ПРОФСПІЛКОВИЙ РУХ І ВИКЛИКИ СЬОГОДЕННЯ
Наприкінці минулого року в рамках дансько-українського
проекту для представників Профспілки працівників оборонної промисловості
України було проведено триденний семінар-тренінг, організований учасником
проекту Лілією Гусечко. У роботі семінару взяв участь голова Профспілки
Олександр Черниш.
У процесі навчання тренером було застосовано інтерактивні методи,
проводились дискусії і розроблялись пропозиції для ведення колективних
переговорів в організаційних ланках Профспілки щодо забезпечення ефективної
зайнятості, введення європейських норм у діючі колективні угоди та проекти
угод із застосуванням соціального стандарту, прийнятого Україною. Розглянуто
переваги залучення медіаторів до ведення колективних переговорів.
Тренер провів сім презентацій, продемонстрував відео- та
фотоматеріали. Також під час семінару використано матеріали Федерації профспілок
України, досвід міжнародного профспілкового руху, Академії праці, соціальних
відносин і туризму ФПУ, Інституту демографії та соціальних досліджень, зокрема
презентаційні матеріали Елли Лібанової, дані наукових досліджень, інформаційні
матеріали Данської профспілки 3F.
ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ ОПЛАТИ ПРАЦІ
Велике зацікавлення в учасників семінару викликала дискусія
«Підвищення рівня оплати праці – плюс чи мінус для профспілкового руху». У ході
дискусії виявлено низку проблем, з якими доведеться стикнутися профспілкам:
вихід з членства, оскільки відрахування членських внесків, на думку деяких
учасників семінару, будуть значними; застосування грейдерної форми оплати
праці і комерційної таємниці (до якої роботодавець відносить питання оплати
праці) призведе до відтоку профспілковців; може виникнути скорочення робочих
місць для забезпечення встановленого рівня оплати праці та ін. Профспілковому
активу необхідно негайно реагувати, вирішувати і попереджати проблеми,
пов’язані з цими викликами.
Учасникам тренінгу було запропоновано опрацювати досвід
міжнародного профспілкового руху з питань проведення солідарних дій. Велике
зацікавлення в учасників семінару-тренінгу викликав розгляд тарифних угод
Ig-Metall та угод, які укладаються профспілкою 3F, порівняння заробітних плат
в країнах ЄС і пострадянських країнах, рівень погодинної заробітної плати в
різних країнах. Визначено, що законодавство Європейського Союзу є конкретнішим
і гарантує більш широкі права працюючим в питаннях оплати праці, охорони
здоров’я, мінімальних соціальних гарантій, участі профспілок у розробці
соціальних стандартів рівня життя населення з метою забезпечення соціальної стабільності
в суспільстві та зниження соціальної напруженості, гарантій держави найменш
захищеним категоріям населення. Також розглянуто 14 показників мінімальних
соціальних норм, які гарантують гідний рівень життя населення країн-учасниць
ЄС, і визначено їх для України. Конституційні права та свободи людини
формуються з окремих груп, пріоритет серед яких надається громадянським правам
і свободам. Проте, важливе значення мають і соціальні права людини, адже саме
їх реалізація повинна забезпечувати громадянам гідний життєвий рівень,
кваліфіковану медичну допомогу, справедливі та безпечні умови праці, відпочинок
тощо. Соціальні права і свободи не є другорядними, оскільки саме матеріальні
умови (медичне обслуговування, соціальне забезпечення, наявність житла)
значною мірою визначають якість життя сучасної людини. Без цих прав неможливо
забезпечити гідність людської особистості. Цю тезу підтверджує Декларація соціального
прогресу та розвитку, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 11 грудня 1969
року. Згідно положень декларації, серед соціальних прав, які сучасні держави
повинні забезпечувати кожному, основним є право жити в гідних умовах,
використовувати досягнення соціального прогресу і соціальні стандарти у сфері
гідної праці.
Розбудова України як демократичної, правової і соціальної
держави вимагає принципово нового підходу до проблеми забезпечення прав і
свобод людини і громадянина, в тому числі соціальних прав. Ця потреба
зумовлена стратегічним курсом України на інтеграцію до європейської спільноти
соціально орієнтованих держав. Сучасна система соціальних прав розширюється.
До неї, крім традиційних, належать й інші права, що дають змогу людині
претендувати на гідне життя. Поняття «соціальна держава» – особливий тип
високорозвиненої держави, в якій забезпечується належний рівень соціальної
захищеності всіх громадян за допомогою активної діяльності з регулювання
соціальної та економічної сфер суспільства, встановлення в ньому соціальної
справедливості та солідарності.
СОЦІАЛЬНИЙ ДІАЛОГ
Сьогодні роль і місце соціального діалогу в Україні зсуває
свої акценти в бік місцевих громад. Хоча ще не розроблені досконалі механізми
проведення децентралізації влади в Україні, наразі постали питання приведення
норм соціальних гарантій, економічних показників, створення нових робочих
місць, недопущення скорочення існуючих робочих місць. Ці питання ставили
учасники до ФПУ, адже є велика загроза того, що в ході проведення
децентралізації місцеві громади можуть відмовитися від соціальної сфери,
скоротити кількість навчальних закладів. Тому завдання профспілкових лідерів –
брати активну участь у засіданнях місцевих громад, вести постійний діалог з
депутатами різних рівнів. Під час обговорення виявлено ще одну проблему, яка
незабаром постане дуже гостро, а саме скорочення працездатного населення,
відтік і навчання кадрів. Сьогодні на багатьох підприємствах галузі існує
нагальна проблема забезпечення кваліфікованими робітничими кадрами. З огляду
на досвід Німеччини з цього питання, учасники семінару дійшли висновку, що на
великих підприємствах необхідно буде відновлювати професійне навчання
безпосередньо на виробництві, залучати професійні навчальні заклади до
співпраці в сфері підготовки робітничих кадрів для певних видів підприємств.
Тому в пунктах колективних угод слід враховувати омолодження кадрового
потенціалу, роль наставництва, додержуватися єдиної політики формування
заробітної плати в галузі.
Учасники семінару поділилися своїм особистим досвідом
укладення колективних договорів на підприємствах, а також визначили слабкі місця
в переговорному процесі з роботодавцем. Окремо зупинилися на питаннях
споживчого кошика, порівняли в ціновому еквіваленті і визначили, що вартість
нинішнього набору занижена втричі. А також констатували, що збільшення
мінімальної заробітної плати не призведе до реального її зростання, оскільки
викличе черговий виток інфляції, подорожчання товарів і послуг.
АЛЬТЕРНАТИВНЕ ВРЕГУЛЮВАННЯ СПОРІВ
Як зазначали учасники, останнім часом з роботодавцями все
складніше вести переговори з укладення колективного договору, багато з них
ухиляються від підписання і тим більше – виконання вже підписаних договорів.
Тому було розглянуто можливість залучення медіаторів до цієї діяльності.
Медіація – вид альтернативного врегулювання спорів, метод
вирішення спорів із залученням посередника (медіатора), який допомагає
сторонам конфлікту налагодити процес комунікації і проаналізувати конфліктну
ситуацію таким чином, щоб вони самі змогли обрати той варіант рішення, який би
задовольняв інтереси і потреби усіх учасників конфлікту. На відміну від формального
судового чи господарського процесу, під час медіації сторони доходять згоди
самі – медіатор не приймає рішення за них.
У ході семінару було опрацьовано останні законодавчі акти,
які було прийнято в Україні (пенсійне забезпечення, трудове право, податкові
зміни).
Підбиваючи підсумки, учасники презентували пропозиції для
своїх профспілкових організацій щодо ведення соціального діалогу на місцевому
рівні, відстоювання їх на національному рівні, а також визначили, що одним із
шляхів вирішення питань соціального діалогу влади із суспільством є
колективні дії профспілок щодо захисту інтересів працюючих. Вони запропонували
свою безпосередню участь в проведенні інформаційних заходів на різних рівнях
з метою донесення правдивої інформації з питань оплати праці, сучасних
викликів законодавчих ініціатив та залучення до цього процесу працівників, які
ще не є членами профспілки, тощо.
Лілія ГУСЕЧКО,
учасниця третьої групи дансько-українського проекту
29.01.2017
|