ВІКТОРІЯ СІРЕНКО: «КОЖЕН З НАС, ЯК МОЖЕ, ВНОСИТЬ СВІЙ ВНЕСОК, НАБЛИЖАЮЧИ ПЕРЕМОГУ»

ЗМІЦНЕННЯ АВТОРИТЕТУ ПРОФСПІЛОК: НЕ ЗУПИНЯТИСЬ НА РЕЗУЛЬТАТАХ, А ДІЯТИ!

Профспілки відіграють величезну роль у житті колективу і всього су­часного суспільства, вони об’єднують грома­дян на підставі загаль­них інтересів за родом їх професійної діяльності. Трудові відносини та профспілковий рух тіс­но пов’язані між собою.

П рофспілковий рух в Україні сьогодні перебуває на складному етапі становлен­ня, пошуку свого місця в системі нових соціально-економіч­них та політичних відносин. Транс­формуються традиційні профспіл­ки. Разом з тим створюються нові, вільні, альтернативні професійні об’єднання. Діяльність профспілко­вих органів має велике значення для розвитку трудових відносин.

Зміцнення авторитету профспі­лок та їх вплив на процеси в сучас­ному суспільстві неможливі без підвищення рівня професійної під­готовки профспілкових кадрів.

ПОЗИТИВНЕ МИСЛЕННЯ

Великий інтерес викликали низ­ка навчальних семінарів у рамках дансько-українського проекту. Хо­четься ще раз їх згадати, саме тих, у яких нам пощастило брати участь. Дуже пізнавальним був пси­хологічний семінар-тренінг Ірини Глушко, під час якого ми почали справжнє знайомство із самим со­бою. Ми збагатили свої знання на­вичками, що допомогли ефективно реалізувати та впроваджувати їх у життя. Однією з таких навичок, без якої неможливий життєвий шлях успішної людини, є здатність пози­тивно мислити та пізнавати себе.

У політиці та релігії будь-якого народу присутня боротьба добра і зла, позитивних та негативних ге­роїв, позитивного й негативного сприйняття дійсності. Таким чином вирішується найважливіше для людства питання: як ставитись до реального життя та усвідомити себе в ньому? Сьогодні вже загаль­новідомо: саме навички позитивно­го сприйняття світу та себе дозволя­ють отримати перемогу в будь-яких ситуаціях та змінити їх на краще.

Опора сучасної успішної люди­ни – здатність мислити позитивно, вибираючи й акцентуючи увагу на позитивних моментах. Не стражда­ти з приводу невдач і помилок, а аналізувати, виправляти та руха­тись далі, знаходячи швидкі спосо­би вирішення проблеми. Впустив­ши в своє життя позитивне мислен­ня, легше досягти результатів. Лю­дина з позитивним підходом до життя орієнтована на дії, на вияв активності, на відміну від песиміс­тів, які не вміють і не хочуть вихо­дити із своїх проблем.

Факт – подія нейтральна, а те, як ми будемо до нього ставитися, це вже лише наш вибір. Хочемо – дода­мо факту позитиву й будемо аналі­зувати та діяти, а хочемо – так пере­більшимо цей же факт, що стражда­тимемо ще довго, марнуючи життя в негативних емоціях, не зміню­ючи його, не розвиваючи себе. Для успішного подолання складних життєвих ситу­ацій, складних профе­сійних питань абсолют­но необхідні позитивне самосприйняття лю­дини, віра в свої сили і можливості: «я впора­юсь», «я зможу».

КОЛЕКТИВНІ ДІЇ ПРОФСПІЛОК

Особливе враження справив тренінг Ольги Дени­сової «Колективні дії профспі­лок», під час якого досліджувалася мотивація членства в профспілко­вих організаціях, основні причини незадоволеності трудового колек­тиву діяльністю підприємства, можливий тиск з боку роботодавця на професійну спілку, права проф­спілок та їх обов’язки, організацій­на та захисна функції. Головний ак­цент було спрямовано на психоло­гічний аналіз роботи керівників профспілкових організацій: манера поведінки на переговорах, навички своєчасного вирішення проблем, розкриття та налагодження кон­фліктної ситуації, чіткий розподіл функцій, визначення проблем, розв’язуваних на державному, регі­ональному, галузевому рівнях та безпосередньо в організаціях, а та­кож регулювання соціально-трудо­вих відносин.

МОТИВАЦІЯ ЛІДЕРСТВА

У сучасних умовах зазнала сут­тєвих змін мотивація лідерства профспілкового руху. Інтерес до лі­дерства, спроби осмислити цей важливий та складний соціальний феномен виникли ще в сиву давни­ну. Античні історики Геродот, Плу­тарх, Арістотель ставили за при­клад дії видатних осіб – монархів, вождів, полководців. Платон зобра­жав лідера як людину, що прагне до знань, сповнена любов’ю до істи­ни, рішучим неприйняттям брехні. Її вирізняють скромність, благород­ність, справедливість та душевна досконалість. А от Геродот, навпа­ки, вважав, що влада лідера зале­жить від підтримки його прихиль­ників, визнавав панування та по­вноцінну активність для підтрим­ки громадського порядку, а також хитрість і силу.

У наш час лідерство – це здат­ність точно оцінити ситуацію, зна­йти оптимальний спосіб вирішення проблем, які виникли, мобілізувати на виконання рішень, впливати на людей та їх соціальну поведінку. А лідер – це особистість, що користу­ється визнанням та авторитетом в колективі, є організатором діяль­ності колективу і регулює відноси­ни в ньому.

Робота в профспілках, улюблена професія – це не тільки диплом, ро­боче місце, зарплата, колеги. Вона матеріалізується не лише в зовніш­ніх атрибутах, які можна побачити, відчути на дотик. Вона – це й ми з усією кількістю позитивної енергії, яку ми виділяємо і вкладаємо у свою професію. Вона – це і тисячі ін­ших людей, які теж наповнюють її певною кількістю енергії. Можна витратити десятиліття на свою про­фесійну діяльність, але якщо пра­цювати без душі, без інтересу, то і результати діяльності будуть не­втішними. Не чекайте в такому разі віддачі від неї. А якщо пра­цювати творчо, «з вогником», вкладаючи всю душу в робо­ту, захищаючи та допомага­ючи людям, результат, як правило, виправдовує себе.

НАВЧАННЯ – ДОВІЧНИЙ ПРОЦЕС

Навчання для дорослого є, як правило, не основним, а до­поміжним видом діяльності. Вчені зазначають, що процеси запам’ятовування, сприйняття та мислення в дорослої людини проті­кають не настільки продуктивно, як у дитини. У зв’язку з цим, осно­вним моментом є методологія і спо­сіб навчання, наприклад викорис­тання нових прийомів подання ін­формації. Цікавим було ознайом­лення з окремими галузями таких наук, як риторика, синектика, не­йропсихологія, кінезіологія та ак­меологія, завдяки яким було вияв­лено, що з віком різні функції ста­ють більш взаємозалежними, ско­ординованими, інтегрованими в певну цілісність, яка дозволяє лю­дині компенсувати недоліки однієї функції (наприклад, пам’яті) за ра­хунок більш високого розвитку ін­шої (наприклад, мислення).

Як відомо, частина людей реалі­зуються в молодому віці, але багато розкриваються поступово, накопи­чуючи досвід, уміння і навички протягом усього свого життя. Нові знання сприяють розкриттю особис­тості в професійній галузі, а також допомагають реалізувати свої при­ховані здібності, адже дорослий, бу­дучи сформованим, ставить перед собою конкретну мету навчання, прагне до самостійності та реаліза­ції і має повну свободу вибору на­прямів освіти, намагається вико­ристовувати свою освіту для соці­альної адаптації і соціального за­хисту деяких груп населення, що є основним у роботі профспілки.

Будуючи майбутнє, людству просто необхідно час від часу ози­ратися назад і аналізувати досвід минулого: все нове, як відомо, це давно забуте старе. Аналізуючи до­свід минулих років, можна скласти аналіз помилок, допущених у проф­спілці сьогодні.

Під час навчальних тренінгів ін­формацію було здобуто, насампе­ред, через вивчення себе, своєї пове­дінки, світосприйняття. Вона є не­обхідною також у роботі з колекти­вом. Це успішне самовдосконален­ня, самопізнання і поштовх до по­дальшої роботи. За допомогою різ­них методик стало можливим нала­годити стосунки в різних сферах своєї професійної діяльності, досяг­нути гармонії як із собою, так і ко­лективом, вирішувати питання з найменшими для всіх втратами, з розумінням ставитись до вчинків інших у роботі профспілок. Висно­вок для кожного: не зупинятись на досягнутому, а діяти!

На тренінгах ми отримали вели­кий обсяг інформації. Досвід у ве­денні власної справи в учасників різний, і тому поради, рекоменда­ції, приклади з власного життя більш досвідчених колег були дуже доречними і корисними. У рамках проекту наші групи вирізнялись найвищою активністю учасників. Ми почули цікаві ідеї, отримали ве­лику кількість корисних знань, дуже потрібних для професійної ді­яльності профспілок, а також зна­йшли багато друзів. Кожен з учас­ників проекту виявляв принцип ви­користання наявного позитивного життєвого досвіду, насамперед со­ціального і професійного, практич­них знань, умінь, навичок того, хто навчається, адже навчальна діяль­ність – це довічний процес.

Навчання було плідним і надзви­чайно корисним. Усі розуміють, що попереду багато роботи, але разом ми – сила!

Роман ПІДРУЧНИЙ,

учасник другої групи дансько-українського проекту

20.05.2017

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини