ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

За соціальну справедливість

У роботі 100-ї ювілейної Конференції Міжнародної ор­ганізації праці активну участь взяла делегація Феде­рації профспілок України.

За підсумками конференції у редакції «ПВ» відбувся круглий стіл, на якому делегати форуму – заступник Голови ФПУ Григорій Осовий, керівник департаменту міжнародної роботи ФПУ Василь Шилов і голова Профспілки працівників Збройних сил України Дмит­ро Мірошниченко розповіли про роботу профспілкової делегації у профільних комітетах МОП. Учасники круглого столу проаналізували ситуацію, яка склала­ся сьогодні на міжнародному ринку праці, а також висловили свої думки з цього приводу.

ПО ПРОБЛЕМАХ – УСІМ СВІТОМ

Ювілейна 100-а Міжна­родна конференція праці проходила на тлі масштабних соціальних змін у країнах Близького Схо­ду, Північної Африки та інших регіонах світу, а та­кож в умовах глобальної економічної кризи і кризи в сфері зайнятості. Усі ці реалії та проблеми обгово­рювалися на конференції.

У конференції взяли участь понад 4 тисячі представників урядів, працівників та роботодав­ців зі 183 держав – членів МОП. Міжнародна органі­зація праці – єдине агент­ство системи ООН, що діє на принципах трипар­тизму, коли всі держави-члени представлені в МОП двома делегатами від уряду, одним від робо­тодавців та одним від пра­цівників, причому кожен з них володіє правом неза­лежного голосування.

Головою конферен­ції було обрано міністра праці та соціального за­безпечення населення Камеруну Роберта Нкілі. Наголосивши на симво­лічності та історичності сесії конференції, голо­ва закликав делегатів упевнитися, що МОП є головним гравцем у зна­ходженні рішень щодо по­кращення світу праці.

Перед делегатами ви­ступили: президент Фін­ляндії Тар’я Халонен, кан­цлер Німеччини Ангела Меркель, президент Індо­незії Сусіло Бамбанг Юд­хойоно, прем’єр-міністр Російської Федерації Во­лодимир Путін, прем’єр-міністр Палестинської автономії Салам Файяд та інші.

У роботі сесії взяла участь і делегація Укра­їни, яка є членом МОП із 1954 року. Урядову части­ну делегації очолив пер­ший заступник міністра соціальної політики Укра­їни Василь Надрага, де­легацію трудящих – голо­ва Федерації профспілок України Василь Хара, під­приємців – голова Спіль­ного представницького органу сторони роботодав­ців на національному рів­ні Дмитро Фірташ.

Українська тристорон­ня делегація була пред­ставлена як у постійних, так і в технічних коміте­тах, заснованих конфе­ренцією для розгляду кон­кретних питань порядку денного, а саме: в комітеті по нормах, стратегії по­дальшого розвитку систем соцзабезпечення і соціаль­ного захисту, в домашніх господарствах, діяльності інспекцій праці.

Останніми роками МОП узяла курс на глибо­ке опрацювання соціаль­них проблем, що мають принципове значення для трудових відносин в умо­вах глобалізації. Розроб­ка й аналіз цих та інших питань дозволили МОП стати одним з основних гравців сучасного світово­го розвитку.

ПОДЕКУДИ БУЛО ГАРЯЧЕ…

Важливою подією кон­ференції була доповідь генерального директора Міжнародного бюро пра­ці (МБП) Хуана Сомавіа, присвячена ситуації в сфері праці після кризи, – «Нова ера соціальної справедливості». Допо­відь застерігає: сучас­ні моделі економічного зростання неефективні, соціально нестабільні, екологічно небезпечні. Такі моделі викликають все більше суперечнос­тей і змушують задума­тися про нову модель гло­балізації, яка б принесла масштабні і збалансова­ні результати, відповіда­ла потребам людей.

За словами Хуана Со­мавіа, в сфері праці па­нує хаос, тому необхідно якомога швидше розпо­чати побудову нової ери соціальної справедли­вості та економічного зростання на основі ста­лого розвитку. Нині сфе­ра праці переживає одно­часно кілька криз, серед яких неприйнятно висо­кий рівень молодіжного безробіття, сповільнення припливу інвестицій у реальну економіку, мар­гіналізація малих під­приємств, які створюють робочі місця, а також не­припустимо низький рі­вень доходів і нерівномір­ний розподіл багатств.

«Саме від вас і від нас – сім’ї ООН, – заявив пан Сомавіа, – значною мірою залежить, чи залишить­ся ера соціальної спра­ведливості недосяжним ідеалом або її буде втіле­но в життя кожної краї­ни. Настав час зміцнити потенціал МОП. Сьогод­ні неефективні стратегії зростання накладаються на наслідки несправед­ливої глобалізації, що й призвела до нинішньої кризи і зростання нерів­ності в останні 30 років. У цих умовах повернення до традиційних підходів рано чи пізно приведе всіх нас до нової кризи. Не дивно, що в суспіль­стві зростає розчаруван­ня та гнів. Надто багато людей відчувають на собі одночасно соціальні на­слідки кризи та негатив­ні результати інших дов­гострокових тенденцій».

Під час обговорення доповіді генерального директора лунали най­різноманітніші думки. Так, член урядової де­легації Іспанії пан Мі­лендес раптом поставив запитання: а чи потріб­на взагалі така орга­нізація, як МОП? Сенс існування організації був для нього незрозу­мілим. На тлі виступу російського прем’єра, який запросив наступ­ну сесію МОП в Москву, заява виглядала паніч­ною. Делегат із Непалу – міністр праці пан Раї невдоволено зауважив, що 60 млн осіб володі­ють половиною багатств світу. Делегат із Японії зажадав від свого аф­риканського колеги по­яснень, звідки в нього з’явилися претензії до деяких японських під­приємств, а також що це за підприємства.

АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ

На конференції обго­ворювалася глобальна доповідь, присвячена ре­алізації Декларації МОП щодо фундаментальних принципів та прав у сфері праці. Цього разу вона стосувалася недо­пущення дискримінації в питаннях зайнятості та праці.

У ході конференції від­булися засідання низки комітетів, які обгово­рювали питання гідної праці для домашніх пра­цівників (на порядку ден­ному – другий раунд дис­кусій з метою прийняття відповідної конвенції та супутньої рекомендації), стратегічні завдання соціального захисту, ре­гулювання праці та ді­яльність інспекції праці, застосування конвенцій і рекомендацій.

На високому рівні про­йшли тематичні диску­сії: «Молодь арабських країн: прагнення до соці­альної справедливості», «Молодь світу – двигун змін», «Зайнятість та со­ціальна справедливість у глобалізованій еконо­міці», «Роль гідної пра­ці в досягненні більш справедливої, «зеленої» і сталої глобалізації», про концепцію нової ери соціальної справедли­вості. Делегати також розглянули положення і висновки доповіді, при­свяченої становищу пра­цівників на окупованих арабських територіях.

Напередодні Всесвітнього дня боротьби з дитячою працею, що від­значається 12 червня, де­легати обговорили про­блеми дітей, зайнятих на небезпечних видах робіт.

СТРАТЕГІЧНІ ЦІЛІ

Проблеми справедливої глобалізації обговорюва­лися під час роботи комі­тету з питань соціального захисту (соціального забез­печення). До його складу ввійшли 198 членів – пред­ставників усіх трьох сторін. Основною для обговорення була доповідь «Соціальне забезпечення з метою со­ціальної справедливості та справедливої глобаліза­ції», підготовлена Міжна­родним бюро праці.

За підсумками обго­ворення комітет схвалив звіт і визнав, що соціаль­не забезпечення є правом людини, соціальною та економічною необхідніс­тю. А його ефективні на­ціональні системи – це потужний інструмент гарантування доходів, запобігання та зменшен­ня бідності й нерівності, сприяння соціальній єд­ності та гідності.

На жаль, у багатьох країнах існують значні прогалини в цій сфері. Тож соціальний захист по­требує реформ, які можна успішно впроваджувати, регулюючи соціальні по­треби і фінансові вимоги в процесі відкритого со­ціального діалогу. Також є необхідність у комп­лексній національній по­літиці сприяння продук­тивній зайнятості для забезпечення стабільного фінансування, врахуван­ня можливого дефіциту навиків, зростання про­дуктивності.

МІЖНАРОДНІ ТРУДОВІ СТАНДАРТИ

Комітет із питань за­стосування конвенцій і рекомендацій розглянув 25 окремих випадків, що охоплюють увесь спектр порушень, розглянутих експертами МОП.

Представники трудя­щих підкреслили, що вони і надалі будуть вияв­ляти особливу пильність щодо зміни ситуації в усіх країнах, внесених до попе­реднього списку, насампе­ред застосування Конвен­ції МОП № 87 про свободу об’єднання та захист пра­ва на організацію (1948) в Єгипті і Конвенції МОП № 121 про допомогу у ви­падках виробничого трав­матизму (1964) в Нідер­ландах. Крім того, вони згадали про застосування в Ірані Конвенції МОП № 111 про дискримінацію в галузі праці та зайнятості (1958), Конвенції МОП № 87 про свободу об’єднання та захист права на організа­цію (1948), а також Конвен­ції МОП № 98 про право на організацію та ведення колективних переговорів (1949) у Венесуелі.

Загальний огляд вико­нання міжнародних тру­дових норм цього разу був присвячений Конвенції МОП № 102 про мінімаль­ні норми соціального забезпечення. Водночас розглядалися випадки застосування в Азербай­джані та Узбекистані Кон­венції № 182 про найгірші форми дитячої праці, а та­кож прийнято відповідні рішення.

Генеральний директор МБП Хуан Сомавіа заявив, що задоволений результа­тами конференції. Він за­кликав світових лідерів зібрати глобальний саміт із проблеми безробіття серед молоді, назвавши її найактуальнішим викли­ком сучасності.

Анна РЄПІЧ, Тетяна РУБАН, «ПВ

Давайте пам’ятати: поки ми тут висту­паємо, з країн арабського світу та інших регіонів лунає потужний заклик до змін і мирної мобілізації найширших соціальних верств. Така мобілізація доз­волить прийняти політичні рішення, що відповідають ви­могам простих людей. Нам теж слід прислухатися до цих закликів і бути настільки ж смі­ливими і цілеспрямованими, як наші попередники.

Хуан СОМАВІА, Генеральний директор Міжнародного бюро праці

ВИМОГА ДО ПЕНСІЙНОЇ РЕФОРМИ

За висновками незалежних експертів МОП, перш ніж ставити питання про пенсійну реформу, уряд має здійснити об’єктивну оцінку перспектив для лю­дей пенсійного віку. на жаль, констатують представ­ники Федерації профспілок України, цього так і не було зроблено.

У новому пенсійному законодавстві мають бути сформульовані положення, які допомагатимуть тим, хто бажає продовжувати працювати.

Збільшуючи пенсійний вік, влада має переглянути політику інтегрування пенсіонерів у ринок праці, надати їм можливість працювати далі, враховуючи при цьому фізичний та психічний стан, можливості для влаштування на роботу й отримання освіти або професійної підготовки.

ДОВІДКА «ПВ»

Міжнародна організація праці (МОП) (англ. International Labour Organization) – спеціалізований інститут Ліги На­цій, а після другої світової війни – організації об’єднаних націй (ООН), заснований у 1919 році урядами різних країн з метою міжнародного співробітництва в сфері за­безпечення миру в усьому світі й зменшення соціальної несправедливості за рахунок поліпшення умов праці. Першочерговими завданнями МОП є підтримання де­мократії і соціального діалогу, боротьба з бідністю і безробіттям, заборона дитячої праці.

У роботі міжнародної організації праці беруть участь представники організацій трудя­щих, роботодавців та урядових структур. Членами цієї організації є 183 країни світу.

Міжнародна організація праці ухвалює різні конвенції і розробляє рекомендації, а також встановлює міжнародні стандарти в сфері праці, зайнятості, професійної підготовки, умов праці, соціального забезпечення, безпеки праці та здоров’я. Безпосередньо впли­вають на розв’язання цих проблем широкомасштабні програми досліджень, які здійснює МОП, а також міжнародне технічне співробітництво.

В Україні активно працює з початку 90-х років. спільно з ПРООН і світовим банком вона вже здійснила проекти, пов’язані з аналізом стану соціальної політики та ринку пра­ці в Україні, розвитком соціального партнерства. Увесь цей час МОП надавала і надає до­помогу Кабінету міністрів щодо експертної оцінки законопроектів, ознайомлення уря­довців, представників профспілок і роботодавців з міжнародними стандартами статисти­ки праці та її національною систематизацією.

Нині спільно з іншими агенціями здійснює в Україні важливі проекти, пов’язані з розробкою моделі соціального бюджету, ринком праці та професійним навчанням без­робітних, розвитком малого й середнього бізнесу, соціального партнерства та діалогу.

23.06.2011

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини