Стійкість до протимікробних препаратів: ризики на робочих місцях
23 квітня у відновленому Будинку
профспілок за ініціативи Профспілки працівників агропромислового комплексу України
та ГС «Союз українського селянства» відбувся круглий стіл на тему: «Стійкість до
протимікробних препаратів (AMR): ризики на робочих місцях».
У
заході взяли участь 30 учасників, які були представниками Державної
служби України з питань праці, Федерації профспілок України, Національної академії
аграрних наук України, Держпродспоживслужби, Національного університету біоресурсів
і природокористування України, Української сторони Платформи громадянського суспільства
«Україна – ЄС».
Під час роботи круглого столу заслухано та обговорено
2 відеоролики, 6 презентацій та 4 доповідей і повідомлень, що охоплювали нагальні
аспекти використання антибактеріальних препаратів у свинарстві, скотарстві та
птахівництві, ризиків поширення антибіотикорезистентних штамів мікроорганізмів
та заходи щодо профілактики їх потрапляння в організм споживачів, використання
продуктів харчування, побічної продукції тваринного походження, відходів, а також
впливу на організм працівників тваринництва, ветеринарної медицини та харчового
ланцюжка.
Заступник директора Державного науково
-
дослідного контрольного інституту ветпрепаратів і кормових добавок,
Національний координатор світової організації охорони тварин по ветеринарних препаратах
Юрій Косенко звернув увагу учасників круглого столу, що стійкість до протимікробних
лікарських засобів для використання людиною та до протимікробних ветеринарних
лікарських засобів є великою проблемою охорони здоров’я в ЄС й усьому світі. Враховуючи
складність проблеми, її транскордонний вимір і високий економічний тягар, вона
виходить за межі серйозних наслідків для здоров’я людини і тварин, набуває глобального
значення для здоров’я населення, зачіпає все суспільство і вимагає термінових
і скоординованих міжгалузевих дій відповідно до підходу «Єдине здоров’я».
Такі дії включають посилення обачного використання протимікробних
засобів, уникнення їх звичайного профілактичного і метафілактичного застосування,
заходи щодо обмеження застосування тих протимікробних засобів для тварин, які мають
особливо важливе значення для запобігання або лікування небезпечних для життя інфекцій
у людей і заохочення та стимулювання розвитку нових протимікробних засобів.
Стійкість мікроорганізмів до протимікробних препаратів (AMR)
– серйозний виклик здоров’ю людей. За даними ECDC (2018), 33 тис. осіб померли
за рік у ЄС унаслідок інфекцій, викликаних резистентними бактеріями. У світовому
масштабі це може дорівнювати більш як 700 тис. смертельних випадків, водночас
10 млн померлих за рік можна очікувати в світовому масштабі уже в 2050 році, якщо
проблему не вдасться подолати (O’Neill report, 2016).
Правила реклами ветеринарних протимікробних засобів повинні бути
більш жорсткими, а реєстраційні вимоги повинні враховувати ризики та переваги протимікробних
ветеринарних лікарських засобів.
Також науковцями було зосереджено увагу, що важливо враховувати
міжнародний вимір розвитку проблеми стійкості до протимікробних засобів при оцінці
співвідношення вигода
-
ризик деяких ветеринарних протимікробних
засобів у ЄС. Мікроорганізми, стійкі до протимікробних засобів, можуть поширюватися
на людину та тварин у ЄС і третіх країнах шляхом споживання продуктів тваринного
походження із ЄС або третіх країн, шляхом прямого контакту з тваринами або людьми
або іншими шляхами.
Тому заходи, які обмежують застосування ветеринарних протимікробних
засобів у ЄС, повинні ґрунтуватися на наукових рекомендаціях і розглядатися у комплексі
співпраці з третіми країнами та міжнародними організаціями. З цих причин слід також
забезпечити в недискримінаційний і пропорційний спосіб, щоб оператори у третіх країнах
дотримувалися певних базових умов стосовно стійкості до протимікробних засобів для
тварин і продуктів тваринного походження, що експортуються до ЄС. Це має сприяти
міжнародній боротьбі із стійкістю до протимікробних засобів, зокрема Глобальному
плану дій ВООЗ та Стратегії OIE щодо стійкості до протимікробних засобів і доцільного
їх застосування (п. 49, L4/49).
Заступник директора Державного науково-дослідного інституту з
лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи Тетяна Гаркавенко
виклала основні вимоги, передбачені Глобальним планом дій по боротьбі зі стійкістю
до протимікробних препаратів на 2016– 2020 роки (прийнятим на 68
-
й сесії ВООЗ у травні 2015 року):
– Забезпечення інвестицій на протидію стійкості до протимікробних
препаратів.
– Підвищення інформованості суспільства щодо стійкості до протимікробних
препаратів.
– Оптимізація використання протимікробних препаратів.
– Зменшення кількості випадків зараження.
– Посилення епіднагляду і наукові дослідження.
Державою на національному рівні розроблено та затверджено розпорядженням
Кабінету Міністрів України від 6 березня 2019 року № 116
-
р Національний план дій щодо боротьби із стійкістю до протимікробних
препаратів.
Очікуваний результат від реалізації державної стратегії зі стримування
розвитку стійкості до протимікробних препаратів – забезпечення раціонального їх
використання у сферах охорони здоров’я, ветеринарної медицини та харчової промисловості
відповідно до кращих світових та європейських практик; запровадження дієвої системи
контролю антибіотикорезистентності, як складової протиепідемічного та протиепізоотичного
нагляду, та забезпечення її інтеграції в загальноєвропейську мережу; мінімізація
ризиків формування та поширення внутрішньолікарняних штамів мікроорганізмів, що
виявляють стійкість до протимікробних препаратів.
Емоційною,
з яскравими прикладами небезпечності застосування антибіотиків у птахівництві була
презентація професора кафедри гігієни тварин та санітарії ім. професора А.К. Скороходька,
доктора ветеринарних наук професор Національного університету біотехнологій і
природокористування Лариси Шевченко.
За даними
Державної служби статистики України, профзахворюваність працівників в агропромисловому
комплексі за минулий рік становить 9 осіб. За фактом професійних захворювань набагато
більше. Основні проблеми, фактори та причини такої статистики:
– Працівнику
із села практично неможливо довести, що його захворювання пов’язано з виробництвом.
Не на всіх підприємствах проводиться атестація робочих місць. Працівники не обізнані
з умовами праці, не володіють інформацією про свої права, малоінформовані, куди
звернутися і як правильно оформити своє профзахворювання.
– Якість
медичного обслуговування. Не завжди від закладів охорони здоров’я до комісій із
спеціального розслідування нещасних випадків надходять рішення про наявність або
відсутність причино-наслідкового зв’язку з впливом на працівника небезпечних чи
шкідливих виробничих факторів та/або факторів важкості чи напруженості трудового
процесу. Це негативно позначається на проведенні розслідувань нещасних випадків
та потребує оперативного вирішення.
– Дослідження
умов праці на виробництві. У більшості випадків роботодавець домовляється з лабораторією,
яка обстежує умови праці на робочому місці, про те, що умови на виробництві допустимі.
Результатом
обговорення доповідей та презентацій щодо поширення антибіотикорезистентних штамів
мікроорганізмів на об’єктах ветеринарної медицини та тваринництва і прилеглих територій
стала резолюція, ухвалена учасниками круглого столу, де одним з пунктів є ініціювання
проведення слухань у Комітеті з питань аграрної політики та земельних відносин Верховної
Ради України з питання «Стійкість до протимікробних препаратів (AMR): ризики невиправданого
використання протимікробних препаратів у тваринництві та птахівництві. Ситуація
в Україні» із залученням представників вищих органів виконавчої влади, які відповідальні
за дотриманням базових прав громадян і працівників на продовольство, здорові і
безпечні умови праці та життєдіяльності.
ПРОФСПІЛКА
ПРАЦІВНИКІВ АПК УКРАЇНИ
21.05.2019
|