МОТИВАЦІЯ ПРОФЧЛЕНСТВА – МІРИЛО МАКСИМАЛЬНОЇ ВІДДАЧІ ТА КОРИСТІ ПРОФСПІЛКИ
Здійснюючи заходи із мотивації профспілкового членства,
профоргани мають подбати про зростання чисельності профспілкових організацій,
їх сили та фінансової стійкості. При цьому необхідно враховувати зовнішні й
внутрішні умови мотивації.
(Закінчення. Початок у № 34-35 від 1 вересня 2016 р.)
ВНУТРІШНІ ЧИННИКИ
До внутрішніх чинників мотивації належать результати захисної
діяльності профспілки і стиль роботи виборних профспілкових органів, голів
профспілкових організацій, стан профспілкової демократії, організаторської
та інформаційної роботи.
Щоб склалися сприятливі умови для мотивації профспілкового
членства, слід створити ефективну систему всієї організаторської діяльності
профспілкових органів: локальну нормативну базу, систему підготовки і підвищення
кваліфікації профспілкового активу, сприятливий психологічний клімат у
профспілковій організації. Важливо у кожному профспілковому комітеті мати
команду однодумців, готових проводити агітаційну роботу серед працівників, які
не є членами профспілки.
Не можна забувати і про такий мотивуючий чинник, як заохочення
профспілкових активістів за добросовісну працю, яке може бути як моральне
(листи-подяки, почесні грамоти, знаки профспілкових органів тощо), так і
матеріальне (премії, цінні подарунки тощо).
Голови повинні регулярно інформувати працівників підприємства
(організації) про економічну ефективність для кожного з них від Генеральної та
галузевої угод, колективного договору, акцентуючи увагу на додаткових
гарантіях, які містить колективний договір, порівняно з чинним трудовим
законодавством.
У будь-якому випадку і в будь- яких умовах успіху у
вирішенні проблем мотивації буде досягнуто тільки тоді, коли дотримуватиметься
принцип «Кожен профспілковий орган, кожен профспілковий лідер – для членів
профспілки», а не навпаки.
СИСТЕМА
Система мотивації профспілкового членства має кілька блоків,
що складаються з пріоритетних напрямів діяльності профспілкової організації:
1. Правова мотивація. Це робота з укладення Генеральної угоди,
галузевої угоди, колективних договорів, що забезпечують вищі соціальні гарантії
порівняно з чинним законодавством, юридичні консультації з різних галузей
законодавства, навчання трудовому законодавству, методам ведення переговорів,
що спираються на норми чинного законодавства.
2. Соціально-психологічна мотивація містить кілька
складових:
А. Кар’єра. До цієї категорії відносять участь
співробітників організації у конкурсі на заміщення того чи іншого вакантного
місця на загальних підставах, конкретне просування по службі, наявність
символів службового статусу (найменування посади, мобільний зв’язок, окремий
кабінет і його місцерозташування в офісі, обладнане робоче місце тощо),
відчуття причетності і власної значущості (вдячність за допомогу, інші заходи
заохочення).
Б. Навчання. Охоплює організацію і проведення регулярних
тренінгів, семінарів з метою підвищення кваліфікації, курсів підвищення
кваліфікації, навчання і перенавчання, пов’язаних із кар’єрним зростанням.
В. Заходи заохочення. Їх застосовують за виконання планів
роботи, за особистий внесок у розвиток організації, за тривалий стаж, а також
інші заходи, що створюють відчуття причетності працівників до управління
організацією, стимулюючи підвищення якості праці.
Г. Відпочинок, оздоровлення, медичне страхування.
Забезпечення працівників путівками під час відпустки; домовленості із
турфірмами на пільгове корпоративне обслуговування. Організація спільного
колективного відпочинку, за який працівники здійснюють часткову оплату (поїздки
у санаторії, будинки відпочинку, виїзди на природу, відвідування
спортивно-розважальних комплексів згідно з укладеними договорами на абонементне
відвідування), надання додаткових відпусток, пільгових путівок тощо за
позитивні результати у роботі.
Д. Організація змагань для підвищення продуктивності та
якості праці, задоволення природних людських потреб бути першим, організація
виробничих змагань, конкурсів між працівниками і структурними підрозділами,
як-от «Кращий з професії», з дотримання охорони праці, трудової дисципліни
тощо.
3. Матеріальна мотивація здійснюється переважно через колективні
договори за допомогою розроблення і впровадження оптимальних для конкретної
організації систем оплати праці, форм заохочення, компенсаційних виплат тощо
із застосуванням методики оцінки діяльності персоналу.
ОЗНАКИ НЕОБХІДНОСТІ ПРОФСПІЛКОВОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ДЛЯ РОБОТОДАВЦЯ
У повсякденній діяльності багато профспілкових комітетів
стикаються з нерозумінням із боку роботодавця щодо важливості створення на
підприємстві (організації) первинної профспілкової організації. Для вирішення
цієї проблеми необхідно постійно доводити роботодавцеві переваги, які
виникають на підприємстві (організації), де діють первинні профспілки. Серед
основних переваг слід зазначити такі:
– створення мікроклімату організованості в колективі;
– підтримка колективом дій роботодавця, спрямованих на
розвиток підприємства (організації);
– зміцнення авторитету, іміджу керівника;
– досягнення економічної стабільності;
– організація трудового суперництва;
– вирішення соціальних питань через механізм укладення колективного
договору;
– доведення до працівників політики керівника;
– правовий захист керівника від власників або вищих
структур;
– соціальне партнерство на основі закону;
– удосконалення знань трудового законодавства;
– захист інтересів підприємства (організації) від власника;
– представництво інтересів роботодавця в судових органах;
– знання специфіки роботи з профспілкою «ізсередини»;
– здійснення через профспілку управлінських функцій;
– можливість об’єднання зусиль колективу для отримання
прибутку;
– зняття з керівника відповідальності за прийняття частини
рішень;
– вирішення незручних питань життя колективу;
– формування здорової опозиції.
Небажання роботодавця створити на підприємстві первинну
профспілкову організацію:
– підриває авторитет керівника;
– створює несприятливу обстановку в колективі;
– створює можливість виникнення нездорової опозиції.
Таким чином, діяльність профспілкового комітету щодо
мотивації профспілкового членства ґрунтується:
– на інформаційній та роз’яснювальній роботі про практичну
діяльність профспілкової організації із захисту інтересів членів профспілки;
– показі практики виконавської роботи комітетів профспілки
(рішення – результат);
– створенні системи правового всеобучу в профспілкових
організаціях і формуванні резерву кадрів;
– показі правозастосовної практики на конкретних прикладах
із захисту прав членів профспілки;
– створенні умов для гласності в роботі профкому, розвитку
широких громадських засад у діяльності профспілкової організації, залученні
до участі у діяльності профспілки якомога більше її членів, підвищенні загальної
культури профспілкової роботи;
– створенні штату громадських агітаторів за профспілку з умовою
їх матеріальної винагороди.
Таким чином, використання запропонованих методів мотивації профспілкового
членства, зміна балансу прав і відповідальності профспілок дадуть змогу збільшити
чисельність членів профспілкових організацій України. Водночас це дозволить
вплинути на позицію та поведінку іншої сторони соціально-трудових відносин – роботодавців,
які будуть змушені виконувати взяті перед найманими працівниками зобов’язання у
соціально-трудовій сфері та впроваджувати внутрішні соціально відповідальні
практики. Отже, вступ до профспілок реально захистить працівників від
багатьох життєвих негараздів.
Роман ПІДРУЧНИЙ,
учасник другої групи
дансько-українського проекту
17.09.2016
|