ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

МАЛЕНЬКА СПОВІДЬ І ВЕЛИКІ НАДІЇ

Усе, що в житті відбувається, трапляється у потрібний час, у потрібному місці і з по­трібними людьми. Не хочу писати про роль чи проблеми профспілок, про минуле чи світле майбутнє профспілкового руху в Україні. Хочу передати власні емоції.

Через обставини я потрапила на проект 3F, добре не розуміючи, що це таке і «з чим його їдять». Мої одногрупники давно вже жили профспілковим життям, переймалися ста­новищем профспілок, тоді як я навіть не уявляла, наскільки важливою є профспіл­ка для кожного працівника. Звісно, що ба­зові поняття мала: вважала, що профспіл­ка на підприємстві – це лише оздоровчо-фізкультурна та масово-культурна про­грама, але про те, що кожен член проф­спілки має мати багаж завдань, а проф­спілковий лідер – неабияку відповідаль­ність, дізналася на проекті 3F.

Дуже приємно, що моя профспілкова діяльність почалася саме з цього проек­ту. У травні 2016 року мене обрали голо­вою ППО ДП «Соснівський лісгосп». І хоча я вже працювала два роки на цій по­саді, проте саме цей поштовх і знання, які я отримала на проекті, спонукали пов’язати життя з благородною справою профспілок і надалі.

У 2015 році розпочалася профспілко­ва історія 3F, і першим, хто заслуговує найгучніших оплесків, це данський ви­кладач Пер Айзенрайх. Після такого ве­ликого і талановитого викладача дуже важко було уявити, що третій семінар може здивувати. Наразі переповнює гордість за українських митців-учите­лів. Із першого ж дня семінар, який від­бувся у березні ц. р. на базі Дніпропе­тровського навчального центру, заціка­вив і «запалив» своїми ідеями. Тренер Юрій Буздуган сказав такі слова: «Лю­дина людині людина». Здається просто, але як важливо розуміти ці слова, адже у профспілковій роботі в першу чергу так і має бути: в центрі усього – кожна людина, кожен член профспілки, який потребує захисту та підтримки.

Тренер Сергій Гончаренко приїхав на день раніше і побував на тренінгу з Юрієм Буздуганом, аби вивчити нашу аудиторію і побачити, на які питання в нас особлива реакція. Він сказав: «Я був вимушений переписувати цілу ніч свою лекцію, аби «догодити» таким слуха­чам, як ви». Сергій Гончаренко проде­монстрував свої таланти у читанні ві­ршів і поем, акторські здібності, але найголовніше – навчив вести перегово­ри і детально розклав порядок ведення перемовин. Укотре я впевнилася, що профспілковий лідер має бути чітким, відповідальним, похвилинно і детально розділяти спілкування з будь-ким для отримання позитивного результату від розмови.

Тренер Ольга Денисова – така багато­гранна, що «закипають мізки» від її сти­лю та методів спілкування. Вона психо­лог від Бога. Недарма її тренінги праг­нуть почути майже в усіх країнах світу. Неординарно і водночас просто вона по­яснила, що профспілковий лідер – це і ве­ликий психолог. Адже в сучасних реаліях українці дуже вразливі: коли відбуваєть­ся масове скорочення робочих місць, зменшуються заробітні плати, рівень життя падає, потрібно підтримувати мо­рально своїх членів профспілки. Ольга Денисова звернула увагу на найменшу деталь, кожну дрібничку, яку повинен ба­чити профспілковий працівник, на те, що ми маємо звертати увагу на поведінку співрозмовника, стиль одягу, навіть його колір, адже «великий успіх – у розумінні простих речей».

Світлана Задорожня – мудрий і тала­новитий тренер. Якщо Ольга Денисова – це вир емоцій, вулкан знань і кольорів, то Світлана Задорожня – тиха повноводна ріка, багата мовленням, рівновагою і хо­рошими людськими якостями. Вона дуже гармонійно і чітко розділила свої лекції на розмови та ігри. Проаналізувала моти­вацію профспілкового членства і дала можливість самостійно відшукати яко­мога більше мотивів для того, щоб бути членом профспілки.

Увесь цей час поряд із нами були Ва­лентина Шевченко, Катерина Литвинен­ко і куратор нашої І групи Володимир Майданюк. Вони не просто тренери, це наші друзі, помічники, наставники, вони нам наче батьки. Нам пощастило, що ми в одній команді, а точніше в одній сім’ї з хорошими помислами та задумами, з ві­рою, що ми будемо частиною позитивних змін у нашій країні. І не важливо, що ми з різних областей, що рідко бачимося, го­ловне – нас об’єднує профспілкова мета, і в єдності наша сила.

Ірина РИБАК,

учасниця першої групи

дансько-українського проекту

• ІЗ ПЕРШИХ ВУСТ

Пер АЙЗЕНРАЙХ,

міжнародний викладач і тренер Об’єднаної федерації робітників Данії – 3F:

«Я приїхав не вказати вам на конкретний шлях до вирішення проблем профспілок в Україні, я приїхав відкрити в вас вашу особливість, навчити вас побачити власні сили, обдарування, не бути про­сто пасивним продуктом обставин, а стати лідерами, яким притаманна сво­бода волі та вибору, здатність до твор­чості у всіх її проявах. Якби я не бачив у ваших очах, що ви справжні лідери, я з вами не співпрацював би».

• Виявити причини низького профспілкового членства та індивідуальні потреби сучасної людини праці та молоді, сильні й слабкі сторони профспілки.
• 
  
• Спрямовувати сили та роботу на безперервне вдосконалення профспілки, на залучення нових членів, особливо молоді.
• 
  
• Навчити та виростити молодих лідерів профспілкового руху.
• 
  
• Залучати молодь до активного життя профспілки.

НАВЧИВСЯ САМ – ДОПОМАГАЙ ІНШИМ

Здавалося б, чого тільки я не навчила­ся на дансько-українському проекті під час першого курсу навчання, за­вдяки чому з’явилася велика кількість ідей та планів для реалізації у проф­спілковій роботі. Та після семінару на базі Дніпропетровського ЗУМЦ, що відбувся 14–18 березня, отримавши нову порцію знань, зробивши аналіз своїх помилок та досягнень, я знову крокую вперед, прокладаючи нову профспілкову доріжку. На жаль, не все виходить так, як хотілося б, не все ще зрозуміло, бракує певних знань, одно­думців, підтримки й розуміння, але я маю віру в те, що здобуті знання та до­свід, які ще належить отримати на про­екті, я матиму змогу реалізувати.

Цього разу нас навчали ві­тчизняні тренери, які дали основу знань з геополітики, профспілкових цінностей, профспілкової історії, лідер­ства, органайзингу, психо­логії, риторики, мистецтва мовного спілкування.

За словами Ольги Денисо­вої, тренера та психолога міжнародного класу, «змі­нити українське суспільство на краще, пробудити людей у наш час може тільки чесна профспілка». Як цього досяг­ти? Яким чином? Що треба зробити? Як виховати нову профспілкову еліту? У цьому питанні допо­міг зорієнтуватися тренер Юрій Буздуган та його «Трудова школа». Сергій Гончаренко дав нам знання з публічних виступів, підготовки та про­ведення презентацій, які сприяють якісному профспілковому навчанню та роботі. Тренер Світлана Задорожня допомогла отримати основу знань із системи організації профспілкової робо­ти з погляду менеджменту, пояснила поняття со­ціоніки у менеджменті, функції менеджменту, органайзингу та мотивації членства у профспіл­ці; навчила формуванню команди для ефектив­ної та результативної профспілкової роботи тощо.

Аналізуючи проблему підвищення профспілко­вого членства у своїй первинці та підняття імі­джу профспілки в цілому, я дійшла висновку, що насамперед необхідно займатися молоддю на підприємстві. Треба починати організовувати її, навчати, вести з нею активну роботу, виховувати нову навчену профспілкову зміну.

Адже молодь має стрімке бажання до змін, до отримання нових знань, а також певні амбіції, ве­лику активність, бажання до самореалізації та жагу до конструктивних змін. Ніхто потужно не відчуває сучасні зміни життя так, як молодь.

Виховуючи її, ми виховуємо нове покоління не тільки для профспілок, а й активних, розвинутих працівників для своїх підприємств, організацій, установ.

Олена НИЖНИК,

учасниця першої групи дансько-українського проекту

24.06.2016

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини