ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

Первинки проти наступу на конституційні права профспілок

10 жовтня в Будинку спілок відбулися Все­українські збори голів первинних профспіл­кових організацій. У заході взяли участь більше 500 профкомів, які представляли 88 тисяч первинок з усіх галузей економіки. У свою чергу, запрошені на збори Прем’єр-міністр України Микола Азаров і віце-прем’єр Сергій Тігіпко проігнорували діа­лог із посланцями трудових колективів.

У своєму виступі Голо­ва Федерації профспілок України Василь Хара за­значив: «Усі ми є свідками загострення відносин, що відбувається між працею і капіталом. Ми розуміємо, що наші інтереси завжди були і будуть різними. Але сьогодні характер цих протиріч особливо лякає. Нова влада в Україні вселя­ла великі надії на швидке вирішення соціальних про­блем. Ось чому профспіл­ки підтримали програму Президента України, яка виявилася нам близькою за своєю формою та змістом. Висловили готовність на­давати максимальну під­тримку в реалізації її соці­альної складової, розділити всі труднощі реформування і розвитку.

Ми дуже сподівалися на перехід соціального діалогу до зовсім іншого якісного рівня. Цей зал аплодував словам Президента про роль профспілок як контролерів дій влади. Але сьо­годні, на жаль, змушені констатувати, що соці­ального розвитку держави немає. Є тотальна влада великого капіталу, – кон­статував далі Голова ФПУ. – Ось уже близько півроку на конструктивні пропо­зиції Федерації профспілок влада відповідає нехтуван­ням конституційних прав трудящих і законних прав профспілок».

У свою чергу, голови первинок, виступаючи на зборах, наголошували на неприпустимості тиску на профспілки і трудящих з боку великого капіталу і правоохоронних органів. Вони закликали владу до соціального діалогу, а профспілкові організації – до єдності, дисципліни й організованості в боротьбі за права простих людей.

Учасники зібрання ухва­лили Резолюцію Всеукраїн­ських зборів щодо наступу на конституційні права профспілок та визначили завдання із забезпечення єдності та солідарності в за­хисті трудових і соціально-економічних прав членів профспілок. У документі, зокрема, йдеться: «Учасни­ки Всеукраїнських зборів голів первинних профспіл­кових організацій, розгля­нувши нинішню ситуацію з дотриманням трудових прав та гарантій у нашій країні, зазначають, що всупереч узятим Украї­ною зобов’язанням за кон­венціями Міжнародної організації праці, Цілям розвитку тисячоліття в боротьбі з бідністю та завданням Президента України щодо наближен­ня до показників країн ТОП-20 в країні консерву­ється бідність і триває наступ на права трудя­щих. Майже третина працівників отримують заробітну плату на рівні межі виживання. Сума заборгованої заробіт­ної плати перед 130 тис. працівників усе ще пере­вищує позначку в мільярд гривень. Законодавчо встановлена мінімальна зарплата вдвічі менша за реальний прожитковий мінімум, що провокує по­ширення злиденності се­ред мільйонів людей».

Значну увагу під час складання тексту резолю­ції очільники первинок приділили незаконному на­ступу на права профспілок: «Протягом останніх років в Україні спостерігається стале намагання органів державної влади провести примусове «привласнення» майна громадських органі­зацій та профспілок, діяль­ність яких слугує інтересам простих громадян, поста­вивши під сумнів правомір­ність володіння, користу­вання та розпорядження цим майном. Найбільш «ласим» шматком є майно профспілок, яке переважно складається з оздоровчо-лікувальних закладів, що залишаються найбільш до­ступними для мільйонів українців… Сьогодні в цю «війну» втягнуто Генераль­ну прокуратуру України, її органи на місцях та інші правоохоронні органи, які своїми протиправними ді­ями постійно втручають­ся у внутрішню статутну діяльність об’єднань гро­мадян, чинять тиск на ак­тивістів, вдаються до дис­кредитації їх діяльності.

У той час як влада просу­ває антинародні реформи, проти ФПУ організовано системну атаку. Існує ре­альна загроза знищення не тільки ФПУ, а й усього профспілкового руху. У та­ких умовах усе далі важче зосередитися на реалізації основної функції профспілок – захисту трудових прав лю­дини праці».

Тому, виконуючи свою соціальну місію, первинні профспілкові організації звертаються до керівників органів державної влади із закликом негайно зупи­нити наступ на конститу­ційні права людини праці, протиправну кампанію проти Федерації профспі­лок України, не допустити подальшого порушення прав профспілок в Україні, забезпечити безумовне ви­конання законів і міжна­родних договорів про права та свободи громадян: «У діях Верховної Ради Украї­ни простежується систем­ність ігнорування суспіль­них потреб та громадської думки. Профспілки шокова­ні тим, що, незважаючи на категоричні заперечення широких верств населення та профспілок проти уря­дового проекту пенсійної реформи, її було ухвалено на догоду міжнародним фі­нансовим організаціям.

Оцінюючи загалом пози­тивно взаємодію з урядом у вирішенні соціально-економічних питань, учасники зібрання звертають увагу Прем’єр-міністра на те, що Міністерство соціальної по­літики України внаслідок його реформування та зміни керівництва значно посла­било увагу до питань праці, справедливої її оплати, рівень якої є одним з найнижчих се­ред європейських країн.

Викликає обурення, що очільник Міністерства со­ціальної політики України Сергій Тігіпко, ігноруючи результати багаторічної роботи соціальних парт­нерів над проектом Трудо­вого кодексу України, який підготовлено до другого читання, проводить се­паратні переговори з на­ціональними і міжнарод­ними бізнес-структурами та вносить пропозиції, які значно обмежують права працівників, повноважен­ня профспілок, нівелюють паритетність сторін колективно-договірного ре­гулювання тощо.

Не знаходячи шляхів ви­рішення цих питань у кра­їні, профспілки змушені звертатись за захистом своїх прав до міжнародних організацій, що не сприяє позитивному іміджу Укра­їни і може зашкодити про­цесам євроінтеграції».

Cвоєю чергою, у звернен­ні до роботодавців первин­ні профспілкові організації наголосили: «Дев’ять ро­ків ми разом працювали над реформуванням тру­дового законодавства. Підготовлений до другого читання Трудовий кодекс України – це складний компроміс, який макси­мально враховує інтереси сторін. Проте нині спо­стерігаються спроби од­носторонньо ревізувати наші домовленості, вно­сяться пропозиції, що об­межують права працюю­чої людини. Ми не можемо допустити цього і наполя­гатимемо на дотриманні домовленостей.

Настав час консоліду­вати наші зусилля задля розвитку саме національ­ного, соціально відпові­дального виробника това­рів і послуг, спроможного гідно конкурувати як на українському, так і на міжнародному ринках.

Це дасть змогу ство­рити нові сучасні робочі місця та модернізувати старі, підвищити про­дуктивність праці, забез­печити гідну заробітну плату, яку вже завтра працівник витратить на придбання вироблених в Україні товарів і послуг. Ці витрати стануть ві­тчизняними інвестиція­ми в національну економі­ку, наповнять державний і місцеві бюджети, забез­печать стабільність пен­сійної системи й виплату гідних ветеранів праці трудових пенсій.

Україна нині стоїть перед вибором: або роз­будовувати ефективний і результативний соціаль­ний діалог, або посилити конфронтацію між пра­цею та капіталом. І якщо вона стане некерованою, то можуть спалахнути національні акції грома­дянської непокори.

Ми хочемо бачити в роботодавцях конструк­тивних партнерів, які прагнуть і вміють домов­лятися з працівниками про ефективний еконо­мічний розвиток підпри­ємства, галузі, країни, а також об’єктивно й спра­ведливо розподіляти дохо­ди результатів праці.

Ми пропонуємо най­ближчим часом консоліду­вати наші дії на вирішен­ня соціально-економічних проблем і формування стратегії соціально-економічного прогресу. Наступним кроком на­шої співпраці має стати підготовка та укладення нової Генеральної угоди, спрямованої на прискорен­ня темпів економічного зростання України, забез­печення зростання жит­тєвого рівня її громадян. Реалізація Генеральної, га­лузевих, регіональних угод, колективних договорів має позитивно позначитися на роботі кожного підпри­ємства загалом і кожного працівника зокрема».

Учасники зборів впевне­ні, що «Україна може ста­ти заможною соціальною державою з конкуренто­спроможною економікою, але лише завдяки консо­лідації зусиль сторін со­ціального діалогу та по­шуку взаємоприйнятних рішень задля досягнення єдиної мети – зростання добробуту кожної україн­ської родини та країни в цілому».

Проти ФПУ розгорнули справжню війну. Грубо та безцеремонно проку­ратура втручається у статутну діяльність профспілок. Вона нама­гається диктувати, які питання ми можемо розглядати на засіданні Президії, а які – ні. Зневажаються права людини. Активісти,рядові члени профспілок,які виступають на мітин­гах, викликаються на до­пити в прокуратуру. Бачи­мо зазіхання на економіч­ні основи профспілок – їх законну власність… Їхнє стратегічне завдання – дискредитувати, послаби­ти і розвалити Федерацію профспілок України.

Василь Хара, Голова ФПУ

15.10.2011

Олена ОВЕРЧУК, «ПВ»

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини