ПЕРЕОРІЄНТУВАТИ НА ПРІОРИТЕТИ КУЛЬТУРИ
Нещодавно відбувся ІІІ пленум Рівненської обласної організації профспілки
працівників культури, який проаналізував роботу обкому в умовах децентралізації
влади й утворення об’єднаних громад. Це питання особливо гостро постало на порядку
денному профспілки працівників культури. Оскільки галузь роками фінансується за
залишковим принципом, її працівники, як виявилося, найбільш незахищені перед новими
роботодавцями в особі голів об’єднаних територіальних громад, які чомусь масово
прагнуть економити бюджетні кошти на працівниках культури.
Учасники пленуму, серед яких були
голови окремих первинних профорганізацій, голова ЦК Профспілки працівників культури
України Людмила Перелигіна, очільник Федерації профспілок області Микола Шершун,
заступник начальника управління культури і туризму ОДА Світлана Хом’як, разом шукали
найбільш оптимальні шляхи реформування галузі та профспілки на рівні нашого регіону.
Саме про це розповів у своєму інтерв’ю голова обласної організації профспілки Петро
Давидюк.
–П
етре Петровичу, з огляду на те, що децентралізація
порушила перед обласною профорганізацією непрості проблеми, на Вашу думку, чи
вдасться їх оминути й зберегти дієздатну профспілку, дотримуючись територіального
та галузевого принципів її побудови?
– Дійсно, утворення
об’єднаних громад поставило перед профспілками серйозні виклики. Адже відбулися
не тільки владна реформа й адміністративно-територіальний поділ, а й виникли
нові завдання та умови, в яких доведеться працювати. Ці умови завдали нам
серйозних проблем у профспілковому русі, але разом з тим наблизили нас до
конкретної працюючої людини, до її сім’ї та родини.
Не секрет, що в Україні серед
керівників ОТГ поширена думка щодо створення єдиної профспілки в громаді, яка
об’єднає в собі галузі культури, освіти, медицини, аграріїв, комунальників і
т. ін. Проштовхування цієї ідеї могло б завдати серйозної шкоди галузевому
принципу розбудови профспілкового руху. Це суперечить нашим статутам, а головне
– відокремило б галузеві профспілки від своїх міністерств, можливості впливати
на них через центральні комітети, що, в свою чергу, послабило б позиції
профруху, зробило б їх кишеньковим придатком чи касою для покриття певних
матеріальних затрат окремих голів об’єднаних громад.
Вбачаючи в цьому небезпеку,
ми обговорили цю ситуацію на президії ФПО, де було досягнуто домовленості
діяти швидко, рішуче, не порушуючи галузевого принципу профспілкового
будівництва.
І сьогодні, озираючись назад,
ми збагнули, в яку небезпеку могли б потрапити, якби сценарій пішов би в
іншому напрямі. Тепер, набуваючи певного досвіду, осмислюючи вже зроблене і
критично оцінюючи пройдений шлях, ми більш оптимістично дивимося майбутнє,
бачимо нашу мету та завдання. Адже попереду нас чекає кропітка робота в
новоутворюваних до кінця року 27 громадах, а загалом на Рівненщині їх має бути
понад 60.
– Але ж, наскільки відомо,
консолідованої думки щодо створення профорганізацій на базі ОТГ поки в
Україні не існує. В цій справі Федерація профспілок області та ваша
організація – першопрохідці…
– Практичний аналіз свідчить, що в кожній
конкретній області свої особливості формування профспілкової структури, але
незмінним є збереження первинної ланки профспілки.
Ми у себе на Рівненщині визначилися та запровадили
три варіанти розбудови первинок в ОТГ.
Перший варіант. Створення первинної
профорганізації працівників культури в ОТГ, які залишились на обслуговуванні районної
організації профспілки, тобто без права юридичної особи. Це найпростіший і
найприйнятніший спосіб. Таких організацій у нас створено сім.
Другий варіант. Створення первинок з правом
юридичної особи і прямим виходом на обласну профорганізацію працівників
культури. Такі умови побажали голови ОТГ і таке бажання виявили самі члени
профспілки даних громад. Сьогодні подібні організації утворено в шести
громадах.
Третій варіант включає в себе ту частину спілчан,
які побажали залишитись у складі профорганізацій, у яких вони обліковувалися
донині. Тобто бібліотечні працівники залишились у первинній профорганізації
ЦБС (Центральних бібліотечних систем), клубні працівники – у складі
профорганізацій при районному Будинку чи відділі культури. Причина тому – бажання
працівників культури не розривати встановлені спільною роботою зв’язки, а
продовжувати свою діяльність в єдиній трудовій сім’ї разом із своїми колегами.
Таких профорганізацій існує лише три.
Відсутність профорганізації у конкретній громаді
гальмує колдоговірний процес, а працівники лишаються поза колективним
договором. Це є однозначно спільною помилкою, яку потрібно негайно виправляти.
Багато з нас переконалися, що успіху можна досягти тоді, коли ми єдині, коли ми
разом, бо кожне досягнення – це командна робота.
Сьогодні я з вдячністю звертаю вашу увагу на
Федерацію профспілок області. Саме там, на президії, членські організації
досягли порозуміння, як діяти в нових умовах. Бо утворення ОТГ достатньо
пошматувало структуру профспілок різних галузей, і щоб її впорядкувати,
потрібно докласти чималих зусиль.
– За останні декілька місяців Ви об’їздили всю
область, побували в багатьох первинках, провели десятки зустрічей з
профактивом галузі, працівниками культури об’єднаних громад. Які висновки
зробили для себе і подальшої діяльності галузевого профоб’єднання?
– Перший і найважливіший. Ці зустрічі значно
наблизили облпрофорганізацію до її низової ланки, до безпосереднього спілкування
виборного активу з членами профспілки близьких і найвіддаленіших від обласного
центру первинних організацій установ культури.
Другий висновок. Ці зустрічі переконали нас у
тому, що значна частина працівників культури не повною мірою володіють інформацією
про роботу обласної організації, Федерації профспілок області, України та ЦК
Профспілки працівників культури України. Отже, є необхідність хоча б раз на рік
проводити відповідні заходи в первинках, особливо тих, що розташовані у найвіддаленіших
куточках регіону.
Третій висновок. Це безпосереднє спілкування з
працівниками культури. Вивчення ситуації у новостворених ОТГ висвітлило
серйозні проблеми їхнього соціального захисту. Практично вони є беззахисними
перед керівництвом громади, особливо перед депутатами місцевого рівня, котрі
на своїх сесіях діють усупереч існуючим нормативам щодо цілісності мережі та
забезпечення кадрами галузі культури.
Децентралізація несе серйозну загрозу для нашої
галузі. Якщо не доб’ємося цільової субвенції з боку держави на культуру, як це
отримує освіта чи медицина, через кілька років від неї залишиться тільки згадка
або згарище.
Тож можна зробити висновок, що на другому етапі,
після створення первинок у громадах, на профспілки усіх рівнів очікує серйозна
робота із забезпечення соціальними гарантіями наших працівників. Потрібно
боротися за кожну посаду, кожну людину. Інакше до кінця року ми не дорахуємося
третини наших спеціалістів.
Інформаційно-аналітичний центр ФПО
МІЖНАРОДНИЙ
ФОРУМ «ТЕМП – 2017»
Наприкінці червня у Мінську відбувся
Міжнародний молодіжний профспілковий освітянський форум «ТЕМП – 2017». Делегація
з України складалася з десяти осіб.
У
же втретє масштабний проект
Федерації профспілок Білорусі – форум «ТЕМП» (Трудом Единым Молодежь
Профсоюзов) зібрав молодих профактивістів з 15 країн: Білорусі, України, Росії,
Литви, Латвії, Казахстану, Узбекистану, Таджикистану, Кіпру, Молдови,
В’єтнаму, Туреччини. Уперше в ньому взяли участь представники Естонії, Ізраїлю
та Індії.
На освітній платформі форуму, який цьогоріч проходив на базі
Мінського об’єднаного спортклубу ФПБ, профактивісти порушували важливі
питання, які хвилюють молодь, на дискусійних майданчиках і в ході засідань за
круглим столом ділилися досвідом профспілкової роботи.
Учасники форуму відвідали промислові підприємства країни, де мали
можливість ознайомитися з роботою їхніх первинних профспілкових організацій:
ВАТ «МТЗ», ВАТ «МЗКТ», ЗАТ «Атлант», ВАТ «Гастелівське», СВАТ «Комунарка», а
також санаторні комплекси Федерації профспілок Білорусі. Крім того, молодь
цікавилася історією та культурою Білорусі, відвідавши Національну бібліотеку,
Великий театр опери та балету, Національний художній музей, Музей історії
Великої Вітчизняної війни, а також вражаючий мюзикл «Сім таємниць Білорусі» у
Республіканському Палаці культури профспілок. Учасники форуму також взяли
участь у спортивних змаганнях «Профспілкове ГПО», і команда, переважну
більшість якої складали представники української делегації, посіла перше
місце!
Учасників форуму цікавило як навчання, так і працевлаштування
молоді, зокрема, чи діє система, що гарантує випускникам перше робоче місце.
Всі країни-учасниці представили свій позитивний досвід профспілкової роботи.
Організатори заходу розробили насичену освітню і розважальну програму. «Ми
сподіваємося, що естафету «ТЕМПу» підхоплять інші країни, які влаштовуватимуть
на своїй території подібні дискусійні майданчики для молодих активістів з
усього світу. Це дозволило б не тільки розширити горизонти профспілкової
роботи, а й познайомити молодь з новими країнами, новими культурами», –
зазначив представник ФПБ Михайло Орда.
На слова вдячності заслуговують ФПУ, ФПО та Профспілка працівників
освіти і науки України за можливість участі в Міжнародному молодіжному
профспілковому освітянському форумі, можливість вдосконалювати свої вміння,
розвиватися та працювати для наших спілчан!
Олена БАЗИЛЮК,
голова Молодіжної ради
Федерації профспілок
Кіровоградської обл.
29.07.2017
|