МОТИВАЦІЯ – РУШІЙНА СИЛА ПРОФСПІЛЧАНИНА
Профспілки в умовах су-
часності реагують на зміни
так само, як і живий орга-
нізм: змінюються, транс-
формуються, удосконалю-
ються. Одним із найважли-
віших завдань успішних
профспілкових лідерів є
чітке розуміння внутрішніх
рушійних сил людини, що
приводять її до профспіл-
ки, особливо у такий не-
простий тенденційний час.
Бо кожен із нас розуміє, що
працівник доти буде чле-
ном профспілки, доки буде
мотивованим.
Під час третього семестру
навчання у рамках дан-
сько-українського проек-
ту ми разом з колегами
у групі продуктивно дискуту-
вали на тему мотивації (іде-
альна атмосфера для цього
була створена однією із трене-
рів-професіоналів проекту
Світланою Задорожною, яка на-
вчила нас формуванню мотива-
ції профспілкового членства, а та-
кож механізмам модернізації
профспілки).
Тож учасники навчання одно-
стайно зійшлися на тому, що
основними мотиваціями у проф-
спілковій роботі є забезпечення
гідної праці та її оплати, захище-
ність, влада, професійна кар’єра,
самоутвердження особистості,
розширення кола спілкування,
зміст цікавої та різновекторної
профспілкової роботи, покликан-
ня (обов’язок, що прагнуть реалі-
зувати), саморозвиток, цінність
боротьби, подолання труднощів.
Вважаю, що кожен працівник у
вищезазначеному зможе знайти
саме те, що потрібно йому в проф-
спілці, а наше завдання – пра-
вильно презентувати ці мотива-
ції, зацікавити ними працівника,
показати шляхи досягнення ба-
жаного і зрештою – реалізувати
бажане разом із ним.
Людина сьогодні постійно ро-
бить вибір: вступати у профспіл-
ку чи ні (або стати членом іншої
організації), бути активним у
профспілці чи віддати право ак-
тивності іншим, обрати проф-
спілкову діяльність як власну
кар’єру чи просуватися у своїй
сфері професійної діяльності,
брати на себе відповідальність за
важливі рішення чи покласти цей
тягар на плечі інших. Від проф-
спілкового лідера залежить, як
він зможе вплинути на вибір пра-
цівника, що покращить чи погір-
шить його життя. Саме для цього
треба вміти розпізнати основні
мотиви людей, які формують їх
потяг до профспілкового член-
ства. Серед них, зокрема:
– солідарність – важливі рі-
шення приймаються тоді, коли
працівники разом і підтримують
один одного;
– страхування і захист – у важ-
кій ситуації профспілка обо-
в’язково захистить;
– корпоративізм – коли біль-
шість колективу є членами проф-
спілки, то інші зазвичай почува-
ються «білими воронами»;
– звички, інертне підтримання
обраного способу життя – людина
не замислювалася, чому вона є
членом профспілки, просто біль-
шість уже там.
Не варто забувати й про інші
додаткові мотиви профспілково-
го членства:
– споживацький – на жаль,
профспілку досі багато хто сприй-
має як обов’язковий соцвідділ
підприємства, що лишилося ще з
радянських часів;
– спілкування – профспілка
створює певну платформу для
цього під час акцій, культурних
заходів, відпочинку тощо;
– довіра (лідери профспілки
мають авторитет серед працівни-
ків, в іншому разі їх би просто не
обрали на цю посаду;
– самореалізація – суспільна ро-
бота приносить користь іншим, і
людям здебільшого це подобається.
Безумовно, розуміння мотива-
ції профспілкового членства до-
зволяє нам спрогнозувати задово-
лення або ж незадоволення пере-
бування працівника у профспілці
залежно від його внутрішніх по-
тягів, збалансувати потреби пра-
цівника (наприклад, споживаць-
кий інтерес може бути меншим
за рахунок спілкування чи само-
реалізації, якщо відкрити людині
цей мотив, і навпаки, якщо обме-
жити працівника у можливостях
самореалізації чи спілкування в
організації, він чекатиме лише на
матеріальні цінності) і навіть по-
казати людині нові можливості у
своїй діяльності.
Дуже вдячна організаторам та
керівникам дансько-українського
проекту за те, що отримую такі
необхідні та важливі знання, що
вже оптимізують мою роботу (у
тому числі як тренера), а отже, у
майбутньому зможуть покращи-
ти життя профспілчан, задля до-
бробуту яких ми й працюємо.
Марія ЧЕРНЯЄВА,
учасниця першої групи
дансько-українського проекту
НАВЧАННЯ
ДИСКУСІЯ
МОТИВАЦІЯ У
ПРОФСПІЛКОВІЙ РОБОТІ:
забезпечення гідної праці
та її оплати;
захищеність;
влада;
професійна кар’єра, само-
утвердження особистості,
покликання (обов’язок, що
прагнуть реалізувати),
саморозвиток;
розширення кола спілку-
вання;
цікава та різновекторна
профспілкова робота;
цінність боротьби, подо-
лання труднощів.
ЗА ПРОФСПІЛКАМИ – МАЙБУТНЄ!
Що таке профспілка для кож-
ного з нас, простих працівників
підприємства? Що вона дає
нам? Не раз я запитувала себе
про це, а також працівників, які
хотіли написати заяву про вихід
із профспілки. Зізнаюся чесно,
раніше мені важко було відпові-
сти на це запитання, хоча ще з
самого початку своєї кар’єри на
підприємстві я незмінно була і
залишаюся членом профспіл-
ки. І знаєте, я цьому дуже рада, і насамперед
тому, що тепер ці питання для мене елементар-
ні. Але виникають інші: що я можу дати проф-
спілці не як організації, що я можу дати нашим
співробітникам, щоб ні у кого не виникало пи-
тання про членство у профспілці, а бути чле-
ном профспілки стало необхідно і престижно?
Що я можу для цього зробити? На моє переко-
нання, саме за профспілками майбутнє не тіль-
ки для нашого підприємства, а й для всієї Укра-
їни. Утвердитись у цьому мені допоміг дансько-
український проект.
З 14 по 18 березня у Зо-
нальному навчально-
методичному центрі
профспілок Дніпро-
петровської області про-
йшов третій модуль навчан-
ня для нашої першої групи.
Ми були першовідкривача-
ми, адже формат навчання
став дещо іншим – тепер
слухачам викладали україн-
ські тренери. Це насторожу-
вало і хвилювало, тому що
дуже хотілося не втрачати
того високого рівня, який
був у попередніх семестрах,
коли нам прекрасно викла-
дав тренер Пер Айзенрайх.
Щодня нам викладали інші
тренери, а відкрив навчання
Юрій Буздуган. Він допоміг
нам у глобальному масшта-
бі розглянути профспілко-
вий рух та економічні аспек-
ти еволюції, поглянути на
елементарні речі під іншим
кутом. Гаслом цього дня для
мене було те, що працівник –
це не нижча ланка виробни-
чого ланцюжка, а творець
цінностей, і ставлення до
нього має бути відповідним.
Наступний день був не менш
продуктивним і цікавим. Сер-
гій Гончаренко, тренер з вели-
чезним стажем і досвідом, по-
ділився з нами, як емоційно і
раціонально вести перегово-
ри не тільки з одним співроз-
мовником віч-на-віч, а і як за-
володіти великою аудиторі-
єю, зацікавити її. Адже люди-
на у профспілковій справі по-
винна вміти спілкуватися з
людьми, надихати їх, бути со-
ратником. Крім того, його
тренінг «Особливості підго-
товки та проведення презен-
тацій» допоміг практично за-
стосовувати свої знання і до-
носити їх до людей.
Скажу відразу, екватора на-
шого спілкування я чекала
особливо. З цим тренером я
вже зустрічалася. Більш того,
саме вона надала мені по-
штовх і зацікавленість розі-
братися, для чого потрібна
профспілка і чим вона може
допомогти працівникові.
Ольга Денисова розкрила
нам психологічні аспекти
профспілкового лідера, фор-
мування команди, психології
спілкування. А головною цін-
ністю її тренінгу (на мій по-
гляд) було те, що людина, яка
захищає права трудящих, по-
винна бути не просто професі-
оналом своєї справи і пре-
красним оратором, а й зали-
шатися людиною у будь-якій
ситуації, любити свою роботу
і людей, які її оточують. Адже
саме до профспілкового ліде-
ра трудовий колектив або
один трудящий будуть звер-
татись за допомогою у найріз-
номанітніших ситуаціях.
Останні два дні з нами працю-
вала Світлана Задорожна. На
її тренінгах ми отримали
практичні знання з мотивації
профчленства, модернізації
профспілок у нинішніх умо-
вах, розкрили основні понят-
тя та інструменти органай-
зингу і посилення профспіл-
кових позицій. Здобуті знання
ми неодмінно застосовувати-
мемо у своїй профспілковій
роботі на місцях для успішно-
го розвитку профспілки.
Марина ГЕРАСИМОВА,
учасниця першої групи
дансько-українського
проекту
15.04.2016
|
