН З НАС, ЯК МОЖЕ, ВНОСИТЬ СВІЙ ВНЕСОК, НАБЛИЖАЮЧИ ПЕРЕМОГУ»

ГРИГОРІЙ ОСОВИЙ: «У НАС ДВА ВОРОГИ: НЕСТАБІЛЬНІСТЬ І НЕСПРАВЕДЛИВІСТЬ»

«Аналізуючи п’ятирічну діяль­ність і оцінюючи, що зробле­но і чого не вдалося досягти, ви, мабуть, погодитеся зі мною, що такого надскладного часу для країни і для нашої профспілкової діяль­ності не було за весь період незалежності України. Фактори: революція, війна, глибо­ка фінансово-економічна криза і те, що діс­талося людям унаслідок цієї політичної, економічної і соціальної нестабільності.

У нас два вороги: нестабільність і не­справедливість. Нестабільність ми маємо з вами разом долати як громадяни країни, а із соціальною несправедливістю будемо боротися як професійні організації, обов’язок яких – стояти на захисті прав праців­ників і своїх спілчан.

Ухвалюючи на попередньому з’їзді рі­шення про те, що слід створити умови для гідної праці в нашій країні, ми були впев­нені у правильності постановки цього за­вдання, оскільки цим шляхом рухається увесь світ; ми були сповнені рішучості, що нам це вдасться зробити. За перші три роки (2011–2013 рр.) на цьому шляху нам вдалося багато чого: було відновлено робо­чі місця, втрачені внаслідок масштабної світової фінансово-економічної кризи 2009–2010 рр.; спостерігалося зростання за­робітної плати; забезпечено поступове під­вищення державних соціальних стандар­тів і гарантій... На жаль, останні два роки фактично перекреслили ті невеликі досяг­нення, які ми мали, і зараз доводиться ді­яти в абсолютно неврегульованих і неви­значених координатах – як у політичній, так і в економічній та соціальній сферах.

Президія і Рада ФПУ намагалися адек­ватно реагувати на політичні, економічні та соціальні виклики, неодноразово звер­таючись до Глави держави, Прем’єр- міністра, Голови Верховної Ради, Уповно­важеного ВР із прав людини. Крім того, за солідарною підтримкою ми зверталися до міжнародних організацій.

Ми використовували форми протестних дій із жовтня 2014 року і до останнього часу. Трудовий ультиматум, який було ви­сунуто Уряду, став попередженням про те, що економічна та соціальна політика вла­ди не сприймається трудящими країни, і це матиме відповідні наслідки.

Керівники членських організацій, які брали участь у Всеукраїнських зборах го­лів первинних профспілкових організацій, прийняли рішення про недовіру Уряду ще до того, коли на це зважилася Верховна Рада України. Ми вступили у два націо­нальних колективних трудових спори у зв’язку з нереагуванням на вимоги і пропо­зиції профспілок – з організаціями робото­давців і Урядом. Це вже третій в історії трудовий конфлікт з Урядом.

За цих умов неабияк важко вести колек­тивні переговори з укладення Генеральної угоди. Уряд готовий на її підписання і декла­рує це, роботодавці також декларують, що готові підписати нову Генеральну угоду. Проте ми не готові і не можемо її підписати на тих умовах, які нам пропонують. Ми кіль­ка разів поверталися до цього питання на Президії ФПУ і не знайшли консенсусу все­редині наших організацій. Окрім того, є така конфігурація, як СПО об’єднань профспілок, який репрезентує профспілковий рух краї­ни. Але і там серед 5 профоб’єднань наших партнерів два заявили про неготовність укладати Генугоду, тож тривалі, затяжні і важкі переговори буде продовжено. З цього майданчика діалогу ми не сходимо і не по­винні, на мій погляд, сходити. Не важливо – хтось подобається нам в Уряді чи ні. Є Уряд, який має нести відповідальність за врегулювання трудових, соціальних та ін­ших відносин, є Гарант, який повинен стоя­ти на захисті конституційних прав громадян України, тому потрібно брати на себе відпо­відні зобов’язання і виконувати їх.

Ми вперше вийшли на майданчик вза­ємодії з громадянським суспільством – це дуже важлива річ. Революція Гідності, інші події, які відбуваються в країні, дово­дять, що якщо зосередитися лише на сфері праці, то нас не помітить суспільство: хто ми, для чого працюємо і як можемо пред­ставляти себе серед громадських інститу­цій. Сьогодні бачимо окремі спроби пере­конати громадян у непотрібності профспі­лок, виставити їх як рудимент радянської системи. Це питання постійно розкручува­тимуть ідеологи, яким не потрібні органі­зовані маси трудящих, які мають власну ефективну зброю – від діалогу до страйків.

Владі краще працювати з розмитим гро­мадянським суспільством, спираючись ні­бито на думку громадськості, але ця гро­мадськість може представляти людей, які розміщуються на одному дивані, а ми з вами будемо на задвірках цього процесу. Тому ми виходимо на лінійку співпраці з громадськими організаціями. Ми розверну­ли тренд непорозумінь у сторону сприйнят­тя профспілок. Ми зайшли на Платформу громадянського суспільства Україна-ЄС, і серед 15 членів української сторони Плат­форми четверо – представники від профспі­лок. На останньому спільному засіданні мене обрано Головою української сторони Платформи громадянського суспільства на найближчі десять місяців. Я вважаю, що це довіра насамперед до профспілок – до на­шого багатомільйонного загалу.

У своїй діяльності ФПУ спиралася на со­лідарну підтримку міжнародних організа­цій – як членська організація Міжнародної конфедерації профспілок і Пан’європейської регіональної ради. ФПУ також хоче стати членом Європейської конфедерації профспі­лок. Вектор руху в напрямі цінностей і спо­собу життя для нас – Європа. Тому наше за­вдання у перспективі – долучення до цієї ін­ституції, вона ефективно взаємодіє з органа­ми ЄС і може підказати нашим державним керманичам, як потрібно ставитися до лю­дини праці, як вести соціальний діалог і за­безпечувати відповідний спосіб життя.

Ми увійшли в діалог із парламентськи­ми фракціями, зустрічалися із Головою Верховної Ради, уклали меморандуми про співпрацю з фракціями «БПП», «Батьків­щина», активно взаємодіємо із Самопоміч­чю та підтримуємо робочі стосунки з інши­ми фракціями.

Зміна влади не привела до зміни «хва­тального рефлексу», тож сьогодні бачимо спроби забрати, відчужити, передати в дер­жавну власність профспілкові об’єкти. Підсумки невтішні – 266 судів проти нас щодо профспілкового майна, 42 об’єкти вже передано до державної власності. Звіс­но, що ми чинимо спротив і хочемо вірити, що, врешті-решт, суди стануть незалежни­ми і непідвладними. Ми подали запит до Конституційного Суду і сподіваємося, що остаточне рішення в питанні профспілко­вого майна буде на користь трудящих.

Ми розуміємо, в якій ситуації зараз пе­ребуває країна: за оцінками міжнародних експертів і рейтингових агенцій, Україна посідає перші місця за рівнем економічної кризи і занепадом економіки, а також вхо­дить до п’ятірки країн, де найбільше пору­шують права профспілок.

Шановні колеги!

На ваш розгляд виносяться проекти основних документів VII З’їзду ФПУ:

– Звіт Ради ФПУ про роботу з квітня 2011 року по березень 2016 року та проект поста­нови VІІ З’їзду ФПУ про Звіт Ради ФПУ.

– Стратегія діяльності Федерації проф­спілок України на 2016–2021 роки «Європей­ський вибір».

– Зміни до Статуту Федерації профспі­лок України.

– Резолюції VІІ З’їзду Федерації проф­спілок України.

Всі вони у сукупності визначають век­тор подальшої діяльності ФПУ і після схва­лення Радою ФПУ будуть опубліковані у профспілкових засобах масової інформації для широкого обговорення у профспілко­вих організаціях, членами профспілок та активістами на всіх рівнях організаційної структури профспілок.

Від нас залежатиме, який шлях ми обе­ремо на сьогодні й на майбутнє».

Вже зроблено гарний заділ на майбутню роботу: започат­кували дискусію щодо програми модернізації ФПУ та її член­ських організацій; діє дансько-український проект з навчання молодих профспілкових фахівців; визначилися щодо тактики дій в умовах кризи і євроінтеграції; сформулювали своє став­лення до використання профспілкової власності, що має пра­цювати в інтересах людини праці і забезпечувати фінансовий ресурс для зміцнення профспілкового руху країни.

ПРОФСПІЛКИ. БОРОТЬБА ЗА УКРАЇНУ

Президія Федерації професійних спі­лок України підтримала акцію «Проф­спілки. Боротьба за Україну», ініційова­ну Харківською обласною організацією профспілки освітян, яка має на меті збір підписів студентів задля недопущення ухвалення так званого законопроекту № 3474 щодо звуження прав осіб, які навчаються. Таке рішення було прийня­то на засіданні Президії ФПУ, що відбу­лося 24 лютого у Міжнародному центрі культури і мистецтв профспілок.

У своєму виступі голова Профспілки пра­цівників освіти і науки України Георгій Труханов наголосив, що цей законопроект містить низку положень, які обмежують діяльність студентських профспілок, а тому є не­прийнятним. Крім того, окремі норми документа не тільки суперечать Конвенціям МОП, ратифі­кованим Україною, а вступають у протиріччя із Конституцією України.

ФПУ підтримує учасників акції «Профспілки. Боротьба за Україну», які вимагають від влади виконання норм чинного законодавства, недопу­щення звуження існуючих прав осіб, які навча­ються, та обмеження прав і гарантій діяльності профспілок, запропонованих у законопроекті №3474 «Про внесення змін до Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії ді­яльності» (щодо діяльності студентських проф­спілок)». Президія ФПУ ухвалила рішення звер­нутися до Президента України не допустити по­рушення прав громадян на створення професій­них спілок для захисту своїх інтересів, які перед­бачені Конституцією України, законами Украї­ни, Загальною Декларацією прав людини, Кон­венцією МОП № 87 «Про свободу асоціації та за­хист права на організацію», і не дозволити дер­жавним органам втручатися у діяльність проф­спілок. Звернення будуть надіслані на адресу Голови Верховної Ради України, голів фракцій ВРУ, з якими підписано Меморандум про співпрацю щодо необхідності відхилення цього законопроекту.

Олена ОВЕРЧУК, «ПВ»

• МІЖНАРОДНА ПІДТРИМКА

Мартін РЬОМЕР,

Європейський директор ЄКПО:

«Європейський комітет профспілок освіти, що представляє 132 європей­ські профспілки вчителів, які охоплю­ють понад 11 мільйонів учителів усіх рівнів освіти (дошкільна, початкова, се­редня, вища, професійно-технічна) із 45 країн, глибоко стурбований запропонованими змінами до статті 7 (членство у профспілках) і статті 36 (обов’язки проф­спілок, їх об’єднань щодо захисту прав та інтересів своїх членів) ЗУ «Про професійні спілки, їх права та га­рантії діяльності». Запропоновані зміни ставлять під загрозу права і гарантії, передбачені у статтях 22, 36 Конституції України, Конвенції МОП № 87, ЗУ «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», «Про громадські об’єднання» та «Про захист персональних даних». Якщо ці зміни будуть прийняті, то станеться втручання у самоуправління профспілок, що, на нашу думку, є серйозним порушенням демократичного роз­витку в Україні. Відповідно до погоджених стандартів уряди не мають права обмежувати членство у проф­спілках або навіть вимагати схвалення їх статутів».

05.03.2016

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини