ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

Профспілки та євроінтеграція: які необхідні кроки?

Напередодні прове­дення в Києві 19 грудня саміту Україна–ЄС у На­ціональній акаде­мії наук України відбулася Міжна­родна конферен­ція «Європейська інтеграція Украї­ни у 2011 році: під­биття підсумків та визначення по­дальших цілей».

Захід організовано за сприяння Регіо­нального пред­ставництва Фонду ім. Фрідріха Ебер­та в Україні. Від профспі­лок у роботі конференції взяли участь заступник Голови ФПУ Сергій Кон­дрюк і керівник Департа­менту міжнародної робо­ти Василь Шилов.

Учасники конференції обговорили низку питань, серед яких, зокрема: як Україна виконує свою по­точну інтеграційну «до­машню роботу»: оцінка ви­конання порядку денного асоціації Україна–ЄС; вплив ЄС на зміцнення де­мократії і верховенства права в Україні; дилеми Угоди про асоціацію: чи повинна Україна наполя­гати на включенні пер­спективи членства в ЄС до Угоди про асоціацію та ін.

Після завершення дис­кусій підсумки роботи конференції прокоменту­вав заступник Голови ФПУ Сергій Кондрюк:

«Під час обговорення перспектив вступу Украї­ни до ЄС виникає питання необхідності проведення реформ у різних сферах на­шого життя. Деякі з них уже проводяться. На мій погляд, основною має бути реформа оплати праці, про що, на жаль, дуже мало го­ворять як науковці, так і урядовці. Втім, профспіл­ки базовою вважають саме реформу оплати праці. Чому? Тому що праця в Україні протягом останніх 20 років є і залишається не­рентабельною. І це не про­сто парадокс ринкової еко­номіки, це руйнація сенсу розвитку національної еко­номіки через втрату бази­су платоспроможності вітчизняного внутрішньо­го ринку. За розрахунками, частка зарплати в структу­рі доходів українців стано­вить лише 41%, решта – со­ціальні виплати (пенсії, матеріальні допомоги ма­лозабезпеченим тощо). Тим часом майже 30% українців офіційно перебу­вають за межею бідності. Тож українських праців­ників, образно кажучи, «посадили на голку» соці­альної допомоги з бюдже­ту країни. Якщо ця тенден­ція триватиме, україн­ський бюджет ніколи не впорається з таким наван­таженням й не відповіда­тиме цивілізованим вимо­гам малодефіцитності.

У нас працююча люди­на, як це не парадоксально, є суб’єктом і джерелом бід­ності. Наголошую: голо­вним терористом у світі є бідність. Тому профспілки ставлять питання: чи по­трібні ми комусь як країна-партнер, якщо Україна й досі є бідною, а відтак і кла­сово, і кримінально агре­сивною країною? Ми напо­лягатимемо на необхіднос­ті реформування насампе­ред оплати праці. Потрібен економічно та соціально об’єктивний перерозподіл результатів між працею і капіталом. Без цього не ма­ють сенсу розмови про страхову медицину, житлово-комунальну реформу. Доки український спожи­вач залишається неплато­спроможним – будь-які ре­форми приречені.

Крім того, профспілки наполягають на необхід­ності другого етапу ре­формування податкового законодавства. Сьогодні, на жаль, оподаткування в нашій державі сформова­не таким чином, що най­більший його тягар лягає на трудові доходи, нато­мість оподаткування до­ходів від банківських вкладів або отримання ди­відендів від акцій залиша­ються нульовими. А по­даткова система, з одного боку, має мотивувати біз­нес до його відтворення та прибутковості, а з іншого – оподаткування трудових доходів також має стиму­лювати відтворення тру­дового потенціалу і ство­рювати можливість для рентабельної праці».

У свою чергу, керівник департаменту міжнарод­ної роботи ФПУ Василь Шилов наголосив, що профспілки насамперед ці­кавить соціальний вимір інтеграційних процесів.

Виступаючи перед при­сутніми, Василь Шилов за­значив, що українські профспілки вже давно є членами європейської сім’ї, зокрема ФПУ входить до Пан’європейського регі­онального комітету МКП, а її членські організації – до міжнародних профспіл­кових структур, таких як Європейська федерація профспілок громадського обслуговування.

«Наші представники входять до спільних керів­них органів міжнародних профоб’єднань, тому вже давно працюють за прави­лами Євросоюзу, і ми знає­мо життя в ЄС із середини, – сказав Василь Шилов. – Сьогодні існують прогнози, як і тоді, коли Україна всту­пала до Всесвітньої органі­зації торгівлі, що підписан­ня Угоди про асоціацію з ЄС зумовить зростання ВВП української економі­ки до 3–4%. Яким чином буде розподілено цей до­датковий фінансовий ре­сурс? Чи покращить зрос­тання ВВП соціальні стан­дарти життя українців, чи збільшаться завдяки цьому соціальні виплати для най­менш захищених верств на­селення? Ось про що насам­перед дбають профспілки. Угода про асоціацію з ЄС здебільшого стосується пи­тань демократизації укра­їнського суспільства. Про­те неможливо побудувати демократію в бідній держа­ві. Тому профспілки голо­вним чином цікавить екс­порт європейської соціаль­ної моделі до нашого сус­пільства, а не експорт лібе­ралізації. Тобто ми вважає­мо, що євроінтеграція має сприяти запровадженню в Україні європейських соці­альних стандартів. Слід за­значити, що перші кроки в цьому напрямі в нашій кра­їні вже зроблено. Нагадаю, що після укладення угоди про вступ до Європейсько­го енергетичного співтова­риства (ЄЕС) Україна під­писала Меморандум про соціальне порозуміння. Це передбачає застосування всіх соціальних стандартів, що діють в країнах ЄС, до працівників вітчизняних підприємств енергетичної галузі. На мою думку, ми маємо поступово підписа­ти аналогічні меморанду­ми і щодо інших галузей української економіки, щоб європейські соціальні стандарти стали обов’язковими для всіх категорій трудящих».

Олексій КОРЕЦЬКИЙ, медіа-центр ФПУ

24.12.2011

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини