ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

Не можна будувати бізнес на крові

«Перспективи об’єднання наглядових по­вноважень державних органів у сфері праці, його впливу на рівень безпеки і захищеність працівників» – під та­кою назвою 15  лютого в Федерації профспілок України було проведе­но круглий стіл. Обго­ворювалась низка пи­тань, зокрема проек­ти указів Президента України і пропозиції сторін соціального діа­логу щодо реформуван­ня органів державного нагляду в сфері праці.

У заході взяли участь заступник Голови ФПУ Сер­гій Українець, го­лова Державної інспекції України з пи­тань праці Андрій Черка­сов, голова Державної служби гірничого нагля­ду та промислової безпе­ки України Олександр Хо­хотва, експерт Міжнарод­ної організації праці Жо­акін Нунеш, представни­ки органів виконавчої влади, наукових установ, організацій роботодавців та ін.

Учасники круглого сто­лу висловили занепокоєн­ня негативними тенденці­ями в питаннях дотриман­ня законодавства про пра­цю та охорону праці в Україні.

Так, за інформацією де­партаменту охорони пра­ці ФПУ, сьогодні в Україні порушуються права міль­йонів працівників. Понад 200 млрд грн зарплати (по­ловина офіційного фонду оплати праці) виплачу­ється без сплати податків і пенсійних внесків.

Україна має одну з най­гірших позицій щодо до­тримання права на без­печні умови праці. Так, показник виробничого травматизму залишаєть­ся одним з найвищих в Єв­ропі, а рівень травматиз­му зі смертельними на­слідками за останні два роки зріс. Поширюється захворюваність і смерт­ність від професійних хво­роб, десятки тисяч випад­ків виробничого травма­тизму приховуються, а значна частина зареєстро­ваних – безпідставно пере­водиться до категорій, не пов’язаних із виробни­цтвом.

Усе частіше спостері­гаються факти розсліду­вання нещасних випадків без залучення представ­ників професійних спілок та безпідставних звинува­чень самого потерпілого. Про легкі травми прак­тично взагалі не повідомляється. Зазначене вкрай негативно впливає на со­ціальний захист потерпі­лих від нещасних випад­ків на виробництві та сі­мей загиблих.

Під тиском представни­ків бізнесу держава продо­вжує обмежувати повнова­ження Держгірпромнагля­ду і Держпраці в проведен­ні перевірок, метою яких є захист конституційних прав громадян на життя, здоров’я та працю. За сло­вами Сергія Українця, такі обмеження запроваджено спочатку постановою уря­ду від 21 травня 2009 року № 502, а згодом – Законом України «Про основні заса­ди державного нагляду (контролю) в сфері госпо­дарської діяльності» всу­переч чинним в Україні конвенціям Міжнародної організації праці № 81 і 129, якими встановлено право інспекторів відвідувати підприємства без будь-яких обмежень у будь-який час доби та здій­снювати необхідні дії.

Крім того, Верховна Рада України, змінивши в 2011 році ст. 19 Закону України «Про охорону праці», більш ніж у 10 ра­зів знизила рівень обов’язкових видатків робо­тодавця на охорону праці, тобто на запобігання ви­робничому травматизму.

За словами голови Дер­жавної інспекції праці Андрія Черкасова, з усіх підприємств, перевірених Держгірпромнаглядом і їхньою установою, лише 15–20% одних і тих самих. «Перетинів у тому, що ми перевіряємо, практично немає. Тобто, об’єднати нас для чого? Щоб дещо скоротити адміністратив­ний апарат? Я думаю, що реорганізація затягнеться на піврокурік і нічого не дасть», – зазначив Андрій Черкасов.

А от голова Державної служби гірничого нагля­ду та промислової безпе­ки України Олександр Хо­хотва вважає, що рефор­мування системи держав­ного нагляду потрібне, але воно має бути виваже­ним, а не механічним. Од­нак, наскільки це можли­во в нашій країні, залиша­ється запитанням рито­ричним.

Федерація профспілок України занепокоєна негативними тен­денціями в сфері нагляду за дотриманням законодавства про працю в Україні, спробами через зміни до законодавства значно обмежити інспекційні можливості відповідних державних орга­нів, мотивуючи це економічним урегулюванням. Сьогодні як ніколи необхідно зберегти дієву, впливову сис­тему нагляду (контролю) за охороною праці та не допусти­ти її руйнування. нині ані Моп, ані конвенція, яка дозво­ляє інспекторові в будьякий час зайти на підприємство з перевіркою, не цікавить роботодавців та їхню охорону, яка про міжнародні норми й не чула! таким чином на один рівень поставлено, з одного боку, безмежну свободу під­приємницької діяльності, а з іншого – життя, здоров’я, долю родини. Заради економічної вигоди жертвувати людиною – це аморально, незаконно. так не має бути!

Сергій УКРАЇНЕЦЬ, заступник голови ФПУ

РЕОРГАНІЗАЦІЯ – ВИРОК

За роки незалежності Украї­ни в Держгірпромнагляді 8 разів відбувалося структур­не реформування, він пері­одично підпорядковувався то Міністерству праці (нині Міністерство соціальної по­літики), то Міністерству над­звичайних ситуацій. Як пра­вило, щоразу якість відпо­відного нагляду знижувала­ся, послаблявся контроль за дотриманням законодав­ства в сфері охорони праці, що спричиняло виробничі аварії і збільшення кількості травм та людських жертв на виробництві. кожна така реорганізація призводила до додаткових витрат дер­жавних коштів та зниження соціальної захищеності працівників.

Як наслідок, уже протягом 2011 року через обмеження чисельності та доступу ін­спекторів Держгірпромна­гляду до підприємств кіль­кість перевірок зменшилась на 18%, зупинок виробни­цтва через порушення норм безпеки – на 13%. на роботі загинули 685 працівників, що на 41 особу більше, ніж у попередньому році.

Учасники круглого столу за­значили, що ініційоване Мін’юстом чергове адміні­стративне об’єднання функ­цій державного нагляду в сфері праці, охорони праці, гірничого нагляду і промис­лової безпеки з необґрунто­ваною зміною підпорядку­вання цих служб не забезпе­чить гарантованого підви­щення ефективності нагля­ду, позитивного впливу на рівень безпеки праці, соці­ального захисту працівни­ків. А проекти актів щодо реформування державних органів нагляду розробля­лися без детального фахово­го вивчення можливих нега­тивних наслідків такого ре­формування, відповідності міжнародним актам, націо­нальним умовам, сучасним проблемам у сфері праці.

Виконання завдань із забез­печення прав громадян на працю та безпечні її умови потребує посилення взає­модії на місцевому рівні з профспілками, які мають своїх представників прак­тично на всіх підприємствах із численними трудовими колективами.

ОСНОВНІ МОМЕНТИ УХВАЛЕНИХ РЕКОМЕНДАЦІЙ

Учасники круглого столу кон­статували, що в Україні в умо­вах неодноразового та три­валого реформування дер­жавного нагляду в сфері пра­ці, обмеження доступу ін­спекцій до об’єктів переві­рок спостерігаються поши­рення нелегальної зайнятос­ті та випадків виплати зарплат «в конвертах», знижен­ня рівня безпеки праці на ви­робництві, зростання кіль­кості профзахворювань, іс­тотні недоліки в розслідуван­ні й обліку нещасних випад­ків на виробництві, їх масове приховування та зниження соціального захисту. також вони наголосили, що зазна­чені проблеми наносять шкоду національній безпеці України в сфері соціальної політики, збереження та розвитку національного трудо­вого потенціалу, подолання кризових суспільних явищ, гальмують здійснення реаль­них економічних реформ.

Учасники круглого столу вважають за необхідне про­вести в 2012 році семінар-тренінг профспілкових ка­дрів, інспекторів, активістів із запрошенням соціальних партнерів, присвячений пи­танням посилення впливу профспілок на прийняття рішень роботодавцями й урядовими структурами щодо дотримання трудових прав, безпеки праці і здоров’я працівників, вико­ристання міжнародного до­свіду розвитку соціального діалогу в цій сфері.

26.02.2012

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини