МОЛОДІЖНИЙ ВІК – СЬОГОДНІ
Молодь – це соціально-демографічна група, що переживає
період становлення соціальної
зрілості, адаптації до світу і майбутні зміни . Молодь не
має усталених вікових меж, вони
залежать від соціально-економічного розвитку суспільства,
рівня культури, умов життя.
Молодь як особлива соціальна
група постійно перебуває у фо-
кусі досліджень, оскільки саме
вона є чуйним індикатором
змін, що відбуваються, і визначає в ціло-
му потенціал розвитку суспільства. Від
того, наскільки вивчений світ цінностей
сучасної молоді, її установки, життєві
плани, багато в чому залежить ефектив-
ність заходів, що їх розробляють, у галу-
зі освіти, у сфері праці та зайнятості. Не
зрозумівши суспільства, в якому живе
молодь, не зрозуміти самої молоді та її
специфічних проблем, не зрозумівши
молоді, не можна визначити загальних
суперечностей і проблем суспільства,
тим більше побачити його майбутнє.
Організовуючи тренінги, семінари, на-
вчання для активної та перспективної
профспілкової молоді, Федерація профспі-
лок України заклала надійний фундамент
для подальшого розвитку громадянського
суспільства.
Одним із таких просвітницьких проек-
тів є дансько-український навчальний
проект «Посилення внеску профспілок у
забезпечення гідної праці, захисту прав
працівників та демократизацію в Украї-
ні». На базі цього проекту формується
стійка платформа розвитку молодіжного
профспілкового руху як невід’ємної скла-
дової боротьби за гідну працю, права пра-
цівників та демократизацію в Україні.
Розглянемо на прикладі роботу з молод-
дю, яку проводять у профспілці працівни-
ків будівництва і промисловості будівель-
них матеріалів. Молодь становить 44% від
загальної чисельності спілчан галузі, із
них 23% – це студенти вишів, а 59% – учні
професійно-технічних закладів навчання,
працююча молодь становить 18% від за-
гальної чисельності молодих спілчан.
ЦК Профспілки працівників будівни-
цтва і промисловості будівельних матері-
алів України запровадив низку заходів за-
для підтримки та реалізації дієвості моло-
діжного руху профспілки. Серед них, зо-
крема, профспілкове навчання – один із
найголовніших аспектів роботи; підтрим-
ка професійно-технічної освіти; питання
першого робочого місця, яке вирішується
проведенням «ярмарок вакансій» для ви-
пускників навчальних закладів.
Для активної профспілкової молоді за-
проваджено низку навчальних семінарів
під гаслом «Відбудуємо країну разом»,
що проводить тренер, яка була учасни-
цею другої групи дансько-українського
навчального проекту Тетяна Бєлєнкіна.
Сучасний стан українського суспіль-
ства відображає об’єктивну необхідність
розглядати молодь невід’ємною складо-
вою соціальної системи, що виконує осо-
бливу роль у розвитку людства. Молодь
як органічна складова суспільства на
кожному етапі його розвитку виконує ін-
теграційні функції, об’єднуючи й розви-
ваючи досвід попередніх поколінь, спри-
яючи соціальному прогресу. При цьому
важливою функцією молоді є трансфор-
мація з минулого в майбутнє культурної
та історичної спадщини всього людства
в умовах природного розвитку соціаль-
ної системи. Отже, молодь є рушійною
силою розвитку суспільства, потребує
участі всіх елементів соціальної систе-
ми в її формуванні.
Сучасна молодь, з одного боку, відчу-
ває себе особливою групою суспільства,
з іншого – дедалі більше страждає від не-
вирішеності своїх проблем. Неабияким
фактором, що деформує свідомість мо-
лоді, є відсутність довіри до неї з боку
суспільства. Молодь є його частиною,
однак дуже рідко залучається до вирі-
шення та реалізації програм його розви-
тку. Це визначає суперечності, котрі
існують на рівні «молодь – суспільство».
Найбільш суттєвими із них є такі:
– рівень освіти та матеріальний стан
молоді;
– потяг до знань і необхідність працю-
вати;
– прагнення до самостійності та еко-
номічна залежність від батьків;
– професійний статус і потреби сучас-
ного ринку праці;
– бажання вирішувати власні пробле-
ми самостійно та реальна участь у при-
йнятті управлінських рішень.
САМОСТІЙНА СИСТЕМА ВСЕРЕДИНІ ЗАГАЛЬНОЇ СОЦІАЛЬНОЇ СИСТЕМИ
Молодь необхідно розглядати як самостійну сис-
тему всередині загальної соціальної системи,
визначаючи внутрішні та зовнішні
взаємозв’язки елементів цих систем залежно
від конкретних функцій. Оптимальна взаємодія усіх
елементів соціальних систем суспільства в цілому за-
безпечує позитивний розвиток людства і його прогрес.
Молодь є дзеркалом, у якому відображається соціаль-
на дійсність. І якщо в молодіжному середовищі
з’являються проблеми, то у цьому насамперед «винне»
соціальне середовище. З молоддю може відбутися
тільки те, що вже відбулося із суспіль-
ством; молодь така, яким є суспіль-
ство, яке виховало її.
Молодість – не службово-підго-
товча фаза вікового розвитку,
як вважали століттями, а го-
ловне джерело сьогоднішніх
змін. Правильне розуміння
суті молоді, грамотна моло-
діжна політика – це основні
умови прориву суспільства в
майбутнє. Де грамотно працю-
ють з молоддю – там досягають
успіху. І навпаки, дорослість
сьогодні нерідко збитковіша, ніж
молодість, оскільки обтяжена до-
гмами вчорашнього дня, застарілим до-
свідом і не завжди здатна сприймати нове.
Молодь – це свого роду соціальний акумулятор транс-
формацій, які поступово (день у день, рік у рік) й непо-
мітно для загалу відбуваються в глибинах суспільно-
го життя і нерідко проходять повз увагу більшості. Це
критичні погляди і настрої стосовно суспільного жит-
тя, нові ідеї та енергія, які особливо потрібні у час кар-
динальних реформ. Як носій величезного інтелекту-
ального потенціалу, володіючи особливими
здібностями до творчості (підвищена чут-
тєвість, сприйняття, образність мислен-
ня тощо), молодь сприяє швидшому
впровадженню у практику нових
ідей, ініціатив, нових форм життя,
оскільки за своєю природою вона
є противником консерватизму та
застою. Таким чином, молодіж-
ний вік сьогодні – це не стільки
демографічне поняття, скільки
соціальне й політичне.
Молодь – найбільш здорова фізич-
но частина суспільства, його жит-
тєва сила, згусток енергії нерозбеще-
них інтелектуальних та фізичних сил,
що потребують виходу. За рахунок цих
сил життя суспільства пожвавлюється. Не-
обхідно усвідомлювати, що принципово нові типи
машин та устаткування, новітні технології, системи
управління, які є основою інтенсифікації економіки,
можуть створити лише люди нового, нестандартного
типу мислення.
Тетяна БЄЛЄНКІНА,
учасниця другої групи
дансько-українського проекту
15.12.2016
|
