ВІКТОРІЯ СІРЕНКО: «КОЖЕН З НАС, ЯК МОЖЕ, ВНОСИТЬ СВІЙ ВНЕСОК, НАБЛИЖАЮЧИ ПЕРЕМОГУ»

ПРОФСПІЛКАМ УКРАЇНИ ПОТРІБНО ПЕРЕЙМАТИ ДОСВІД ЄВРОПЕЙСЬКИХ КОЛЕГ

Дансько-українська співпраця дає можливість окреслити контури профспілки нового покоління. Зважаючи на вектор євроінтеграції України, а також резолюцію Федерації профспілок України «Профспілки – за європей­ський вибір України», стає очевидним, що найближчим часом будуть змінюватись вимоги до роботи профспі­лок. Для порівняння в статті розглянуто досвід профспілок Данії, які стали взірцем для побудови європейської профспілки, та Грузії, де вже розпочався перехідний період, а також проведено аналіз та вивчення досягнень Атомпрофспілки як першої профорганізації в Україні, що реалізовує позитивну практику європейських колег.

Атомпрофспілка – чи не єдина профспілка, що готова експе­риментувати та розвивати нові та цікаві проекти. Напри­клад, 16 років тому вона розпочала гран­діозну роботу з молоддю. Як результат, сьогодні має самодостатню Організацію молоді, яка повністю повторює структу­ру Атомпрофспілки. Більшість член­ських організацій ФПУ тільки ставлять собі за мету досягти цього рівня, який у нас сприймається як даність.

Cьогодення вимагає нових змін, і Атомпрофспілка знову може стати орга­нізацією, яка буде прикладом для наслі­дування іншими або навіть поведе ін­ших за собою. Держава обрала шлях єв­роінтеграції, тому найближчим часом європейські стандарти переважатимуть над радянськими та звичними для нас раніше. Уже сьогодні варто аналізувати і вивчати досвід наших колег з Єврозони та тих, хто вже розпочав перехід від звичних нам радянських профспілок до європейських.

ПРОФСПІЛКА 3F (ДАНІЯ)

Профспілки Данії за принципом дії подібні до «юридичної фірми». Це не профспілки при якомусь підприємстві, що є звичним для нас. Це організація, до якої може звернутися працівник будь-якого підприємства і стати чле­ном профспілки. Профспілка об’єднує працівників різних напрямів діяльнос­ті, укладає колективні угоди з об’єднаннями роботодавців у конкрет­ній галузі. Найцікавіше, що суспіль­ство і роботодавці сприймають колек­тивний договір як догму, тож усі його виконують. Нікому й на думку не спа­дає порушити якісь домовленості. Страйки можливі тільки в тому випад­ку, коли за столом переговорів не ді­йшли згоди з якогось питання. І тільки в період укладання колективної угоди профспілка може відстоювати свої по­зиції. Цікаво, що коли профспілка ого­лошує страйк, працівники не виходять на роботу, роботодавець несе збитки, а працівнику виплачується компенсація втраченої заробітної плати із спеціаль­ного фонду профспілки.

Коли ви вперше потрапляєте до офі­су данської профспілки, працівники по­казують вам свої робочі місця, акценту­ють увагу на посадах. Наприклад, про­ходячи повз кабінет юристів, вони обов’язково вказують суму в грошових одиницях, яку цей відділ відсудив за ми­нулий рік, таким чином демонструючи роль і необхідність кожного штатного працівника апарату профспілки.

КОНФЕДЕРАЦІЯ ПРОФСПІЛОК ГРУЗІЇ

У Грузії вже існуючі профспілки не змогли вчасно відреагувати на зміни в політичному житті країни. Тому цей пе­рехід до роботи за європейськими стан­дартами відбувається шляхом заміщен­ня. Утворились нові профспілки, які працюють по-новому і створюють кон­куренцію старим. Чисельність їх членів зростає, що свідчить про підвищення довіри саме до нових профспілок.

Щоб зрозуміти, що насамперед по­трібно змінювати нам, я запитав свого товариша Лашу з Грузії, чим «нова» профспілка краща за «стару». На що отримав відповідь: «Ми не залежимо від керівництва. Ми орієнтовані не на сер­віс (путівки, подарунки), а на правоза­хисну діяльність. Хоча в деяких первин­ках ці сервіси ще є, але ми намагаємося позбутися цього. Намагаємося це зроби­ти навчанням. Щоб наші члени ставили правильні пріоритети і вимагали від профспілкових лідерів боротися, а не ту­ризмом займатись».

ВЛАСНИЙ ПОГЛЯД

Відтак можна дійти висновку, що в нашому суспільстві завжди присутня певна частка невдоволення. Кожен гово­рить про те, що він не задоволений робо­тою профспілок, а от чим саме – питання вже складніше.

Коли я влаштувався на роботу і всту­пив у профспілку, то все вже набуте і на­працьоване нашою профспілковою ор­ганізацією сприймалось як належне. Тому коли на різних тренінгах або засі­даннях Молодіжної ради ФПУ я говорив про якусь проблему чи про те, що варто в якомусь напрямі покращувати діяль­ність, більшість одразу дивувались і пе­репитували: «Ти ж з профспілки атомни­ків?». «Так», – відповідав я, не розумію­чи суті питання. Потім мені пояснили, що наша профспілка – одна з найсильні­ших, і більшість українських профспі­лок тільки ставлять собі за мету вийти на наш рівень.

Колективний договір поширюється тільки на членів профспілки. Ця пропо­зиція вже декілька років лунає в кулу­арних розмовах профспілкових активіс­тів, адже таким чином наш спілчанин буде чітко усвідомлювати, що саме ро­бить профспілка і які саме соціальні га­рантії вона шляхом переговорів змогла надати працівнику. Усі, мабуть, неодноразово чули з вуст своїх ко­лег: «Ну навіщо мені та проф­спілка, горілки я не вжи­ваю, подарунки на Новий рік мені не дають, бо діти виросли, та й путі­вок я не беру, мені й на дачі добре». Так, дій­сно, є випадки, що людина виходить з профспілки, і будь- яке підвищення заро­бітної плати чи інші со­ціальні гарантії, за які домовляється профспілка, зрештою поширюються і на цього працівника.

Саме це питання є дуже глибо­ким, оскільки працівник узагалі не усвідомлює ролі профспілкової органі­зації в його житті. Адже, перебуваючи в профспілці, ми делегуємо повноважен­ня виборним органам для укладення Ге­неральної та галузевої угод, колектив­ного договору та ін. І якщо не буде деле­гованих нами представників, то, по суті, будуть відсутні документи, які регулю­ють трудові відносини між роботодав­цем та працівником. Для виправлення цієї ситуації пропоную більше уваги приділяти профспілковому навчанню.

НАВЧАННЯ

Проводити таке навчання потрібно працівникам підприємств, а також під час прийняття на роботу. Варто коротко окреслити основні завдання профспіл­ки, які саме види послуг вона надає сво­їм членам, до кого можна звернутись для вирішення проблеми і як діяти, якщо проблема ніяк не вирішується.

У проекті Стратегії модернізації ФПУ і її членських організацій пропо­нувалось включити до програм вищих навчальних закладів і загальноосвіт­ніх шкіл лекції, дискусії, тренінги щодо діяльності профспілок. До речі, профспілкова молодь РАЕС, не знаю­чи про таку ініціативу ФПУ, сама роз­робила та запропонувала керівництву атомної станції включити до курсу на­вчання новоприйнятих працівників лекцію про структуру та діяльність Атомпрофспілки та первинної проф­спілкової організації. Думаю, цю іні­ціативу варто підтримати й іншим ор­ганізаціям Атомпрофспілки та член­ським організаціям ФПУ.

ЧЛЕНСЬКІ ВНЕСКИ

У нас прийнято сплачувати член­ські внески у відсотках від заробітної плати. У Данії встановлена фіксована сума сплати членських внесків. Там по­яснюють це тим, що насправді більше звернень про порушення прав праців­ників надходить саме від робітників, а не від спеціалістів чи керівників. Ми ж, по суті, купуємо послуги, які насампе­ред передбачають наш захист та пред­ставлення наших інтересів. Для порів­няння: коли ми йдемо в перукарню, нам не виставляють рахунок, напри­клад, 0,5% від заробітку.

ІНФОРМАЦІЙНА ПОЛІТИКА

Усі розуміють, наскільки важливою в наш час є інформаційна політика будь-якого підприємства, організації та й країни загалом. Тому так необхідно доносити більше інформації щодо всіх судових справ, над якими нині працю­ють юристи Атомпрофспілки і над яки­ми працювали в минулому. Розповідати спілчанам про конкретні справи та ре­зультати їх вирішення. Наприклад, за­провадити спеціальну рубрику в «Атом­нику України». Також варто розвивати та використовувати всі можливі інфор­маційні ресурси, такі як Instagram, Ві­кіпедія, Facebook тощо.

РЕАЛЬНЕ ЧЛЕНСТВО

Ще не так давно діяльність усіх профспілок України була спрямована на збільшення чисельності спілчан. Причина в тому, що кількість делегова­них представників до різного роду ке­рівних органів залежить від кількості членів профспілки. Таким чином, сьо­годні багато профспілок мають у своїх лавах непрацюючих пенсіо­нерів, студентів, учнів тощо. Але з огляду на те, що профспілка має займатися виключно за­хистом працівників, незрозу­міло, яким чином можна нада­вати послуги непрацюючим пенсіонерам та учням, що не мають відносин з роботодавця­ми. Відтак маємо членів проф­спілки, яким, по суті, не можемо надавати повноцінні послуги, а вони, в свою чергу, мають «пільги» на членські внески. Тому варто вирішу­вати питання таким чином: кількість делегованих представників має залежа­ти від величини внесків, а не від кіль­кості членів.

КОЛЕКТИВНИЙ ДОГОВІР

Як уже зазначалось, у Данії проф­спілки мають право страйкувати тіль­ки під час укладання колективного до­говору. Надалі сторони відповідально ставляться до кожного пункту. Варто і в нас виховувати відповідальне став­лення обох сторін під час укладання колективного договору. Колективний договір має виконуватись! І під час його дії неприпустимі відхилення від домовленостей шляхом прийняття спільних рішень.

Сподіваюсь, що кожен, хто прочи­тає статтю, замислиться над висловле­ними в ній пропозиціями. Оскільки в найближчому майбутньому, я переко­наний, багато із запропонованого буде реалізовано.

Павло ОЛЕЩУК,

голова Організації молоді Атомпрофспілки,

член молодіжної групи Павла Пруднікова,

учасника дансько- українського проекту

07.01.2017

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини