ВІКТОРІЯ СІРЕНКО: «КОЖЕН З НАС, ЯК МОЖЕ, ВНОСИТЬ СВІЙ ВНЕСОК, НАБЛИЖАЮЧИ ПЕРЕМОГУ»

30 років боротьби за справедливість, кращу долю кожного члена профспілки

ВІХИ ІСТОРІЇ

Профспілка працівників агропромислового комплексу України утворена 25 травня 1990 року на І з’їзді Профспілки, має свій Статут, символіку (логотип та прапор).

На момент утворення Профспілка об’єднувала 2 млн членів – працівників різних під­галузей АПК: сільського господарства, харчо­вої та переробної промисловості, сільських бу­дівельників, меліораторів.

Майже 10% від загальної чисельності Проф­спілки складали представники наукових установ та закладів аграрної освіти, студентська та учнів­ська молодь. Таким чином, створена у 1990 році Профспілка працівників агропромислового комп­лексу України, по суті, була федерацією профспі­лок агропромислового комплексу, бо об’єднала працівників декількох галузей. Профспілка стала правонаступником таких організацій:

– Українського республіканського комітету профспілки робітників і службовців сільського господарства та заготівель (з 1973 по 1977 рр.);

– Українського республіканського комітету профспілки працівників сільського господар­ства (з 1977 по 1986 рр.);

– Українського республіканського комітету профспілки працівників агропромислового комплексу (з 1986 по 1990 рр.).

Профспілка працівників АПК України про­йшла складний, карколомний шлях виходу із величезної радянської структури ВЦРПС та Укрпрофради і створення незалежної, само­стійної, міцної профспілки.

Звичайно ж, історія Профспілки невід’ємно пов’язана з профспілковим рухом в Україні та почи­нається ще за радянських часів. На той час Проф­спілка об’єднувала більше 7 млн членів, мала го­ризонтальну і вертикальну структури, серйозний кадровий, матеріальний та фінансовий потенціал і мала можливість успішно вирішувати питання соціального забезпечення спілчан.

Профспілка була розпорядником двох фон­дів: загального Фонду соціального страхуван­ня та Централізованого фонду соціального страхування колгоспників, що давало можли­вість будувати та утримувати санаторії, бу­динки відпочинку, дитячі табори, спортивні бази та дитячі юнацько-спортивні школи у сільській місцевості та інші об’єкти соціально- культурної сфери. Значні кошти були виділені Профспілкою на будівництво Будинку проф­спілок на майдані Незалежності.

Паростки соціального партнерства Проф­спілка реалізовувала ще на початку 90-х років. Гідним соціальним партнером на той час була Всеукраїнська Рада колгоспів, і спільно нам вдавалось не тільки забезпечувати вирішення найнагальніших питань соціального забезпе­чення селян, а й довгий час утримувати галу­зеві санаторії та дитячі оздоровчі заклади Профспілки. Їх кількість була такою, що для управління ними була створена спеціальна структура «Укрсільгоспоздоровниця», яка ак­тивно працювала до 2010 року.

НА ВАРТІ ЗАХИСТУ ТРУДОВИХ ПРАВ

Та на долю жодної з профспілок України не випало стільки випробувань за ці роки, як на долю Профспілки працівників АПК.

Недолуге постійне реформування сільсько­го господарства, без вирішення соціальних проблем працівників та створення нових робо­чих місць, руйнувало підвалини як галузі, так і Профспілки, знищувало соціальну інфра­структуру на селі. Зникали цілі підприємства, люди втрачали роботу, зникали і продовжують зникати цілі села.

Профспілка працівників агропромислового комплексу, її організаційні ланки на місцях за­вжди стояли на захисті трудових прав сіль­ських трудівників, які ніколи її не зраджували і вважали єдиним об’єднуючим центром, куди спрямовувалися проблеми і досягнення як те­риторіальних профспілкових центрів, так і окремих профорганізацій та спілчан.

З року в рік профспілкова боротьба за право на працю, та гідну її оплату стає жорсткішою, а дії можновладців та олігархів все більш ко­рисливішими, направленими на власне збага­чення, але під гаслами любові до народу у пе­редвиборчих обіцянках.

Тому все складніше стає шукати мотивацій­ні важелі, для переконання працівників у необ­хідності вступу до профспілки для захисту сво­їх прав та інтересів.

ПРОФСПІЛКОВІ ЛІДЕРИ

І тут необхідно віддати належне нашим профспілковим лідерам- керівникам організа­ційних ланок усіх рівнів, не применшуючи ролі жодного з них.

Їхня щоденна праця – це боротьба за спра­ведливість, за кращу долю кожного члена профспілки, на їхній праці і авторитеті трима­ється Профспілка.

Профспілка пройшла перші етапи свого ста­новлення під керівництвом першого її голови – Нагорного Кіма Миколайовича, який і сьо­годні не втрачає зв’язок з Профспілкою і за­вжди при зустрічі ділиться спогадами, але від­повідально зазначає, що сьогодні найскладні­ші часи, тому і боротьба стала ще складнішою.

17 років (з 1993 по 2011 рр.) Профспілку очо­лював Володимир Кузьмович Чепур – Людина з великої літери, мудрий і чесний, авторитет­ний і знаний профспілковий діяч не тільки в Україні, а й за її межами. Він доклав багато зу­силь, щоб Профспілка агропромислового комплексу зберегла свою структуру, мала на­дійний кадровий потенціал, була кращою в Україні і визнаною на міжнародному рівні.

9 грудня 2011 року, на засіданні Центрально­го комітету, головою Профспілки обрано Ігоря Сергійовича Сопелкіна, довіру якому було під­тверджено на VI з’їзді Профспілки у 2015 році.

5 грудня 2018 року на засіданні Центрально­го комітету головою Профспілки обрано Світ­лану Василівну Самосуд.

В АВАНГАРДІ ПРОФСПІЛКОВОГО РУХУ

Профспілка всі роки від свого створення і до цього часу була і є у складі потужного об’єднання профспілок – Федерації профспілок України, й завжди активно підтримувала всі солідарні дії та акції протесту. Вона завжди в авангарді профспілкового руху, бо лише солідарна під­тримка та спільні дії є запорукою успіху у не­легкій боротьбі за права людей праці.

Більше 20 років Профспілка працівників АПК є членом Міжнародного союзу працівни­ків харчової та тютюнової промисловості, сіль­ського господарства, ресторанно-готельного обслуговування та суміжних галузей (IUF), який дав новий поштовх роботі Профспілки, її організаційних ланок.

Завдячуючи команді IUF, і особливо Кирилу Букетову, Галині Юровій, Івану Мілих, Марії Курзіній, Світлані Боінчан, а також Ірині Семе­нівні Ковриго (тодішньому заворгу ЦК Проф­спілки), нам вдалося не лише підготувати вели­ку і потужну команду профспілкових лідерів- викладачів, а й навчити багатьох профспілко­вих працівників та активістів працювати в над­складних умовах наступу на права робітників.

Семінари з органайзингу, аутсорсингу, ген­дерних проблем та багато-багато інших проєк­тів було втілено в життя.

Профспілці завжди таланило на розумних і активних керівників, які по-справжньому вбо­лівали і вболівають за її долю, тому вона ніко­ли не стоїть на місці, постійно змінюється, веде пошук нових форм і методів роботи.

Відкриваються нові напрями роботи Проф­спілки: створено сайт Профспілки, де активно популяризується її діяльність та надається можливість кожному члену профспілки звер­нутися з питань правового захисту, колективно- договірного регулювання, гендерної рівності.

Молодь має можливість долучитися до роботи Молодіжної ради, де вирішуються багато проблем студентської та учнівської молоді, проводяться форуми, флешмоби, фото- та відеоконкурси.

Профспілка працівників АПК переживала багато тяжких потрясінь і подій, та найтяжчи­ми були події під час Революції гідності, які принесли великий біль і значні втрати усьому українському народові.

Унаслідок тяжкої економічної кризи та війни на сході нашої держави, анексії Криму у 2014 році Профспілка працівників АПК втратила більше 100 тис. членів та Кримську республіканську, частину Донецької та Луганської організацій профспілки.

НАША БОРОТЬБА

На жаль, після Революції гідності гідними не стали ні заробітна плата, ні її умови, ні саме життя українців. Тому наша боротьба триває. А успішною вона буде лише за активної участі та солідарних дій кожного члена Профспілки.

Виконуючи рішення VI з’їзду Профспілки та VII з’їзду ФПУ, робота організаційних ла­нок, їх вищих виборних органів, президії та Центрального комітету Профспілки у 2015–2020 роках була спрямована, в основному, на:

– захист соціально-економічних і трудових прав та інтересів працівників агропромисло­вого комплексу через систему колективно-до­говірного регулювання та соціального діалогу;

– організаційне зміцнення та мотивацію профспілкового членства;

– втілення в життя гендерних підходів у сфері праці, відповідно до конвенцій МОП та законодавства України;

– сприяння розвитку молодіжної політики;

– міжнародну та інформаційну роботу.

Зважаючи на багатогалузевість АПК, Проф­спілкою укладені і діють 7 галузевих угод для:

– підприємств сільського господарства;

– харчової і переробної промисловості;

– хлібопродуктів і хлібопекарської промис­ловості;

– водного господарства;

– агробудівельників;

– Національної академії аграрних наук України;

– хлібної промисловості (у тому числі перші дві з них на тристоронній основі спільно з Мі­ністерством аграрної політики та продоволь­ства України і Федерацією роботодавців в АПК).

Профспілка щороку проводить галузевий конкурс на кращий колективний договір та бере участь у Всеукраїнському конкурсі.

Профспілка працівників АПК України та її членські організації протягом останніх років приділяють значну увагу діяльності первинних профорганізацій, особливо навчанню голів, чле­нів профкомів, членів ревізійних комісій перви­нок. Такі навчання проводяться на постійній основі як обласними організаціями, так і ЦК Профспілки із залученням не лише власних ре­сурсів, а й за підтримки міжнародних партнерів.

На сайті Профспілки працюють безкоштов­на юридична консультація, а також виїзна приймальня, де надається фахова допомога усім членам Профспілки.

З повагою до кожного члена Профспілки

СВІТЛАНА САМОСУД,

ГО

01.06.2020

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини