Досить входити в становище роботодавця!
Для профспілок Генугода
важлива тим, що на її базі формуються регіональні і галузеві угоди, а також
колективні договори.
З
а даними управління ФПУ з
питань макроекономіки, бюджетної політики і колдоговірного регулювання, в
Україні колдоговори укладені на 100 тисячах підприємств різних форм власності,
що охоплює 82% офіційно влаштованих працівників. Щоправда, з урахуванням
великої кількості малих підприємств, де колдоговори, як правило, не укладають,
ця цифра видається занадто оптимістичною.
Як вважає головний спеціаліст із питань колдоговірного регулювання
Олексій Бабенко, ніякі дані не повинні присипляти пильність профспілкових структур.
Соціальний діалог із роботодавцем залишається одним із основоположних
моментів профспілкової роботи, а її успіх залежить виключно від тактики ведення
переговорів.
Аби переговори велися грамотно і результативно, на базі
Академії праці і соціальних відносин ФПУ розробляється методика підготовки
викладачів для навчання профспілкових парламентерів, а в науково-методичному
центрі Федерації профспілкових організацій Чернігівської області планується
почати безперервне навчання і перенавчання таких парламентерів.
– Людині, що взялася за укладення договору або колдоговору,
треба чітко і глибоко знати предмет ведення переговорів, уміти створити
команду, володіти психологічними й ораторськими прийомами, – каже Олексій
Бабенко. – Якщо, приміром, ідеться про зарплати, слід добре вивчити фінансове
становище на підприємстві, ставити перед роботодавцем реальні завдання і в той
же час не втрачати можливості підняти соціальні гарантії. Вважаю, саме браком
таких знань можна пояснити те, що на 7% підприємств, які мають
проф-організації (за звітністю, отриманою ФПУ), колективні договори не
укладають.
Колдоговірна кампанія 2011 року відбуватиметься під гаслом
«Профспілки – за гідну працю і гідне життя в Україні». Криза пішла на спад,
намітилася економічна стабілізація. Реальна заробітна плата за результатами 9
місяців 2010 року зросла на 9,8% (за річного прогнозу 5%). Показник інфляції з
початку року – 7,4% (за річного прогнозу 13,1%).
Середній розмір зарплати в жовтні у всіх регіонах становив понад
два з половиною прожиткових мінімуми для працездатної особи – 2322 гривні.
Нижчим він був тільки в Тернопільській (1732 грн), Волинській (1756 грн),
Чернігівській (1770 грн) і Херсонській (1781 грн) областях. Вищий – у Києві
(3534 грн) і чотирьох областях: Донецькій (2683 грн), Дніпропетровській (2448
грн), Київській (2377 грн), Луганській (2377 грн). Таким чином, у профспілкових
організацій з’явилася можливість під час укладання нових договорів повернути
відмінені або відстрочені норми колдоговорів. Як вони проводять цю роботу, ми
поцікавилися у деяких голів профкомів.
НАШЕ ОПИТУВАНЯ: ЩО НОВОГО
У ВАШОМУ КОЛДОГОВОРІ?
Володимир Максак,
ВАТ
«Запоріжсталь»:
–
Звісно, криза змусила нас пригальмувати темпи зростання зарплати, скоротити
обсяги підшефної допомоги, зменшити кількість видаваних працівникам комбінату
санаторно-курортних путівок тощо. Але всі виплати, закладені в колдоговорі,
виконувалися. Тепер, враховуючи норми галузевої і Генеральної угод, починатимемо
знову нарощувати соцгарантії.
Костянтин Аржаткін,
ВАТ
«Завод «Екватор»:
–
Криза, може, і позаду, але ми продовжуємо залежати від портфеля замовлень із
Росії. У кожен колдоговір прагнемо внести хоч щось нове. Торік, приміром, для
тих, що працюють за комп'ютером, ввели додатковий день до відпустки. Цього року
все залежатиме від перспективи, яку окреслить наше керівництво.
Костянтин Бутримов,
ВАТ
«СВЗ»:
–
Колдоговір на 2010–2011 роки на Стахановському вагонобудівному прийняли
торік. А цього року тільки внесемо доповнення. Кризові роки, безумовно, були
складними. Дію деяких пунктів – надбавки за шкідливість, видача спецодягу,
взуття, засобів індивідуального захисту, молока – довелося припинити. Але
тепер усе працює в повному обсязі.
Ніна Мороз, ЗАТ «Возко»:
–
У 2010 році наше шкіряне підприємство спрацювало краще, ніж торік, тож можемо
продовжити зміцнення соцстандартів для наших працівників. А вони у нас і без
того чималі: доплати до лікарняних, безвідсоткові позики на житло тощо. Зміни
до колдоговору 2010–2011 років, прийнятого рік тому, внесемо після ухвалення
нового Трудового кодексу.
Юрій Бобченко, ВАТ «Арселорміттал Кривий Ріг»:
–
Усі соцгарантії нашого вагомого колдоговору працюють чітко і без посилань на
становище в галузі. Найскладніше – підвищувати зарплату. Наша пропозиція: для
таких бюджетоформувальних і небезпечних галузей, як металургія чи хімія
затвердити галузевий стандарт оплати праці. У Генугоді це не враховано, тож
виходитимемо на Верховну Раду.
НЕ
ВИХЛЮПНУТИ Б ДИТИНУ
За словами заступника Голови ФПУ
Сергія Кондрюка, Генеральна угода на 2010–2012 роки, укладена між державою, роботодавцями
і профспілками 9 листопада 2010 року, стала тим довгожданим «дитям», якого чекали
понад 7 місяців.
Переговори, початі ще за попереднього
уряду, були затяжними і непростими, в окремі моменти навіть здавалося, що вони
зайшли в безвихідь.
– Але соціальні партнери вчасно
зрозуміли, що проблеми реформування суспільства і економіки краще вирішувати не
через кон-фронтацію, а шляхом гармонізації позицій, – каже Сергій Кондрюк. – Як
результат, Генугода все-таки побачила світ. На сьогодні вона вирішує три важливі
питання: по-перше, проф-спілки через органи управління підприємствами здобули
можливість брати участь у виробничому процесі; по-друге, ми вирвали трудівника
із зони бідності, закріпивши в Генугоді норму, за якою зарплата некваліфікованого
працівника небюджетної сфери має бути вищою за прожитковий мінімум, причому з
урахуванням прибуткового податку (для працівників бюджетного сектору це питання,
як і раніше, залишається невирішеним); по-третє, домовилися, що Генугода – це
інструмент постійного моніторингу соціально-економічних процесів у країні. Кожна
зі сторін здійснюватиме його самостійно, маючи право у будь-який момент зібрати
підписантів за столом переговорів.
Генугода розглядає широке коло
питань із розвитку вітчизняного виробництва і зайнятості, оплати й охорони праці,
умов відпочинку, соціального захисту, задоволення духовних потреб населення, соціального
діалогу.
Лише два місяці тому по кожному
з розділів сторони взяли на себе зобов’язання, але вже сьогодні можна вести мову
про неповне їх виконання за низкою позицій. Так, усупереч домовленостям, Мінсоцполітики
не публікує на своєму сайті повну інформацію про фактичний розмір прожиткового
мінімуму – не враховує прибутковий податок і не показує формули розрахунку прожиткового
мінімуму. Керівник департаменту ФПУ з питань соціального захисту Галина Голеусова
вказує також на те, що з профспілками не були погоджені проект пенсійної реформи
до передачі його у верховну Раду і розмір прожиткового мінімуму для держбюджету–2011,
не розроблені нові набори товарів і послуг для формування прожиткового мінімуму,
не підняті до рівня прожиткового мінімуму допомоги з безробіття і виплати по догляду
за дитиною до трьох років, не створені при Кабміні громадські експертні ради, обов’язок
яких – контролювати правильність розрахунку індексів цін Держкомстатом, тощо.
05.01.2011
Олена СУХОРУКОВА, «ПВ»
|