Є ще порох у порохівницях
Позачергове засідання
Президії, що відбулося минулого тижня, та виконання затверджених на ньому рішень
стали однією з головних тем обговорення на понеділковій апаратній нараді у Федерації
профспілок України. Ішлося, зокрема, про проведення пікетування Адміністрації
Президента України з єдиною метою – підтримати звернення ФПУ до Президента Віктора
Януковича про застосування ним права вето до Закону України «Про заходи щодо законодавчого
забезпечення реформування пенсійної системи».
– Зважаючи на обмеженість
терміну для його підготовки, захід відбувся успішно, – зазначив в. о. Голови ФПУ
Григорій Осовий. – Хотів би подякувати тим, хто зробив усе можливе для цього успіху.
У нас багато запитували:
«Президента немає в Адміністрації, то навіщо ж ви туди ідете?». Однак, найголовніше,
щоб Віктор Янукович дізнався про позицію профспілок, а її буде доведено до його
відома уповноваженим представником Адміністрації дуже оперативно. Ще одне типове
запитання: «Що робитимемо, якщо Президент таки підпише закон?». У такому випадку
подальший алгоритм дій визначатимемо, порадившись із членами проф-спілок, трудовими
колективами.
– Напевно, ви зі мною
погодитеся, що успіх акції забезпечує чимало складових. Це – ідеологічна актуальність,
фінансова забезпеченість, підтримка суспільства, публічність тощо. І найголовніше
– щоб вона пройшла своєчасно. У нас були всі шанси для успішного проведення акції,
так само як і для її ганебного провалу. Однак, організоване за дві доби пікетування
відбулося якнайкраще, – прокоментував заступник Голови ФПУ Сергій Кондрюк. – Найбільша
вдячність представникам профактиву з регіонів, що всупереч усім обставинам доїхали
до столиці й гідно представили своїх земляків.
Украй важливо донести
до кожної первинки, до кожного профактивіста нашу солідарну профспілкову позицію
щодо неприйнятності такої пенсійної реформи і необхідності терміново надіслати на
адресу Президента України телеграми із проханням, вимогою застосувати вето до
цього антинародного закону.
Уже не ООН чи МОП
визначає політику в сфері праці та соціального захисту, повноправним господарем
у трудовій сфері став Світовий банк і МВФ. Попереду – житловий кодекс, трудовий
кодекс, реформа охорони здоров’я та освіти, трансформація соціального страхування.
А от чи здатні українські профспілки в нинішньому становищі відповісти на нові
виклики? Ми перебуваємо на межі вибору: або переформування системи і методів профспілкової
роботи, або робітничий рух вимушено швидко віднайде для себе нові форми й органи
для захисту власних інтересів. Часу на роздуми і дії щодо мобілізації здорової
складової профспілкового руху вкрай мало.
Ми просто зобов’язані провести відверту профспілкову розмову про нашу мету,
пріоритети, зони відповідальності, механізми та ресурси забезпечення виконання
поставлених завдань. Ми зробили історичні кроки, маємо робити їх і надалі.
21.07.2011
Олена ОВЕРЧУК, «ПВ»
|