ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

«Єдині цілі, єдині дії!»

Задля підвищення ефективності пере­говорного процесу та норм колектив­них договорів і угод Президія ФПУ, що відбулася 23 грудня 2011 року, постано­вила схвалити систему Єдиної колдо­говірної кампанії «Єдині цілі, єдині дії!». Вона ґрунтується на таких при­нципах: єдині вимоги, єдині дії, єдині терміни ведення колективних перего­ворів, а також – загальні вимоги профспілок, вирішення яких необхідно домагатися шляхом переговорів з ук­ладення угод і колективних договорів на 2012 рік.

«ЄДИНІ ЦІЛІ, ЄДИНІ ДІЇ!»

Завдяки активним діям профспілок упродовж останніх років в Україні сформовано багаторівне­ву систему колективно-договірного регулювання соціально-трудових відно­син. На цей час вона скла­дається з Генеральної угоди про регулювання основних принципів і норм реаліза­ції соціально-економічної політики та трудових від­носин в Україні на 2010–2012 роки, 93 галузевих угод, 27 тристоронніх регіональних угод на рівні областей, міст Києва і Севастополя та май­же 100 тисяч колективних договорів, якими охоплено майже 9 мільйонів праців­ників.

Разом із тим результа­ти колективно-договірної роботи свідчать про те, що профспілкам не вдається досягти таких соціально-економічних результатів, які б задовольняли біль­шість працівників. В Укра­їні заробітна плата є най­нижчою серед європейських країн. Близько 30% працівни­ків працюють у шкідливих для здоров’я умовах праці. Не повною мірою використо­вуються можливості перего­ворного процесу, а саме:

– зменшилася, але зали­шається ще значною кіль­кість працівників, які не охоплені колективними до­говорами;

– не вдалося розширити сферу дії галузевих угод, які є основою для розро­блення та укладення ко­лективних договорів на під­приємствах, в установах та організаціях;

– низькими залишають­ся вимоги профспілок до роботодавців, які часто не дотримуються навіть вимог трудового законодавства;

– відсутні єдині вимоги профспілок щодо основних показників, яких необхідно досягти для забезпечення зростання життєвого рівня працівників і членів їхніх сімей, а також немає єднос­ті дій профспілок при їх об­стоюванні, єдиних строків ведення переговорів, єди­них підходів, технологій ведення колективних пере­говорів.

ВИМОГИ

Найважливішою складо­вою Єдиної колдоговірної кампанії має стати концен­трація зусиль усіх ланок профспілок для висунення загальних вимог щодо осно­вних показників, які визна­чають якість і рівень життя працівників та їхніх сімей і мають бути реалізовані шляхом колективних пере­говорів.

Загальні вимоги проф­спілок ґрунтуватимуться на програмних резолюціях VІ з’їзду Федерації проф­спілок України та Цільових програмах з їх реалізації, затверджених Радою Феде­рації профспілок України 25 травня 2011 року. Для їх підготовки використовува­тиметься Дорожня карта входження України у двад­цятку найбільш економічно розвинутих країн світу.

Для формування паке­та пропозицій профспілок необхідно:

– організувати збір про­позицій від членських орга­нізацій (членів профспілки на підприємстві) до про­екту угоди (колективного договору) та оперативне ін­формування про результати колективних переговорів. Це дасть змогу залучити до переговорного процесу най­ширше коло зацікавлених осіб та додасть впевненості профспілковій команді під час обстоювання вимог пра­цівників;

– отримати від соціаль­них партнерів інформацію, яка необхідна для ведення колективних переговорів;

– проаналізувати наявну інформацію, можливості її використання для аргумен­тації вимог та їх обстоюван­ня в ході колективних пере­говорів;

– проаналізувати уго­ди найвищого рівня та ви­значити положення, які є обов’язковими для дотри­мання в угоді нижчого рівня та колективному договорі.

ДІЇ

Кожна профспілка, її ор­ган, організація мають усві­домити, що лише спільні дії профспілок можуть орга­нізувати й згуртувати пра­цівників на спільні дії для обстоювання справедливого розподілу результатів сус­пільної праці, захисту їхніх прав та інтересів, протестів проти дій влади і капіталу, який продовжує збагачува­тися за рахунок надексплу­атації працівників.

Конкретні форми солі­дарної підтримки вимог профспілок визначати-муться:

– на національному рівні – рішеннями Спіль­ного представницького ор­гану профспілок та Прези-дією Федерації профспілок України;

– на галузевому рівні – рішенням Президії (Ради) всеукраїнської галузевої профспілки чи Спільного представницького органу профспілок (при його ство­ренні);

– на територіально­му рівні – рішенням профоб’єднання в АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі, Спільним представницьким органом профспілок (при його ство­ренні).

Важливою складовою Єдиних дій профспілок є підтримка первинних орга­нізацій профспілок у ході колективних переговорів, адже кожна з них є складо­вою галузевої профспілки, тому має відчувати силу профспілок на рівні галузі, регіону та країни.

Первинні організації проф­спілок мають знати, до кого можуть звернутися за допо­могою; бути впевненими, що у разі необхідності отри­мають необхідну кваліфіко­вану економічну, юридичну і навіть психологічну допо­могу при обґрунтуванні ви­мог та їх обстоюванні. У пе­ріод переговорної кампанії в первинних організаціях діяльність галузевих проф­спілкових органів і регіо­нальних профоб’єднань має бути організована за напря­мами, що покликані:

– створити основу для ве­дення переговорів на рівні підприємств, зокрема своє­часно укласти галузеву уго­ду та довести її текст до кож­ної первинної організації;

– знайти та проаналізу­вати фактори, що сприя­тимуть підвищенню рівня вимог, особливо заробітної плати, та їх доведення до кожної первинної органі-зації;

– своєчасно інформува­ти первинні організації про хід переговорів з укладення галузевої угоди та володіти повною інформацією про хід переговорів з укладення колективних договорів на підприємствах галузі;

– організувати навчан­ня профспілкових активіс­тів, які ведуть колективні переговори, залучати для цього допомогу навчально-методичних і наукових цен­трів профспілок;

– розробити технологію надання допомоги первин­ним організаціям, сформу­вати в галузевих профспіл­ках групи експертів для надання допомоги первин­ним організаціям під час ведення колективних пере­говорів та укладення колдо­говорів;

– своєчасно організува­ти акції підтримки щодо висунутих профспілками вимог, у тому числі органі­зацію проведення страйків (можливі галузеві акції на підтримку переговорів на одному чи декількох під­приємствах, де переговори зайшли у глухий кут, а та­кож акції первинних орга­нізацій на підтримку пере­говорів на галузевому чи територіальному рівнях);

– забезпечити захист і підтримку профспілкових лідерів, інших учасників колективних переговорів.

ПРАВОВІ ФОРМИ ВПЛИВУ

Вступаючи у колективні переговори, профспілкові організації мають знати можливі важелі впливу на роботодавця або його пред­ставника.

Для підтримки своїх ви­мог у процесі колективних переговорів з укладення угод і колективних дого­ворів профспілки можуть проводити у встановлено­му порядку збори, мітинги, пікетування, демонстрації, ініціювати виникнення ко­лективного трудового спору та ухвалювати рекоменда­ції щодо оголошення галу­зевого або територіального страйку, а також рішення про оголошення страйку на підприємстві, в установі, організації.

Страйк застосовується як крайній засіб вирішення ко­лективного трудового спору у зв’язку з відмовою власни­ка або уповноваженого ним органу задовольнити вимо­ги працівників, профспіл­ки, об’єднання профспілок.

Іншими можливими пра­вовими формами впливу на роботодавця є:

– дисциплінарні форми впливу;

– адміністративні методи впливу у формі накла­дення штрафу;

– міжнародно-правові ме­тоди впливу, а саме: оскар­ження дій роботодавця у зв’язку з порушенням по­ложень конвенцій Міжна­родної організації праці шляхом надсилання відпо­відних скарг до МОП;

– вплив на роботодавця за результатами профспіл­кового контролю шляхом звернень до Державної інспекції України з питань праці та органів прокуратури;

– ініціювання перевірок дотримання трудового зако­нодавства за участі держав­них органів;

– звернення до відділень Національної служби посе­редництва і примирення.

Запровадження у Федерації профспілок Украї­ни Єдиної колдоговірної кампанії має підвищити ефективність колективно-договірного регулювання та посилити його вплив на рівень життя в Україні.

Сторінку Підготувала Олена ОВЕРЧУК, «ПВ»

ДО ВІДОМА

Основна мета Єдиної колдоговірної кампанії полягає в реалізації двох складових: єдиних вимог та єдиних дій профспілок.

16.01.2012

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини