ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

Генеральна угода – в дії!

Незважаючи на те, що виконання Гене­ральної угоди про регулювання основ­них принципів і норм реалізації со­ціально-економічної політики і трудо­вих відносин в Україні на 2010 – 2012 роки відбувається в режимі тотальної економії на працівниках та постійних утисків профспілок, конструктивні дії ФПУ та її членських організацій спіль­но з іншими профспілками дали змогу реалізувати основні положення цієї угоди. Уперше профспілкова сторона для реалізації домовленостей за угодою використала таку форму роботи, як направлення Кабінетові Міністрів Ук­раїни та Спільному представницько­му органові роботодавців подання про виявлені факти порушень Генеральної угоди, а також консультації представ­ників сторін з метою усунення цих по­рушень.

ПІД ЗНАКОМ «ПЛЮС»

Які ж моменти можна назвати позитивом у ході реалізації Генеральної угоди?

По-перше, приклади з регіонів засвідчують збіль­шення кількості колектив­них договорів, що містять зобов’язання щодо підви­щення кваліфікації праців­ників та навчання їх нових професій.

По-друге, зростання ре­альної заробітної плати в Україні значно випереджує темпи зростання валового внутрішнього продукту (у 2010 році відповідно – 9 та 4,2%, у І кварталі поточно­го року – 10,8 та 5,3%).

По-третє, під тиском профспілок Уряд на 28 гри­вень зменшив розрив між посадовим окладом (та­рифною ставкою) праців­ника першого тарифного розряду за Єдиною тариф­ною сіткою працівників бюджетної сфери та розмі­ром мінімальної заробітної плати. На таке підвищення зарплат із державного бю­джету додатково виділено 2,4 млрд грн.

По-четверте, у 2011 році 42 тисячам працівників, які працюють на економічно активних підприємствах, погашено заборгованість із заробітної плати. Не­доодержало зарплату ще близько 150 тисяч праців­ників. З огляду на це, Ка­бінет Міністрів зобов’язав Міністерство соціальної політики України разом з іншими органами виконав­чої влади вжити негайних заходів для щомісячного погашення не менш як на 15% заборгованості з заро­бітної плати (протокол за­сідання КМУ від 27 липня 2011 року).

Також центр незалеж­них експертиз з охорони праці ФПУ у І півріччі 2011 року провів атестацію умов праці на 781 робочому місці 38 підприємств Доне­цької, Дніпропетровської, Запорізької та Луганської областей, де є важкі та шкідливі умови праці, що в 1,2 раза більше, ніж за весь минулий рік.

І на останок. Профспіл­ки активно використо­вують присутність свого представника на засідан­нях Кабінету Міністрів України.

Є НАД ЧИМ ПРАЦЮВАТИ

Разом із тим профспіл­ки відзначили цілу низку положень Генеральної угоди, які не виконуються в повному обсязі.

Закрема, є приклади по­рушення домовленостей (пункт 1.42) щодо реаліза­ції спільних заходів сто­рін для забезпечення за­йнятості працівників, які підлягають звільненню у разі невідворотності масо­вих скорочень штату. Для прикладу: на початку року з комунального підпри­ємства «Теплоенергетик» (Кіровоградська область) було звільнено 30 пра­цівників, а в червні були спроби звільнити ще 20, що загалом перевищує 5% чисельності працівників підприємства і відповідно до обласної регіональної угоди потребує реалізації спільних заходів для за­безпечення їхньої зайня­тості. Ніяких заходів із працевлаштування звіль­нених працівників та на виконання пропозицій профкому роботодавцем не було вжито.

Також масові скорочен­ня відбулись і на підприєм­ствах буровугільної галузі Кіровоградської області. Залишаються законодавчо неврегульованими трудові відносини понад 600 пра­цівників Олександрійсько­го буровугільного комплек­су, який повернуто державі після оренди.

Не скрізь дотримують­ся виконання Генеральної угоди щодо розміру заро­бітної плати працівників (пункт 2.2). За даними Дер­жавної служби статистики України, станом на 31 бе­резня 2011 року колектив­ними договорами для 1,9% працівників мінімальна тарифна ставка (оклад) встановлена нижче зако­нодавчо визначеної (тоді 941 гривня). Лише для 21,7% працівників проф­спілкам удалося через угоди та колективні до­говори встановити вищу, ніж передбачено законо­давством, мінімальну та­рифну ставку (оклад), а для 76,4% працівників цей показник встановлено на законодавчо визначеному рівні.

Не виконується й нор­ма щодо поступового на­ближення рівня мінімаль­ної заробітної плати до 45% середньої зарплати по економіці (пункт 2.4). Якщо наприкінці 2010 року спостерігалася позитив­на тенденція зростання цього показника, то цього року співвідношення по­гіршилося (січень – 40,9%, червень – 35,5%).

Невирішеною залиша­ється і проблема повного погашення заборгованості із заробітної плати (пункт 2.21). Понад 143 тисячі працівників економічно активних підприємств своєчасно не отримали за­роблені гроші. Кожному з них у середньому забор­говано більш як 4 тисячі гривень. Нереалізованою виявилася і домовленість (за угодою 2010 року) щодо підготовки та внесення на розгляд Верховної Ради України законопроекту про компенсацію праців­никам втрати частини доходів у зв’язку з пору­шенням строків виплати заробітної плати (пункт 2.16). З огляду на це, Фе­дерація профспілок Укра­їни підготувала відповід­ні законодавчі зміни про забезпечення механізму компенсації, а також щодо права працівників на адекватне реагування (не виходити на роботу у разі заборгованості з заробіт­ної плати зі збереженням оплати за невідпрацьова­ний час як за простій не з вини працівника).

Не виконано зобов’язання Уряду щодо роз­роблення і внесення до Верховної Ради законо­проекту про ратифікацію Конвенції МОП № 152 «Про техніку безпеки та гігієну праці на портових робо­тах» (пункт 3.7).

Не розглянуто на за­сіданні Уряду (щороку у травні угодою передбаче­но спільне засідання за участі сторін соціального діалогу) питання забез­печення належних умов праці, запобігання вироб­ничому травматизму і про­фесійним захворюванням (пункт 3.13). Нагальність розгляду цього питання підтверджують аварії на шахтах, загострення про­блем у сфері умов праці. В Україні щороку на вироб­ництві гине близько тися­чі працівників, понад 15 тисяч – дістають травми. Близько 30% трудівників працюють у шкідливих умовах праці, внаслідок чого зростає кількість про­фесійних захворювань (6–7 тисяч на рік).

Не реалізовано також зобов’язання Кабміну «опрацювати впродовж 2010 року запровадження механізму підвищення пенсій для усунення дис­пропорцій у розмірах пен­сій, призначених у різні роки» (пункт 4.23). Уряд залишив це питання поза увагою під час ініціюван­ня так званої «пенсійної реформи».

Не виконується до­мовленість сторін щодо збільшення чисельності працівників і членів їхніх сімей, які оздоровлюють­ся в санаторно-курортних закладах, передусім за рахунок коштів Фонду со­ціального страхування з тимчасової втрати пра­цездатності (пункт 4.2). Витрати фонду у цьому напрямі 2011 року зменши­лися на 60%, а кількість оздоровлених працівників до кінця року скоротиться до 80 тисяч порівняно з 230 тисячами попереднього року.

Не виконується зобов’язання Кабміну й щодо удо­сконалення нормативно-правової бази з актуальних питань державної під­тримки студентської та працюючої молоді (пункт 5.18). Досі не вирішено питання щодо встанов­лення залежності розміру стипендій від прожитко­вого мінімуму, працевла­штування випускників професійно-технічних і вищих навчальних закла­дів, підготовка яких здій­снювалася за державним замовленням.

Це неповний перелік положень Генеральної угоди, щодо виконання яких профспілки дали не­задовільну оцінку.

ДО РЕЧІ

Спільний представницький орган профспілок у листі до Прем’єр-міністра України Миколи Азаро­ва звернув увагу Уряду на невиконання 20 поло­жень Генеральної угоди. Профспілки запропону­вали найближчим часом розглянути підсумки ви­конання Генеральної угоди на спільному засіданні представників сторін соціального діалогу й визна­чити додаткові заходи для забезпечення виконан­ня двосторонніх домовленостей. Це сприятиме підвищенню добробуту громадян України.

Олексій БАБЕНКО,

17.09.2011

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини