« на головну 11.12.2018
Архів номерів  •  Актуальний номер » (978)
29
Листопад
 
Інтерв’ю
 
Степан Кривов’язий: «Кабмін уже четвертий рік не передбачає в бюджеті жодної копійки на лісо- господарські заходи»

Степан Кривов’язий: «Кабмін уже четвертий рік не передбачає в бюджеті жодної копійки на лісо- господарські заходи»


РУБРИКИ


Передплата





Статті Внутрішнє життя

ДО ОБ’ЄДНАННЯ ПРОФСПІЛОК СПОНУКАВ СТРАЙК

ДО ОБ’ЄДНАННЯ ПРОФСПІЛОК СПОНУКАВ СТРАЙК

Прародичкою сьогоднішнього Об’єднання профспілок Львівщини, так само як і їх Федерації у масштабах країни, стала в 70-х роках ХІХ століття Тарифна комісія, яка керу­вала найрезультативнішим і наймасовішим на західних те­ренах нинішньої України страйком. Він тривав 7 днів і до­сягнув результату: скоротили робочий час до 10 годин, удвічі роботодавці підвищили ставки на виконувані робо­ти. Потім таким об’єднанням стала Профспілкова комісія, у 1899 році вона зібрала 8 галузевих профспілок. У 20-30-х роках ХХ століття це була Окружна рада профспілок, яка теж відзначилася організацією потужних мітингів, у справі безробіття зокрема.

Сьогодні до Об’єднання профспілок Львівщини входять 28 галузевих профспілок, і на порядку денному – ті самі споконвічні проблеми: оплата й охорона праці, безробіття...

Про старе і нове в діяльності та розвитку профруху – в інтерв’ю з головою Об’єднання профспілок Львівщини, членом Ради ФПУ Романом ДАЦЬКОМ.

– Р омане Михай­ловичу, впро­довж усієї істо­рії профруху цій організації довелося прориватися до «зірок» крізь терни штрейкбрехерства, опортунізму, угодовства, щоб вижити. Як нині?

– Профспілки по своїй суті за­вжди перебувають в опозиції до роботодавця й влади. І сьогодні стосунки із соціальними партне­рами не є простими. Довгий час не вдавалось укласти Генераль­ну угоду з Урядом і роботодавця­ми, не враховуються наші вимо­ги при прийнятті держбюджету, галузевих, територіальних угод і колдоговорів. Доводиться шу­кати компромісу, йти на взаємні поступки – якщо аргументи є справді реальними й об’єктивними. Водночас, чому ми маємо відходити від передба­чених законодавством нормати­вів?.. Ущемляти спілчан. Розумі­ємо, що між законним і бажа­ним є прірва реальних фінансо­вих можливостей. Бо популіст­ські політики приймають зако­ни, а реальні роботодавці мають їх виконувати в умовах, вельми несприятливих для бізнесу.

Йде війна, економіка про­буксовує, корупція заїдає, емі­грація зростає – в таких умовах сьогодні профспілкам вижива­ти важко.

– Не вважайте це запитан­ня підступним. Адже багато речей треба казати людям відкрито, щоб не вимагали неможливого від кількох, скидаючи відповідальність із себе, улюбленого, орієнту­ватись винятково на сус­пільні реалії. Отже, опорту­нізм профспілок – зло чи частина їх стратегії і такти­ки й сьогодні?

– Саме слово опортунізм (по­літичний, профспілковий, со­ціальний чи будь-який) є озна­ченням безпринципності, без­вольності, тому для профспі­лок його застосовувати не вар­то. Дійсно, сьогодні ФПУ об’єднує 5 млн членів профспі­лок, а реально працездатного населення втричі більше. Тоб­то одна третина працездатних громадян України повинні від­стоювати свої законні права й інтереси, а користуватись ре­зультатами хочуть усі. Інший чинник: в Україні – понад 60 тис. голів первинних профорга­нізацій, з яких 99% працюють на громадських засадах. Лише голова разом із членами профкому без підтримки всіх пра­цюючих нічого не зроблять. Потрібно «вишколити» проф­спілкову свідомість і солідар­ність через навчання спілчан.

– Романе Михайловичу, Ви не раз вели мову про створення страйкфонду. Що стоїть на заваді?

– Нічого. У нас в ОПЛ такий фонд створений, тільки відпо­відно до законодавства, назива­ється Фондом солідарних дій.

Але це ще далеко не ті ко­шти, які є у наших колег, при­міром у Швеції, Данії. У них ці фонди формувалися десятками років, тож нині є серйозним ар­гументом у відносинах з робо­тодавцями. Потрібно карди­нально змінювати фінансову політику профспілок.

– Як?

– У напрямі більшої центра­лізації фінансів і меншого їх розпорошення через каси мате­ріальної допомоги. І потрібна матеріальна база для тривалих акцій протесту, оплати цих страйкових днів спілчанам.

– Які нові здобутки і втра­ти у 200-літній історії проф­спілок має нинішнє Об’єднання профспілок Львівщини? Правова служба, оздоровлення, майно, інспек­ція праці непідконтрольна?

– Наші набутки – це збіль­шення кількості членських ор­ганізацій в ОПЛ. Це, звичайно, не в порівнянні з минулим пері­одом, але кількісний ріст є. Тіль­ки за останні роки до складу ОПЛ ввійшли 6 галузевих проф­спілкових організацій. У проце­сі вступ до ОПЛ Об’єднаної ор­ганізації профспілки працівни­ків Пенсійного фонду, Львів­ської залізниці, адвокатів.

А втрати? Так, серйозні. Ма­ється на увазі не стільки член­ство, бо воно перманентне – десь збільшується, десь змен­шується, серйозні втрати – це права технічної інспекції, управління й використання ко­штів Фонду соціального стра­хування на оздоровлення тру­дящих і їхніх дітей, загрозливі зміни в трудовому законодав­стві, реєстрація і звітність пер­винок. Понад 20 законів заборо­няють страйки працівників в окремих галузях.

– Чому профспілка змири­лася з цим і втратою законо­давчої ініціативи? Що взамін?

– Не вважаю законодавчу ініціативу великим благом для нас. Що з того, що прийнято цілу низку законів, які, на жаль, не виконуються? Зараз через співпрацю з нардепами профспілки подають чимало законопроектів. На мою думку, важливо, щоб жоден проект за­кону чи змін до діючих, почи­наючи з держбюджету, без на­шого погодження не міг бути представленим у парламенті чи обласних, районних радах. Для цього потрібно мати як кваліфікованих фахівців, так і серйозні кошти.

– Наскільки сьогодні ефек­тивний принцип соціально­го партнерства? Складається враження, що воно вигадане лише для ширми...

– Соціальне партнерство ефективне, коли воно рівно­правне, а отже, справедливе. У випадку, коли найманий пра­цівник пише заяву на прийом і звільнення одночасно, пого­джується на роботу в неналеж­них умовах й низьку чи «кон­вертну» оплату та ще й не хоче бути членом профспілки, то як тут вмонтувати партнерство?

У влади – силові, контролю­ючі структури, у роботодавця – всі права власника. І говорити, що найманий працівник є соці­альним партнером буде неправ­дою. Поки причини цієї нерів­ності не усвідомлять наймані працівники (а їх тисячі), й наре­шті не зрозуміють, що в єдності їхня сила (відповідно, ця сила в тисячі разів є більшою), що за­вдяки саме їхній праці, інтелек­ту живуть дві інші сторони, го­ворити про соціальне партнер­ство завчасно. Гідна праця – це гідні й безпечні умови праці та належна її оплата, тож влада повинна законодавчо забезпе­чити ці умови, а роботодавець фактично їх надати.

– Які закони необхідно прийняти, щоб запрацювали угоди та колдоговори, в сенсі контролю за їх виконанням зокрема? І хто це має зроби­ти, якщо профспілки не ма­ють тут важелів впливу?

– Законів у нас більше, ніж потрібно. Тільки виконуються й використовуються не всі. Ми входимо до Європейської унії і повинні дотримуватися правил гри Європейської соціальної хартії. Повинна змінитись еко­номічна складова: податкова, фінансово-банківська, інвести­ційна та правова складова – ад­міністративна, судова, кримі­нальна. Профспілки України повинні відстояти законодавче право на солідарний страйк, на профспілковий локаут.

Розмовляла Ольга ЛОБАРЧУК

 

СУЧАСНІ СОЦМЕРЕЖІ У ФОРМУВАННІ НОВОГО ІМІДЖУ ПРОФСПІЛОК

Особливості роботи у соціальних мережах і використання новітніх ін­формаційних технологій у профспіл­ковій діяльності – такою була тема семінару-тренінгу, організованого Прес-центром Федерації профспі­лок України.

У тренінгу взяли участь відповідальні за інформаційну роботу членських органі­зацій ФПУ, редактори профспілкових ЗМІ з усіх областей України. Фахівців- інформаційників гостинно прийняв Чернігів­ський обласний науково-методичний центр профспілок, на базі якого відбулось інтенсив­не дводенне навчання з елементами практич­ної роботи та фахових дискусій. Цікаві допові­ді практиків з Білорусі та тренерів навчально­го українсько-данського проекту Андрія Стри­жака і Іллі Юрченка були присвячені досвіду діяльності профспілкових блогерів, інстру­ментам формування громадської думки та особливостям проведення профспілкових ін­формаційних компаній у соцмережах.

Підбиваючи підсумки, керівник Прес-центру ФПУ Юрій Работа зазначив, що нові знання та навички, здобуті під час навчання, неодмінно допоможуть у формуванні належного іміджу профспілок у суспільстві, а також докапіталі­зують можливості більш дієвого протистоян­ня інформаційним викликам і загрозам, які нині з’являються у ЗМІ і спрямовані на дис­кредитацію Федерації та національного проф­спілкового руху загалом.

Учасники семінару схвально оцінили проведе­ний захід і висловили готовність застосовува­ти на практиці отриманні знання.

Прес-центр ФПУ

10.12.2017



ДОДАТИ КОМЕНТАР 2000
Ваше ім'я:
Коментар:
  введіть цифри на картинці
УВАГА!

З метою підвищення попиту на газету "Профспілкові вісті" редакція прийняла рішення припинити практику розміщення повного чергового номеру у pdf-форматі на власному сайті. Натомість обмежитися публікацією першої сторінки та анонсів найрезонансніших матеріалів. Пропонуємо читачам передплачувати видання. З умовами передплати можна ознайомитися у розділі ПЕРЕДПЛАТА.

НОВИНИ

02.12.2018 23:51

02.12.2018 23:51

19.11.2018 17:37

19.11.2018 17:36

19.11.2018 17:35

26.10.2018 20:54

26.10.2018 20:54

26.10.2018 20:53

26.10.2018 20:41

26.10.2018 20:41

Усі новини


Опитування

Чи подобається вам новий дизайн газети?

Так
- 63,89 %
Ні
- 31,94 %
Усього: 72 голосів


Аккумуляторы для ноутбуков
Интернет-магазин по продаже батарей и блоков питания.






 

Профспілкові ВІСТІ, 1990-2018©

01042, Украіна, м. Київ
бульвар Дружби народів, 5.
Тел/факс: 528-70-49
Використання матеріалів сайту дозволяється за умови посилання