ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

Досить входити в становище роботодавця!

Для профспілок Генугода важли­ва тим, що на її базі формуються регіональні і га­лузеві угоди, а також колек­тивні договори.

З а даними управлін­ня ФПУ з питань макроекономіки, бюджетної політи­ки і колдоговірного регулювання, в Україні колдоговори укладені на 100 тисячах підприємств різних форм власності, що охоплює 82% офіційно влаштованих працівни­ків. Щоправда, з ураху­ванням великої кількості малих підприємств, де колдоговори, як правило, не укладають, ця цифра видається занадто опти­містичною.

Як вважає головний спеціаліст із питань колдоговірного регулю­вання Олексій Бабенко, ніякі дані не повинні присипляти пильність профспілкових струк­тур. Соціальний діалог із роботодавцем зали­шається одним із осно­воположних моментів профспілкової роботи, а її успіх залежить ви­ключно від тактики ве­дення переговорів.

Аби переговори вели­ся грамотно і результа­тивно, на базі Академії праці і соціальних від­носин ФПУ розробляєть­ся методика підготовки викладачів для навчан­ня профспілкових пар­ламентерів, а в науково-методичному центрі Федерації профспілко­вих організацій Чернігів­ської області планується почати безперервне на­вчання і перенавчання таких парламентерів.

– Людині, що взялася за укладення договору або колдоговору, треба чітко і глибоко знати предмет ведення пере­говорів, уміти створи­ти команду, володіти психологічними й ора­торськими прийомами, – каже Олексій Бабен­ко. – Якщо, приміром, ідеться про зарплати, слід добре вивчити фі­нансове становище на підприємстві, ставити перед роботодавцем реальні завдання і в той же час не втрачати можливості підняти соціальні гарантії. Вва­жаю, саме браком таких знань можна пояснити те, що на 7% підпри­ємств, які мають проф-організації (за звітніс­тю, отриманою ФПУ), колективні договори не укладають.

Колдоговірна кам­панія 2011 року відбу­ватиметься під гаслом «Профспілки – за гідну працю і гідне життя в Україні». Криза пішла на спад, намітилася еко­номічна стабілізація. Реальна заробітна пла­та за результатами 9 мі­сяців 2010 року зросла на 9,8% (за річного прогнозу 5%). Показник інфляції з початку року – 7,4% (за річного прогнозу 13,1%).

Середній розмір зарплати в жовтні у всіх регіонах становив понад два з половиною прожит­кових мінімуми для пра­цездатної особи – 2322 гривні. Нижчим він був тільки в Тернопільській (1732 грн), Волинській (1756 грн), Чернігівській (1770 грн) і Херсонській (1781 грн) областях. Ви­щий – у Києві (3534 грн) і чотирьох областях: До­нецькій (2683 грн), Дні­пропетровській (2448 грн), Київській (2377 грн), Луганській (2377 грн). Таким чином, у проф­спілкових організацій з’явилася можливість під час укладання нових договорів повернути від­мінені або відстрочені норми колдоговорів. Як вони проводять цю робо­ту, ми поцікавилися у де­яких голів профкомів.

  Володимир Максак, ВАТ «Запоріжсталь»:

– Звісно, криза змусила нас пригальмувати тем­пи зростання зарплати, скоротити обсяги під­шефної допомоги, змен­шити кількість видава­них працівникам комбі­нату санаторно-курорт­них путівок тощо. Але всі виплати, закладені в колдоговорі, виконува­лися. Тепер, враховуючи норми галузевої і Гене­ральної угод, починати­мемо знову нарощувати соцгарантії.

Костянтин Аржаткін, ВАТ «Завод «Екватор»:

 – Криза, може, і поза­ду, але ми продовжує­мо залежати від порт­феля замовлень із Росії. У кожен колдо­говір прагнемо вне­сти хоч щось нове. Торік, приміром, для тих, що працюють за комп'ютером, ввели додатковий день до відпустки. Цього року все залежатиме від перспективи, яку ок­реслить наше керів­ництво.

Костянтин Бутримов, ВАТ «СВЗ»:

  – Колдоговір на 2010–2011 роки на Стаханов­ському вагонобудівно­му прийняли торік. А цього року тільки вне­семо доповнення. Кри­зові роки, безумовно, були складними. Дію деяких пунктів – над­бавки за шкідливість, видача спецодягу, взут­тя, засобів індивідуаль­ного захисту, молока – довелося припинити. Але тепер усе працює в повному обсязі.

Ніна Мороз, ЗАТ «Возко»:

– У 2010 році наше шкіряне підприємство спрацювало краще, ніж торік, тож можемо про­довжити зміцнення соцстандартів для наших працівників. А вони у нас і без того чималі: до­плати до лікарняних, безвідсоткові позики на житло тощо. Зміни до колдоговору 2010–2011 років, прийнятого рік тому, внесемо після ух­валення нового Трудо­вого кодексу.

Юрій Бобченко, ВАТ «Арсе­лорміттал Кривий Ріг»:

– Усі соцгарантії нашого вагомого колдоговору працюють чітко і без посилань на становище в галузі. Найскладніше – підвищувати зарпла­ту. Наша пропозиція: для таких бюджетофор­мувальних і небезпеч­них галузей, як мета­лургія чи хімія затвер­дити галузевий стан­дарт оплати праці. У Ге­нугоді це не враховано, тож виходитимемо на Верховну Раду.

НЕ ВИХЛЮПНУТИ Б ДИТИНУ

За словами заступника Го­лови ФПУ Сергія Кондрюка, Генеральна угода на 2010–2012 роки, укладена між державою, роботодавцями і профспілками 9 листопа­да 2010 року, стала тим довгожданим «дитям», яко­го чекали понад 7 місяців.

Переговори, початі ще за попереднього уряду, були затяжними і непростими, в окремі моменти навіть зда­валося, що вони зайшли в безвихідь.

– Але соціальні партнери вчасно зрозуміли, що про­блеми реформування сус­пільства і економіки краще вирішувати не через кон-фронтацію, а шляхом гар­монізації позицій, – каже Сергій Кондрюк. – Як ре­зультат, Генугода все-таки побачила світ. На сьогодні вона вирішує три важливі питання: по-перше, проф-спілки через органи управ­ління підприємствами здо­були можливість брати участь у виробничому про­цесі; по-друге, ми вирвали трудівника із зони бідності, закріпивши в Генугоді нор­му, за якою зарплата не­кваліфікованого працівни­ка небюджетної сфери має бути вищою за прожитко­вий мінімум, причому з урахуванням прибуткового податку (для працівників бюджетного сектору це пи­тання, як і раніше, зали­шається невирішеним); по-третє, домовилися, що Ге­нугода – це інструмент пос­тійного моніторингу со­ціально-економічних про­цесів у країні. Кожна зі сторін здійснюватиме його самостійно, маючи право у будь-який момент зібрати підписантів за столом пе­реговорів.

Генугода розглядає широке коло питань із розвитку віт­чизняного виробництва і зайнятості, оплати й охоро­ни праці, умов відпочинку, соціального захисту, задо­волення духовних потреб населення, соціального діалогу.

05.01.2011

Олена СУХОРУКОВА, «ПВ»

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини