МИ Є СВІДКАМИ РОЗПАДУ СОЦІАЛЬНОЇ ДЕРЖАВИ
У Європі занепокоєні суперечливими трудовими
реформами в нашій країні, атаками на профспілки і намаганням викреслити їх з процесу
реформ.
ЄС наголошує, що всі ці зміни
мусять відповідати міжнародним трудовим стандартам і принципам соціального діалогу.
Про це у своєму розслідуванні пишуть журналісти Катерина Семчук та Томас Роулі
у «
openDemocracy
».
ЄС закликав уряд проводити реформи
відповідно до міжнародних трудових стандартів і (!) в консультаціях з профспілками.
Втім, як ми спостерігаємо, не те що консультуватися з профспілками ніхто не поспішає,
навпаки – профспілки всіляко усувають від процесу обговорення, намагаються «затулити
рота», не гребуючи при цьому жодними методами – від банального ігнорування – до
тиску, залякувань, обшуків і навіть арештів.
Кореспонденти нагадали, що отримали документи Європейської
комісії, які викривають очевидну розбіжність між реформами в Україні та моделлю
«соціальної ринкової економіки» ЄС, де держава прагне знайти компроміс між ринковими
силами та громадянами. Ці висновки зроблені в той час, коли Україна намагається
адаптувати своє законодавство до норм ЄС в рамках своєї кандидатури на вступ до
ЄС та чинної Угоди про асоціацію.
Українські реформи, які проводяться окремо від процесу гармонізації
з ЄС, були розкритиковані європейськими та українськими профспілками за порушення
правових конвенцій Міжнародної організації праці (МОП), а також трудових норм
ЄС.
«Українська влада постійно атакує права профспілок і намагається
викреслити їх та їхніх працівників з процесу реформ», – заявив в інтерв’ю «
openDemocracy
» Ян Віллем Гаудріаан, Генеральний секретар Європейської
федерації профспілок громадського обслуговування.
Згідно з
доповіддю, підготовленою до ключового саміту Україна
-
ЄС у Києві 3 лютого, блок вважає, що українське законодавство
щодо соціально
-
економічних реформ перебуває
на «початковій стадії».
Зокрема, це стосується нового закону про працю. Експерти кажуть,
що уряд користується війною, щоб ухвалити і без того складне трудове законодавство,
розраховане на 2020 і 2021 роки. Наразі в країні діє воєнний стан, що означає заборону
протестів. Критикують в ЄС і запровадження контрактів з нульовим робочим днем
і призупинення на воєнний час дії колективних договорів між роботодавцями та профспілками.
Окремо європейські журналісти звернули увагу на те, що парламент
ухвалив повноваження, що дозволяють державі конфісковувати майно профспілок. Незважаючи
на те, що МОП наразі здійснює нагляд за скаргами щодо спірної профспілкової власності.
Втім, деякі українські політики часом зневажливо ставляться до порад
міжнародної спільноти. Деякі постанови вони вважають надмірним регулюванням робочих
місць в країні – навіть якщо це є частиною міжнародних зобов’язань країни, як у
випадку з конвенціями МОП та директивами ЄС про робочі місця. За прикладом далеко
ходити не треба.
Галина Третьякова, народний депутат від партії «Слуга народу» та
голова парламентського комітету з питань соціальної політики, критикує МОП. На
її думку зосередженість організації на колективних правах є бар’єром для українців.
А нещодавно вона звинуватила профспілки у використанні МОП задля запобігання деструктивним
законодавчим змінам. Агентство ООН, заявила Третьякова 15 лютого, також «проштовхує
в Україні відживаючі теорії Маркса і Леніна».
Останнім часом за браком аргументів, представники влади все, що
не влаштовує, називають беззаперечно «совком» та й все.
При цьому дипломатичний орган ЄС, Європейська служба зовнішніх
справ вкотре підкреслили, що ЄС «залишатиметься непохитним у своїх зобов’язаннях
щодо європейських стандартів та стандартів МОП» відносно реформ в Україні.
Не так давно комісар ЄС з питань зайнятості та соціальних прав Ніколас
Шміт зустрівся з лідерами українських профспілок у Брюсселі. Він «підкреслив важливість
соціального захисту, діалогу та прав працівників як наріжного каменю європейської
соціальної ринкової економіки». Шміт сказав, що підніме питання занепокоєння
профспілкових лідерів щодо реформ воєнного часу та відсутності ролі профспілок у
відновленні України перед президентом Європейської Комісії Урсулою фон дер Ляєн.
У звіті ЄС щодо узгодження законодавства України та ЄС зазначалося,
що слід звернути «увагу» на «вплив запровадження нового трудового законодавства
на соціальний діалог», який, як зазначалося, має бути посилений. Міністерство
закордонних справ України погодилося з цим; його представник повідомив «openDemocracy»,
що «узгодження та реалізація міжнародно визнаних трудових стандартів... є одним
з головних завдань» в Угоді про асоціацію між Україною та ЄС. Але лише на словах
– на практиці робить по
-
своєму.
Журналісти наводять слова європейського дипломата: «Ми є свідками
розпаду соціальної держави в Україні. Все, окрім військової сфери, зараз передано
на міжнародний аутсорсинг. Соціальні питання все більше і більше передаються на
аутсорсинг міжнародним донорам – саме тому міжнародні донори повинні приділяти
цьому більше уваги».
ВОЛОДИМИР
САЄНКО
, OBOZREVATEL
ЄВРОКОМІСІЯ ВІДПОВІЛА ПРОФСПІЛКАМ
ПРЕЗИДЕНТ
ЄВРОКОМІСІЇ УРСУЛА ФОН ДЕР ЛЯЄН ПІДТРИМУЄ ПОЗИЦІЮ ЄВРОПЕЙСЬКИХ ПРОФСПІЛОК ЩОДО НЕОБХІДНОСТІ
ДОТРИМАННЯ МІЖНАРОДНИХ ТРУДОВИХ СТАНДАРТІВ В УКРАЇНІ
Про це зазначено у її відповіді Генеральному секретарю Європейської
федерації профспілок громадського обслуговування (ЄФПГО – EPSU) Яну Гудріаану,
який звернувся до ЄК з огляду на Саміт Україна-ЄС 3 лютого ц.р. («ПВ» писали про
це у №5-8/2023, - ред.).
Шановний пане Генеральний секретар!
Я хотіла б подякувати Вам за
Ваш лист і привітати підтримку, надану Європейською федерацією профспілок громадського
обслуговування (ЄФПГО) Україні та її народу. Я також високо ціную зусилля, які
докладають українські профспілки для допомоги населенню в нинішніх надзвичайно
складних умовах, і визнаю важливість участі соціальних партнерів у відновленні країни.
Я належним чином узяла до відома
занепокоєння, висловлені у Вашому листі щодо поточних реформ трудового законодавства,
загального функціонування соціального діалогу та становища профспілок в Україні.
Дозвольте мені ще раз наголосити
на важливості, яку Комісія надає ролі соціального діалогу як важливого та корисного
інструменту ефективно функціонуючої соціальної ринкової економіки. Нещодавно це
було ще раз підтверджено у Повідомленні Комісії «Зміцнення соціального діалогу в
Європейському Союзі: використання його повного потенціалу для управління справедливими
перехідними процесами» та у пов’язаній з ним пропозиції щодо Рекомендації Ради,
яка визначає шляхи подальшого зміцнення країнами соціального діалогу та колективних
переговорів на національному рівні.
У Повідомленні чітко вказано
на необхідність сприяння соціальному діалогу та колективним переговорам як складовим
процесу розширення ЄС. Повноправне членство українських профспілок в ЄФПГО сприяє
підготовці їх до участі в соціальному діалозі на рівні ЄС.
Під час зустрічей з українською
владою, як на міністерському, так і на технічному рівнях, Комісія систематично наголошує
на необхідності покращення та просування соціального діалогу. У зв’язку з цим ми
належним чином враховуємо результати міжнародних розглядів, зокрема, пов’язаних
з імплементацією конвенцій Міжнародної організації праці про свободу асоціації
та сприяння колективним переговорам, у тому числі щодо відчуження майна.
Що стосується конкретно проєкту
Закону «Про працю», то з Україною продовжується технічний обмін думками з метою
надання їй підтримки в досягненні мети розробки законодавства відповідно до законодавства
ЄС, а також заохочення та поваги до соціального діалогу.
Нещодавно опублікований робочий
документ Комісії, який містить аналітичний звіт для України у відповідь на її заявку
на членство в ЄС, також вказує на необхідність усунення Україною значних недоліків
у трудовому законодавстві та покращення соціального діалогу.
ЄС буде продовжувати стежити
за розвитком трудового законодавства України та заохочуватиме належне залучення
соціальних партнерів до його підготовки.
Дозвольте мені подякувати Вам
за участь ЄФПГО у вирішенні цих важливих питань та запросити Вас і надалі ділитися
будь
-
якими конкретними занепокоєннями зі службами Європейської
комісії.
З повагою, Урсула
фон дер Ляєн, Президент Європейської комісії
07.04.2023
|