« на головну 23.11.2024
Архів номерів  •  Актуальний номер » (1261)
24
Жовтень
 
Інтерв’ю
 
ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ


РУБРИКИ


Передплата





Статті Внутрішнє життя

Модернізація – безальтернативна

Модернізація – безальтернативна

Ситуація, в якій опинила­ся Федерація профспілок України, висвітлила певні недоліки методів управлін­ня. Зокрема, бачимо, що всеукраїнські й регіональні профспілки не згуртовані, Федерація потерпає від не­законних зазіхань держав­них структур на профспіл­кове майно, яке, власне, становить собою десятки профспілкових санаторіїв, де щороку лікуються, оздо­ровлюються та відпочива­ють мільйони українських трудівників.

Що далі?

11 листопада Рада Феде­рації профспілок України обрала нового керівника – Юрія Кулика, колишнього першого заступника Голови ФПУ. Нині складно передба­чити, як це позначиться на судових провадженнях сто­совно профспілкової влас­ності, проте ми сподіваємо­ся, що до кінця року все з’ясується остаточно.

За даних умов новому Го­лові ФПУ, аби відповідати своєму призначенню, дове­деться, на мій погляд, усе ж таки розпочати роботу з проведення модернізації профспілок. Як відомо, на VI з’їзді в березні ц. р. не було прийнято резолюції щодо організаційного й фі­нансового зміцнення ФПУ. Тобто, як мовиться, «загна­ли хворобу в глухий кут». Позицію більшості делега­тів можна було б пояснити в такий спосіб, що, мовляв, проблема зрозуміла, а от способи її вирішення – не дуже. Однак модернізувати профспілки, хочемо ми того чи ні, нам все одно дове­деться.

Що мається на увазі під «модернізацією»? З погляду наукового, це програма вне­сення суттєвих змін у діяль­ність профспілок, коли всі основні напрями об’єднано в один великий проект. У нас же окремі напрями модерні­зації (у вигляді резолюцій з’їзду) є, а єдиного проекту модернізації – немає.

Мета профспілок проста й зрозуміла: всіма доступ­ними методами піднести рі­вень життя членів профспі­лок. За економічного зрос­тання, коли «є, що ділити», – це боротьба за підвищен­ня соціальних гарантій і якості життя; в період еко­номічного спаду – боротьба за їх «незниження»... Чому кажу саме про рівень жит­тя, а не, приміром, про під­вищення зарплати? Тому що рівень життя поліпшу­ється не лише завдяки збільшенню зарплати, а й наявності дитсадка, каси взаємодопомоги, пільгово­го оздоровлення, доходів у негрошовому вираженні.

Чому не згадую зараз про соціальне партнерство? Тому що член профспілки сплачує внески не за соці­альне партнерство, а для того, аби вирішувалися його питання. Формат проф­спілки дозволяє розв’язувати особисті проблеми через колективну участь. Якщо профспілка допома­гає – отже, вона реалізує свою мету. Не допомагає – отже, не реалізує.

Що ж варто змінювати?

Чи потребують профспіл­ки суттєвих змін своєї ді­яльності? Наскільки потре­бують? Що конкретно слід змінити?

Якби в нас не зменшува­лося членство, якби відчут­но зростав рейтинг профспі­лок у суспільстві, суттєво збільшувалися фінансові ресурси, скеровані на проф­спілкову діяльність, – тоді, певна річ, і підстав для роз­мови про якісь зміни не було б. Тож кажу про модер­нізацію як про осучаснення профспілок, їхнє вміння до­битися поліпшення життя трудівників навіть і за сьо­годнішніх реалій. Про вмін­ня вигравати і за окремими напрямами, і в цілому. Вод­ночас для нас дуже важли­во, аби ініціатором усіх змін була саме Федерація профспілок України. А не хтось інший, включно з аль­тернативними до ФПУ профспілками.

У заходах із модернізації профспілок вбачаю такі основні напрями:

• Профспілкова струк­тура і підприємство. Йдеться про те, що структу­ра профспілки має відпові­дати структурі компанії. Приклад – вертикально ін­тегрована компанія, голо­вний офіс у Києві (чи в дале­кому зарубіжжі), профком у регіоні спілкується з дирек­тором, який не в змозі істот­но змінювати фінансово-економічну політику кон­кретного підприємства, за­тверджену нагорі. Якщо фі­нансовий стан компанії кращий, ніж у галузі, ризик для місцевої профспілки по­лягає в небезпеці, що профком первинки може замкну­тися виключно на проф­структуру всередині компа­нії. Маємо досить прикла­дів, коли первинні організа­ції виходять зі складу цен­тральних (обласних) проф­структур, мотивуючи своє рішення так: «Навіщо нам галузева профспілка, яка укладає угоду, гіршу за низ­кою параметрів, ніж укла­дена в нашій компанії? А отже, навіщо нам переказу­вати гроші до такої проф­спілки?»

Інша ситуація, коли фі­нансовий стан компанії гір­ший, ніж у галузі, а апарат галузевої профспілки, її об­ране керівництво навіть не намагається вплинути на головний офіс компанії, не допомагає своєму профко­му. Профспілка повинна до­тримуватися жорсткої по­зиції стосовно сервісних служб, що виводяться з основної. Чи поширюється на них «головний» колек­тивний договір? Чи лиша­ються їхні працівники на обліку в профорганізації? І, до речі, як бути з тими, кого скорочують? Вони взагалі залишають профспілку чи потребують якогось про­міжного статусу?

Слід змінити підхід ке­рівних профспілкових орга­нів усіх рівнів до створення (поновлення) профорганіза­цій. Приміром, на підпри­ємстві страйк, а галузева профспілкова структура ре­агує так: «Ми не маємо там профспілки, тому й не нада­ємо допомоги». Водночас добре відомо, що кризова ситуація – найкращий при­від для створення профспіл­кової структури.

• Демократичний цен­тралізм. Тут на перший план висуваються виконан­ня рішень вищих органів і реальний облік думок чле­нів профспілки. Проблема полягає в тому, що навіть у «просунутих» галузевих профспілках спостерігаєть­ся чималий розрив між ухвалами вищих колегіаль­них органів і думкою рядо­вих спілчан. У принципі, так було й буде завжди, «на­чальники» будьякого рівня за визначенням сприймати­муться підлеглими як такі, що «відірвалися від наро­ду». Питання в тому, на­скільки великим буде цей розрив, у який спосіб можна його скоротити?

Між іншим, згаданий розрив існує не лише всере­дині окремої профспілки, а й у самій ФПУ. Конкретно: від ФПУ, точніше, від пра­цівників її апарату, вимага­ють реальної результатив­ної роботи за низкою напря­мів. Але для кінцевого ре­зультату часто необхідні централізовані дії всіх проф­спілок країни. Проте їх цен­тральні комітети не дають можливості реалізувати «центристську» функцію Фе­дерації профспілок України (та її регіональних профоб’єднань). І при цьому не можна замінити «згори» не­ефективних профспілкових керівників, не можна суворо покарати «згори» за невико­нання рішень тощо. Як ре­зультат, оголосили акцію, з гаслами всі згодні, всі про­голосували «за» – а на май­дан вийшли не більше 0,1% членів профспілок. Фактич­но, попри назву «федерація», більшість функцій ФПУ реа­лізовано на рівні конфедера­тивному. А ФПУ має стати реальною федерацією.

• Молодь у профспілках. В ухваленій Цільовій програ­мі ФПУ профспілки не уточ­нили й не конкретизували висновків. Якщо вони навча­ють молодь, мотивують її до роботи в профспілках, то, за підсумками навчання, ма­ють чітко сказати: ми прово­димо планомірну ротацію профспілкового керівни­цтва, і твоє місце (відповідно до підготовки) – ось це. Або так само відверто сказати: ми тебе навчимо, а вже далі виборюй своє кадрове зрос­тання самостійно.

А що сьогодні становить собою наша кадрова політи­ка? Її реалізує не профспіл­ка, а конкретний профспіл­ковий керівник, який кори­гує свою точку зору з огля­ду на те, чи далеко йому са­мому до пенсії.

Сергій КАПИЦЯ,

керівник управління розвитку профспілкового руху Дніпропетровського обласного профоб’єднання

ЩЕ РАЗ ПРО ПРОФСПІЛКОВУ ІДЕОЛОГІЮ

Поза сумнівом, модернізація потрібна й корисна, але реформування системи, будь-які зміни не мають спровокувати її руйнацію. адже саме так закінчилася для СРСР перебудова, що (як і модернізація) попервах декларувалася як ліквідація суспільних негативів та активний поступ. тож, перебудовуючись, слід узяти до уваги й спиратися на низку важливих міркувань. Передусім слід адекватно оцінювати ситуацію в проф­спілках і країні, і вже принаймні за жодних обставин не дозволяти «накрити себе мокрим рядном». По-друге, більше уваги приділяти навіть не технічним но­ваціям, а радше питанням профспілкової ідеології: за­для чого ми перебуваємо в профспілках? хто наші друзі, а хто – ні? Чого ми добиваємося сьогодні, за­втра, в цілому? які методи ми в змозі використовува­ти ефективно, а які – ні (тож уже сьогодні від них від­мовитися)?

28.11.2011



Коментарі

#1 29.11.2011 15:02 добавил: Сергій Капиця | додати коментар

Шановний редакторе!
На мій погляд, розділ "ЩЕ РАЗ ПРО ПРОФСПІЛКОВУ ІДЕОЛОГІЮ" не треба було виривати із контексту статті. Вийшло не дуже коректно. У читачів може скластися враження, що це не думка автора статті, а Ви його повчаєте.
А взагалі - дякую за те, що Ви надрукували.

 
ДОДАТИ КОМЕНТАР 2000
Ваше ім'я:
Коментар:
  введіть цифри на картинці
УВАГА!

З метою підвищення попиту на газету "Профспілкові вісті" редакція прийняла рішення припинити практику розміщення повного чергового номеру у pdf-форматі на власному сайті. Натомість обмежитися публікацією першої сторінки та анонсів найрезонансніших матеріалів. Пропонуємо читачам передплачувати видання. З умовами передплати можна ознайомитися у розділі ПЕРЕДПЛАТА.

НОВИНИ

11.11.2024 21:24

11.11.2024 21:23

25.10.2024 21:44

11.10.2024 22:50

10.10.2024 22:03

08.09.2024 21:09

23.08.2024 22:29

23.08.2024 22:00

10.07.2024 21:02

08.07.2024 20:16

Усі новини


Опитування

Якою б Ви хотіли бачити улюблену газету "Профспілкові вісті" надалі?

Традиційною паперовою, друкованою
- 0 %
Новітньою електронною (виключно в інтернеті за передплатою)
- 0 %
Змішаною (відкриття передплати на електронну версію при збереженні паперово-друкованого формату)
- 0 %
Усього: голосів






 

Профспілкові ВІСТІ, 1990-2023©

01042, Украіна, м. Київ
Майдан Незалежності, 2
Тел/факс: 528-70-49
Використання матеріалів сайту дозволяється за умови посилання