ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

РОЛЬ ПРОФСПІЛОК У ПРОЦЕСАХ ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ ВЛАДИ І СТВОРЕННЯ ОБ’ЄДНАНИХ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД

12–13 вересня у м. Дніпро в рамках дансько - українського про­екту відбулася четверта Національна конференція «Роль та завдання профспілок у процесі децентралізації влади в Украї­ні», на якій з основною доповіддю виступив заступник Голови Федерації профспілок України Євген Драп’ятий:

«Ш ановні учасники конфе­ренції поважні гості, за­прошені!

Хочу свій виступ почати із знаменитих слів «Господи, дай мені сили змінити те, що я можу. Дай мені мужності ви­тримати те, що не можу змінити. І дай мені мудрості відрізнити перше від другого».

Цей вислів підходить до всіх реформ і екс­периментів, які проводяться і випробовують нас на виживання, а країну – на її становлення.

Проведення проголошених владою реформ децентралізації влади і місцевого самовряду­вання, а також секторальних і галузевих ре­форм поставило низку викликів і проблем, що стосуються безпосередньо життя людей праці, членів профспілок, збереження під час цих про­цесів трудових колективів, фахівців та кадро­вого потенціалу галузей і територій. Це питан­ня дотримання основних конституційних прав і гарантій наших спілчан та питання діяльнос­ті профспілкових організацій у цих умовах.

Реформа децентралізації влади передба­чає передання значної частини повноважень і ресурсів на рівень територіальної громади. Проте, створення нових об’єднаних територі­альних громад супроводжується процесами злиття, об’єднання чи ліквідації установ, ор­ганізацій і підприємств, що певною мірою відбивається на долях людей праці і діяльнос­ті профспілок.

У законах України та нормативно-право­вих актах з вищевказаних реформ зазначено, що їх метою є створення умов для: динаміч­ного і збалансованого розвитку України, її регіонів і територій, забезпечення їх соціаль­ної та економічної єдності; підвищення рівня життя населення; додержання гарантованих державою соціальних стандартів; надання та наближення якісних і доступних послуг до кожного громадянина країни.

Для забезпечення цих основних завдань необхідно розглянути шляхи їх вирішення, механізми і ресурси. Для цього варто зупини­тися на трьох основних аспектах:

– безпосередньо реформі децентралізації влади й утворенні об’єднаних територіаль­них громад;

– діяльності профспілкових організацій і проблемах, що виникають у цих умовах;

– завданнях Федерації профспілок Украї­ни, всеукраїнських профспілок, територіаль­них профоб’єднань і профспілкових організа­цій, що діють у регіонах і на території об’єднаних громад.

Також слід озвучити пропозиції для нас і органів влади та місцевого самоврядування.

ВИМОГА ЧАСУ

Перше, про що хотілося б сказати: існуюча система територіальної організації влади ре­гіонів і місцевого самоврядування з ураху­ванням нинішнього адміністративно - терито­ріального устрою країни не дозволяє ефек­тивно реалізовувати визначені законодав­ством повноваження, надавати якісні послу­ги громадянам, забезпечувати їх доступ­ність, сприяти сталому соціально - економіч­ному розвитку регіонів і територій.

Наведу лише декілька негативних прикла­дів: зростання безробіття, низька оплати пра­ці, ріст нещасних випадків на виробництві, зневіра громадян через підвищення цін і та­рифів, руйнування системи охорони здоров’я, освіти, житлово - комунальної сфери і т. ін.

Багато цих питань можна вирішити на місцевому рівні, але це потребує, насампе­ред, формування первинної ланки місцевого самоврядування, тобто самодостатніх тери­торіальних громад, які б володіли відповід­ними матеріальними і фінансовими ресурса­ми, інфраструктурою та кадрами, необхідни­ми для ефективного виконання покладених на них завдань, функцій і повноважень.

Проголошені реформи децентралізації вла­ди та місцевого самоврядування теж базують­ся на аналогічних засадах: по - перше, фінансо­во-бюджетне забезпечення реформ; по-друге, інституційно - інфраструктурні зміни та пере­розподіл владних повноважень; по - третє, на­явність трудових ресурсів і кадрового потенці­алу, збереження їх та участь у цих реформах галузей і територій.

Саме питання збереження і використання трудового потенціалу змушує нас, відповід­но до Закону України «Про професійні спіл­ки, їх права та гарантії діяльності», бути ак­тивними учасниками цих реформ. У Законі визначено основні права профспілок, що сто­суються соціально - економічного захисту тру­дівників і представництва їх інтересів у співпраці з органами виконавчої влади та місцевого самоврядування, зокрема: функції громадського контролю профспілок у сфері зайнятості, оплати праці, гідних умов життя і безпеки праці, соціального захисту та ін.

Тому вирішення проблем, що виникають під час реформ, є нашим прямим обов’язком і аж ніяк не втручанням у діяльність органів влади чи місцевого самоврядування.

Аналогічні завдання і повноваження щодо забезпечення прав громадян прописані для органів влади і місцевого самоврядуван­ня у їх базових законах.

На жаль, сьогодні сам статус об’єднаних громад ще не визначено на законодавчому рівні. Фактично процес створення об’єднаних громад є однією із складових проведення ад­міністративно - територіальної реформи. Хоча у Верховній Раді України зареєстровано за­конопроект про адміністративно-територі­альний устрій, поданий Урядом.

В Україні прийнято понад 18 законів, що сто­суються питань децентралізації влади, утво­рення та діяльності територіальних громад.

Основними законами, які регулюють від­носини, що виникають у процесі створення об’єднаних територіальних громад сіл, се­лищ, міст, є закони України «Про місцеве са­моврядування в Україні», «Про добровільне об’єднання територіальних громад» та «Про засади державної регіональної політики». На їх виконання Кабінетом Міністрів України затверджено Концепцію реформування міс­цевого самоврядування та територіальної ор­ганізації влади в Україні, а також Методику формування спроможної територіальної гро­мади. Відповідно до Методики, територіаль­на громада має забезпечити належний рівень надання громадянам послуг, зокрема в сфері освіти, культури, охорони здоров’я, соціаль­ного захисту, житлово - комунального госпо­дарства, транспорту, створити необхідну інф­раструктуру з урахуванням фінансового за­безпечення, трудових ресурсів і кадрового потенціалу.

Утворення громади здійснюється на базі населеного пункту (міста, селища, села), який є центром природного тяжіння для жи­телів населених пунктів і на території якого розміщено значну частину місць працевла­штування жителів населених пунктів, що об’єдналися, наявні необхідні елементи соці­альної, бюджетної та інженерної інфраструк­тури із забезпеченням їх доступності й ура­хуванням історично складених економічних, соціальних зв’язків у межах території грома­ди (і тут слід було б додати: а також історич­них духовно - культурних і трудових тради­цій). Для нас є важливим у цьому контексті питання зайнятості та робочих місць.

Не буду зупинятись на порядку і послідов­ності створення об’єднаних громад, оскільки ця інформація є доступною в усіх інформацій­них джерелах влади. Проте хочу зазначити, що благодатним ґрунтом, який дав старт об’єднавчим процесам, є надання громадам стимулів і створення фінасово-бюджетної основи через передання частини податків, збо­рів і платежів на рівень громад, а це реально 17 джерел наповнення місцевих бюджетів.

Також важливим є встановлення для гро­мад прямих взаємовідносин з основними роз­порядниками коштів – Міністерством фінан­сів та іншими міністерствами, безпосередньо оминаючи районний та обласний рівні.

За інформаційними даними, які системно ви­світлюються на сайті Мінрегіону і сайті «Децен­тралізація влади», в декілька разів збільшились надходження коштів до місцевих бюджетів і їх заплановане освоєння. У 30 разів зросла держав­на підтримка на розвиток територіальних гро­мад та розбудову їх інфраструктури – з 0,5 млрд грн у 2014 році до 14,9 млрд грн у 2017-му.

Ще одним фактором стала ініціативність громад у виконанні власних і делегованих по­вноважень через проектний розвиток громади, що дало змогу додатково отримати кошти з державного бюджету, Фонду державного регі­онального розвитку та міжнародних грандів, місцевих ресурсів та інших джерел.

Процеси утворення спроможних територі­альних громад значно активізувалися у 2015– 2017 роках, за цей період створено 616 об’єднаних територіальних громад, з них 203 у ЦВК очікують дати призначення виборів.

Дані, розміщені на сайті «Децентралізація влади», свідчать, що процес об’єднання відбувся у 2888 громадах з 11215 рад, що становить 25%.

Проте, для нас важливо, щоб ці позитивні тенденції об’єднання і зміцнення спроможнос­ті громад реально відбивалися на рівні життя громадян, а не принесли згодом чергове розча­рування, а реформи не виявилися приховани­ми намірами створення об’єднаних адміністра­тивно керованих виборчих округів чи компак­тних з госпітальними й освітніми округами територій впливу окремих політичних сил.

На щастя, дана реформа має перспективу, оскільки Урядом на цей рік заплановано зна­чні фінансові ресурси на інфраструктурні й со­ціальні об’єкти та цілі.

Додатковим позитивом є часткове припи­нення непомірного «викачування» коштів і ре­сурсів з регіонів і територій, а відтак можли­вість відродження місцевої економіки, ство­рення робочих місць.

А найголовніше – це можливість громади стати реальним джерелом місцевої влади і роз­порядником місцевих ресурсів, а також пере­вірка на спроможність громадян бути господа­рями свого життя або залишатися рабами чи заручниками ситуації.

ДІЯЛЬНІСТЬ ПРОФСПІЛКОВИХ ОРГАНІЗАЦІЙ

Переходячи до другого аспекту щодо діяль­ності профспілкових організацій, слід зазна­чити, що в країні є позитивні приклади ство­рення об’єднаних громад на базі районних або сільських/селищних рад, де в нових умовах таким громадам вдалося зберегти установи освіти, охорони здоров’я, культури, цілісні структури територіальних центрів із соціаль­ного обслуговування населення і їх працівни­ків. Тут не виникає й проблем щодо захисної діяльності профспілкових організацій у вирі­шенні галузевих і місцевих питань спілчан.

Водночас є і негативний досвід. Він, насам­перед, стосується відмови окремих територі­альних громад фінансувати бібліотеки, музич­ні школи чи територіальні центри соціального обслуговування, що призводить до їх ліквіда­ції і втрати роботи працівниками, ненадання важливих соціальних послуг населенню, ска­сування державних соціальних стандартів.

Виникають проблеми працевлаштування за фахом працівників бюджетних установ та органів місцевого самоврядування, вивільне­них у ході об’єднання територіальних громад, проблеми оплати праці і розрахунків при пере­веденнях чи скороченні.

Усі ці негаразди впливають на матеріальний і моральний стан людей і вимагають від проф­спілок відповідних дій і захисту своїх членів.

Непоодинокими є повідомлення з місць щодо намірів окремих керівників громади створити підконтрольну чи нову профспілку громади, об’єднавши в ній працівників вико­навчих органів територіальної громади та пра­цівників установ і організацій, які діють на цій території. Не розуміючи, що вони належать до різних всеукраїнських профспілок і мають свої галузеві особливості.

Також відомі факти, коли керівники ново­створених громад заявляють про наміри лікві­дувати профспілкові організації. Це слід розцінювати як недалекоглядні провокації і вчасно давати правову оцінку і належну відповідь.

Зазначені негатив­ні приклади супере­чать нормам Зако­ну України «Про професійні спіл­ки, їх права та га­рантії діяльнос­ті», потребують роз’яснювальної і предметної роботи профспілок усіх рів­нів з керівниками ор­ганів влади і громад на їх упередження.

Окремі керівники не обі­знані з трудовим законодав­ством і законами про профспілки, не готові вести переговори з профспілковими ор­ганізаціями щодо співпраці у вирішенні про­блем, які порушують трудові права членів громади, не зацікавлені у погоджуванні з ними питань бюджету, в тому числі щодо фон­ду оплати праці, безпечних умов праці.

На жаль, законодавством не визначено пи­тання соціального діалогу та укладання угоди в об’єднаній територіальній громаді, участі в колективних трудових спорах і конфліктах, механізму здійснення контролю з питань охо­рони й безпеки праці, що потребує негайного внесення змін до низки законів.

Поряд із зазначеними проблемами існують об’єктивні причини неможливості реалізації об’єднаними громадами їх повноважень. Це і недофінансування Урядом окремих сфер і галу­зей з державного бюджету, незабезпечення ко­штами делегованих повноважень, блокування і неприйняття Верховною Радою України зако­нів, що стосуються матеріальної і фінансової спроможності громад, зокрема про передачу земель за межами населених пунктів у підпо­рядкування громади, про користування надра­ми і природними ресурсами, про розмежування державної і комунальної власності тощо.

Тут повинні бути єдиними профспілки, місцева влада регіонів, територій та громад у діях і вимогах до Верховної Ради й Уряду України, інших центральних органів влади щодо негайного прийняття відповідних зако­нів і постанов, належного їх ресурсного забез­печення, обумовлення відповідальності за прийняті рішення і за їх виконання.

А зараз хотілося б коротко зупинитися на проведеній роботі з даних питань.

Найперше хочу подякувати профспілковим працівникам усіх рівнів, працівникам органів ви­конавчої влади й об’єднаних територіальних гро­мад, які з перших днів реформ розпочали спільні дії на вирішення проблем, які назрівали, зна­йшли і знаходять шляхи їх вирішення, шукають ресурси, порозуміння і бачення спільного май­бутнього для своїх трудових колективів і громад.

За цей період Федерацією профспілок проведено значну роботу, уза­гальнено проблемні питання профспілок, що виникли в умовах децентраліза­ції та утворення об’єднаних громад. Дане питання роз­глянуто в люто­му цього року на засіданні комі­сії Ради ФПУ з питань організа­ційної роботи та розвитку проф­спілкового руху, а 16 березня Президі­єю ФПУ прийнято від­повідну постанову і за­тверджено Рекомендації щодо особливостей діяльності профспілкових організацій при ство­ренні об’єднаних територіальних громад.

Для профспілкових керівників підготовлено правові Рекомендації щодо вирішення окремих питань у сфері праці в умовах децентралізації, зокрема щодо дій під час процесів реорганізації, об’єднання, скорочення, ліквідації організацій, установ, підприємств і захисту їх працівників.

Проведено низку нарад, круглих столів, консультацій, що пов’язані з процесами утво­рення територіальних громад і проблемами, які виникають у профспілковому середовищі, за участю представників міністерств, регіо­нальних органів влади, місцевого самовряду­вання відповідних центрів і офісів реформ.

Це питання обговорювалось на пленумах, президіях, семінарах окремих всеукраїн­ських профспілок і їх організацій, територі­альних профоб’єднань.

Особливо хотілося б відзначити роботу в цьо­му напрямі профспілок освітян, працівників культури, держустанов, соціальної сфери, охо­рони здоров’я, житлово-комунального господар­ства, АПК, а також профорганізацій та об’єднань Житомирської, Закарпатської, Дніпропетров­ської, Кіровоградської, Тернопільської, Рівнен­ської, Чернівецької, Чернігівської та інших об­ластей. Значна робота проведена Федерацією професійних спілок Рівненської області, пози­тивний досвід якої схвалено Президією ФПУ і надіслано іншим членським організаціям.

На окрему подяку заслуговують учасники дансько-українського проекту, які проводять цю конференцію, а ще більше – їх майже три­річна профспілкова робота в регіонах країни з вивчення проблем, пов’язаних з децентра­лізацією і наданням практичної допомоги багатьом профспілкам і їх організаціям.

Матеріали, роздані перед конференцією, свідчать про їх плідну працю на благо всіх нас. За що щиро вдячний усім, хто працює в проекті і з проектом, а особливо данській сто­роні, за фінансову, організаційну допомогу і реалізацію цих необхідних заходів для проф­спілок і нашої країни.

ЗАВДАННЯ І ПОДАЛЬШІ ДІЇ

І, нарешті, третій аспект – завдання і по­дальші дії профспілок усіх рівнів в умовах де­централізації і реформування місцевого само­врядування.

Хочу наголосити на важливості інформа­ційної роботи і донесення до органів влади і новостворюваних органів самоврядування об’єднаних територіальних громад інформації про право-та працезахисну місію профспілок, про те, що профспілкові організації покликані захищати права та інтереси працюючих у со­ціально-трудовій сфері, і це їх обов’язок, осо­бливо під час реорганізації (об’єднання, злит­тя, ліквідації) установ та організацій, а також утворення нових суб’єктів.

Усі сторони цих процесів повинні пам’ятати, що врахування трудових ресурсів та кадрового потенціалу є запорукою успішності будь-яких реформ. Тому профспілкові організації і керів­ництво територіальної громади мають тісно співпрацювати у вирішенні питань соціального-економічного розвитку території і захисту прав та інтересів людини праці і громади в цілому...

З метою врегулювання окремих питань ді­яльності профспілок в умовах децентраліза­ції та утворення об’єднаних територіальних громад, використовуючи матеріали, отрима­ні від всеукраїнських профспілок і профоб’єднань, апарату ФПУ, додатково до існуючих, слід зосередити зусилля на вико­нанні наступних завдань:

– внести до Верховної Ради України пропо­зиції до законів, які стосуються об’єднаних те­риторіальних громад, зокрема щодо соціально­го діалогу, про профспілки, охорону праці, ко­лективні договори, трудове законодавство, при­діливши особливу увагу питанням відповідаль­ності посадових осіб за додержання чинного законодавства і покарання за його порушення;

– внести до Уряду України пропозиції до по­станов Уряду з даних питань та щодо положень до примірного Статуту об’єднаної територіаль­ної громади, зокрема про профспілки, про інспек­цію праці, повноваження голів і керівних органів об’єднаних територіальних громад у сфері трудо­вих відносин, колективних договорів тощо;

– внести до нової Генеральної угоди на на­ступний період розділ про діяльність проф­спілок в умовах децентралізації влади і ре­формування місцевого самоврядування;

– започаткувати формування щорічної «Білої книги» про порушення прав працюю­чих і профспілок» для громадськості, органів влади і правоохоронних органів;

– брати участь у роботі органів влади і місце­вого самоврядування з формування балансів тру­дових ресурсів, у комісіях з питань приватизації;

– створити постійно діючу групу фахівців ФПУ і членських організацій з розгляду пи­тань діяльності профспілок в умовах децен­тралізації влади і створення об’єднаних тери­торіальних громад;

– розробити інформаційні плакати, брошу­ри для об’єднаних територіальних громад про профспілки, їх повноваження і діяль­ність, про галузеві і соціальні стандарти;

– вважати одним з пріоритетних напрямів підготовку і підтримку профспілковців для участі у виборах органів місцевого самовряду­вання об’єднаних територіальних громад.

Тільки консолідовані ресурси і зусилля, активні дії і участь у виконанні прийнятих спільних рішень і рекомендацій є запорукою нашого успіху із захисту прав людей праці та збереження профспілкових організацій в умовах секторальних реформ, децентраліза­ції влади й утворення об’єднаних територі­альних громад».

Нам, представникам профспілок, у таких жорстких реаліях насамперед потрібно:

– досконало володіти знаннями про процеси реформ, які здійснює влада, і про їх вплив на рівень життя спілчан та діяльність профспілкових організацій;

– знати реальний стан дотримання чи порушень прав працівників, їх захисту, бувати в центрі подій, у трудових колективах, на місцях;

– висвітлювати позитивні практики життєдіяльності трудових колективів і профспілкових організацій в об’єднаних територіальних громадах;

– детально фіксувати всі факти порушень прав працюючих і вживати право­захисних заходів за широкого їх оприлюднення громадськості;

– консолідувати зусилля і спільними діями упереджувати, змінювати і усу­вати будь-які порушення і зазіхання на права членів профспілок, людей пра­ці, їх профспілкові організації і трудові колективи.

Усі новини