« на головну 24.04.2024
Архів номерів  •  Актуальний номер » (1248)
04
Квітень
 
Інтерв’ю
 
ВІКТОРІЯ СІРЕНКО: «КОЖЕН З НАС, ЯК МОЖЕ, ВНОСИТЬ СВІЙ ВНЕСОК, НАБЛИЖАЮЧИ ПЕРЕМОГУ»

ВІКТОРІЯ СІРЕНКО: «КОЖЕН З НАС, ЯК МОЖЕ, ВНОСИТЬ СВІЙ ВНЕСОК, НАБЛИЖАЮЧИ ПЕРЕМОГУ»


РУБРИКИ


Передплата





Статті Збагачуємо здоров`ям

БОНІФАЦІЙ І МАГДАЛЕНА

БОНІФАЦІЙ І МАГДАЛЕНА

У середні віки спроба використання моршин­ських сольових шахт за­ради видобутку харчової солі зазнала краху: гірка сіль не смакувала покуп­цям. А на заваді успішного промислу став мірабіліт, тобто гірка сірчано-натрі­єва сіль. Її виняткові ліку­вальні властивості стали відомі пізніше. Чудодійна сіль має свою історію.

ХЛІБ І ВОДА

Відкрив фармацевтичне значення гіркої солі німецький хімік Йоган Ру­дольф Глаубер – вихідець з простої ро­дини, самоук. Чим тільки не займався гер Глаубер у молоді роки! Був дзер­кальником, алхіміком, аптекарем, ко­ролівським лікарем, аж поки у 1651 році не заснував власну хімічну лабо­раторію у Баварії. Якось учений важко захворів на шлунок і декілька днів не міг їсти. Йому порадили відвідати дже­рело поблизу міста Нойштадта. Глау­бер дослухався порад місцевих селян – захопив із собою великий кусень хлі­ба і зробив з нього «горнятко». Він ви­пив води, а «горнятком» закусив. Це був перший за багато днів обід. Почало­ся одужання.

Цілюща вода так зацікавила хіміка, що він присвятив її вивченню цілу зиму. Отриману з неї речовину він на­звав sal mirabilе – «чудодійна сіль». Піз­ніше Глаубер синтезував речовину, яку назала «глауберовою сіллю».

КОРИСНА ІНВЕСТИЦІЯ

У середині ХІХ століття про власти­вості моршинської води дізнався лікар С. Дзиковський. Він розповів про них своєму брату Альфреду, який мешкав у Львові. Альфред на той час придбав у львівського купця Боніфація Штіллера зброярську крамницю. І щоб віддячити продавцю, порадив Штіллеру купити село Моршин. Незабаром тут було за­кладено один з кращих курортів Ав­стро-Угорщини.

Чудесному джерелу під номером один Боніфацій Штіллер дав своє ім’я. Воно дійсне і в наш час. А друге відкри­те джерело господар охрестив на честь своєї дружини Магдалени.

Якщо розпочинається велика спра­ва, обов’язково знайдуться скептики, котрі поставлять її під сумнів. Отже, С. Дзиковський був вимушений зробити доповідь про лікувальні властивості моршинської води на Бальнеологічній комісії у Кракові. Після прискіпливих перевірок медичне панство дало згоду на використання моршинської води. І у 1878 році було офіційно відкрито «За­клад для лікування грудних захворю­вань». Була створена система клімато- і водолікування, до якої входила ку­пальня на 12 ванн, до яких з допомогою дерев’яного водогону діставалася дже­рельна вода.

Попервах цілющу водичку викорис­товували для ванн. Але справжня слава прийшла до курорту, коли моршинську ропу розпочали вживати внутрішньо, для лікування шлункових та інших хвороб. «До смаку» відпочивальникам прийшлася і лікувальна торф’яна грязь «боровина». Стараннями Б. Штіллера було започатковано торговельну ком­панію. Воду та грязі почали продавати в європейські країни і навіть до Америки. У Львові моршинські лікуваль­ні засоби – вода, сіль і брикетована «бо­ровина», продава­лися у респекта­бельній старо­винній аптеці «Під угорським левом».

Боніфацій Штіллер піклував­ся не тільки про ком­форт, а й про дозвілля пацієнтів. Відпочивальни­кам пропонувались екскурсійний омнібус, кегельбан, музичний кіоск. Щедрий підприємець опікувався не лише здоров’ям своїх заможних клієн­тів. Він заповів своїм спадкоємцям що­річно перераховувати значну суму для потреб шпиталів і шкіл для глухонімих та сліпих дітей. А також забезпечувати стипендії для старанних студентів.

Після раптової смерті Боніфація Штіллера у 1884 році до справи взялися його правонаступники – Товариство лі­карів галицьких. У післявоєнні 20-ті роки курорт віддали в оренду акціо­нерному товариству «Курорти поль­ські». До Моршина повернулася ко­лишня слава, адже він був єдиним вод­ним курортом у Польщі. З розмахом будували чудові будинки, затишні вілли та котеджі, впроваджували нові тех­нології, було прокладено водогін і ка­налізацію. У 1935 році за проектом польського архітектора М. Никодимо­вича був збудований знаменитий «Мармуровий палац» – велична будів­ля у вишуканому стилі модерн.

ВІДПОЧИНОК ІЗ АРОМАТОМ ЛАВАНДИ

У 2008 році було прийнято рішення об’єднати найкращі моршинські сана­торії в один санаторно-курортний комп­лекс «Моршинкурорт» – дочірнє підпри­ємство ПрАТ «Укрпрофоздоровниця». Рік у рік об’єднання розвивається, під­вищується якість обслуговування, осво­юються новітні технології лікування.

Багатьох гостей Моршина, напевно, приваблює сучасна будівля з червони­ми мансардами та затишними балко­нами – санаторій «Лаванда». Хоча він і розташований на центральній вулиці міста, його оточують старовинні дере­ва і веселкові квітники. Це наймолод­ший санаторій «Моршинкурорту», отже, найбільш комфортабельний. Се­миповерхова будівля спланована над­звичайно зручно. Тут працюють кваліфіковані масажисти і тренери з лікуваль­ної фізкультури та йоги, є кабінет голкорефлек­сотерапії та процедурні кабінети. Ошатна їдальня поєд­нана з житло­вим корпусом переходом. Від­відувачам пропо­нується шведський стіл, усі страви готують­ся з урахуванням дієт, що зо­всім не погіршує їхній смак. І звичай­но, всім забезпечена консультація лі­каря-дієтолога. У холі житлового кор­пусу облаштовано затишний лобі-бар з асортиментом соків і смаколиків для усієї родини.

Особливістю «Лаванди» є спеціалі­зоване реабілітаційне відділення для лікування захворювань печінки, жов­чного міхура і жовчовивідних шляхів.

З вікон санаторію відкривається чу­довий краєвид на старовинний парк. Бювет мінеральних вод та бальнеоло­гічна лікарня розташовані на відстані півкілометра, дорога пролягає крізь лісопаркову зону. Зовсім поруч із «Ла­вандою» – лікувально-діагностичний центр і Палац культури. Неподалік – автостоянка. Якщо знадобиться, до ва­ших послуг є аптека, пункт обміну ва­лют. Навпроти санаторію розкинувся затінений парк, в якому є спортивний та дитячий майданчики. Найбільш ви­багливим гостям курорту обов’язково сподобаються більярд, сауна, косме­тичний салон. І звичайно, екскурсійне бюро – адже люди приїжджають до Моршина не тільки лікуватися. А ще й подорожувати!

У Моршині лікує навіть повітря. Надзвичайно м’який клімат дозволяє отримувати сеанси кліматотерапії з весни і до пізньої осені. Улітку спекот­ні дні змінюються зливами, а осінь на­томість довга, суха і тепла.

Один з найкращих санаторіїв Мор­шина чекає на вас у будь-яку пору!

Наталія МИХАЙЛОВА

 

ВІДПОЧИНУТЬ УСІ

У Федерації профспілок Черкаської області відбу­лася нарада з питань оздоровлення, відпочинку дітей і молоді Черкащини.

У нараді взяли участь голови галузевих профоб’єднань, керівники оздоровчих закладів області та фахівці управління в справах сім`ї, молоді та спорту облдержад­міністрації.

В області підготовлено до роботи 23 оздоровчі заклади. Запла­новано використати близько 26 млн грн на оздоровлення дітей- сиріт, з багатодітних сімей, переселенців з тимчасово окупова­них територій.

Вл. інф. ФПО

 

ТАБОРИ РЕГІОНУ ГОТОВІ ПРИЙНЯТИ ДІТЕЙ

На виконання поста­нови президії Запо­різької обласної ради профспілок «Про ор­ганізацію оздоровлен­ня та відпочинку дітей влітку 2017 року» фа­хівцями облпрофради разом з технічними ін­спекторами праці облпрофради і галузевих профспілок з 22 по 27 травня було перевіре­но дитячі оздоровчі заклади та надано практичну допомогу з питань кадрового забезпечення, взає­модії з органами місцевого самоврядування, при­дбання інвентарю, наявності незначних недоліків, які терміново усунені.

Г отові до прийому дітей заклади оздоровлення і відпо­чинку Якимівського району, смт Кирилівка, – «Салют» (директор Євгенія Кузнєцова), «Смена» (директор Вла­дислав Чеботарьов), «Лазурная радуга» (директор Ва­лентина Маклякова), «Юность» (директор Олександр Ко­черга), «Северянин» (директор Леонід Борисенко), «Чайка» (директор Тетяна Дудка).

У м. Приморськ працюватимуть дитячі оздоровчі заклади «Прометей» (директор Олена Куценко), «Юбилейный» (ди­ректор Валентина Семененко), а табір ім. Ю. Гагаріна (ди­ректор Олександр Чейлитко) святкуватиме 50-річчя з дня відкриття. Ювілейний сезон відбуватиметься у форматі міжнародного фестивалю дитячої творчості.

Кирилівська сільська та Приморська міська ради встанови­ли пільги з податку на землю і на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для дитячих оздоровчих закладів.

У м. Бердянську зазвичай якісно підготовлені дитячі оздо­ровчі заклади «Красная гвоздика» (директор Тетяна Михай­ленко), «Райский уголок» (директор Олена Бакай), «Криво­різький гірник» (директор Леонід Старовойтов) та ін.

Загалом, станом на 29 травня в таборах Запорізької області на першу зміну вже закуплено близько 5 тис. путівок.

Вл. інф. ФПО

10.06.2017



ДОДАТИ КОМЕНТАР 2000
Ваше ім'я:
Коментар:
  введіть цифри на картинці
УВАГА!

З метою підвищення попиту на газету "Профспілкові вісті" редакція прийняла рішення припинити практику розміщення повного чергового номеру у pdf-форматі на власному сайті. Натомість обмежитися публікацією першої сторінки та анонсів найрезонансніших матеріалів. Пропонуємо читачам передплачувати видання. З умовами передплати можна ознайомитися у розділі ПЕРЕДПЛАТА.

НОВИНИ

05.04.2024 21:44

22.03.2024 19:35

15.03.2024 18:49

15.03.2024 18:46

10.02.2024 18:02

10.02.2024 18:01

10.02.2024 17:58

10.02.2024 17:48

12.01.2024 20:50

12.01.2024 20:49

Усі новини


Опитування

Якою б Ви хотіли бачити улюблену газету "Профспілкові вісті" надалі?

Традиційною паперовою, друкованою
- 0 %
Новітньою електронною (виключно в інтернеті за передплатою)
- 0 %
Змішаною (відкриття передплати на електронну версію при збереженні паперово-друкованого формату)
- 0 %
Усього: голосів






 

Профспілкові ВІСТІ, 1990-2023©

01042, Украіна, м. Київ
Майдан Незалежності, 2
Тел/факс: 528-70-49
Використання матеріалів сайту дозволяється за умови посилання