ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

«ПРАВО СИЛИ»... ВІДІБРАТИ ПРОФСПІЛКОВИЙ БУДИНОК ВЧЕНИХ

30 квітня 2024 року, за­значається в публікації, у ЗМІ та ряді соціальних ме­реж з’явилась інформація, що прокурори Львівської обласної прокуратури та Львівська облрада повер­нула області Будинок вче­них, який нібито незакон­но перебував у власності Львівської облорганізації профспілки працівників освіти і науки України.

На даний момент три­вають судові процеси щодо витребування Бу­динку вчених, який з 1948 року перебуває у проф­спілковій власності.

На підставі розпоря­дження Галицької ра­йонної адміністрації 19.04.2005 року №433 «Про оформлення Львівській обласній організації проф­спілки освіти і науки пра­ва приватної власності на нежитловий будинок на вулиці Листопадового Чину, 6», видано свідоцтво про право власності, яким посвідчено право приват­ної власності Львівської обласної організації проф­спілки працівників освіти і науки України на Львів­ський Будинок вчених.

Ухвалою Львіської облради №236 від 4 червня 1992 року, без відома профспіл­ки, Будинок вчених неза­конно внесено до комуналь­ної власності. На даний мо­мент обласна Профспілка оспорює дану ухвалу.

Починаючи з 1948 року, коли Будинок вчених був пошкоджений після ІІ сві­тової війни та перебував у тотальному занепаді, по­требував чималих фінан­сових ресурсів для капі­тального ремонту та рес­таврації, і до сьогодні він перебував на утриманні і у власності Профспілки.

Саме за профспілкові внески та кошти благодій­ників, які профспілка за­лучала і вкладала протя­гом тривалих десятиліть, відбувались відновлення та утримання Будинку вчених.

Завдяки обласній осві­тянській профспілці Бу­динок вчених зберіг свою унікальну архітектуру, ці­льове призначенння та слугує місцем проведення найрізноманітніших всеу­країнських та міжнарод­них наукових, культурно-просвітницьких і мистець­ких заходів. Багато захо­дів відбуваються під егі­дою Львівського націо­нального університету ім. Івана - Франка, який є державним закладом ви­щої освіти.

Не дивно, що сьогодні є багато таких, які «покла­ли око» на Будинок вче­них», як ласий шматок, і бажають у різний спосіб привласнити даний май­новий комплекс в історич­ній частині міста Львова.

До слова, Львівська обласна рада, в інтересах якої виступає Галицька окружна прокуратура міста Львова, з моменту вненсення Будинку вче­них до комунальної влас­ності (1992 рік), жодним чином не цікавилася да­ною спорудою, жодної ко­пійки з обласного бюдже­ту на його утримання за понад 30 років виділено не було. Більше того, Львівська обласна рада у листуванні з Обласною організацією галузевої профспілки сама неодно­разово визнавала за Львівською обласною ор­ганізацією профспілки працівників освіти і нау­ки України право влас­ності на об’єкт.

Двобій за силу право­законності триває. Бага­тотисячна освітянська спільнота всіма законни­ми способами й надалі за­хищатиме своє право мати у профспілковій власності та реальному користуванні громади Львівщини врятований нею для людей Будинок вчених. За нами правда, справедливість і закон. Де правда, там – перемо­га!

Не будемо проявляти дипломатичність у тому, що твориться навколо профспілкової власності, і навколо Львівського Бу­динку вчених зокрема, який з 1948 року належить Профспілці. На нього пре­тендують певні владо­можці, по - різному зами­люючи громадське «око», спочатку переводячи спо­руду в комунальний ста­тус...

Ветеран профспілко­вого руху, покійна Анто­ніна Семенівна Кондра­тенко у 2000 - х розповіда­ла газеті «Життя і пра­ця», в якому понівечено­му стані він після війни був відданий тодішній Профспілці освіти, нау­ки і культури, яку вона очолювала, як вдалося його врятувати, як не­просто утримувати. Врі­залися в пам’ять й розпо­віді кількарічної давнос­ті покійного і відданого своїй справі директора Романа Ілліча Славітича про трудовий колектив, що влаштовував безо­платні суботники, аби привести до ладу по­сильні для їх праці ді­лянки цієї місцевої пам’ятки архітектури. А якими зусиллями Ро­ман Славітич, за спри­яння обласної галузевої Профспілки, колег з ін­ших областей знаходив і діставав тканину ретро, щоб відреставрувати ме­блі, оновити шпалери. А дехто водночас очікував на готовеньке, створене зусиллями і стараннями простих людей. Мільйо­ни тих же простих лю­дей побували тут і ско­ристалися цією громад­ською по суті власністю. (В іншій власності тако­го б сьогодні бути не мо­гло).

Втім, це підтверджу­ють і листи очільників об­ласної ради, профільної депутатської комісії до голови обласної галузевої профспілки Марії Яцейко з проханням безкоштовно надати для учнівських ба­лів і артсвят школярів зали Будинку вчених, вказуюти і визнаючи власність на споруду га­лузевої Профспілки. Ці звернення датовані вже 2017 роком (документаль­но подані Львівською об­ласною організацією профспілки освіти і нау­ки в фейсбуці).

Списати під час війни несправедливість, служ­бові зловживання негідно – правда, сила права в Україні переможе.

ОЛЬГА ЛОБАРЧУК, ЛЬВІВ

10.07.2024

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини