ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

«ШАЦЬКІ ОЗЕРА»: ПРАВО ВЛАСНОСТІ ВІДНОВЛЕНО

З травня 2011 року за завданням Генеральної прокуратури України в осо­бі Пшонки В.П. та його заступника Занфірова В.А. органами ГПУ різних рівнів, із залученням інших правоохоронних органів, в інтересах Фонду державного майна України реалізується протиправна кампанія, спрямо­вана на відібрання майна, яке є власністю Федерації профспілок України, в тому числі здійснюється примусове вилучення приватного майна акціо­нерних товариств «Укрпрофтур» та «Укрпрофоздоровниця», а також за­снованих ними суб’єктів господарювання по всій території України.

П ідставою для численних прокурорських перевірок і в подальшому порушених про­вадженням господарських судових справ слугували результати проведеної перевір­ки ГПУ рішень органів управління ФПУ у травні 2011 року. Так, згідно листів і завдань ГПУ № 07/2/1- 220 вих-258/1окв-11 від 31.05.2011, № 07/1/1-359 вих- 291окв-11 від 17.06.2011 (наданих прокуратурами в додатку до позовних заяв) прокуратурою встановле­но, що Президією ФПУ 25.05.2011 (Голова ФПУ – Хара В.Г.) розглядались проекти інвестування окремих об’єктів нерухомого майна та погоджено відчужен­ня нерухомого майна, що перебуває у віданні Феде­рації професійних спілок України.

Подаючи позовні заяви від імені ФДМУ, ко­лишнє керівництво Генеральної прокуратури України мало намір приховати власні протиправ­ні дії, а саме заволодіти майном ФПУ, добросовіс­них набувачів, використовуючи при цьому орга­ни прокурорського нагляду та судової влади.

Таким чином, прокурорами різних областей в ін­тересах держави в особі Фонду державного майна України через судові органи неправомірно відсу­джені майнові комплекси, які на праві власності на­лежать профспілкам України.

Слід зазначити, що позовними вимогами проку­ратури слугували постанови Верховної Ради Украї­ни від 10.04.1992 № 2268-ХП «Про майнові комплекси та фінансові ресурси громадських організацій ко­лишнього союзу РСР, що розташовані на території України» та від 04.02.1994 № 3943-ХП «Про майно за­гальносоюзних громадських організацій колишньо­го Союзу РСР», які в подальшому були покладені в основу прийняття рішень господарських судів щодо визнання права власності за державою в особі Фон­ду державного майна України. Важливо наголоси­ти, що постанови ВРУ не дають правових підстав для постійного закріплення права власності за май­ном загальносоюзних громадських організацій ко­лишнього Союзу РСР, навпаки, його тимчасово пе­редано ФДМУ до визначення правонаступників.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 92 Конституції України виключно законами України визначається право­вий режим власності. Враховуючи те, що на законо­давчому рівні не визначено правонаступників май­на загальносоюзних громадських організацій ко­лишнього Союзу РСР, що розташовані на території України, прийняття Закону є вкрай необхідним. На сьогодні ФПУ докладає всіх можливих зусиль для його розробки та наступного прийняття.

На жаль, поза увагою органів прокуратури не за­лишився і пансіонат «Шацькі озера» АТ «Волиньту­рист» (далі – нерухоме майно або спірний об’єкт) у мальовничому куточку Західного Полісся (с. Сві­тязь Шацького району Волинської області). «Шацькі озера» є чудовим місцем для відпочинку дорослих та дітей, розташованим серед лісового масиву, де присутній своєрідний поліський колорит, велике розмаїття рослинного і тваринного світу, а також добре розвинена транспортна мережа для розвитку туризму.

Однак, у 2011 році прокурор Волинської області в інтересах держави в особі Фонду державного май­на України звернувся до суду з позовом про визна­ння незаконним та скасування рішення виконкому Світязької сільської ради № 4 «Про оформлення пра­ва власності на об’єкти нерухомого майна», визна­ння недійсним та скасування державної реєстрації свідоцтва про право власності, визнання за держа­вою в особі ФДМУ права власності на будівлі та спо­руди пансіонату «Шацькі озера» (справа № 5004/2115/11).

Судова тяганина щодо визначення законного власника будівлі пансіонату «Шацькі озера» трива­ла понад 6 років, у свою чергу, Вищий господар­ський суд України тричі скасовував прийняті рі­шення суду першої та апеляційної інстанцій у спра­ві та направляв їх на новий розгляд до суду першої інстанції, що підтверджується нижченаведеними рішеннями господарських судів України.

Кількість прийнятих судових рішень у справі

Перше коло розгляду:

16.11.2011 рішенням Господарського суду Волин­ської області позовні вимоги прокуратури в інтересах ФДМУ задоволено повністю;

15.02.2012 Рівненським апеляційним господар­ським судом рішення суду першої інстанції залише­но без змін, апеляційна скарга – без задоволення;

09.01.2013 постановою Вищого господарського суду України скасовано рішення попередніх інстан­цій, справа направлена до суду першої інстанції на новий розгляд.

Друге коло розгляду:

13.01.2014 рішенням Господарського суду Волин­ської області відмовлено прокуратурі та ФДМУ в за­доволенні позову;

08.04.2014 Рівненським апеляційним господар­ським судом відмовлено ФДМУ та прокуратурі у за­доволенні апеляційної скарги, залишено в силі рі­шення першої інстанції;

16.07.2014 постановою Вищого господарського суду України скасовано рішення попередніх інстан­цій, справа направлена до суду першої інстанції на новий розгляд.

Третє коло розгляду:

30.09.2014 рішенням Господарського суду Во­линської області прокуратурі відмовлено в повно­му обсязі;

18.12.2014 постановою Рівненського апеляційного господарського суду позов задоволено частково (скасовано рішення виконкому Світязької сільської ради, зупинено провадження в частині скасування державної реєстрації свідоцтва про право власності, визнано за державою право власності на будівлі та споруди пансіонату «Шацькі озера»);

27.05.2015 постановою Вищого господарського суду України скасовано рішення попередніх інстан­цій, справа направлена до суду першої інстанції на новий розгляд.

Четверте коло розгляду:

07.07.2015 рішенням Господарського суду Волин­ської області позовні вимоги прокуратури в інтере­сах ФДМУ задоволені в повному обсязі;

26.08.2015 постановою Рівненського апеляційного господарського суду задоволено апеляційну скаргу ПрАТ «Волиньтурист», скасовано рішення суду пер­шої інстанції від 07.07.2015, припинено провадження в частині скасування державної реєстрації;

25.11.2015 постановою Вищого господарського суду України касаційну скаргу прокуратури задо­волено повністю, постанову суду апеляційної ін­станції скасовано, залишено в силі рішення суду першої інстанції від 07.07.2015, яким визнано за дер­жавою право власності на пансіонат.

Лише завдяки такому прокурорському тис­ку, аж із четвертого кола розгляду справи проф­спілковий об’єкт пансіонат «Шацькі озера» АТ «Волиньтурист» перейшов до державної влас­ності в особі ФДМУ.

Аналізуючи прийняті рішення судів у даній справі, слід зважати на те, що ні ФДМУ, ні прокурор не надали суду жодних доказів того, що спірне май­но підлягало приватизації або було внесено Урядом до державної програми приватизації, а також не було надано жодних доказів права державної влас­ності на спірний об’єкт.

Разом з тим, судами встановлено, що з часу звер­нення прокурора до суду ФДМУ набув статусу пози­вача і саме він повинен обґрунтувати та підтверди­ти належними та допустимими доказами поваж­ність причин пропуску звернення за судовим захис­том, про що зазначено у п. 2.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 10 «Про де­які питання практики застосування позовної дав­ності у вирішенні господарських спорів».

Приймаючи рішення у даній справі 25.11.2015 ко­легія Вищого господарського суду України дійшла помилкового висновку, що місцевим господарським судом було правильно встановлено, що прокурору та ФДМУ в 2011 році за наслідками проведеної пере­вірки прокурором стало відомо про порушення пра­ва державної власності на спірне майно. Таким чи­ном, колегія суддів вважає, що саме з цього моменту розпочався перебіг позовної давності, а враховуючи, що прокурор з позовом про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Світязь­кої сільської ради від 29.01.2001 № 4 та визнання за державою Україна права власності на спірне майно звернувся до суду у жовтні 2011 року, вірним є висно­вок, що позовна давність не пропущена і порушене право держави підлягає захисту.

Не погоджуючись з даною позицією Вищого гос­подарського суду України та прийнятим 25.11.2015 рішенням ВГСУ, Правління АТ «Волиньтурист» з метою захисту порушеного права власності зверну­лося із скаргою до Європейського суду з прав люди­ни. У свою чергу, 15 червня 2016 року скарга прийня­та до розгляду і зареєстрована за № 33481/16.

Разом з тим, ПрАТ «Волиньтурист» 22 листопада 2016 року звернулося до Верховного Суду України із заявою про перегляд постанови ВГСУ від 25.11.2015 та проханням залишити в силі постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 26.08.2015.

Тільки 22 березня 2017 року Верховний суд України задовольнив заяву ПрАТ «Волиньту­рист» та скасував неправомірну постанову ВГСУ від 25 листопада 2015 року та незаконне рішення Господарського суду Волинської області від 07.07.2015 у справі № 5004/2115/11, а справедли­ву постанову Рівненського апеляційного госпо­дарського суду від 26.08.2015 залишив без змін.

Отже, Верховним Судом України було прийнято доленосне рішення не лише для ПрАТ «Волиньту­рист» та ПрАТ «Укрпрофтур», а й для всієї системи акціонерних товариств, заснованих на базі проф­спілкового майна ФПУ. Адже це рішення суду по­ставило крапку в довготривалій боротьбі за законне право власності й надалі стане судовою практикою в аналогічних судових справах для захисту поруше­них прав на профспілкове майно.

При розгляді справи представниками ПрАТ «Во­линьтурист» та ПрАТ «Укрпрофтур» надано до суду документально підтверджені докази обізнаності ФДМУ про порушення прав держави задовго до про­ведення перевірки прокуратурою, а саме позивач – ФДМУ про порушення свого права дізнався в 1996 році, складаючи Перелік установ, організацій і під­приємств, які станом на 24.08.1991 перебували у віда­нні Української республіканської ради по туризму та екскурсіях Федерації профспілок України Загаль­носоюзної конфедерації профспілок (колишнього ВЦРПС). До зазначеного Переліку був включений пансіонат «Шацькі озера».

Разом з тим, 04.07.2006 між Фондом державного майна України та Федерацією професійних спілок України укладено Угоду № 299 з метою здійснення спільних заходів для проведення інвентаризації об’єктів Федерації професійних спілок України.

Приймаючи рішення у справі Рівненський апе­ляційний господарський суд застосував чч. 4, 5 ст. 267 ЦК України та відмовив ФДМУ в задоволенні позовних вимог з підстав пропуску строку позовної давності.

Колектив ПрАТ «Волиньтурист» висловлює щиру подяку заступнику Голови ФПУ В.В. Саєн­ку, голові Правління ПрАТ «Укрпрофтур» С.М. Стрільцю та керівнику департаменту юри­дичного забезпечення та корпоративних прав ФПУ Є.В. Плахіну за надання правової допомоги щодо відстоювання законного права власності на майновий об’єкт пансіонат «Шацькі озера».

Тільки спільними зусиллями було доведено до суду правову позицію ФПУ та надано всі необхідні докази щодо пропуску строків позовної давності представниками держави в особі ФДМУ, що стало наслідком відновлення справедливості і вільного здійснення гарантованого Конституцією України права власності.

ВОЛОДИМИР САЄНКО, ЗАСТУПНИК ГОЛОВИ ФЕДЕРАЦІЇ ПРОФСПІЛОК УКРАЇНИ:

22 березня ц.р. Верховним Судом України було прийнято справедливе рішення, яке ста­ло доленосним не лише для ПрАТ «Волиньту­рист» і ПрАТ «Укрпрофтур», а й для всієї системи акціонерних товариств, заснованих на базі проф­спілкового майна ФПУ. Дане рішення поставило крапку в довго­тривалій боротьбі профспілок за законне право власності, гаран­товане Конституцією України.

Усі новини