ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

СТРУСИТИ ПИЛ: В ФПУ СТАРТУВАВ ПІЛОТНИЙ ПРОЕКТ ЦЕНТРУ ОПЕРАТИВНОГО РЕАГУВАННЯ

Федерація профспілок України має довгу історію. Її ра­дянське підґрунтя створює навколо організації атмос­феру вкритого пилом величного пам’ятника, який уже давно займає почесне місце у серці кожного, однак функції виконує дещо естетичні. Змусити ж старий ме­ханізм працювати відповідно до нових вимог часу важ­ко, однак можливо. Доводить це успішний старт пілот­ного проекту Центру оперативного реагування при ФПУ. Головне завдання команди фахівців Центру – опе­ративна реакція на порушення трудових прав, робота на місцях, допоміжні до традиційних методи впливу.

«ФПУ робить дійсно багато – часто це непомітно для широкого загалу, оскільки ми не популістська структу­ра, ми орган допомоги трудівникам. Саме це наш пріоритет. Це як поодино­кі випадки порушення прав окремого працівника, так і масштабні проблеми на цілих підприємствах чи навіть у га­лузі. Така робота планомірна і не при­пиняється ніколи, однак ми бачимо, що для вирішення деяких питань ФПУ сьогодні потрібен новий підхід», – за­значає головний ініціатор створення Центру оперативного реагування при Федерації профспілок України, заступник Голови ФПУ Володимир Саєнко. За його словами, головна мета Центру – максимально зніве­лювати бюрократичну складову та діяти швидко. «Ми вимушені кон­статувати, що в Україні є підприєм­ства, є організації, чиї працівники не можуть вирішити свої проблеми рока­ми – попри існування первинної проф­спілкової організації», – говорить Во­лодимир Саєнко.

Недостатня ініціативність керівни­ків місцевих профспілкових органів, брак обізнаності в своїх правах самих працівників, величезний супротив з боку керівництва підприємств тощо – причин багато і в кожній організації вони індивідуальні. Масштаб пробле­ми іноді сягає мільйонів гривень неви­плачених зарплат. Ззовні. Зсередини, на місцях, проблема виглядає дещо інакше: ненагодована сім’я, неможли­вість купити дитині ліки, заплатити за оренду квартири. Опинившись у такій ситуації, людина або вирішує боротись за свої права, або опускає руки.

«Завдання профспілки в цей мо­мент – показати працівнику вихід, до­помогти йому реалізувати свої гаран­товані законом права. Коли ми разом з фахівцями пілотного Центру оператив­ного реагування почали виїжджати на місця, то побачили, що люди часто не розуміють і не знають, на що вони ма­ють право. Усі професійні негаразди вони звикли вирішувати самостійно, а профспілку сприймають лише як фор­мальний орган. На жаль, на деяких під­приємствах ситуація дійсно така. Сьо­годні ми це змінюємо – люди бачать результат», – зазначає координатор Центру Людмила Литвиненко.

СУДНОБУДІВНИЙ ЗАВОД ІМ. 61 КОМУНАРА: КОНФЛІКТ РЕЖИМІВ

У той час як одні первинні проф­спілкові організації на підприємствах і виробництвах ефективно виконують свої функції, інші лише пливуть за те­чією, не стаючи реальною опорою для своїх членів.

«За перший місяць діяльності Цен­тру оперативного реагування при ФПУ ми побачили, що часто первинка не може налагодити контакт з керівни­цтвом підприємства, через що породжу­ються нові конфлікти, а не вирішуються старі проблеми», – говорить експерт Цен­тру Дар’я Лазарєва. Наприклад, на Ми­колаївському суднобудівному заводі ім. 61 комунара через відсутність соціаль­ного діалогу співробітники понад рік не могли добитись виплати заробітної пла­ти – борг перед трудівниками зростав щодня, а конфлікт лише загострювався. Аж доки первинку за рішенням керівни­цтва заводу взагалі не спробували висе­лити з приміщення – двері до будівлі просто закрили, не пустивши представ­ників власної профспілки на територію.

Тоді галузева профспілка зверну­лась до ФПУ з проханням допомогти у вирішенні проблеми. Команда Центру оперативного реагування при ФПУ при­була до Миколаївського заводу вже на­ступного дня. «Ситуація на підприєм­стві виникла дійсно важка, адже назрі­вала вже багато місяців. Ми розуміємо, що вирішити її за тиждень не вдасться, хоч ми й працюємо над цим щодня. Але позитивні тенденції вже є: ми зустріли­ся з керівництвом заводу, провели робо­чу нараду з первинною профспілковою організацією і донесли позиції сторін – одну до іншої. Діалог почався», – роз­повідає Людмила Литвиненко.

Завдяки спільній роботі вже вда­лось передати Президенту України Петру Порошенку вимоги із забезпе­чення трудових прав працівників під­приємства – зокрема, в документі йдеться про виплату заборгованості трудівникам. Наступна зустріч ко­манди Центру оперативного реагу­вання при ФПУ з директором заводу запланована цього тижня. У намірах Центру представити керівництву ми­колаївського підприємства план дій щодо покращення умов праці на заво­ді та найскорішого погашення грошо­вого боргу перед робітниками.

У Центрі кажуть, що сьогодні для суднобудівного заводу важливо нала­годити зв’язок керівництва підприєм­ства та профспілки, адже покращити умови праці трудівників і виплатити борги із зарплати вдасться лише кон­солідувавши зусилля.

«ДНІПРОМЕТРОБУД»: БЮРОКРАТИЧНА ПАСТКА

Мільйонні борги із зарплати та намагання міської влади залишити працівників ПАТ «Дніпрометро­буд» з кредитами замість зарплат – з черговим завданням Центр опе­ративного реагування при ФПУ ви­рушив до Дніпропетровська.

Через зміну власності підприєм­ства місто, яке й заборгувало трудів­никам більше 8,5 млн грн зарплат (гроші не виплачували 9 місяців), спробувало за допомогою юридичних тонкощів узагалі залишити їх без ви­плат – згідно рішення Дніпропетров­ської міськради, якби метробудівці письмово не звернулись до міської ад­міністрації з вимогою виплатити борг до 27 червня, всі грошові зобов’язання перед людьми були б списані, а робіт­ники не отримали жодної копійки.

Звернули увагу на бюрократичну пастку, в якій ледве не опинились пра­цівники, лише після включення у роботу Центру оперативного реагування при ФПУ. Ризик виявили вчасно, однак хи­трощі влади на цьому не закінчились: 11 червня за ініціативи Дніпропетровської мерії між нею і «Дніпрометробудом» був підписаний Меморандум про співпра­цю. Віце-мер з фінансів міста Володимир Міллер пообіцяв ПАТ виділити 2 млн грн на виплату боргів. Співробітників підприємства у відповідь зобов’язали відмовитись від будь-яких мітингів з ви­могами виплатити борги й навіть забо­ронили розповідати про ситуацію в ЗМІ.

За відсутності альтернатив, «Дніпро­метробуд» підписав документ та пого­дився на умови – аж доки не з’ясувалось, що 2 млн, про які йде мова в меморанду­мі, насправді є індивідуальними креди­тами на 25 тис. грн, які мерія Дніпропе­тровська запропонувала взяти кожному співробітнику. Тоді представники ПАТ відізвали свої підписи з меморандуму, а самі трудівники вийшли під стіни мерії з вимогами реалізувати їх законне право на оплату праці.

Сьогодні проблема перебуває в ак­тивній стадії – юристи Центру опера­тивного реагування при ФПУ працюють над можливими рішеннями, які мають забезпечити реальну виплату заробіт­них плат співробітникам та збереження їх трудового стажу, на цьому тижні за­планована чергова зустріч представни­ків Центру з адміністрацією міста.

ДІМ МАРОЧНИХ КОНЬЯКІВ «ТАВРІЯ»: ПЕРЕЗАВАНТАЖЕННЯ ПЕРВИНКИ

Без трудового захисту залишились сотні працівників Дому марочних ко­ньяків «Таврія» – гроші робітників, що перераховувались до первинної профор­ганізації підприємства, працівники не бачили ані у вигляді оздоровлення, ані будь-якої іншої допомоги трудівникам.

Головне завдання профспілки не виконувалось уже багато років – тру­дівники виноробного підприємства вперше й востаннє чули про існування первинної профспілки на «Таврії» під час написання заяв на вступ і на що­місячне відрахування коштів.

Можливим ігнорування обов’язків профспілки зробили маніпуляції зі ста­тутними документами, якими підпоряд­кували первинку напряму до Профспіл­ки агропромислового комплексу, омина­ючи обком. Для галузевої профспілки – це додаткові кошти в розмірі 12% від за­гального бюджету первинки, але і пер­винці добре – остання економить 23%.

Однак наслідок такого кроку для робітників – відсутність як контролю за роботою первинки, так і, власне, за­хисту трудящих. Керівники ж Проф­спілки працівників агропромислового комплексу розводять руками: чому не звернули увагу на бездіяльність член­ської організації – невідомо.

За вирішення проблеми взявся Центр оперативного реагування при ФПУ. Прибувши до Нової Каховки, де розташовані промислові потужності «Таврії», команда Центру оперативно­го реагування провела перемовини з працівниками та директором дочір­нього підприємства заводу та була зму­шена констатувати недієздатність іс­нуючого на підприємстві профспілко­вого об’єднання – маючи великий по­тенціал, місцева первинка залишалась осторонь усіх проблем своїх членів.

«Аби вирішити існуючу проблему, по­трібно повне перезавантаження первин­ної профспілкової організації «Таврії». Діюча голова профспілки вже висловила готовність піти з посади. Цього вимагає і колектив, і директор заводу. Найближ­чим часом на підприємстві проведуть відкритий конкурс на заміщення посади голови первинки – роботи багато, але ФПУ та Центр оперативного реагування триматимуть питання на контролі та до­помагатимуть новому голові. На жаль, Профспілка АПК довгий час заплющува­ла очі на проблему й виконувала роль якогось збирача данини – кошти від пер­винки «Таврії» надходили на її рахунок, а фактична бездіяльність профспілки ігнорувалась. Це неприпустимо, головне завдання кожної профспілки України – захищати трудові права, а не збирати гроші з громадян», – говорить керівник проекту Володимир Саєнко.

«Таврія» – не єдине питання до Проф­спілки працівників агропромислового комплексу, за останні 5 років чисель­ність членів в цій галузевій профспілці зменшилась практично вдвічі з 911 тис. до 584 тис. Причини такого спаду дослі­джуються, однак, враховуючи останні події, уже здаються очевидними.

З падінням кількості членів проф­спілки зменшуються й внески. Так, ста­ном на 2015 рік Профспілка працівників агропромислового комплексу перераху­вала на ФПУ лише 4% від запланованої суми, мотивуючи це відсутністю фінан­сування. Хоча як можна побачити з но­вин на сайті Профспілки АПК, це не за­важає заступнику голови Профспілки працівників АПК відвідувати коштовні відрядження та долати бідність на бере­гах Анталії в Туреччині.

Аби змінити динаміку зниження членства, Центр оперативного реагуван­ня, зокрема, зустрівся із заступниками власника холдингу виноробних підпри­ємств, до якого входить і «Таврія», Вале­рія Шамотія. Сьогодні первинка, через неефективну політику роботи з робото­давцем на цьому холдингу, залишилась лише на «Таврії». Чи вдасться ситуацію змінити Центру, будемо відстежувати.

• ПРЕС-СЛУЖБА ЦЕНТРУ ОПЕРАТИВНОГО РЕАГУВАННЯ

Роботодавці дедалі частіше відмовляються від безумовного дотри­мання вимог трудового законодавства, конструктивних переговорів щодо укладення колдоговорів та угод, виконання діючих. Як наслідок, у кризових умовах зростає заборгованість із зарплати, тривають без­контрольні масові скорочення персоналу, поширюється економія на охороні праці і погіршенні умов праці, процвітає нелегальна праця без юридичного оформлення трудових відносин і трудових гарантій пра­цівникам, порушуються права й самих профспілок.

Колективні трудові спори, примирні процедури не дають позитив­ного результату. Страйк, як найбільш ефективний захід впливу на ро­ботодавця, вкрай обмежений та зарегламентований законодавством, тому рідко застосовується профспілками. Такий стан справ потребує активнішого реагування з боку профспілок.

24.06.2016

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини