ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

ПРОФСПІЛКОВИЙ РУХ І ВИКЛИКИ СЬОГОДЕННЯ

У процесі навчання тренером було застосовано інтерак­тивні методи, проводились дискусії і розроблялись про­позиції для ведення колективних переговорів в організаційних лан­ках Профспілки щодо забезпечення ефективної зайнятості, введення єв­ропейських норм у діючі колектив­ні угоди та проекти угод із застосу­ванням соціального стандарту, при­йнятого Україною. Розглянуто пере­ваги залучення медіаторів до ве­дення колективних переговорів.

Тренер провів сім презентацій, продемонстрував відео- та фотома­теріали. Також під час семінару ви­користано матеріали Федерації профспілок України, досвід міжна­родного профспілкового руху, Ака­демії праці, соціальних відносин і туризму ФПУ, Інституту демографії та соціальних досліджень, зокрема презентаційні матеріали Елли Лі­банової, дані наукових досліджень, інформаційні матеріали Данської профспілки 3F.

ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ ОПЛАТИ ПРАЦІ

Велике зацікавлення в учасни­ків семінару викликала дискусія «Підвищення рівня оплати праці – плюс чи мінус для профспілкового руху». У ході дискусії виявлено низку проблем, з якими доведеться стикнутися профспілкам: вихід з членства, оскільки відрахування членських внесків, на думку дея­ких учасників семінару, будуть значними; застосування грейдер­ної форми оплати праці і комерцій­ної таємниці (до якої роботодавець відносить питання оплати праці) призведе до відтоку профспілков­ців; може виникнути скорочення робочих місць для забезпечення встановленого рівня оплати праці та ін. Профспілковому активу необ­хідно негайно реагувати, вирішува­ти і попереджати проблеми, пов’язані з цими викликами.

Учасникам тренінгу було запро­поновано опрацювати досвід міжна­родного профспілкового руху з пи­тань проведення солідарних дій. Ве­лике зацікавлення в учасників семі­нару-тренінгу викликав розгляд та­рифних угод Ig-Metall та угод, які укладаються профспілкою 3F, порів­няння заробітних плат в країнах ЄС і пострадянських країнах, рівень по­годинної заробітної плати в різних країнах. Визначено, що законодав­ство Європейського Союзу є конкрет­нішим і гарантує більш широкі пра­ва працюючим в питаннях оплати праці, охорони здоров’я, мінімаль­них соціальних гарантій, участі профспілок у розробці соціальних стандартів рівня життя населення з метою забезпечення соціальної ста­більності в суспільстві та зниження соціальної напруженості, гарантій держави найменш захищеним категоріям населення. Та­кож розглянуто 14 показ­ників мінімальних соці­альних норм, які гаран­тують гідний рівень життя населення кра­їн-учасниць ЄС, і ви­значено їх для Укра­їни. Конституційні права та свободи лю­дини формуються з окремих груп, пріори­тет серед яких надаєть­ся громадянським пра­вам і свободам. Проте, важливе значення мають і соціальні права людини, адже саме їх реалізація повинна забез­печувати громадянам гідний життє­вий рівень, кваліфіковану медичну допомогу, справедливі та безпечні умови праці, відпочинок тощо. Соці­альні права і свободи не є другоряд­ними, оскільки саме матеріальні умови (медичне обслуговування, со­ціальне забезпечення, наявність житла) значною мірою визначають якість життя сучасної людини. Без цих прав неможливо забезпечити гідність людської особистості. Цю тезу підтверджує Декларація соці­ального прогресу та розвитку, про­голошена Генеральною Асамблеєю ООН 11 грудня 1969 року. Згідно по­ложень декларації, серед соціаль­них прав, які сучасні держави пови­нні забезпечувати кожному, осно­вним є право жити в гідних умовах, використовувати досягнення соці­ального прогресу і соціальні стан­дарти у сфері гідної праці.

Розбудова України як демокра­тичної, правової і соціальної дер­жави вимагає принципово нового підходу до проблеми забезпечення прав і свобод людини і громадяни­на, в тому числі соціальних прав. Ця потреба зумовлена стратегіч­ним курсом України на інтеграцію до європейської спільноти соціаль­но орієнтованих держав. Сучасна система соціальних прав розширю­ється. До неї, крім традиційних, на­лежать й інші права, що дають змо­гу людині претендувати на гідне життя. Поняття «соціальна держа­ва» – особливий тип високорозвине­ної держави, в якій забезпечується належний рівень соціальної захи­щеності всіх громадян за допомо­гою активної діяльності з регулю­вання соціальної та економічної сфер суспільства, встановлення в ньому соціальної справедливості та солідарності.

СОЦІАЛЬНИЙ ДІАЛОГ

Сьогодні роль і місце соціально­го діалогу в Україні зсуває свої ак­центи в бік місцевих громад. Хоча ще не розроблені досконалі меха­нізми проведення децентралізації влади в Україні, наразі постали пи­тання приведення норм соціаль­них гарантій, економічних показ­ників, створення нових робочих місць, недопущення скорочення іс­нуючих робочих місць. Ці питання ставили учасники до ФПУ, адже є велика загроза того, що в ході про­ведення децентралізації місцеві громади можуть відмовитися від соціальної сфери, скоротити кіль­кість навчальних закладів. Тому завдання профспілкових лідерів – брати активну участь у засіданнях місцевих громад, вести постій­ний діалог з депутатами різ­них рівнів. Під час обгово­рення виявлено ще одну проблему, яка незабаром постане дуже гостро, а саме скорочення пра­цездатного населення, відтік і навчання ка­дрів. Сьогодні на бага­тьох підприємствах га­лузі існує нагальна проблема забезпечення кваліфікованими робіт­ничими кадрами. З огляду на досвід Німеччини з цього питання, учасники семінару дійшли висновку, що на великих підприємствах необхідно буде від­новлювати професійне навчання безпосередньо на виробництві, за­лучати професійні навчальні за­клади до співпраці в сфері підго­товки робітничих кадрів для пев­них видів підприємств. Тому в пунктах колективних угод слід враховувати омолодження кадро­вого потенціалу, роль наставни­цтва, додержуватися єдиної полі­тики формування заробітної плати в галузі.

Учасники семінару поділилися своїм особистим досвідом укладення колективних договорів на підприєм­ствах, а також визначили слабкі міс­ця в переговорному процесі з робото­давцем. Окремо зупинилися на пи­таннях споживчого кошика, порівня­ли в ціновому еквіваленті і визначи­ли, що вартість нинішнього набору занижена втричі. А також констату­вали, що збільшення мінімальної за­робітної плати не призведе до реаль­ного її зростання, оскільки викличе черговий виток інфляції, подорож­чання товарів і послуг.

АЛЬТЕРНАТИВНЕ ВРЕГУЛЮВАННЯ СПОРІВ

Як зазначали учасники, остан­нім часом з роботодавцями все складніше вести переговори з укла­дення колективного договору, бага­то з них ухиляються від підписання і тим більше – виконання вже під­писаних договорів. Тому було роз­глянуто можливість залучення ме­діаторів до цієї діяльності.

Медіація – вид альтернативного врегулювання спорів, метод вирі­шення спорів із залученням посе­редника (медіатора), який допома­гає сторонам конфлікту налагоди­ти процес комунікації і проаналізу­вати конфліктну ситуацію таким чином, щоб вони самі змогли обра­ти той варіант рішення, який би за­довольняв інтереси і потреби усіх учасників конфлікту. На відміну від формального судового чи госпо­дарського процесу, під час медіації сторони доходять згоди самі – меді­атор не приймає рішення за них.

У ході семінару було опрацьова­но останні законодавчі акти, які було прийнято в Україні (пенсійне забезпечення, трудове право, подат­кові зміни).

Підбиваючи підсумки, учасники презентували пропозиції для своїх профспілкових організацій щодо ведення соціального діалогу на міс­цевому рівні, відстоювання їх на на­ціональному рівні, а також визна­чили, що одним із шляхів вирішен­ня питань соціального діалогу вла­ди із суспільством є колективні дії профспілок щодо захисту інтересів працюючих. Вони запропонували свою безпосередню участь в прове­денні інформаційних заходів на різ­них рівнях з метою донесення прав­дивої інформації з питань оплати праці, сучасних викликів законо­давчих ініціатив та залучення до цього процесу працівників, які ще не є членами профспілки, тощо.

Лілія ГУСЕЧКО,

учасниця третьої групи дансько-українського проекту

29.01.2017

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини