ГЛОБАЛІЗАЦІЯ – РИСА МОЛОДІЖНОГО ПРОФРУХУ
Нещодавно відомий вищий навчальний заклад Львівщини й один з
найпомітніших в Україні – Національний університет «Львівська політехніка»
відзначив своє 200-ліття. Молодіжному студентському руху на Галичині – понад
180 років. Пройшов етапи від культурологічного до соціально-політичного. У
молодіжне крило профспілкового руху організувався десь у 50-х роках минулого
століття.
Про роль студенської профспілки в житті знаного вишу – наша
розмова з лідером первинної профспілкової організації профспілки працівників
освіти і науки України Богданом Поліщуком, який також очолює комісію
молодіжної політики Львівської обласної галузевої профспілки.
– Отже, Богдане, трохи історії: коли була створена
студентська профспілка у «Львівській політехніці»?
– Діяльність її розпочалася ще в радянські часи. Як первинна
профспілкова організація студентів та аспірантів «Львівської політехніки»
функціонує з 2001 року після набуття університетом статусу національного.
Наша організація сьогодні складається з 16 профбюро, 4
відділів, 3 комісій. Загальна чисельність профкому – 37 осіб з активістами,
котрі працюють із 30-тисячним молодіжним колективом студентів та аспірантів
університету.
– Яка, на Вашу думку, визначальна риса нинішнього етапу
студентського профруху: що найбільше згуртовує і піднімає, спонукує студентів
бути солідарними?
– Глобалізація суспільного життя передбачає певне
розпорошення. До профспілкової солідарності спонукає соціально-економічний
інтерес: обстоювання рівня стипендіального забезпечення, плата за проїзд та
гуртожиток.
– Інші молодіжні громадські організації в університеті ваші
спільники чи конкуренти?
– У нас робота налагоджена так, що працюємо спільно, часто
використовуємо переваги кожної. У студентського самоврядування, приміром,
ширше правове поле. Наша профспілкова структурованість і входження в потужну
галузеву організацію, де працює креативна правова служба, додає нам ваги, з
нами рахуються, у тому числі соціальні партнери – адміністрація університету,
влада.
– Як загальне поняття «глобалізація» студентського руху
відчуває на собі студент «Львівської політехніки»?
– Міжнародний відділ колегії, куди входять представники
громадських молодіжних організацій вищого навчального закладу та профкому,
співпрацює з локальним осередком міжнародної організації BEST, AIESEC для
надання студентам можливості розвиватись. Наші молодіжні студентські
організації долучаються до проведення локальних раундів Європейських
інженерних змагань, які допомагають студентам технічних спеціальностей
практично реалізувати свої інженерні думки. Такі ж можливості відкривають
перед студентами міжнародні освітні курси BEST, які щороку проходять у Європі
й залучають близько 80 університетів.
Інженерний ярмарок кар’єри, що проводиться за нашою участю,
має на меті створити сприятливе середовище студентам технічних спеціальностей
для пошуку роботи чи стажування (майже 30 міжнародних компаній-учасниць).
Комісія з науки й організації навчального процесу колегії
та профкому спільно з Радою молодих вчених щороку проводять Міжнародний
молодіжний фестиваль науки Litteris Et Artibus, що включає 9 міжнародних
конференцій студентів, аспірантів та молодих вчених.
Щороку учасниками фестивалю стають близько 1 тис. молодих
науковців з майже 30 країн світу.
– Що, однак, визначає імідж саме студентської профспілки?
– Чинників багато, вони охоплюють весь спектр нашої роботи,
починаючи від надання матеріальної допомоги, поселення в гуртожиток,
оздоровлення, опіки над студентами-сиротами й до проведення фестивалів та
змістовного молодіжного відпочинку.
У нашій профорганізації всі кошти витрачаються на молодь,
студенти це відчувають. Оплачуємо придбання грамот, надаємо премії,
матеріальну допомогу, фінансуємо культурні, розважальні заходи, безкоштовне
проживання в гуртожитках соціально незахищених категорій студентів та безкоштовне
оздоровлення профактиву.
Молодь не уявляє сьогодні університет без традиційного
фестивалю студентської творчості «Весна політехніки», фестивалю КВК «Осінь
політехніка», фестивалю науки, Шевченківських читань, освітнього форуму й т.
ін. Навіть наукові студентські експедиції не обходяться без організаційної
допомоги профкому нашої молодіжної громадської організації.
– Які особливо чутливі проблеми існують в сфері
соціально-економічного захисту молоді?
– Брак коштів для великих обсягів надання матеріальної
допомоги, оздоровлення, забезпечення житлом.
– Або...
– Підвищення рівня соціальних стандартів в Україні, належне
стипендіальне забезпечення, повернення студентських санаторіїв-профілакторіїв,
які особливо відчутно виручали студентів-сиріт, малозабезпечених. Здоров’я
нашої молоді не стало кращим, щоб урізати те, що мали.
– Які питання молодіжної політики та соціально-економічного
захисту молоді, на Вашу думку, потребують вирішення за участю Об’єднання
профспілок Львівщини, Львівської обласної організації галузевої профспілки,
ФПУ?
– Молодіжне кредитування житла, реальне, на практиці, і
громадський за ним контроль.
– У чому полягає робота молодіжної комісії обласної
організації Профспілки працівників освіти і науки України, яку Вам доручили
очолити?
– Це для мене нова ділянка, суть якої бачу, насамперед, у
координації проблем, зведенні їх до спільного знаменника з усіх вишів
Львівщини, які входять у нашу галузеву профспілку, обміні досвідом у вирішенні
поточних проблем, що стосуються нюансів навчального процесу, життя в
студентських містечках. На наших засіданнях завжди присутні голова обласної
освітянської профспілки Марія Яцейко, її заступники. Отже, забезпечений такий
важливий чинник, як допомога і донесення гострих питань до керівництва Центрального
комітету, ФПУ, владних структур різних рівнів. Ми не варимося, як мовиться, у
власному соку, а склавши спільний план роботи, через взаємні контакти працюємо
над реальним вирішенням усього того, що турбує студентство.
– Успіхів Вам у 2017-му!
Розмовляла
Ольга ЛОБАРЧУК
11.02.2017
|
