ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

Поняття одне – аспектів багато ...і наші прикрі констатації

У рамках акцій до Всесвіт­нього Дня за гідну працю 4 жовтня ц. р. відбулася конференція на тему: «Гід­на праця: глобальна мета та її реалізація в Україні», організована регіональним представництвом Фонду ім. Фрідріха Еберта в Україні та Білорусі, МОП в особі її Національного ко­ординатора в Україні Ва­силя Костриці та секрета­ріатом Національної тристоронньої соціально-економічної ради. Серед учасників заходу – поважні офіційні особи – представ­ники сторін соціального партнерства, незалежні експерти. На чолі учасни­ків форуму від Федерації профспілок України – Голо­ва ФПУ Василь Хара.

Питання гідної праці так чи інак­ше стосується кожного, тож тема конференції не залишила нікого байду­жим. Та недаремно Феде­рація не надто високо оці­нює нинішнє соціальне партнерство в Україні. Со­ціальні партнери профспі­лок повелися відповідно до власних інтересів. Так, заступник міністра соцпо­літики – керівник апарату В’ячеслав Коломієць наго­лосив, зокрема, на позити­вах в оплаті праці; заступ­ник співголови Національ­ної тристоронньої соціально-економічної ради від всеукраїнських об’єднань організацій робото­давців, виконавчий віце-президент Конфедерації роботодавців України Олексій Мірошниченко – про необхідність реформу­вання трудового законо­давства, без чого немож­ливо створювати нові ро­бочі місця.

Конкретно, аргументо­вано, переконливо висту­пили фактично лише пред­ставники українських профспілок. Василь Хара, з цифрами в руках, заго­стрив увагу на основних бо­льових точках трудової сфери, зробивши висновок, що ні держава, ані робото­давці не налаштовані ство­рити умови для гідної пра­ці українців. Заступник Го­лови ФПУ Сергій Кондрюк наголосив на необхідності подолання дефіциту гідної праці та недопущення дис­кримінації працівників. Не з нашої вини, зокрема, на­довго затягнулося ухвален­ня Трудового кодексу, а тому, що роботодавці ак­тивно зазіхали на базові права трудівників, які профспілки мусили ревно обстоювати. Досі немає чес­ної діагностики ринку пра­ці, робочих місць зі шкід­ливими умовами. Показово й те, що профільне мініс­терство «загубило» части­ну своєї назви – «...праці», що перший заступник від­повідного міністра – соці­альний партнер! – слухати не хотів про брутальні на­їзди на ФПУ, обшуки, при­ниження працівників апа­рату. Мінсоцполітики не реагує на численні пропо­зиції ФПУ щодо подолання бідності, змін в оплаті пра­ці, детінізації економіки тощо. Все це, на жаль, при­мушує зробити висновок про фактичний антагонізм у ставленні соціальних партнерів до забезпечення гідної праці в Україні.

Колег із ФПУ підтрима­ли представники КВПУ, які зі свого боку навели пе­реконливі факти тотальної трудової дискримінації трудящих.

Та позитив усе ж таки є. Його вбачаємо у перспек­тивній, багатообіцяючій ро­боті – із запровадженням ін­новаційних технологій – Державного центру зайня­тості, у підтримці Європи, зокрема Фонду Фрідріха Еберта. Нарешті – в актив­ній, конструктивній позиції Федерації профспілок Укра­їни, яка, до речі, має намір 17 жовтня провести Всеу­країнську акцію «Стоп бід­ності!» й закликає всіх парт­нерів узяти в ній участь.

09.10.2011

Тетяна МОРГУН, «ПВ»

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини