ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

МОТИВАЦІЯ ПРОФЧЛЕНСТВА – МІРИЛО МАКСИМАЛЬНОЇ ВІДДАЧІ ТА КОРИСТІ ПРОФСПІЛКИ

Здійснюючи заходи із мотивації профспілкового членства, профоргани мають подбати про зростання чисельності профспілкових організацій, їх сили та фінансової стійкості. При цьому необхідно врахову­вати зовнішні й внутрішні умови мотивації.

(Закінчення. Початок у № 34-35 від 1 вересня 2016 р.)

ВНУТРІШНІ ЧИННИКИ

До внутрішніх чинників моти­вації належать результати захис­ної діяльності профспілки і стиль роботи виборних профспіл­кових органів, голів профспілко­вих організацій, стан профспіл­кової демократії, організатор­ської та інформаційної роботи.

Щоб склалися сприятливі умо­ви для мотивації профспілкового членства, слід створити ефектив­ну систему всієї організаторської діяльності профспілкових орга­нів: локальну нормативну базу, систему підготовки і підвищен­ня кваліфікації профспілкового активу, сприятливий психологіч­ний клімат у профспілковій орга­нізації. Важливо у кожному профспілковому комітеті мати команду однодумців, готових проводити агітаційну роботу се­ред працівників, які не є члена­ми профспілки.

Не можна забувати і про такий мотивуючий чинник, як заохо­чення профспілкових активістів за добросовісну працю, яке може бути як моральне (листи-подяки, почесні грамоти, знаки проф­спілкових органів тощо), так і матеріальне (премії, цінні пода­рунки тощо).

Голови повинні регулярно ін­формувати працівників підпри­ємства (організації) про еконо­мічну ефективність для кожного з них від Генеральної та галузе­вої угод, колективного договору, акцентуючи увагу на додаткових гарантіях, які містить колектив­ний договір, порівняно з чинним трудовим законодавством.

У будь-якому випадку і в будь- яких умовах успіху у вирішенні проблем мотивації буде досягну­то тільки тоді, коли дотримува­тиметься принцип «Кожен проф­спілковий орган, кожен проф­спілковий лідер – для членів профспілки», а не навпаки.

СИСТЕМА

Система мотивації профспіл­кового членства має кілька бло­ків, що складаються з пріоритет­них напрямів діяльності проф­спілкової організації:

1. Правова мотивація. Це робо­та з укладення Генеральної уго­ди, галузевої угоди, колективних договорів, що забезпечують вищі соціальні гарантії порівняно з чинним законодавством, юридич­ні консультації з різних галузей законодавства, навчання трудово­му законодавству, методам веден­ня переговорів, що спираються на норми чинного законодавства.

2. Соціально-психологічна мо­тивація містить кілька складових:

А. Кар’єра. До цієї категорії від­носять участь співробітників орга­нізації у конкурсі на заміщення того чи іншого вакантного місця на загальних підставах, конкрет­не просування по службі, наяв­ність символів службового стату­су (найменування посади, мобіль­ний зв’язок, окремий кабінет і його місцерозташування в офісі, обладнане робоче місце тощо), відчуття причетності і власної значущості (вдячність за допомо­гу, інші заходи заохочення).

Б. Навчання. Охоплює органі­зацію і проведення регулярних тренінгів, семінарів з метою під­вищення кваліфікації, курсів під­вищення кваліфікації, навчання і перенавчання, пов’язаних із кар’єрним зростанням.

В. Заходи заохочення. Їх засто­совують за виконання планів роботи, за особистий внесок у розвиток організації, за тривалий стаж, а та­кож інші заходи, що створюють відчуття причетності праців­ників до управлін­ня організацією, стимулюючи під­вищення якості праці.

Г. Відпочинок, оздоровлення, ме­дичне страхування. Забезпечення праців­ників путівками під час відпустки; домовленості із турфірмами на пільгове корпо­ративне обслуговування. Органі­зація спільного колективного від­починку, за який працівники здійснюють часткову оплату (по­їздки у санаторії, будинки відпо­чинку, виїзди на природу, відвід­ування спортивно-розважальних комплексів згідно з укладеними договорами на абонементне від­відування), надання додаткових відпусток, пільгових путівок тощо за позитивні результати у роботі.

Д. Організація змагань для підвищення продуктивності та якості праці, задоволення при­родних людських потреб бути першим, організація виробничих змагань, конкурсів між працівни­ками і структурними підрозділа­ми, як-от «Кращий з професії», з дотримання охорони праці, тру­дової дисципліни тощо.

3. Матеріальна мотивація здій­снюється переважно через колек­тивні договори за допомогою роз­роблення і впровадження опти­мальних для конкретної організа­ції систем оплати праці, форм за­охочення, компенсаційних виплат тощо із застосуванням методики оцінки діяльності персоналу.

ОЗНАКИ НЕОБХІДНОСТІ ПРОФСПІЛКОВОЇ ОРГАНІЗА­ЦІЇ ДЛЯ РОБОТОДАВЦЯ

У повсякденній діяльності ба­гато профспілкових комітетів стикаються з нерозумінням із боку роботодавця щодо важли­вості створення на підприємстві (організації) первинної профспіл­кової організації. Для вирішення цієї проблеми необхідно постійно доводити роботодавцеві перева­ги, які виникають на підприєм­стві (організації), де діють пер­винні профспілки. Серед осно­вних переваг слід зазначити такі:

– створення мікроклімату орга­нізованості в колективі;

– підтримка колективом дій ро­ботодавця, спрямованих на розви­ток підприємства (організації);

– зміцнення авторитету, іміджу керівника;

– досягнення економічної стабільності;

– організація трудового супер­ництва;

– вирішення соціальних питань через механізм укладення колек­тивного договору;

– доведення до працівників по­літики керівника;

– правовий захист керівника від власників або вищих структур;

– соціальне партнерство на основі закону;

– удосконалення знань трудово­го законодавства;

– захист інтересів підприємства (організації) від власника;

– представництво інтересів ро­ботодавця в судових органах;

– знання специфіки роботи з профспілкою «ізсередини»;

– здійснення через профспілку управлінських функцій;

– можливість об’єднання зу­силь колективу для отримання прибутку;

– зняття з керівника відпові­дальності за прийняття частини рішень;

– вирішення незручних питань життя колективу;

– формування здорової опозиції.

Небажання роботодавця ство­рити на підприємстві первинну профспілкову організацію:

– підриває авторитет керівника;

– створює несприятливу обста­новку в колективі;

– створює можливість виник­нення нездорової опозиції.

Таким чином, діяльність профспілкового комітету щодо мотивації профспілкового член­ства ґрунтується:

– на інформаційній та роз’яснювальній роботі про прак­тичну діяльність профспілкової організації із захисту інтересів членів профспілки;

– показі практики виконав­ської роботи комітетів проф­спілки (рішення – результат);

– створенні системи право­вого всеобучу в профспілко­вих організаціях і формуван­ні резерву кадрів;

– показі правозастосовної практики на конкретних при­кладах із захисту прав членів профспілки;

– створенні умов для гласності в роботі профкому, розвитку ши­роких громадських засад у ді­яльності профспілкової органі­зації, залученні до участі у ді­яльності профспілки якомога більше її членів, підвищенні за­гальної культури профспілкової роботи;

– створенні штату громадських агітаторів за профспілку з умо­вою їх матеріальної винагороди.

Таким чином, використання запропонованих методів мотива­ції профспілкового членства, змі­на балансу прав і відповідальнос­ті профспілок дадуть змогу збіль­шити чисельність членів проф­спілкових організацій України. Водночас це дозволить вплинути на позицію та поведінку іншої сторони соціально-трудових від­носин – роботодавців, які будуть змушені виконувати взяті перед найманими працівниками зобов’язання у соціально-трудо­вій сфері та впроваджувати вну­трішні соціально відповідальні практики. Отже, вступ до проф­спілок реально захистить праців­ників від багатьох життєвих не­гараздів.

Роман ПІДРУЧНИЙ,

учасник другої групи

дансько-українського проекту

17.09.2016

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини