ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

Гострі кути соціальної політики

24 червня відбулося пленарне засідан­ня Національної тристоронньої со­ціально-економіч­ної ради. На поря­док денний було ви­несено три основні питання: пробле­ми неформальної зайнятості та за­ходи щодо легаліза­ції трудових відно­син і оплати праці; проведення пенсій­ної реформи; стан імплементації По­даткового кодексу України та доціль­ність внесення змін до нього.

Пропозиція сто­рони проф­спілок, яку підтримали представники роботодавців, заслухати в «різному» інформацію про ситуацію, що склала­ся навколо профспілко­вого майна, викликала різкий спротив урядової сторони.

Від початку засідан­ня обговорення та голо­сування просувалися важко. Уже перше питан­ня – пропозиції щодо лік­відації неформальної зайнятості, підготовле­ні урядовою стороною, відчутно загальмувало роботу НТСЕР. Урядовці стояли на своєму, проф­спілки та роботодавці наполягали на внесенні саме їх пропозиції.

З метою викорінення зарплати «в конвертах» і легалізувати трудові від­носини Міністерством соціальної політики роз­роблено низку законо­проектів, зокрема «Про внесення змін до деяких законів України».

За словами дирек­тора департаменту за­робітної плати та умов праці Мінсоцполітики Олександра Товстенка, розробниками законопро­екту запроваджено таке поняття, як «гарантована заробітна плата», розмір якої буде диференціювати­ся залежно від складнос­ті виконуваних робіт та кваліфікації працівників і буде обов’язковим для підприємств та фізичних осіб, які не беруть участі в укладанні галузевих угод.

У документі також про­понується підвищити контролюючі та штрафні санкції. Розмір штрафів зросте в 4–6 разів. На сьо­годні ж Україна має най­нижчі штрафні санкції в Європі за порушення за­конодавства про працю, наголосив Олександр Тов­стенко.

Із позицією урядової сторони не погодилася сторона роботодавців. За­ступник співголови На­ціональної ради Олексій Мірошниченко в своїй до­повіді наголосив на тому, що урядовці не врахували жодної пропозиції робото­давців щодо легалізації зарплат і що запропонова­ні урядом підходи є для них неприйнятними, сило­вими та фіскальними.

Роботодавці запропону­вали, аби урядова сторона відкликала законопроект і в рамках тристоронньої робочої групи провела із соціальними партнерами додаткові дискусії щодо доопрацювання всіх про­позицій та зауважень.

Заступник співголови Національної ради від профспілкової сторони Григорій Осовий висло­вив думку щодо санкцій відносно роботодавців. «До тих, хто ефективно працює, немає потреби за­стосовувати санкції. На таких підприємствах оплата праці погоджена з профспілками. А от до ро­ботодавців, які не хочуть проводити колективні переговори, ухиляються від виконання своїх гро­мадських обов’язків, не сплачують ні податки, ні внески соцстрахування, потрібен інший підхід, тобто жорсткі санкції, за­пропоновані урядом», – на­голосив він.

Профспілкова сторона не підтримала законопро­ект також у частині змін щодо оплати праці. Проф­спілки вважають, що ці зміни не лише погіршать життєвий рівень праців­ників, а й зруйнують сфор­мовану роками систему оплати праці, фактично ліквідуючи колективно-договірне регулювання, оскільки роботодавці можуть відмовитися від укладення галузевих угод.

Гостро критикували представники профспілок і нове пенсійне законодав­ство.

Не підтримала законо­проект і сторона робото­давців. Тож урядові про­позиції відправлені на доопрацювання, з ураху­ванням думок соціальних партнерів.

Під час розгляду питан­ня імплементації Подат­кового кодексу України профспілкова сторона кон­статувала, що більшість пропозицій до цього до­кумента залишилася не­реалізованою. Після його прийняття профспілками було підготовлено про­ект закону про внесення змін до ПКУ (щодо забез­печення умов діяльності профспілок), поданий до Верховної Ради України Головою ФПУ, народним депутатом Василем Хара. З приводу цього докумен­та профспілки зверталися до Державної податкової адміністрації, Кабінету Міністрів України, парла­ментського Комітету з пи­тань фінансів, проте його так і не розглянуто.

Профспілкова сторона запропонувала доповни­ти рішення НТСЕР про­позицією рекомендувати Кабінету Міністрів роз­глянути застереження про недопущення порушення прав профспілок, проголо­шених Законом України «Про професійні спілки, їх права та обов’язки» та Кон­венцією МОП «Про свободу асоціацій і захист права на організацію», а також до вимог податкових органів щодо надмірної податко­вої звітності.

Урядова пенсійна реформа не відповідає очікуван­ням громадян на справедливе обчислення пенсій. Усе, що запропоновано урядом, є мінусом для пра­цівника і пенсіонера. Пенсійна реформа має вирішу­вати два завдання: усунути несправедливість в оп­латі праці різних категорій пенсіонерів і створи­ти передумови для стабільного зростання їх добро­буту. Ні першого, ні другого завдання не виконано. А до цього ще й підвищується пенсійний стаж та пенсійний вік.

Григорій Осовий, заступник співголови НТСЕР

02.07.2011

Тетяна РУБАН, «ПВ»

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини