ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

ЧЛЕНСТВО В ПРОФСПІЛЦІ – ІНДИКАТОР ГРОМАДЯНСЬКОЇ ПОЗИЦІЇ

Скільки років працюю в профспілковій газеті і, майже інстинктивно, най­першим ставлю питання профлідерам та активові про те, що профспілка дає спілчанам, як захищає їх соціальний інтерес. Та, по­при цю тему, постає пи­тання: що спілчани дають своїй спілці, про членство у профспілці, а найболю­чіше – про тих, хто відси­джується за плечима ак­тивних колег, користуєть­ся здобутками їх діяльнос­ті і діяльності Профспіл­ки. Мабуть, така позиція «запорожців», на мою осо­бисту думку, найгірша власне для педагогів. Адже вони своїм власним прикладом виховують не­формально активних чле­нів суспільства, саме гро­мадянського суспільства – засадничого для демо­кратичної держави. Зле, що навіть там, наверху, не враховують ці моменти в своєму ставленні, рішен­нях.

Та ми поведемо мову на своєму рівні. А саме, з новообраними, тобто не так давно обраними, про­флідерами освітян терито­ріальних громад. Непро­сто їм справлятися з попо­вненням профспілкових рядів, у які не найсприят­ливішим чином вклини­лися адмінреформа, пан­демія, воєнний стан.

Важливий, судячи з розмови з головами проф­спілки освітян – Бібр­ської міської територі­альної громади вчитель­кою початкових класів Ольгою Стасюк, Крас­ненської ТГ Михайлом Шимківим, який на ке­рівних районних та осві­тянських посадах – близько 40 років, Сихів­ської районної Львова ко­лишньою заввідділом освіти району Галиною Синицькою – чинник мо­тивації членства: успіш­на співпраця з роботодав­цями і особистий автори­тет профлідера, а ще – щоденні контакти з людьми.

У школі, де голова профспілки, сказали п. Ольга, і п. Галина, «ба­чить колег щодня» – у Бібрському опорному за­кладі середньої освіти та у Львівській школі № 96 – стовідсоткове членство. Аналогічно й в сільських школах Ланів, віддаленої Любешки. Там роботодав­ці з належним розумінням (можуть щось по-діловому підказати своєму соціаль­ному партнерові) став­ляться до первинної орга­нізації освітянської проф­спілки.

Треба попрацювати, до­дає Ольга Стасюк, з колек­тивами великих шкіл у Великих Глібовичах, в лі­цеї, ще декількох сіль­ських школах, щоб при­наймні на третину, що­найменше, зросла наша спільнота.

Знаю і ціную, що мені в цьому сприяють досвідче­ні фахівці, з юридичної служби, зокрема, обласної організації Профспілки.

Галина Синицька каже: люди в освітніх закладах Сихівського району повер­таються в професійну спільноту. Бо й сама пере­конана в результатах ро­боти обласної та ЦК галу­зевої профспілки. Мотива­цією є її виступи й аргу­ментація (що робить і чого добилась профспілка – сказати є про що), які до­водить на зборах у колек­тивах, педагогічних ра­дах, куди її регулярно (за спільною домовленістю) запрошують керівники. Сьогодні дуже важлива співпраця в первинках ди­рекції і профкому.

Тримаємо в полі зору й допомагаємо матеріаль­но, продовжує Галина Ярославівна, підтримує­мо морально освітянські родини, що потерпіли від воєнних дій. Те, що втра­тила профспілка через ре­формації соцстраху, – оздоровчі путівки – ком­пенсуємо через свою про­граму оздоровлення, через вчительський трускавець­кий «Пролісок», надаємо спілчанам до свят пода­рункові сертифікати, за якими вони самі можуть придбати потрібні їм речі.

Михайло Шимків каже: справі з поповненням членства допомагає те, що все своє життя він працює тут. У свій час був голо­вою профкому Буського відділу освіти, знає колег, представників місцевої влади, де й сам у свій час працював.

– Беру Угоди, колдого­вір зачитую й роз’яснюю молодим спеціалістам, що дають ці юридичні проф­спілкові документи пра­цівникові. Актуально, на­приклад, що при наявнос­ті довідки від лікаря про хворобу рідних, робото­давці надають 25 днів від­пустки по догляду і 90 днів за згодою сторін, що враховується до трудово­го стажу.

В Красненській органі­зації – 60% членства від усіх працівників. Поле ді­яльності широке. Але такі факти, додає п. Михайло, й надихають до праці: не­давно звернулись бібліо­т екарі (проходить об’єднання територіаль­них і шкільних бібліотек, один відділ – освіти і куль­тури), щоб створити пер­винку й увійти в нашу га­лузеву організацію.

Звідки витоки пасивності?

У цій розмові з терито­ріальними головами осві­тянської профспілки про­звучала проблема член­ства в громадській профе­сійній організації моло­дих спеціалістів. Запита­ла, що з цього приводу ду­мають голови студент­ських профкомів: Дрого­бицького державного пе­дуніверситету Ігор Гівчак та Бродівського педколе­джу Роман Савчин, а та­кож голова профспілки працівників Дрогобицько­го педуніверситету Олена Куцик.

– Коли я прийшов на ро­боту в педколедж як моло­дий спеціаліст, зі мною була ще одна моя колега, – сказав п. Роман, – після закінчення педучилища і Франкового університету, то питання бути чи ні у профспілці у нас не вини­кало. Це для мене було од­нозначним. В коледжі сту­денти стають членами профспілки за переконан­ням і аргументами, які їм наводимо, коли приходять на перший курс. Прозо­рість руху профвнесків, матеріальна допомога, проблеми з гуртожитком чи в процесі навчання – звертайтеся, запрошую, до профкому. Це їх вельми підтримує в новій обста­новці. Пишуть заяви без проблем. Можливо, став­ши молодими спеціаліста­ми, думають тільки про день сьогоднішній і свій пільговий термін та ста­тус протягом трьох років, економлять, потреби ма­теріальні зростають, тож має зростати і поважність в аргументах та їх переко­нанні…

Ігор Гівчак додає: «Ста­ючи на власні ноги в про­фесії, дещо, мабуть, пере­оцінюють свої можливос­ті і вітер новизни свого статусу. Важливо, мабуть, знаходити факти, щоб до­вести: учитель має бути в спільноті – громадській і професійній. На зміну сту­дентській солідарності приходить серйозна, до­росла, суспільна, щоб та активність, яка є в наших студентів, не згасала за сі­мейними, побутовими клопотами, а вони в моло­дих наступають, затяга­ють, лякають, відволіка­ють. Певно, тому й прига­сає їх молодеча громад­ська активність».

Олена Куцик розмірко­вує: «Громадянська пози­ція, безперечно, вихову­ється у школі, родині, у за­кладі вищої освіти. Став­лення держави до вищої школи так чи інакше по­значається на настроях викладачів, студентів, майбутніх фахівців.

Важливе й ставлення такого соціального парт­нера, як влада, до громад­ської професійної органі­зації, якій треба доклада­ти чимало зусиль до збере­ження реальності задекла­рованого соціального партнерства. Все у сус­пільстві, як у родині, має вплив та значення, відчу­вається навіть на підсвідо­мому рівні.

Молодих учителів – майбутнє профспілкового руху – треба залучати і пе­реконувати, як тільки можна, всіма засобами. Разом – ми сила для по­кращення життя для нас і наших дітей».

РОЗМОВЛЯЛА ОЛЬГА ЛОБАРЧУК, ЛЬВІВСЬКА ОБЛ.

ЗАКОНОДАВЧІ ЗМІНИ У СФЕРІ ОСВІТИ

У Києві відбувся семінар уповноважених представ­ників Служби правової допомоги Профспілки працівників освіти і нау­ки України. Участь у ро­боті ZOOM -навчання взя­ли представники від усіх областей України.

Мета семінару – предста­вити та обговорити зако­нодавчі зміни щодо регу­лювання трудових відно­син у сфері освіти.

Відкрив роботу заступ­ник голови Профспілки Сергій Романюк, який ознайомив із планом ро­боти та основними допо­відачами, серед яких фа­хівці та експерти від осві­тянської Профспілки, Фе­дерації профспілок Украї­ни, центру КУ ім. Бориса Грінченка.

Аналітичний тон семіна­ру задав заступник Голо­ви ФПУ Олександр Шу­бін, який висвітлив пи­тання щодо проєкту Зако­ну України «Про накопи­чувальне пенсійне забез­печення», етапи обгово­рення документу з СПО профспілок та пересторо­ги щодо його прийняття. Зокрема він підкреслив, що пенсійну систему, без­умовно, потрібно оновлю­вати та проводити широкі дискусії щодо пенсійного законодавства аж до на­стання стабільної ситуа­ції в країні. На переконан­ня Олександра Шубіна, має бути чітка точка від­ліку – відбудова та відро­дження післявоєнної України – і лише тоді, вра­ховуючи усі збитки, руй­нації та кількість повер­нення працездатного на­селення до нашої держа­ви, можна буде запускати в дію закон і саму систе­му пенсійного забезпе­чення у новому форматі.

Про нове в законодавстві України щодо колектив­них угод та договорів та власне прийняття нового закону розповіла Ірина Орловська – керівник управління соціального діалогу та колективно-до­говірного регулювання ФПУ. Зокрема, вона від­значила основні статті за­кону та підкреслила влас­не профспілкові аспекти у ньому.

Науковий співробітник Аналітичного центру «ОсвітАналітика» Київ­ського університету ім.Бориса Грінченка Во­лодимир Божинський зу­пинився на окремих пи­тання трудових відносин у сфері освіти. У цьому блоці було висвітлено пи­тання сумісництва, стро­кових трудових договорів з працівниками пенсійно­го віку, атестації педаго­гічних працівників у 2023/2024 навчальному році за новим Положен­ням про атестацію, його новел та проблемних ас­пектів.

Насамкінець роботи упо­вноважені представники Служби правової допомо­ги Профспілки обговори­ли актуальні питання щодо діяльності самої Служби, перспектив її ді­яльності у поточному році.

ПРЕССЛУЖБА ПРОФСПІЛКИ ПРАЦІВНИКІВ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ГОТОВНІСТЬ ДО НАВЧАННЯ – ОЗНАКА ПРОФЛІДЕРСТВА

Нещодавно Львівська обласна організація профспілки освітян провела семінар-навчання голів первинних профспілкових організацій і керівників закладів освіти трьох територіальних громад, повідомляє Ольга ЛОБАРЧУК.

Спікерами і помічниками в роботі семінару були профспілкові правозахисники – заступник голови обласної галузевої профспілки Мар’ян Калин і юрисконсульт Мар’яна Щедрик.

Спектр порушених питань доповідачами та учасниками семінару – широкий: від питань нового в трудовому законодавстві у сфері освіти до подій в соціальному та політичному житті країни й профспілки.

Час диктує нові вимоги. Самостійно розібратися у змінах, ново­введеннях не так просто. В цьому можуть допомогти й допома­гають профспілкові юристи, які добре володіють відповідними знаннями, вміннями й навичками.

16.06.2023

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини