ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

СИСТЕМА І МЕТОДИ ПРОФСПІЛКОВОГО НАВЧАННЯ 3F

Довгі тижні очікування, тренінги для учасни­ків першої та другої груп викликали неабияку інтригу та зацікавленість напередодні нових занять. Сам факт реалізації спільного міжна­родного профспілкового проекту – вагомий внесок у розкриття потенціалу ФПУ. Справді, цікаво послухати і перейняти досвід країни, у якій профспілки вибороли своє місце у дер­жаві та відіграють важливу роль практично в усіх процесах розвитку суспільства.

Моя спеціалізація – психологія, техні­ка ведення пере­говорів, трудове законодавство, проводжу тренінги для профспілко­вих тренерів.

У центрі уваги чергово­го заняття стала тема «Сис­тема та методи профспілко­вого навчання Данії», що особливо актуальна для на­ших профспілок. Адже у 3F неабияку увагу приділяють навчанню своїх членів.

У профспілці 3F ретель­но відпрацьована і чітко ре­алізується багаторівнева система профспілкової освіти. Наприклад, усі дові­рені особи профспілки неодмінно навчаються за 6 програмами: програми пер­шого, другого й третього рівнів обов’язкові, решта – на вибір.

Навчання проводяться у профспілкових центрах. Це сучасні бізнес-комплекси, що обслуговують членів профспілок. Вони містять зони навчання, відпочинку, спорту, харчування, тут ді­ють бібліотека, комп’ютерний зал. Практично всі при­міщення – доволі великі, на 90–100 місць. Одна з голо­вних умов поселення у готе­лі комплексу: одна людина – один номер. Там можна жити, вчитися і працювати абсолютно автономно.

У 3F діють чотири таких навчальних центри у різних куточках Данії. Тут члени профспілки отримують не­обхідні знання та мають змогу підвищувати свою кваліфікацію. Таке навчан­ня з перервами може трива­ти протягом двох років.

Неабиякої популярності набуло інтерактивне на­вчання, коли практично весь процес організації та підготовки профспілкового навчання проводиться че­рез інтернет.

Так, адміністрація проф­спілки складає план на­вчання і дає кожному ви­кладачеві завдання на орга­нізацію певного курсу. Ви­кладач, у свою чергу, на ін­тернет-порталі профспілки розміщує анонс майбутньо­го навчального курсу. На цьому ж сайті май­бутні слухачі реє­струються на на­вчання, заповню­ють анкету. Після реєстрації слухача відправляється за­пит керівникові профкому, який пого­джує із роботодавцем можливість участі праців­ника на заняттях, враховую­чи його зайнятість на основній роботі. Додатковий ма­теріал для курсу кожен сту­дент має змогу скачати на сайті профспілки.

Таке навчання вигідне і у фінансовому плані, адже обходиться профспілці вдвічі дешевше, ніж семі­нар у навчальному центрі.

Але все ж таки дистан­ційне навчання не замінить викладача. У будь-якому ви­падку, контакт викладача зі слухачами необхідний. Адже це і практичні пора­ди, обмін досвідом, комуні­кація між учасниками, осо­блива атмосфера, яку не­можливо створити і відчути на відстані.

Але трапляються ситуа­ції, коли відлучитися для навчання навіть на кілька днів – проблема. У цьому разі найкращий вихід із си­туації – навчання онлайн.

Олег СКОВОРОДНІКОВ,

учасник третьої групи дансько-українського проекту

ВИДАТКОВА ЧАСТИНА ПРОФБЮДЖЕТУ 3F:

24% зарплата апарату

17% міжнародна діяльність

14% семінари, навчання

8% видання журналу

7% витрати на поїздки

7% адміністративні витрати

5% утримання об’єктів нерухомості

4% страйковий фонд

4% допомога регіональним відділенням

2% проведення з’їзду

3% витрати на інформаційні технології

5% інші витрати

МОТИВАЦІЯ ПРОФСПІЛКОВОГО ЧЛЕНСТВА

У Харкові 11 березня відбувся одноденний тренінг у рамках дансько-україн­ського навчального проекту для молоді харківської «Укрелектропрофспілки».

Модератором заходу виступив учасник першої групи проекту, завідуючий організаційним відділом обласної організації «Укрелектропрофспілки», голова Моло­діжної ради Олександр Проскурня.

Учасники занять ознайомилися з істо­рією профспілкового руху в Україні, головними та додатковими мотивами профспілкового членства, взяли участь у рольових іграх «мрійник – скептик – реаліст», розглянули «матри­цю переговорів», ситуативні кейси щодо залучення працівників до проф­спілкових лав і підвищення активнос­ті у профспілковій роботі.

На думку учасників групи, характерною ознакою перехідного періоду в проф­спілковому русі є необхідність викорис­тання синтезу двох моделей діяльності профспілок – сервісної та організацій­ної. Щоденна, планомірна, результатив­на праця та гласність у роботі профспіл­кових структур – запорука успіху та роз­витку профспілкового руху країни.

Серед учасників групи проведено ан­кетування, результати якого будуть використані для подальшої внутріш­ньоспілкової роботи.

Олександр ПРОСКУРНЯ,

учасник першої групи дансько-українського проекту

НОВІ ОБЛИЧЧЯ, НОВІ ЗНАННЯ, НОВИЙ ДОСВІД

14–18 березня тривав черговий семі­нар для учасників першої групи дансько-українського проекту, які зібралися на базі Зонального на­вчально-методичного центру проф­спілок Дніпропетровської області.

На відміну від попере­дніх двох семінарів, у яких брав участь неперевершений данський тренер Пер Айзенрайх, цього разу заняття проводили україн­ські тренери Юрій Буздуган, Сергій Гончаренко, Ольга Денисова, Світла­на Задорожня, які повністю виправ­дали всі надії та сподівання. У ролі модера­тора спробувала свої сили учасниця групи Надія Матвєєва, яка презентувала особисту розробку – ділову гру «Важлива розмова».

П’ять днів минули дуже швидко, адже про­грама семінару була дуже насиченою і роз­глядалися особливо актуальні для спілчан питання.

Сьогодні в умовах сучасного модернізова­ного суспільства профспілкам необхідно адаптуватися до змін, уміти справлятися з викликами, які ставить повсякденна реаль­ність, докладати усіх зусиль, щоб відстояти право працівників на гідну працю та гідне життя.

Профспілковий лідер має бути і гарним фа­хівцем, і організатором, і психологом, і ке­рівником, а головне – уміти спілкуватися з людьми. Зараз виникла гостра необхідність в активних профспілкових лідерах, здатних згуртувати навколо себе членів профспілки.

Саме тому під час семінару обговорювалися такі питання, як економічна філософія тру­дівників; трудівники та соціальні техноло­гії; профспілкові цінності; риторика та мис­тецтво мовного спілкування; особливості підготовки та проведення презентацій; лі­дерство; психологія спілкування; мотивація профспілкового членства; модернізація профспілок; профспілковий органайзинг.

Тетяна БУВАЙЛИК,

учасниця першої групи дансько-українського проекту

08.04.2016

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини