« на головну 23.09.2018
Архів номерів  •  Актуальний номер » (965)
30
Серпень
 
Інтерв’ю
 
Юрій Піжук: «Ключовим при проведенні реформ має бути принцип справедливості»

Юрій Піжук: «Ключовим при проведенні реформ має бути принцип справедливості»


РУБРИКИ


Передплата





Статті Внутрішнє життя

ДО ОБ’ЄДНАННЯ ПРОФСПІЛОК СПОНУКАВ СТРАЙК

ДО ОБ’ЄДНАННЯ ПРОФСПІЛОК СПОНУКАВ СТРАЙК

Прародичкою сьогоднішнього Об’єднання профспілок Львівщини, так само як і їх Федерації у масштабах країни, стала в 70-х роках ХІХ століття Тарифна комісія, яка керу­вала найрезультативнішим і наймасовішим на західних те­ренах нинішньої України страйком. Він тривав 7 днів і до­сягнув результату: скоротили робочий час до 10 годин, удвічі роботодавці підвищили ставки на виконувані робо­ти. Потім таким об’єднанням стала Профспілкова комісія, у 1899 році вона зібрала 8 галузевих профспілок. У 20-30-х роках ХХ століття це була Окружна рада профспілок, яка теж відзначилася організацією потужних мітингів, у справі безробіття зокрема.

Сьогодні до Об’єднання профспілок Львівщини входять 28 галузевих профспілок, і на порядку денному – ті самі споконвічні проблеми: оплата й охорона праці, безробіття...

Про старе і нове в діяльності та розвитку профруху – в інтерв’ю з головою Об’єднання профспілок Львівщини, членом Ради ФПУ Романом ДАЦЬКОМ.

– Р омане Михай­ловичу, впро­довж усієї істо­рії профруху цій організації довелося прориватися до «зірок» крізь терни штрейкбрехерства, опортунізму, угодовства, щоб вижити. Як нині?

– Профспілки по своїй суті за­вжди перебувають в опозиції до роботодавця й влади. І сьогодні стосунки із соціальними партне­рами не є простими. Довгий час не вдавалось укласти Генераль­ну угоду з Урядом і роботодавця­ми, не враховуються наші вимо­ги при прийнятті держбюджету, галузевих, територіальних угод і колдоговорів. Доводиться шу­кати компромісу, йти на взаємні поступки – якщо аргументи є справді реальними й об’єктивними. Водночас, чому ми маємо відходити від передба­чених законодавством нормати­вів?.. Ущемляти спілчан. Розумі­ємо, що між законним і бажа­ним є прірва реальних фінансо­вих можливостей. Бо популіст­ські політики приймають зако­ни, а реальні роботодавці мають їх виконувати в умовах, вельми несприятливих для бізнесу.

Йде війна, економіка про­буксовує, корупція заїдає, емі­грація зростає – в таких умовах сьогодні профспілкам вижива­ти важко.

– Не вважайте це запитан­ня підступним. Адже багато речей треба казати людям відкрито, щоб не вимагали неможливого від кількох, скидаючи відповідальність із себе, улюбленого, орієнту­ватись винятково на сус­пільні реалії. Отже, опорту­нізм профспілок – зло чи частина їх стратегії і такти­ки й сьогодні?

– Саме слово опортунізм (по­літичний, профспілковий, со­ціальний чи будь-який) є озна­ченням безпринципності, без­вольності, тому для профспі­лок його застосовувати не вар­то. Дійсно, сьогодні ФПУ об’єднує 5 млн членів профспі­лок, а реально працездатного населення втричі більше. Тоб­то одна третина працездатних громадян України повинні від­стоювати свої законні права й інтереси, а користуватись ре­зультатами хочуть усі. Інший чинник: в Україні – понад 60 тис. голів первинних профорга­нізацій, з яких 99% працюють на громадських засадах. Лише голова разом із членами профкому без підтримки всіх пра­цюючих нічого не зроблять. Потрібно «вишколити» проф­спілкову свідомість і солідар­ність через навчання спілчан.

– Романе Михайловичу, Ви не раз вели мову про створення страйкфонду. Що стоїть на заваді?

– Нічого. У нас в ОПЛ такий фонд створений, тільки відпо­відно до законодавства, назива­ється Фондом солідарних дій.

Але це ще далеко не ті ко­шти, які є у наших колег, при­міром у Швеції, Данії. У них ці фонди формувалися десятками років, тож нині є серйозним ар­гументом у відносинах з робо­тодавцями. Потрібно карди­нально змінювати фінансову політику профспілок.

– Як?

– У напрямі більшої центра­лізації фінансів і меншого їх розпорошення через каси мате­ріальної допомоги. І потрібна матеріальна база для тривалих акцій протесту, оплати цих страйкових днів спілчанам.

– Які нові здобутки і втра­ти у 200-літній історії проф­спілок має нинішнє Об’єднання профспілок Львівщини? Правова служба, оздоровлення, майно, інспек­ція праці непідконтрольна?

– Наші набутки – це збіль­шення кількості членських ор­ганізацій в ОПЛ. Це, звичайно, не в порівнянні з минулим пері­одом, але кількісний ріст є. Тіль­ки за останні роки до складу ОПЛ ввійшли 6 галузевих проф­спілкових організацій. У проце­сі вступ до ОПЛ Об’єднаної ор­ганізації профспілки працівни­ків Пенсійного фонду, Львів­ської залізниці, адвокатів.

А втрати? Так, серйозні. Ма­ється на увазі не стільки член­ство, бо воно перманентне – десь збільшується, десь змен­шується, серйозні втрати – це права технічної інспекції, управління й використання ко­штів Фонду соціального стра­хування на оздоровлення тру­дящих і їхніх дітей, загрозливі зміни в трудовому законодав­стві, реєстрація і звітність пер­винок. Понад 20 законів заборо­няють страйки працівників в окремих галузях.

– Чому профспілка змири­лася з цим і втратою законо­давчої ініціативи? Що взамін?

– Не вважаю законодавчу ініціативу великим благом для нас. Що з того, що прийнято цілу низку законів, які, на жаль, не виконуються? Зараз через співпрацю з нардепами профспілки подають чимало законопроектів. На мою думку, важливо, щоб жоден проект за­кону чи змін до діючих, почи­наючи з держбюджету, без на­шого погодження не міг бути представленим у парламенті чи обласних, районних радах. Для цього потрібно мати як кваліфікованих фахівців, так і серйозні кошти.

– Наскільки сьогодні ефек­тивний принцип соціально­го партнерства? Складається враження, що воно вигадане лише для ширми...

– Соціальне партнерство ефективне, коли воно рівно­правне, а отже, справедливе. У випадку, коли найманий пра­цівник пише заяву на прийом і звільнення одночасно, пого­джується на роботу в неналеж­них умовах й низьку чи «кон­вертну» оплату та ще й не хоче бути членом профспілки, то як тут вмонтувати партнерство?

У влади – силові, контролю­ючі структури, у роботодавця – всі права власника. І говорити, що найманий працівник є соці­альним партнером буде неправ­дою. Поки причини цієї нерів­ності не усвідомлять наймані працівники (а їх тисячі), й наре­шті не зрозуміють, що в єдності їхня сила (відповідно, ця сила в тисячі разів є більшою), що за­вдяки саме їхній праці, інтелек­ту живуть дві інші сторони, го­ворити про соціальне партнер­ство завчасно. Гідна праця – це гідні й безпечні умови праці та належна її оплата, тож влада повинна законодавчо забезпе­чити ці умови, а роботодавець фактично їх надати.

– Які закони необхідно прийняти, щоб запрацювали угоди та колдоговори, в сенсі контролю за їх виконанням зокрема? І хто це має зроби­ти, якщо профспілки не ма­ють тут важелів впливу?

– Законів у нас більше, ніж потрібно. Тільки виконуються й використовуються не всі. Ми входимо до Європейської унії і повинні дотримуватися правил гри Європейської соціальної хартії. Повинна змінитись еко­номічна складова: податкова, фінансово-банківська, інвести­ційна та правова складова – ад­міністративна, судова, кримі­нальна. Профспілки України повинні відстояти законодавче право на солідарний страйк, на профспілковий локаут.

Розмовляла Ольга ЛОБАРЧУК

 

СУЧАСНІ СОЦМЕРЕЖІ У ФОРМУВАННІ НОВОГО ІМІДЖУ ПРОФСПІЛОК

Особливості роботи у соціальних мережах і використання новітніх ін­формаційних технологій у профспіл­ковій діяльності – такою була тема семінару-тренінгу, організованого Прес-центром Федерації профспі­лок України.

У тренінгу взяли участь відповідальні за інформаційну роботу членських органі­зацій ФПУ, редактори профспілкових ЗМІ з усіх областей України. Фахівців- інформаційників гостинно прийняв Чернігів­ський обласний науково-методичний центр профспілок, на базі якого відбулось інтенсив­не дводенне навчання з елементами практич­ної роботи та фахових дискусій. Цікаві допові­ді практиків з Білорусі та тренерів навчально­го українсько-данського проекту Андрія Стри­жака і Іллі Юрченка були присвячені досвіду діяльності профспілкових блогерів, інстру­ментам формування громадської думки та особливостям проведення профспілкових ін­формаційних компаній у соцмережах.

Підбиваючи підсумки, керівник Прес-центру ФПУ Юрій Работа зазначив, що нові знання та навички, здобуті під час навчання, неодмінно допоможуть у формуванні належного іміджу профспілок у суспільстві, а також докапіталі­зують можливості більш дієвого протистоян­ня інформаційним викликам і загрозам, які нині з’являються у ЗМІ і спрямовані на дис­кредитацію Федерації та національного проф­спілкового руху загалом.

Учасники семінару схвально оцінили проведе­ний захід і висловили готовність застосовува­ти на практиці отриманні знання.

Прес-центр ФПУ

10.12.2017



ДОДАТИ КОМЕНТАР 2000
Ваше ім'я:
Коментар:
  введіть цифри на картинці
УВАГА!

З метою підвищення попиту на газету "Профспілкові вісті" редакція прийняла рішення припинити практику розміщення повного чергового номеру у pdf-форматі на власному сайті. Натомість обмежитися публікацією першої сторінки та анонсів найрезонансніших матеріалів. Пропонуємо читачам передплачувати видання. З умовами передплати можна ознайомитися у розділі ПЕРЕДПЛАТА.

НОВИНИ

03.09.2018 00:04

03.09.2018 00:04

18.08.2018 23:39

18.08.2018 23:37

18.08.2018 23:29

18.08.2018 23:28

05.08.2018 00:18

22.07.2018 00:58

22.07.2018 00:39

08.07.2018 02:28

Усі новини


Опитування

Чи подобається вам новий дизайн газети?

Так
- 63,89 %
Ні
- 31,94 %
Усього: 72 голосів


Аккумуляторы для ноутбуков
Интернет-магазин по продаже батарей и блоков питания.






 

Профспілкові ВІСТІ, 1990-2018©

01042, Украіна, м. Київ
бульвар Дружби народів, 5.
Тел/факс: 528-70-49
Використання матеріалів сайту дозволяється за умови посилання