ЧИ МОЖЛИВА ЕФЕКТИВНА КОЛЕКТИВНО-ДОГОВІРНА РОБОТА В УМОВАХ ВІЙНИ?
Профспілки визнані світовим
співтовариством як найбільш повноважні представники працівників. Міжнародна
організація праці застосовує термін «організація працівників / трудівників» і
саме її вважає учасником колективних переговорів і стороною колективного
договору. Відповідно до статті 2 Конвенції МОП № 154 про сприяння колективним
переговорам термін «колективні переговори» означає всі переговори, які
проводяться між роботодавцем, групою роботодавців або однією чи кількома
організаціями роботодавців з одного боку, та однією чи кількома організаціями
працівників - з другого. Рекомендація МОП № 91 про колективні договори
називає організацію працівників / трудівників стороною колективного договору.
Інші представники працівників допускаються до укладення колективного договору
лише при відсутності відповідних організацій. Європейське законодавство також
визнає профспілки основним представником працівників, у тому числі при
здійсненні колективно-договірного регулювання.
Колективний договір діє як інститут
соціального захисту працівників на підприємстві від сваволі роботодавця, саме
тому професійні спілки мають найкращі можливості захистити права та інтереси
працівників, будучи незалежними та користуючись достатнім авторитетом.
Незважаючи на вищезазначене, окремі
сторони на ринку праці піддають сумніву світові цінності у сфері праці. Так, протягом
останнього десятиліття напряму колективно-договірного регулювання не
приділялося достатньої уваги, а значна кількість законодавчих ініціатив,
що реєструвались, мала на меті розкласти трудові відносини на сукупність
індивідуальних.
Зазначимо, що загальна тенденція
до зменшення кількості колективних договорів спостерігалась давно, починаючи із
2012 року. Так, за даними Державної служби статистики України у 2021 році
укладено 43154 колективних договорів, що складає 84,4% проти 2020 року (тоді
було укладено 51125). При цьому кількість працівників, охоплених колективними
договорами в 2021 році, становить 5064,4 тис. осіб, що складає 94,35% проти
2020 року. Однак пандемія COVID-19 із карантинними обмеженнями та
повномасштабне вторгнення росії в Україну нанесли нові нищівні удари не лише по
розвиткові колективно-договірної роботи, але й по збереженню існуючої системи
колективних договорів.
До того ж низку положень колективних
договорів до кінця дії воєнного стану призупинено за ініціативою роботодавців,
що значно погіршило соціально-економічний стан працівників. Це стало можливим
після прийняття Закону України від 15 березня 2022 р. № 2136 «Про
організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», яким досить швидко
скористалися роботодавці.
Полтавська обласна ради профспілок
інформує, що на підприємствах машинобудування та металообробки області
роботодавці використовують право призупинення дії низки положень колективних
договорів. Зокрема, цим правом вже скористалося керівництво ПрАТ «Кременчуцький
завод дорожніх машин», яке зупинило дію колдоговору майже для 1000 працівників.
За інформацією Профспілки працівників
атомної енергетики та промисловості України у зв’язку з агресією росії
проти України дію окремих положень колективних договорів було призупинено, що
пов’язано з обмеженістю коштів. У більшості випадків це стосувалося виплат
заохочувальних виплат, премій, соціальних виплат та матеріальної допомоги. При
можливості окремі виплати було відновлено на деяких підприємствах. Проте у
переважній більшості отриманих звітів за 1-ше півріччя 2022 р. ці виплати
відсутні повністю.
На підприємствах Чорнобильської зони
відчуження внесені зміни до колективних договорів щодо оплати робочого часу за
вимушені простої не з вини працівника із розрахунку не нижче 2/3 його тарифної
ставки (місячного окладу) замість передбачених раніше 100%.
Практично призупинено виконання
колективного договору на ДП «СхідГЗК» на період воєнного часу у зв’язку з
обмеженістю обігових коштів та дефіцитом матеріальних ресурсів.
За інформацією Профспілки металургів і
гірників України до кінця воєнного стану, зокрема, призупинена оплата
вимушеного простою не з вини працівника у розмірі 100% встановленого окладу,
якщо працівник знаходиться на робочому місці, виплати усіх видів матеріальної
допомоги, окрім допомоги на поховання працівників і ветеранів (пенсіонерів)
підприємства та оплати ритуальних послуг, надання всіх видів додаткових
оплачуваних відпусток, крім відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами та
відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, ну і звісно
ж перерахування коштів на культурно-масову, фізкультурну та оздоровчу роботу та
фінансування заходів у сфері оздоровлення та літнього відпочинку працівників,
членів їх сімей (в т.ч. дітей), а також ветеранів і пенсіонерів підприємства та
інше.
За даними членських організацій ФПУ
колективні переговори в умовах воєнного стану проходять доволі мляво.
Наприклад, Профспілка працівників державних установ України зауважує, що
впродовж дії воєнного стану до 99 колективних договорів (5% від їхньої
загальної кількості) вносилися зміни та доповнення, які стосувалися: зміни
режиму роботи, питань дистанційної роботи, надання щорічних відпусток та
відпустки без збереження заробітної платні, конкретизації процедури звільнення
працівників за власним бажанням, надання матеріальної допомоги працівникам,
призваним до лав Збройних сил України, забезпечення призваних працівників
спорядженням тощо.
Закарпатська обласна рада профспілок
зазначає, що роботодавці при укладанні колективних договорів до мінімуму
скорочують усі види соціальних пільг і гарантій. Почастішали
випадки призупинення дії статті 44 Закону України «Про професійні спілки,
їх права та гарантії діяльності» та відповідних норм колективних договорів на
підставі статті 14
Закону України від 15 березня 2022 р.
№ 2136 «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»
.
Також зазначається, що з боку окремих
голів територіальних громад здійснювався тиск на працівників з метою їх виходу
із профспілки та ліквідації первинних профорганізацій. Були спроби створення
інших об’єднань (кас взаємодопомоги, самостійних профспілок ОТГ тощо). Є
випадки затягування з боку голів територіальних громад процесу укладання
двосторонніх угод з профспілковими органами, у зв’язку з чим затримується перерахунок
профспілкових внесків.
Рада профспілок Івано-Франківської
області повідомила, що підсумки виконання положень Територіальної угоди,
укладеної між облдержадміністрацією, обласним об’єднанням організацій
роботодавців та Радою профспілок області на 2018-2020 роки, яка є чинною на
сьогоднішній час, за І півріччя 2022 року не обговорювались. Крім того, на
засіданні обласної тристоронньої соціально-економічної ради від 07.10.2022 Рада
профспілок Івано-Франківської області ініціювала розпочати переговори щодо
укладання Територіальної угоди на наступний термін. Проте переважну підтримку
отримала позиція сторін органів виконавчої влади та роботодавців, а саме:
залишити чинну Територіальну угоду до закінчення війни та прийняття Генеральної
угоди.
Чимало членських організацій ФПУ
інформують про пролонгацію галузевих та територіальних угод, бо введення в
Україні воєнного стану створює перешкоди для ведення ефективних перемовин. Так,
за інформацією Профспілки працівників будівництва і промисловості будівельних матеріалів
України переговори щодо нової Галузевої угоди, яка готувалася до підписання в
березні 2022 року, зупинені на період воєнного часу.
За інформацією Профспілки металургів і
гірників України у листопаді 2021 року було прийнято рішення про вступ до колективних
переговорів з укладення Галузевої угоди на новий строк з Всеукраїнською
організацією роботодавців - Федерацією металургів України.
Основними на цих переговорах з
роботодавцями мали стати питання підвищення заробітних плат, рівень яких у
галузі не відповідав реальним трудовим зусиллям працівників, складності та
умовам їх праці, а також питання забезпечення стандартів зайнятості та умов
безпечної та здорової праці.
На жаль, вирішенню цих актуальних
питань завадила війна з росією, колективні переговори не були розпочаті.
Сторони дійшли згоди про недоцільність проведення переговорів з укладення
Галузевої угоди на новий строк у нинішніх умовах.
Зазначимо, що підбиття підсумків
виконання колективних угод та договорів здійснюється з огляду на наявну
ситуацію на підприємстві, установі, організації, конкретній галузі чи
території. Зокрема, 8 вересня 2022 року СПО об'єднань профспілок надіслало
іншим сторонам оцінку стану виконання положень Генеральної угоди на 2019-2021
роки станом на 1 липня 2022 року. Однак Міністерство економіки України листом
від 03.10.2022 № 4805-08/67986-07 повідомило про неможливість підведення
підсумків виконання Генеральної угоди у зв’язку з тим, що з початку
широкомасштабної збройної агресії з боку російської федерації проти України
центральними та місцевими органами виконавчої влади було тимчасово призупинено
інформування про стан виконання актів та доручень Президента України, Кабінету
Міністрів України, актів міністерств, інших центральних органів виконавчої
влади та надання відповідей на звернення підприємств, установ, організацій,
звернення громадян та запити на публічну інформацію, що не стосуються воєнного
стану, військової діяльності, надання медичної допомоги, евакуації населення
тощо.
Враховуючи зазначене Мінекономіки було
запропоновано перенести підбиття підсумків виконання Генеральної угоди на 2023
рік.
Виходячи із вищенаведеного, здійснення
колективно-договірної роботи в умовах воєнного стану залежить від багатьох
факторів (фінансування, місцезнаходження підприємства чи підприємств галузі,
сфери діяльності тощо).
Одночасно з наведеними факторами, що
стримують розвиток колективно-договірного регулювання, є бажання влади різними
шляхами, в тому числі прийняттям законодавчих актів, зменшити або взагалі
скасувати участь профспілок у правозахисній функції працівників. Прийняття
низки законодавчих новел, зокрема, Закону України від 19.07.2022 № 2434-IX
«Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення
регулювання трудових відносин у сфері малого і середнього підприємництва та
зменшення адміністративного навантаження на підприємницьку діяльність» та
інших, демонструє, що найефективніше захищати права працівників можна якраз через
інститут колективних договорів. Крім того, треба повертати співвітчизників з-за
кордону, відбудовувати країну, запобігати конфліктам – колективні договори
мають відіграти тут свою значну суспільну роль.
ФПУ, реагуючи на нові
виклики та з метою збереження існуючих робочих місць, недопущення
зниження рівня соціального захисту працівників та більш активного використання
основного інструменту захисту прав працівників в умовах воєнного стану, н
а допомогу своїм членським організаціям
та їхнім організаційним ланкам визначила Основні завдання колективно-договірної
роботи на 2023 рік (постанова Президії ФПУ від 31.10.2022 № П12/1г), які
пропонується враховувати під час укладення, внесення змін та доповнень до
колективних договорів та угод, зокрема щодо:
-
передбачення гарантій збереження робочих місць з а
працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за
призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час
мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб з-поміж
резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за
контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження
військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення
або до дня фактичного звільнення;
- умов оплати часу простою, зокрема під
час запровадження надзвичайного, воєнного стану, карантинних заходів тощо;
- умов підвищення рівня оплати праці у
разі збільшення нормальної тривалості робочого часу відповідно до частин першої
та другої статті 6 Закону України № 2136-ІХ від 15.03.2022 «Про організацію
трудових відносин в умовах воєнного стану»;
- збереження умов та розмірів оплати
праці у разі переведення працівників на дистанційну чи надомну роботу;
- порядку виплати заробітної плати,
умов запровадження та погодження із профспілковою організацію знижених норм
оплати праці у період дії воєнного стану, зокрема, у районах активних бойових
дій, на тимчасово окупованих територіях, у разі релокації підприємств;
- запровадження в умовах воєнного стану
трудової діяльності під девізом: «Безпечна праця на виробництві – допомога
Збройним силам України»;
- вжиття роботодавцями заходів,
спрямованих на забезпечення збереження документів/відомостей працівників про
роботу (в т.ч. спеціального стажу), заробітну плату і сплачені страхові внески
тощо, а також сприяння працівникам в оформленні документів, необхідних для
призначення їх пенсії;
- виконання в повному обсязі наданих
профспілкам законодавчих повноважень щодо представлення і захисту трудових,
соціально-економічних прав та інтересів членів профспілок.
Із положеннями Основних завдань
колективно-договірної роботи на 2023 рік усі бажаючі можуть ознайомитися на
сайті ФПУ у розділі «Документи ФПУ» рубриці «Постанови Президії ФПУ».
ФПУ активізувала роботу з оновлення
колективно-договірного законодавства, яка тривала пару десятків років і поряд
із роботою по реформуванню трудового законодавства не доводилася до кінця. Так,
ще у 2014 році розпочалася історія розроблення нової редакції Закону України
«Про колективні угоди і договори», спочатку на базі НТСЕР (2014-2016 рр.), а
потім тристоронньою робочою групою при Мінсоцполітики (2017-2019 рр.). У
результаті цієї плідної та тривалої роботи було підготовлено версію
законопроекту, яка 25.03.2019 була погоджена СПО об’єднань профспілок, а
07.05.2019 – схвалена на засіданні Урядового комітету з питань соціальної
політики та гуманітарного розвитку. Через політичні зміни рішення Урядового
комітету залишилось нереалізованим.
З огляду на можливість внесення
альтернативного законопроекту із зазначених питань поза тристороннім форматом
профспілкова сторона неодноразово зверталась до сторін соціального діалогу,
Верховної Ради України, НТСЕР стосовно необхідності поновлення роботи з
підготовки нової редакції законопроекту про колективні угоди і договори в
форматі соціального діалогу.
Незважаючи на карантинні обмеження у
травні 2021 року роботу тристоронньої робочої групи було поновлено, проведено
майже тридцять засідань профспілкової сторони, спільних дво- та тристоронніх
засідань, за результатами яких напрацьовано спільний документ.
Внесення проекту Закону України
«Про колективні угоди та договори» постійно відкладалося, однак, незважаючи на
воєнний стан 2 серпня 2022 року Кабінет Міністрів України зареєстрував у
Верховній Раді України проекти законів України «Про колективні угоди та
договори» (реєстр. № 7628) (далі – проєкт № 7628) та «Про внесення
змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення
відповідальності в сфері колективно-договірної діяльності» (реєстр.
№ 7629).
Верховна Рада України доволі швидко
прийняла проєкт № 7628 у першому читанні за основу (
6 жовтня 2022 року
), а робоча група, створена при
Комітеті Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту
прав ветеранів, за сім засідань (24.10-24.11.2022) розглянула 210 правок
народних депутатів України. Наразі проект № 7628 очікує на розгляд в
другому читанні й має високі шанси на підтримку Верховної Ради України.
Ця робота є надзвичайно важливою, адже
після війни у країні, яка відбудовуватиметься зусиллями всього світу, особливо
важливим буде врегулювання суперечок і створення сприятливих та безпечних умов
праці. Крім того, особливе значення це завдання має в контексті
євроінтеграційного вектору розвитку України.
Ключовими проблемами , які не
врегульовував чинний Закон України
від 01.07.1993 № 3356-XII «Про колективні договори і угоди» і
які потребували врегулювання на законодавчому рівні, були:
необхідність обмеження поширення сфери дії положень колективних договорів
на всіх працівників; укладення на територіальному та галузевому рівні
колективних угод з метою регулювання трудових, соціально-економічних
відносин у разі відсутності репрезентативних суб’єктів сторін
(сторони) відповідного рівня, ; залучення до колективних переговорів
державних колегіальних органів у
разі, коли умови праці в галузі регулюються їх рішеннями;
упорядкування формування спільного представницького органу сторін профспілок та
роботодавців; необхідність передбачення можливості призупинення та
зупинення дії окремих положень колективних угод і договорів, можливості
приєднання до сторін угод і договорів нових суб'єктів; надання можливості
залучати громадські об’єднання до участі в консультаціях, обміні
інформацією тощо. Проєкт № 7628 намагається дати відповіді на ці
та деякі інші питання.
З прийняттям проєкту № 7628 для
профспілок фактично постане завдання перезапустити колективно-договірну роботу
за новими правилами на всіх етапах підготовки до переговорів, самих
переговорів, укладення та контролю за виконанням колективних договорів та угод.
Розуміючи всю складність
соціально-економічної ситуації в державі
зазначимо, що колективно-договірна робота все ж таки
залишається активним інструментом у руках профспілок, які завжди приходять на
допомогу працівникам. Вона визначає «правила гри» там, де держава не
втручається або відмовляється від певних соціальних гарантій. Колективні угоди
та договори є незамінним елементом регулювання трудових відносин та надають
можливість пом’якшити негативні соціальні наслідки для працівників. Також
ця робота
відіграватиме значну роль у
встановленні умов праці та додаткових, порівняно із законодавством, пільг і
переваг для працівників.
Тож профспілки
– до праці, адже озброївшись актуальними знаннями про стан свого підприємства,
території чи галузі, враховуючи потреби працівників, ви можете через колективні
угоди і договори зберегти систему колективно-договірного регулювання
соціально-трудових відносин на відповідному рівні.
БОГДАН ОВЕРКОВСЬКИЙ,
ІРИНА ОРЛОВСЬКА
Матеріал підготовлено експертами ФПУ за сприяння проекту МОП «Інклюзивний ринок праці для створення робочих місць в Україні», що фінансується Міністерством закордонних справ Данії
Коментарі фахівців:
В умовах
безпрецедентних викликів війни, перед обличчям агресора Україна об'єдналась і
вистояла. Об'єднались вулиці, села, міста, громади, трудові колективи,
об'єдналась вся країна. Війна продемонструвала нам важливість спільних
консолідованих дій, концентровано спрямованих на вирішення конкретних питань.
Війна навчила нас знаходити компроміси, терпіти втрати і стійко переносити
негоди, разом працювати на досягнення єдиної мети. І ці спільні підходи до
вирішення загальних масштабних проблем і завдань, спрямовані на консолідацію
суспільства, а не на його індивідуалізацію, особливо будуть необхідні нам
у перші роки післявоєнної відбудови. Адже в умовах зруйнованої економіки
консолідація ресурсів, розумне їх спрямування, у тому числі на зростання
знищеного війною добробуту працюючої людини та відновлення виробничого
потенціалу держави, набуде особливої ваги. Саме про це система
колективно-договірного регулювання трудових відносин, реформувати яку сьогодні
пропонують професійні спілки. Результатами цієї реформи має стати нове чільне
місце колективно-договірних домовленостей профспілки і роботодавця у системі
джерел правового регулювання трудових відносин. Новий імпульс для колективних
переговорів має надати і інтеграція України до Європейського Співтовариства, де
колективний договір давно вважається однією з наріжних основ гармонійного
розвитку суспільства. Сподіваємось, цей надзвичайно складний для всіх нас час
ми зможемо використати для побудови тієї правової і організаційної підоснови
колективно-договірного регулювання, що дозволить нам у майбутньому швидко і
злагоджено формувати домовленості для спільного просування вперед.
Заступник
голови ФПУ О.Шубін
При обговоренні
даного питання з керівниками Об'єднань роботодавців хімічної промисловості та
медичної і мікробіологічної промисловості України прийшли до висновку, що галузеві
угоди, укладені Профспілкою працівників хімічних та нафтохімічних галузей
промисловості України з відповідними суб'єктами, діятимуть до укладення нових
(п.2.1 угод). Таким терміном початку переговорів може стати завершення війни,
визначення спроможності роботи підприємств за її наслідками, визначення
конкурентною на ринку продукції, яка буде вироблятись. Щодо колективних
договорів, то законодавство України і галузеві угоди надають їм право (при
наявності можливостей) вносити зміни та доповнення, укладати нові колдоговори,
що і робиться.
Голова
Профспілки працівників хімічних та нафтохімічних галузей промисловості України
М.Мицько
Колективний
договір можна без перебільшення вважати трудовою конституцією, оскільки саме в
ньому визначені детальні права та зобов'язання його сторін у
трудовому процесі, конкретні положення щодо гарантій працівників та
профспілок. Адже левова частка норм
21.02.2023
ІРИНА ОРЛОВСЬКА, БОГДАН ОВЕРКОВСЬКИЙ
|
